Детективи НАБУ здійснили затримання заступниці керівника податкової служби у Тернопільській області. Слідство підозрює посадовицю у вимаганні хабаря за легальне повернення ПДВ підприємцям. На тлі цієї події журналіст Євген Плінський виступив із заявою про глибоку корупційну кризу в Державній податковій службі та закликав ретельно перевірити роботу відомства за останній дворічний період. Згідно з даними розслідувача, робота ДПС під керівництвом Лесі Карнаух упродовж останніх двох років уникала уваги правоохоронних органів, незважаючи на численні скарги бізнесу на вимагання та діяльність конвертаційних центрів. Плінський пов’язує такий імунітет із політичною підтримкою з боку ексгенерального прокурора Руслана Кравченка, якому, за його словами, підпорядковувалося відомство. Крім того, очільник колишнього нагляду нібито мав квоти на призначення заступників Карнаух. Журналіст зазначає, що після зникнення цього політичного «кришування» ситуація стрімко змінилася: прем’єр-міністр Сергій Корецький звільнив Карнаух, а правоохоронці почали відкрито інформувати про зловживання в податковій. Зокрема, НАБУ викрило схему на Тернопільщині, де за законне відшкодування ПДВ вимагали відсоток у розмірі 11,5% від загальної суми. Під час одержання коштів із частини повернення у 14,6 млн грн силовики затримали заступницю начальника обласної податкової Марію Мельник, чиє ім’я Плінський навів із посиланням на колегу Тараса Середича. Плінський акцентує увагу саме на високому розмірі відсотка, що, на його переконання, вказує на масштабну систему, яка виходить далеко за межі одного регіону. ПДВ, на думку журналіста, є не лише базовим бюджетоутворюючим податком, а й головним корупційним механізмом податкової системи, а збір подібних коштів на рівні регіонів може свідчити про централізований розподіл у Києві. Окремо розслідувач критикує урядову ініціативу підняти ставку ПДВ до 21%, попереджаючи, що подібні побори зроблять такі схеми ще дорожчими для підприємців, а в результаті тягар ляже на плечі кінцевих споживачів. Він також застерігає, що потенційне створення фонду для підтримки постраждалого від війни бізнесу може породити нові ризики — від вимагання откатів до оцінки лояльності підприємців до влади. На думку Плінського, ДПС залишається головним корупційним осередком держави, де змінюються лише фінансові куратори, тоді як сама схема функціонування не змінюється. Він запитує, чи наважиться НАБУ провести глибоку перевірку діяльності служби за попередні два роки, запевняючи, що проваджень відкрито багато і докази зібрано, проте раніше існувала заборона на їхній розгляд. У цьому контексті журналіст процитував фрагмент аналітичної довідки силовиків щодо схеми нелегального виготовлення пального. У документі йдеться про систематичне уникнення сплати акцизу під виглядом випуску біоетанолу, хоча фактично здійснювалося незаконне виробництво етилового спирту. Його продавали без податкового контролю за нульовою акцизною ставкою з подальшою легалізацією через фіктивну переробку. Згідно з текстом довідки, ці незаконні операції покривалися посадовцями ДПС, зокрема директором Департаменту контролю за підакцизними товарами Х.Г. Боженко за згодою в.о. голови Л.А. Карнаух. У період з 1 січня 2025 року до 1 березня 2026 року обсяг таких операцій досяг 17,68 млн літрів, а збитки державного бюджету перевищили 3,5 млрд грн, у чому автори документа вбачають ознаки організованого злочину. Проте, як зазначає Плінський, акцизний департамент і досі контролюється так званою «групою Монако», представники якої дистанційно заробляють на цих схемах. Експерт наголошує, що в умовах війни йдеться про колосальні ресурси, нагадуючи, що щоденні потреби України на оборону становлять $190 млн. Він переконаний, що безкорислива зміна підходів у ДПС не дозволить заповнити бюджет навіть через нові податки на посилки чи доходи від OnlyFans. За оцінками журналіста, тіньова корупційна частка економіки становить 30%, і саме там приховані найбільші резерви для фінансування держави.
