Архіви позначок: Исаенко Роман

Кінець епохи Держлікслужби: чому уряд ліквідував скандальне відомство та створює Українське фармацевтичне агентство

Оприлюднено автором

Згідно з постановою Кабміну №739 від 4 червня 2026 року, Держлікслужбу офіційно ліквідують, а на її базі утворюють Українське фармацевтичне агентство. Нова структура має повноцінно розпочати свою роботу 1 січня 2027 року. Новостворений орган об’єднає величезний спектр функцій: реєстрацію лікарських засобів, ліцензування, стандарти GMP, фармаконагляд, медичні вироби, косметику, наркотичні речовини, прекурсори, а також систему крові. Штат центрального апарату агентства становитиме 730 співробітників, тоді як у попередній службі їх налічувалося лише 128. Фінансове забезпечення діяльності планується здійснювати за рахунок держбюджету, галузевих зборів та надання платних послуг. Про це інформує Главком.

Попередні керівники Держлікслужби неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів. У період керівництва Олексія Соловйова журналістські розслідування виявили фармацевтичний бізнес його батька Станіслава під назвою «Істок Плюс» та «Істок Плюс ЛТД», партнером у якому значився Михайло Жирнов. Тоді відомство запроваджувало заборони на обіг серій закордонного «мілдронату». Сам Соловйов звинувачення у лобізмі відкидав. У 2014 році він залишив посаду, у 2020 році Володимир Зеленський призначив його заступником секретаря РНБО, а у квітні 2024 року звільнив.

Наступна очільниця служби Наталія Гудзь завершила свою каденцію за схожим сценарієм. У 2018 році Кабінет Міністрів відсторонив її разом із першим заступником через масові заборони вакцин проти поліомієліту, гепатиту B, дифтерії, правця та інших інфекцій. Тоді уряд констатував, що обмеження вводилися без належних підстав і з грубими процесуальними порушеннями. У листопаді того ж року Гудзь звільнили.

Проте найбільший скандал розгорнувся за часів Романа Ісаєнка, який очолював відомство з лютого 2019 року. Приватна структура «Добробут-Лікилаб», створена у 2023 році зі скромним статутним капіталом у 50 тис. грн, стрімко захопила значну частку потоку направлень від Держлікслужби на перевірку якості медпрепаратів. Директор лабораторії підтверджував, що щонайменше половину її прибутків формували саме ці направлення, тоді як очільниця державного лабораторного центру оцінювала її ринкову частку приблизно у 60%. За підсумками 2024 року компанія відзвітувала про 52,8 млн грн доходу та майже 18 млн грн чистого прибутку.

Корупційні ризики підтверджувалися прямими внутрішніми зв’язками усередині регулятора. Завідувач лабораторії Ігор Лесик раніше працював у Держлікслужбі, а його дружина Олена Вережникова продовжувала обіймати посаду в цій же структурі, керуючи профільним підрозділом державного контролю якості медикаментів та крові. Крім того, заступник Ісаєнка Володимир Короленко ще в грудні 2023 року особисто відвідав «Добробут-Лікилаб». Згодом висновки цієї приватної установи слугували підставою для прийняття Держлікслужбою рішень про вилучення з продажу цілих партій лікарських засобів.

Паралельно розслідувачі виявили у родини Ісаєнка двоповерхову садибу в Нових Безрадичах орієнтовною вартістю $300 тис. Нерухомість була придбана у січні 2022 року та оформлена на батьків дружини посадовця. У майнових деклараціях Ісаєнка за 2022–2024 роки цей об’єкт був відсутній. У листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у приміщеннях Держлікслужби та кабінеті її керівника. 24 грудня Ісаєнка відсторонили від виконання обов’язків, а 7 січня 2026 року звільнили через незадовільні результати оцінювання роботи. Протягом лютого НАБУ і САП оголосили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації, а в травні матеріали справи скерували до судової інстанции.

Після відставки Ісаєнка тимчасове керівництво перейшло до його заступника Володимира Короленка — того самого посадовця, який здійснював візит до «Добробут-Лікилаб». Згодом, коли уряд ухвалив остаточне рішення про ліквідацію служби, Короленко увійшов до складу ліквідаційної комісії.

