Згідно з постановою Кабміну №739 від 4 червня 2026 року, Держлікслужбу офіційно ліквідують, а на її базі утворюють Українське фармацевтичне агентство. Нова структура має повноцінно розпочати свою роботу 1 січня 2027 року. Новостворений орган об’єднає величезний спектр функцій: реєстрацію лікарських засобів, ліцензування, стандарти GMP, фармаконагляд, медичні вироби, косметику, наркотичні речовини, прекурсори, а також систему крові. Штат центрального апарату агентства становитиме 730 співробітників, тоді як у попередній службі їх налічувалося лише 128. Фінансове забезпечення діяльності планується здійснювати за рахунок держбюджету, галузевих зборів та надання платних послуг. Про це інформує Главком.

Попередні керівники Держлікслужби неодноразово ставали фігурантами гучних скандалів. У період керівництва Олексія Соловйова журналістські розслідування виявили фармацевтичний бізнес його батька Станіслава під назвою «Істок Плюс» та «Істок Плюс ЛТД», партнером у якому значився Михайло Жирнов. Тоді відомство запроваджувало заборони на обіг серій закордонного «мілдронату». Сам Соловйов звинувачення у лобізмі відкидав. У 2014 році він залишив посаду, у 2020 році Володимир Зеленський призначив його заступником секретаря РНБО, а у квітні 2024 року звільнив.

Наступна очільниця служби Наталія Гудзь завершила свою каденцію за схожим сценарієм. У 2018 році Кабінет Міністрів відсторонив її разом із першим заступником через масові заборони вакцин проти поліомієліту, гепатиту B, дифтерії, правця та інших інфекцій. Тоді уряд констатував, що обмеження вводилися без належних підстав і з грубими процесуальними порушеннями. У листопаді того ж року Гудзь звільнили.

Проте найбільший скандал розгорнувся за часів Романа Ісаєнка, який очолював відомство з лютого 2019 року. Приватна структура «Добробут-Лікилаб», створена у 2023 році зі скромним статутним капіталом у 50 тис. грн, стрімко захопила значну частку потоку направлень від Держлікслужби на перевірку якості медпрепаратів. Директор лабораторії підтверджував, що щонайменше половину її прибутків формували саме ці направлення, тоді як очільниця державного лабораторного центру оцінювала її ринкову частку приблизно у 60%. За підсумками 2024 року компанія відзвітувала про 52,8 млн грн доходу та майже 18 млн грн чистого прибутку.

Корупційні ризики підтверджувалися прямими внутрішніми зв’язками усередині регулятора. Завідувач лабораторії Ігор Лесик раніше працював у Держлікслужбі, а його дружина Олена Вережникова продовжувала обіймати посаду в цій же структурі, керуючи профільним підрозділом державного контролю якості медикаментів та крові. Крім того, заступник Ісаєнка Володимир Короленко ще в грудні 2023 року особисто відвідав «Добробут-Лікилаб». Згодом висновки цієї приватної установи слугували підставою для прийняття Держлікслужбою рішень про вилучення з продажу цілих партій лікарських засобів.

Паралельно розслідувачі виявили у родини Ісаєнка двоповерхову садибу в Нових Безрадичах орієнтовною вартістю $300 тис. Нерухомість була придбана у січні 2022 року та оформлена на батьків дружини посадовця. У майнових деклараціях Ісаєнка за 2022–2024 роки цей об’єкт був відсутній. У листопаді 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки у приміщеннях Держлікслужби та кабінеті її керівника. 24 грудня Ісаєнка відсторонили від виконання обов’язків, а 7 січня 2026 року звільнили через незадовільні результати оцінювання роботи. Протягом лютого НАБУ і САП оголосили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації, а в травні матеріали справи скерували до судової інстанции.

Після відставки Ісаєнка тимчасове керівництво перейшло до його заступника Володимира Короленка — того самого посадовця, який здійснював візит до «Добробут-Лікилаб». Згодом, коли уряд ухвалив остаточне рішення про ліквідацію служби, Короленко увійшов до складу ліквідаційної комісії.

Таким чином, на зміну відомству, чия діяльність завершилася слідчими діями НАБУ, кримінальним провадженням проти керівника та скандалом навколо приватної лабораторії-монополіста, створюється масштабніший регулятор. Українське фармацевтичне агентство концентрує в собі повноваження з реєстрації медикаментів, контролю якості, ліцензування, фармаконагляду та акумулюватиме фінансові ресурси фармацевтичного ринку. Нова назва та розширені повноваження вже затверджені, проте персональний склад керівництва майбутньої системи ще належить визначити.