Архіви позначок: ДПС
Схеми навколо аптечної мережі «9-1-1»: податки, трудові порушення та фіктивне бронювання
Аптечна мережа «9-1-1» опинилася в центрі звинувачень у зловживаннях, що стосуються умов праці, податкових схем і торгівлі відстрочками від мобілізації. На тлі того, як держава посилює податковий тиск на бізнес, найбільшу вигоду, як стверджується, отримують фармацевтичні гравці. Якщо на початку великої війни в Києві працювало 860 аптек, то зараз їх уже 1782. Із них 150 належать мережі 9-1-1, яка представлена в усіх 10 районах столиці. Таке стрімке розширення пов’язують не лише з комерційним зростанням, а й із системою, що включає ухилення від податків, нехтування ліцензійними вимогами, економію на працівниках і продаж фіктивних бронювань.
Власниками мережі «9-1-1» названі харків’яни Нуне, Ануш та Ашот Данієляни. У Харкові вони зареєстрували близько сотні підставних фірм, частина з яких оформлена навіть за однією адресою. Управління цим «монополістом», як зазначається, здійснює Олена Казека. Саме така модель, за наведеними твердженнями, багато років дає родині Данієлянів змогу приховувати реальні обіги та зменшувати сплату ПДВ і податку на прибуток. Попри формальне існування сотень окремих суб’єктів, фактично всі рішення, як стверджується, приймаються з одного харківського центру.
Окремо йдеться про ставлення до персоналу. За наведеними даними, працівників роками переводять між аптеками без їхньої згоди та без належного документального оформлення. Крім того, заробітну плату, як стверджується, навмисно занижують. Водночас 150 київських аптек щомісяця приносять мільйони, тоді як працівники отримують лише мінімалку. У матеріалі наголошується, що саме на персоналі власники й отримують додатковий прибуток.
Також мережу звинувачують у використанні аптек як механізму фіктивного бронювання. З 2022 року, як зазначається, військовозобов’язаних формально працевлаштовують у київських аптеках без фактичного виконання роботи, після чого готують документи для відстрочки та передають їх до ТЦК. У такій схемі фіктивне працевлаштування перетворюється на спосіб уникнення мобілізації, а недостовірні дані стають підставою для броні. На тлі критичної нестачі людей на фронті навколо аптечного бізнесу, як стверджується, сформувався окремий ринок таких «послуг».
2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет відкрив справу проти п’яти найбільших аптечних мереж, серед яких була і 9-1-1. З огляду на це можна було очікувати, що мережа опиниться під посиленим контролем усіх наглядових органів. Однак, як зазначено в матеріалі, навіть після відновлення планових перевірок найбільша аптечна мережа Києва й далі працює так, ніби жодних претензій до неї не висувають. У зв’язку з цим порушується питання, хто протягом років забезпечує їй повну недоторканність.
З урахуванням розмірів мережі, яка об’єднує сотні аптек і сотні пов’язаних компаній, така діяльність, як наголошується, не могла довго залишатися поза увагою. Проте ані ДПС, ані Держлікслужба не забезпечили належного нагляду. Через це виникають запитання до в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, в.о. голови Держлікслужби Володимира Короленка, начальниці ГУ ДПС у Києві Інни Якушко та начальника Держлікслужби в Києві Миколи Холоденка. Якщо найбільша аптечна мережа столиці роками уникає перевірок, то це, як підкреслюється, свідчить про системний провал державного контролю.
У матеріалі також згадуються численні скарги щодо дотримання правил обігу лікарських засобів. Серед них — продаж рецептурних препаратів без рецепта, порушення температурного режиму зберігання, обіг продукції з іноземним маркуванням і недотримання системи внутрішнього контролю якості. У результаті покупець, як зазначається, змушений покладатися не на державний нагляд, а на власну вдачу. Коли прибуток ставлять вище за безпеку людей, мовчання контролюючих органів стає частиною проблеми.