Таким чином, на зміну відомству, чия діяльність завершилася слідчими діями НАБУ, кримінальним провадженням проти керівника та скандалом навколо приватної лабораторії-монополіста, створюється масштабніший регулятор. Українське фармацевтичне агентство концентрує в собі повноваження з реєстрації медикаментів, контролю якості, ліцензування, фармаконагляду та акумулюватиме фінансові ресурси фармацевтичного ринку. Нова назва та розширені повноваження вже затверджені, проте персональний склад керівництва майбутньої системи ще належить визначити.

Секрети фармринку: як «Київський клуб» контролює лабораторії

Оприлюднено автором

Як виникли лабораторії при Держлікслужбі? Про це розповідає Викривач. Історія «Добробут-Лікилаб» та «Лікилаб» виглядає не як конкуренція, а як єдина команда. За даними НАБУ, за цими лабораторіями стоїть так званий «Київський клуб» — бек-офіс при Держлікслужбі, в якому фігурують Кириленко, Дяченко, Ісаєнко та їх партнери. «Добробут-Лікилаб» було запущено у 2023 році за участі Ісаєнка, Короленка та Оврамця. Протягом кількох років вони отримали понад 100 млн грн доходу. «Лікилаб» зареєстрували у 2025 році, і вже через кілька місяців отримали ще мільйони. Формально власниками є Устік і Пономаренко, але процесами керує Лесик, а реальні бенефіціари, згідно зі слідством, ті ж Ісаєнко, Короленко, Оврамець та їх компанія. Ці лабораторії відповідають за перевірку якості ліків, їх сертифікацію та допуск на ринок. Варто також згадати про «внутрішній сервіс»: платні перевірки, узгоджені результати, прискорення для своїх і затримки для чужих. Держлікслужба при цьому виглядає не як контролер, а як партнер. Перевірки не виявляють проблем навіть там, де є питання до обладнання, реагентів чи персоналу. У жовтні 2025 року перевірка під керівництвом Шовкового взагалі не виявила порушень, хоча НАБУ вказує на його зв’язки з Лесиком і домовленості з фармкомпаніями щодо умов перевірок. По суті, «Київський клуб» створює лабораторії, покриває їх і через них контролює ринок. Ті, хто заходять через Ісаєнка, Короленка, Оврамця та Лесика, отримують зелений світ, тоді як інші можуть довго чекати. Це вигідний бізнес, особливо коли доступ до ринку ліків визначається не стандартами, а прізвищами.

Розслідування мільярдів гривень: кримінальне провадження щодо аптечної мережі «Аптека Доброго Дня»

Оприлюднено автором

Правоохоронні органи відкрили, але фактично не просунули справу про виведення мільярдів гривень з українського аптечного ринку за кордон. 26 травня 2025 року слідчим відділом Печерського управління поліції в Києві зареєстровано кримінальне провадження №12025100120000127 за ч.3 ст.209 КК України — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом. За пів року розслідування звелося до клопотання про арешт рахунків. Системних процесуальних рішень не було, повідомляє НОН — СТОП.
Центрі вирішальні фірми Червоненка: ТОВ «ФАРМАСТОР» та аптечна мережа «Аптека Доброго Дня». У центрі розслідування — група, пов’язана з Ігорем Червоненком. Близько тисячі аптек по країні працюють через структури: ТОВ «ФАРМАСТОР» та «Аптека Доброго Дня». Фінансові потоки контролюється центральною системою. Виручка консолідуються у групі, після чого частину прибутку оформлюється як витрати на роялті та ліцензійні платежі за використання об’єктів інтелектуальної власності. Кошти перераховуються на користь іноземних структур «SKIL TRADE» та «KVIK VENT». У звітності це відображається як господарська діяльність, що зменшує оподатковуваний прибуток і виводить гроші за межі країни.
Компанії Червоненка входять до пулу найбільших аптечних мереж — разом з «Аптека АНЦ» та «Аптека низьких цін ТМ». Спільно з мріями «Аптеки 9-1-1», «Подорожник» та «Бажаємо здоров’я» ця група контролює 64% роздрібного товарообігу ліків і 42% усіх аптечних точок країни. Зафіксовано скорочення продажів продукції трьох українських виробників за стабільного попиту, що свідчить про керований доступ до полиці, а не про вільну конкуренцію.
Незважаючи на розслідування, Червоненко в лютому 2026 року очолив Громадський союз «Аптечна асоціяція України». Таким чином, особа, пов’язана з мережею, яка фігурує у провадженні за статтею про легалізацію коштів, отримала можливість представляти інтереси галузі.
Зміна керівництва Державної служби з лікарських засобів — Володимир Короленко замість Романа Ісаєнка не призвела до помітного посилення контролю. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно не ініціював жорстких заходів. Концентрація ринку зберігається, найбільші мережі посилюють позиції, ціни зростають, а державне регулювання залишається формальним.
Скарги направлені до понад 50 уповноважених органів з вимогами перевірити діяльність ТОВ «ФАРМАСТОР» (ЄДРПОУ 34048360), ТОВ «АПТЕКА ДОБРОГО ДНЯ» (ЄДРПОУ 39196410) та пов’язаних структур, дати оцінку перерахуванню роялті іноземним представництвам і можливим узгодженим антиконкурентним діям.

