Сергій Мунтян оскаржує звільнення з посади керівника Одеського ТУ БЕБ

Сергій Мунтян, якого в Одесі називають легендою економічного «детективу», не погоджується зі своїм звільненням з посади керівника Одеського ТУ БЕБ і має намір оскаржувати це рішення. Йдеться про посадовця, про справи якого знають від митного поста «Орлівка» до ринку «7 кілометр».

Як зазначається, Сергій Миколайович, якого називають фундаменталістом законодавства, виявив суттєві недоліки в документі про ознайомлення зі звільненням. На них він указав директору БЕБ Олександру Цивінському.

Головна претензія Мунтяна полягає в тому, що в документі про ознайомлення, окрім його прізвища, також вказане прізвище звільненого керівника Чернівецького ТУ БЕБ Олега Борисенка.

Окремо Мунтян висловлює незгоду з електронним підписом посадової особи, яка підписала документ, направлений йому на ознайомлення.

У матеріалі також припускається, що Сергій Миколайович може піти шляхом Дениса Пудрика та ще поборотися за збереження себе в системі боротьби за економічні інтереси країни.

Водночас наголошується, що контрабандистам і конвертаторам радіти зарано, адже Мунтян не має наміру здаватися.

Як мережа «Пчілка» Владислава Гельзіна веде бізнес в Україні та окупованому Криму

Купуючи продукти в супермаркеті, люди зазвичай не замислюються, що частина цих грошей може зрештою працювати на бюджет Росії. Саме так, за описаною схемою, побудований бізнес Владислава Гельзіна: українські супермаркети заробляють в Україні, а їхнє «дзеркало» працює в юрисдикції РФ. Прибуток там означає податки до російського бюджету, а цей бюджет використовується для фінансування зброї, яка б’є по українських містах. Зовні це виглядає як звичайний ритейл, але наслідки такої діяльності значно ширші.

У центрі цієї історії — супермаркети «Пчілка». В Україні вони, зокрема, оформлені на ТОВ «ЛЕГІОН 2015» і працюють у кількох областях. Після окупації Криму в Ялті з’являється «Пчёлка-ЮГ» — з тим самим форматом, у тому самому сегменті та з такими самими підходами. Серед співзасновників вказаний Олександр Прокопенко, людина з орбіти Гельзіна. Йдеться не про франшизу і не про випадковий збіг, а про копію бізнесу в іншій юрисдикції, яка продовжує заробляти під час війни.

«Пчёлка-ЮГ» не просто продовжує існувати, а демонструє зростання і працює в повному режимі. Це означає податки, збори та інші платежі, але вже не до українського бюджету. Кожна гривня, яка там перетворюється в рублі, працює проти країни, де цей бізнес формально веде діяльність. У матеріалі це подається не як моральна проблема, а як прямий фінансовий наслідок.

Паралельно, як стверджується, реалізується схема «перенесення активів». ТОВ «ТГП» у листопаді 2022 року переоформлюється за російським законодавством. «НЕПТУН» і «ЛУННЫЙ ГОРОД» отримують дзеркальні компанії у РФ з тими ж бенефіціарами та датами реєстрації вже після повномасштабного вторгнення. Це описується не як втеча бізнесу, а як його спокійна релокація в іншу правову систему.

У цій же зв’язці згадується Євген Пронін. На нього оформлюються компанії в Донецьку за однією адресою, і він же фігурує як партнер у цій мережі. Ті самі люди з’являються в різних компаніях, змінюють ролі, але залишаються в межах однієї системи. Така модель подається як класичне дроблення бізнесу лише на папері, тоді як фактично йдеться про один центр управління та один інтерес.