За фактами діяльності мережі 9-1-1 вже направлено десятки запитів і скарг до понад 500 державних органів та посадових осіб. Проте, як стверджується, кругова порука знову виявилася сильнішою за закон. Поки чиновники заплющують очі, мережа продовжує розширюватися, а корупційні схеми — діяти на повну.
У підсумку держава недоотримує мільйони гривень, які могли б спрямовуватися на армію, медицину та відбудову. Працівники ризикують залишитися без гарантованих трудових прав і соціального захисту. Найбільше ж, як наголошується, можуть постраждати пересічні українці, адже будь-які порушення правил зберігання та відпуску ліків безпосередньо впливають на їхнє здоров’я.
Апеляційний суд у Вінниці зобов’язав контент-автора OnlyFans сплатити великий штраф
12 травня 2026 року Сьомий апеляційний адміністративний суд у Вінниці завершив розгляд справи про оскарження податкових повідомлень-рішень. Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 560/9531/25.
У справі було встановлено, що Сорока Яна Олександрівна, отримуючи доходи від діяльності на платформі OnlyFans (власник — компанія «Fenix International Ltd»), не подавала декларацію про майновий стан і доходи, а також не сплачувала податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Інформацію про доходи Яни Сороки отримала Головна фіскальна служба України в межах офіційного міжнародного обміну інформацією. Британська сторона повідомила, що у 2022 році Яна Сорока створювала контент на OnlyFans та заробила 139 114 доларів США.
Після документальної позапланової перевірки податкова нарахувала наступні суми:
* Податок на доходи фізичних осіб (борг + штраф) — 1 073 005 грн;
* Військовий збір (борг + штраф) — 83 942 грн;
* Штраф за неподання декларації — 340 грн.
Суд відхилив усі аргументи позивачки, зазначивши, що інформація від британських податківців, що містить точні ідентифікаційні дані, номер акаунту та суму, є беззаперечним доказом. Суд також зауважив, що відсутність коштів на українських рахунках не спростовує факт отримання доходу, оскільки гроші могли надходити на закордонні рахунки, через платіжні системи або криптогаманці. Крім того, доказів сплати податків з цих доходів у Великій Британії не було надано.
У підсумку, апеляційна скаргу Яни Сороки залишено без задоволення. Рішення податкового органу залишилося чинним, і тепер авторці контенту доведеться сплатити до бюджету понад 1 157 000 гривень.
Суд у Дніпрі розгляне позов щодо штрафів за ймовірні доходи з OnlyFans
Дніпропетровський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом Анастасії Сирих до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Спір стосується податкових нарахувань, пов’язаних з імовірним отриманням доходів від платформи OnlyFans.
Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемам» з посиланням на справу № 160/4407/26.
Сирих Анастасія Ігорівна просить суд скасувати чотири податкові повідомлення-рішення, винесені у вересні 2025 року. Загальна сума претензій з боку держави становить понад 896 900 гривень.
З матеріалів справи випливає, що ці суми податківці нарахували за результатами акту перевірки від серпня 2025 року. Основна частина претензій, а саме понад 820 тисяч грн, стосується податків на доходи, отримані від британської компанії «Fenix International Ltd», яка є власником платформи OnlyFans.
Структура штрафних санкцій така:
• 820 218,16 грн — основна сума податкового зобов’язання;
• 68 351,51 грн — штраф за іншим повідомленням-рішенням;
• 8 340 грн — додаткові штрафні санкції.
Підставою для висновків податкової стала інформація, отримана в межах міжнародного співробітництва. У ДПС стверджують, що Анастасія Сирих у 2022 році отримувала доходи за створення контенту на OnlyFans, але не задекларувала їх в Україні.