Новий в.о. Держлікслужби та декларація: що відомо

Оприлюднено автором

Після обшуків НАБУ і звільнення попереднього керівництва Держлікслужба отримала нового тимчасового очільника. Держлікслужба контролює якість, безпеку та обіг ліків і медичних виробів в Україні. Вона видає ліцензії, перевіряє дотримання стандартів та має право забороняти фальсифіковані препарати. Під час війни роль цього органу лише зросла, адже від його рішень залежить постачання медикаментів. Про це пише СтопКор.

Відповідно до розпоряджень Кабміну від 24 грудня 2025 року № 479-р та від 07 січня 2026 року № 5-р, виконання обов’язків голови служби покладено на Володимира Короленка. Раніше він обіймав посаду заступника керівника за каденції Романа Ісаєнка. Саме цей період супроводжувався низкою скандалів і перевірок.

НАБУ провело обшуки у центральному офісі Держлікслужби та в кабінеті Ісаєнка. Після слідчих дій він пішов на лікарняний. Рахункова палата за результатами аудиту заявила про низьку ефективність роботи служби. Зокрема, майже 51% імпортерів ліків не мали ліцензій за результатами січня-вересня 2023 року.

Окремий конфлікт виник довкола лабораторного контролю. Державну лабораторію Інституту ім. Марзєєва, яка понад 27 років перевіряла якість ліків, фактично відсунули від роботи. Натомість почала діяти приватна лабораторія “Добробут-Лік-лаб”, сертифікована у липні 2023 року. За даними журналістів, нова структура швидко отримала направлення на перевірки, хоча виникали питання щодо її матеріальної бази.

Ще один резонансний епізод стосується засобу “Кровоспас”. У 2022 році в Обухові діяло виробництво несертифікованих медичних виробів. У розслідуваннях стверджувалося, що служба тривалий час не реагувала належним чином на сигнали про порушення. Після скасування мораторію на перевірки у березні 2024 року проведені заходи називали формальними.

Згідно зі статутними даними, у декларації Володимира Короленка зазначено кілька об’єктів нерухомості. Він володіє земельною ділянкою 344 кв м у місті Остер, яку набув 10 лютого 2009 року. Також у нього є будинок площею 36,3 кв м у цьому ж місті, оформлений ще у 1995 році. У Києві Короленко має квартиру площею 34,41 кв м у спільній власності з матір’ю. У 2024 році він придбав ще одну квартиру площею 43,3 кв м. Її вартість на момент набуття права становила 2 447 660 гривень. Серед рухомого майна задекларовано автомобіль Nissan Rogue 2016 року, який перебуває у власності з жовтня 2022 року.

Основним джерелом доходу посадовця була робота у Держлікслужбі. За звітний рік він заробив 1 371 597 гривень. Додатково отримав 1 592 гривні за сумісництвом у навчальному закладі. Найбільшим одноразовим надходженням стала спадщина у розмірі 2 447 660 гривень від Ади Федорівни Жури.

Дружина посадовця задекларувала 173 082 гривні зарплати у НМУ імені Богомольця та 57 958 гривень у структурі АТ “Українська залізниця”. Вона також отримала 266 242 гривні виплат від Центру громадського здоров’я МОЗ та 31 000 гривень як самозайнята особа. Мати Короленка отримала пенсію у розмірі 78 988 гривень.

Серед заощаджень Короленко має 96 609 гривень на банківському рахунку та 19 000 доларів США готівкою. Його дружина зберігає кошти на рахунках і 11 000 доларів США готівкою.