Окремо вказується на бездіяльність з боку органів, які мали б реагувати на такі факти. Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський, за текстом, не ініціює розслідувань щодо бізнесу з роботою в юрисдикції РФ. Голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін не блокує підозрілі фінансові операції між пов’язаними структурами. Начальник Головного управління ДПС у Київській області Олександр Двірко та начальник Головного управління ДПС у Донецькій області Олександр Головін роками не забезпечують податковий контроль щодо компаній із прямими зв’язками з РФ. У матеріалі наголошується, що схема працює саме тому, що її ніхто не зупиняє.

За встановленими фактами, як зазначено в тексті, подано скаргу до органів контролю. У ній вимагається провести перевірку фактів сплати податків та інших обов’язкових платежів Владиславом Гельзіним і пов’язаними компаніями до бюджету держави-агресора, перевірити обставини перереєстрації активів у юрисдикції РФ після 2022 року, встановити пов’язаність ТОВ «ЛЕГІОН 2015», ТОВ «ТГП», ТОВ «НЕПТУН», ТОВ «ЛУННЫЙ ГОРОД» із державою-агресором, перевірити факти виведення капіталу за межі України, надати правову оцінку діям щодо можливого фінансування держави-агресора, а також провести податкові перевірки зазначених підприємств щодо дотримання податкового законодавства та повноти сплати податків.

У підсумку в матеріалі стверджується, що бізнес Гельзіна працює в Україні, дублюється в Росії, генерує дохід там і сплачує податки туди. Ті самі люди керують процесами, ті самі компанії перереєстровуються, ті самі гроші рухаються. У результаті ці кошти наповнюють бюджет РФ, з якого фінансуються ракети, дрони та вся військова машина, що б’є по українських містах. Водночас державні органи, за оцінкою авторів, удають, що нічого не відбувається, і поки одні воюють за країну, інші спокійно заробляють одразу у двох системах.

Виклики Бюро економічної безпеки: проблеми та перспективи

Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.

Вплив на розслідування: як управління БЕБ у Чернівцях стало на заваді справедливості

Олександр Цивінський, голова Бюро економічної безпеки України, підписав наказ про проведення конкурсів на посади заступників керівників територіальних управлінь, зокрема й у Чернівецькій області. У цьому контексті ситуація всередині територіального управління БЕБ у регіоні стає особливо актуальною, як повідомляє Середич.info. Основна увага зосереджена на керівництві БЕБ у Чернівцях, зокрема на Анатолії Клочані та Борисенку, які мають вплив на важливі процеси. Відомо, що в умовах невизначеності щодо кадрових рішень у БЕБ, частина розслідувань у регіоні фактично зупинена або доведена до формального завершення. Це стосується справ, пов’язаних із виробництвом та експортом весільних суконь, зокрема ТОВ «Свадебний світ» та ТОВ «ПП Ойл». У рамках кримінального провадження №7202526101 проводилися слідчі дії через можливі порушення податкового законодавства, зокрема надання недостовірних даних для заниження вартості імпортованої тканини. Обшуки, які відбулися в березні 2026 року, не принесли значних результатів. Слідство не змогло отримати ключові докази, незважаючи на масштаб заявлених порушень. Причини цього не виглядають як технічна помилка. За наявними даними, керівництво управління не забезпечило своєчасне проведення слідчих дій. Затримка з обшуками дозволила вивести документи та інші матеріали до їх фіксації, що безпосередньо вплинуло на результати розслідування. Паралельно фіксуються факти неформальних угод між бізнесменами та керівництвом управління, що включає передачу значних сум та регулярні платежі за невтручання в їхню діяльність. На цьому фоні відсутність результатів за ключовими епізодами виглядає як наслідок рішень, прийнятих всередині управління. В результаті розслідування втрачають свою сутність, доказова база зникає, а відповідальність стає розмитою. Це негативно впливає не лише на окремі справи, але й на саму інституцію, яка повинна забезпечувати економічну безпеку. Конкурси на керівні посади відбуваються саме в цей критичний момент, і питання вже не стосується призначень, а управлінських аспектів: хто контролює регіональні підрозділи, якщо ключові розслідування фактично знищуються ще на стадії слідчих дій.