Водночас суд задовольнив клопотання позивачки та витребував у податкової конкретні докази, на яких ґрунтуються ці висновки. Зокрема, ГУ ДПС має надати копії запитів до компетентних органів Великої Британії та Північної Ірландії щодо доходів Сирих А.І., а також копії платіжних документів, які підтверджують отримання нею коштів від «Fenix International Ltd», із зазначенням конкретних банківських реквізитів.
Суддя С.О. Конєва постановила розглядати справу за правилами загального позовного провадження, оскільки сума спору значно перевищує встановлені ліміти для спрощеного розгляду.
Також суд визначив обов’язки для обох сторін. Анастасія Сирих має надати докази того, що вона не реєструвалася на платформі OnlyFans та не отримувала грошових коштів від британської компанії. Податкова служба, зі свого боку, повинна обґрунтувати правомірність своїх рішень і надати витребувані платіжні доручення.
Підготовче судове засідання призначено на 13 травня 2026 року.
Суд закрив справу щодо екскерівниці «Фінбанку» через сплив строків давності
Суд закрив кримінальне провадження щодо колишньої тимчасової виконувачки обов’язків голови правління ПАТ «Фінбанк» Людмили Зотєєвої через закінчення строків давності.
Уродженку міста Єлізово Камчатської області РФ, громадянку України, яка на момент подій була заступницею головного бухгалтера КНП «Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Б.Я.Резніка», обвинувачували в тому, що вона за попередньою змовою з невстановленими особами умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах — понад 102 млн гривень.
За версією обвинувачення, у лютому–квітні 2015 року банк продав нерухоме майно — заставне майно-іпотеку ПАТ «Платинум Банк» — на загальну суму 496,2 млн грн. Унаслідок цих операцій виникли податкові зобов’язання з ПДВ на суму понад 94,4 млн грн, однак їх не відобразили в податкових деклараціях за березень–квітень 2015 року. Крім того, після відновлення статусу платника ПДВ у квітні 2015 року в декларації за травень не відобразили ще одну операцію на 46,2 млн грн, що спричинило додаткове ухилення від сплати ПДВ на 7,7 млн грн.
Також обвинувачення стверджувало, що обвинувачена внесла завідомо неправдиві відомості до реєстраційних заяв платника ПДВ та податкової декларації, щоб мінімізувати або приховати податкові зобов’язання.
Приморський райсуд Одеси розглянув клопотання обвинуваченої про звільнення від відповідальності у зв’язку зі спливом строків давності. Прокурор не заперечував, тоді як представник Державної податкової служби як цивільного позивача виступав проти. Суд встановив, що з моменту вчинення інкримінованих діянь у 2015 році минуло понад 10 років, а строки давності не переривалися і не зупинялися. У результаті обвинувачену звільнили від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, яка для тяжкого злочину передбачає 10 років.
Кримінальне провадження закрили на нереабілітуючих підставах.
Окремо суд скасував арешт на майно обвинуваченої — кілька квартир і нежитлове приміщення, а також постановив повернути їй заставу в розмірі 805 тис. гривень.
Цивільний позов ГУ ДПС в Одеській області про стягнення збитків суд залишив без розгляду. Податкова може звернутися з позовом у цивільному порядку.
Приховані декларації та нерухомість родини: що відомо про майно Інни Якушко
Начальниця Головного управління Державної податкової служби у Києві Інна Якушко приховала свої декларації. Вона входить до числа регіональних керівниць податкової, які не розкривають свої доходи та витрати. За припущеннями джерел, імовірною причиною може бути робота її чоловіка в СБУ. OBOZ.UA розпочав серію матеріалів про статки посадовців, які скористалися можливістю закрити свої декларації. У першій публікації йдеться про майно батьків Якушко, а також про її родича, який користувався послугами “лосів”.
Із публічного доступу в Україні зникли тисячі декларацій посадовців. У відповідь на запит OBOZ.UA в НАЗК заявили, що не мають повноважень перевіряти підстави для виключення декларацій із публічної частини реєстру, якщо з таким зверненням виступає уповноважений орган.
Під час воєнного стану приховування декларацій військових названо правильним рішенням, особливо коли йдеться про людей, у яких на окупованих територіях могли залишитися близькі родичі. Водночас використання такого права правоохоронцями в глибокому тилу або чиновниками різних рівнів виглядає щонайменше спірно.
Раніше ЗМІ повідомляли, що керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко приховав свою декларацію після шлюбу з Валентиною Стасенко, дівоче прізвище якої Федько. Пресслужба Волинської митниці пояснювала це тим, що дружина керівника є військовою. Однак журналіст з’ясував, що насправді вона служить у СБУ.
Подібна ситуація, як зазначається, склалася і з Інною Якушко. У відкритому доступі немає даних ані про її зарплату, ані про заощадження, ані про нерухомість чи автомобілі. При цьому свої декларації оприлюднили, зокрема, президент Володимир Зеленський і міністр оборони Михайло Федоров.
Журналісти намагалися встановити, які саме відомості посадовиця могла б вказати у своїй декларації. Батькові Якушко, 74-річному Валерію Олексійовичу, належать три квартири, а також приміщення площею 47,8 кв. м на проспекті Берестейському, 37 на території “КПІ”. Це нежитлове приміщення Валерій Олексійович придбав у 2021-му.
Матері чиновниці, 72-річній Марії Григорівні, також належить нерухомість. У матеріалі зазначено, що, окрім двох квартир на Троєщині, де багато років мешкають батьки Якушко, пенсіонери за роки роботи їхньої доньки в податковій стали власниками ще щонайменше чотирьох квартир і приміщення. Актуальна вартість цього майна може становити близько 550 тис. доларів.
Чоловік очільниці київської податкової Павло Якушко наприкінці 2025-го на підставі договору дарування став співвласником квартири площею 189,9 кв. м на бульварі Дарницькому в Києві. Окрім цього, у 2019-му він успадкував однокімнатну квартиру на вулиці Академіка Корольова.
За даними матеріалу, родина Якушко, ймовірно, спільно інвестувала в нерухомість у “Паркових Озерах”, оскільки братові податківиці належать чотири приміщення в цьому ЖК, кожне площею до 14,33 кв. м.
Окрема увага приділена діверу очільниці ДПС у Києві Олександру Якушку. Він займається бізнесом і зазначений як головний бухгалтер та керівник компанії “Ітуно Груп”, що спеціалізується на ремонті комп’ютерів. Станом на минулий рік у компанії працював лише один працівник — сам Якушко, а протягом останніх двох років фірма була збитковою.
До 2017-го Олександр Якушко володів іншою компанією зі схожою назвою — “Ітуно”, яка працювала у сфері програмування. Після того як слідче управління фінансових розслідувань ДФС зацікавилося розрахунками “Ітуно” з “Львівобленерго”, дівер чиновниці переоформив компанію на громадянина Росії. Податківці підозрювали ці компанії в ухиленні від сплати податків на значну суму.
Через кілька місяців новим власником і директором “Ітуно” став росіянин Огли Мілорд Нюнюйович. Він є власником понад 130 компаній в Україні та входить до переліку найбільших власників юридичних осіб серед іноземців. Огли Мілорд зареєстрований у Ростові-на-Дону. Його батько, Огли Нюню Дімович, на якого оформлено понад 80 українських фірм, раніше жив у Донецьку, а після окупації отримав громадянство РФ.
У матеріалі зазначено, що більшість компаній батька і сина Огли давно не працюють або мають проблеми з БЕБ та поліцією. Імовірно, вони виступають типовими фіктивними власниками, яких називають “лосями”. До таких людей звертаються, коли хочуть позбутися проблемної компанії або приховати ім’я реального власника.
Перевага таких номіналів полягає в тому, що вони перебувають за кордоном і погоджуються оформлювати на себе фірми, які фігурують у кримінальних провадженнях або мають значні борги. У публікації підкреслюється, що показовою є сама ситуація, коли навіть близький родич очільниці ДПС у Києві користується послугами номінальних власників. Зазначається також, що схема із підставними особами існує роками, а підприємці, які в такий спосіб позбуваються проблемних активів, зазвичай не несуть відповідальності.
Фінансовий успіх дружини податківця: Ірина Двірко перевищила доходи чоловіка
Олександр Двірко, начальник Головного управління ДПС у Київській області, має дружину, яка досягла значних успіхів у бізнесі. Найбільші доходи в їхній родині задекларувала Ірина Двірко, яка отримала понад 6,4 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також 1,26 мільйона гривень від продажу майна і 12 тисяч гривень від оренди. У декларації також вказано їхнього сина Романа Двірка. За рік Олександр Двірко заробив приблизно 1,05 мільйона гривень у податкових органах. Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Дружині належить квартира в Києві площею 107,5 м², яка оцінюється в 600 тисяч гривень, а також приміщення для зберігання велосипедів. Олександр Двірко володіє квартирою площею 83,2 м², вартістю 902 тисячі гривень. Він також має земельну ділянку на Київщині. У 2025 році він орендував паркомісце, що належить Наталії Броніній. Декларація містить інформацію про інше майно: частину будівлі на Київщині, власником якої є Андрій Двірко, якою користується дружина через суборенду (орендар — ТОВ «Автогазтрейд»). Сім’я має електромобіль Volkswagen ID.4 (2023) вартістю 1,17 мільйона гривень, оформлений на Ірину Двірко. Серед заощаджень Олександр Двірко має 7500 доларів та 25 тисяч гривень готівкою. Його дружина зберігає 180 тисяч доларів і 85 тисяч гривень, а також позичила 80 тисяч доларів Олені Юр.
Витік даних із «Податкового блоку»: у Києві винесли вирок ексінспектору ДПС і військовому
Шевченківський районний суд Києва затвердив угоди про визнання вини у справі щодо витоку конфіденційних даних платників податків. Йдеться про ексголову інспекції київської податкової Олександра Перчука та військовослужбовця Ігоря Новика. Про це повідомив Telegram-канал «Судом по схемах» із посиланням на вирок у справі № 761/38057/25.
За даними слідства, навесні 2025 року Олександр Перчук, працюючи головним інспектором ГУ ДПС у Києві у відділі податкових сервісів, без дозволу копіював дані із системи «Податковий блок» за допомогою власних логінів. Отриману конфіденційну інформацію він передавав Ігорю Новику, який адміністрував Telegram-акаунти та надсилав секретні файли клієнтам.
У матеріалах справи зафіксовано щонайменше три епізоди:
1) 9 квітня 2025 року через месенджер передали конфіденційні форми з даними фізичної особи.
2) 15 травня 2025 року аналогічно передали інформацію про іншого громадянина.
3) 15 травня 2025 року до схеми долучився ще один податківець — інспектор Центрального міжрегіонального управління ДПС з великими платниками. Він витягнув дані про ТОВ «Апельсин Пак», після чого файли у форматі скріншотів і повідомлень передали Новику для продажу.
Схему викрили, коли «клієнтом» у Telegram виявився конфіденційний агент правоохоронців. Усі файли та переписку зафіксували як докази.
5 вересня 2025 року обвинувачені підписали угоди з прокурором про визнання вини, повністю визнали провину та заявили про щире каяття.
На момент вироку Перчук уже не працював у податковій і був бухгалтером в агропідприємстві. Новик проходить службу у ЗСУ та утримує трьох неповнолітніх дітей.
Суд визнав:
– Олександра Перчука винним за ч. 3 ст. 362 КК України. Йому призначили 3 роки позбавлення волі із забороною обіймати посади в ДПС на 2 роки, але звільнили від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.
– Ігоря Новика винним за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362 КК України. Йому також призначили 3 роки позбавлення волі із забороною на 2 роки та 1 рік випробування. Нагляд за ним як за військовослужбовцем поклали на командира частини.
Фінансовий портрет Ігоря Панченка: новий ІТ-керівник податкової
Ігор Панченко, заступник голови ДПС, відповідальний за цифровий розвиток, прибув до Києва з Полтави, де раніше займав посаду заступника голови військової адміністрації. Народився 1 липня 1992 року в Кременчуці. У 2017 році він завершив навчання в Інституті управління і права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, отримавши спеціальність правознавства. З червня 2016 року по лютий 2021 року працював на різних посадах у відділі аналітики, інноваційного розвитку та електронного урядування Харківської міської ради. З вересня 2018 по січень 2020 року обіймав посаду начальника відділу аналітики та інноваційного розвитку Управління електронного урядування. З лютого 2020 по лютий 2021 року був заступником директора департаменту з цифрового розвитку Харківської міської ради. У 2023 році Панченко почав впроваджувати технологічні зміни в ДП «Дія», але незабаром його запросили до ДПС. Власну нерухомість він придбав у Харкові: у 2021 році купив квартиру площею 68 кв. м за 600 тис. гривень, а в 2022 році — смартквартиру на 18 кв. м за 191 тис. гривень. Панченко володіє криптовалютою Cardano (ADA) на суму 417 тис. гривень. У родині Панченків є три автомобілі, останнім з яких став BMW X3 2022 року випуску, придбаний у червні 2024 року за 777 тис. гривень. Також у сім’ї є Volkswagen Tiguan (2012) та Nissan X-Trail (2011). У 2023 році зарплата Панченка в «Дія» становила 675 тис. гривень, а від ФОП він заробив 1,3 млн гривень. Дружина заробила як ФОП 481 тис. гривень, а також 393 тис. гривень від НЮУ ім. Я. Мудрого. У готівці родина зберігає 27 тис. доларів та 200 тис. гривень у банках.
Злочинні схеми в податковій: вирок інспекторці за підробку електронних підписів
У Києві засудили колишню інспекторку податкової служби Людмилу Козак за виготовлення тисяч фейкових електронних підписів для жителів окупованих територій. Шевченківський районний суд виніс вирок, визнавши її винною у масштабних махінаціях з державними реєстрами. За даними слідства, злочинна схема діяла у 2023–2025 роках. Людмила Козак, працюючи в управлінні надання електронних довірчих послуг ДПС України, стала частиною організованої злочинної групи, створеної її колегою. Зловмисники налагодили процес виготовлення кваліфікованих електронних підписів (КЕП) для пенсіонерів, які залишилися на окупованих територіях. Для отримання такого підпису за законом потрібна особиста присутність людини та оригінали документів, але Козак і її спільники ігнорували ці вимоги. Дані пенсіонерів надходили через месенджер Telegram від анонімних посередників, а посадовиця вносила несанкціоновані зміни до автоматизованих систем ДПС. Вона створювала фіктивні реєстраційні картки на осіб, які фізично не були присутні. Готові файли електронних ключів пересилалися замовникам електронною поштою. Згідно з матеріалами справи, лише з лютого 2023 по березень 2024 року Козак несанкціоновано згенерувала 529 цифрових підписів. Загалом група виготовила тисячі підроблених КЕП, що призвело до витоку конфіденційної інформації та ризиків незаконного доступу до банківських рахунків і соціальних виплат українців на окупованих територіях. Людмила Козак визнала провину та уклала угоду з прокурором Офісу Генерального прокурора. Суд врахував її щире каяття та наявність двох неповнолітніх дітей. 2 березня 2026 року суд постановив визнати Козак винною за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати державні посади на 2 роки, але звільнили від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки. Ключовою умовою угоди стало зобов’язання надати благодійну допомогу ЗСУ. Протягом 30 днів Людмила Козак має перерахувати 300 000 гривень на потреби військової частини Збройних Сил України.