Купуючи продукти в супермаркеті, люди зазвичай не замислюються, що частина цих грошей може зрештою працювати на бюджет Росії. Саме так, за описаною схемою, побудований бізнес Владислава Гельзіна: українські супермаркети заробляють в Україні, а їхнє «дзеркало» працює в юрисдикції РФ. Прибуток там означає податки до російського бюджету, а цей бюджет використовується для фінансування зброї, яка б’є по українських містах. Зовні це виглядає як звичайний ритейл, але наслідки такої діяльності значно ширші.

У центрі цієї історії — супермаркети «Пчілка». В Україні вони, зокрема, оформлені на ТОВ «ЛЕГІОН 2015» і працюють у кількох областях. Після окупації Криму в Ялті з’являється «Пчёлка-ЮГ» — з тим самим форматом, у тому самому сегменті та з такими самими підходами. Серед співзасновників вказаний Олександр Прокопенко, людина з орбіти Гельзіна. Йдеться не про франшизу і не про випадковий збіг, а про копію бізнесу в іншій юрисдикції, яка продовжує заробляти під час війни.

«Пчёлка-ЮГ» не просто продовжує існувати, а демонструє зростання і працює в повному режимі. Це означає податки, збори та інші платежі, але вже не до українського бюджету. Кожна гривня, яка там перетворюється в рублі, працює проти країни, де цей бізнес формально веде діяльність. У матеріалі це подається не як моральна проблема, а як прямий фінансовий наслідок.

Паралельно, як стверджується, реалізується схема «перенесення активів». ТОВ «ТГП» у листопаді 2022 року переоформлюється за російським законодавством. «НЕПТУН» і «ЛУННЫЙ ГОРОД» отримують дзеркальні компанії у РФ з тими ж бенефіціарами та датами реєстрації вже після повномасштабного вторгнення. Це описується не як втеча бізнесу, а як його спокійна релокація в іншу правову систему.

У цій же зв’язці згадується Євген Пронін. На нього оформлюються компанії в Донецьку за однією адресою, і він же фігурує як партнер у цій мережі. Ті самі люди з’являються в різних компаніях, змінюють ролі, але залишаються в межах однієї системи. Така модель подається як класичне дроблення бізнесу лише на папері, тоді як фактично йдеться про один центр управління та один інтерес.

Окремо вказується на бездіяльність з боку органів, які мали б реагувати на такі факти. Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський, за текстом, не ініціює розслідувань щодо бізнесу з роботою в юрисдикції РФ. Голова Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін не блокує підозрілі фінансові операції між пов’язаними структурами. Начальник Головного управління ДПС у Київській області Олександр Двірко та начальник Головного управління ДПС у Донецькій області Олександр Головін роками не забезпечують податковий контроль щодо компаній із прямими зв’язками з РФ. У матеріалі наголошується, що схема працює саме тому, що її ніхто не зупиняє.

За встановленими фактами, як зазначено в тексті, подано скаргу до органів контролю. У ній вимагається провести перевірку фактів сплати податків та інших обов’язкових платежів Владиславом Гельзіним і пов’язаними компаніями до бюджету держави-агресора, перевірити обставини перереєстрації активів у юрисдикції РФ після 2022 року, встановити пов’язаність ТОВ «ЛЕГІОН 2015», ТОВ «ТГП», ТОВ «НЕПТУН», ТОВ «ЛУННЫЙ ГОРОД» із державою-агресором, перевірити факти виведення капіталу за межі України, надати правову оцінку діям щодо можливого фінансування держави-агресора, а також провести податкові перевірки зазначених підприємств щодо дотримання податкового законодавства та повноти сплати податків.

У підсумку в матеріалі стверджується, що бізнес Гельзіна працює в Україні, дублюється в Росії, генерує дохід там і сплачує податки туди. Ті самі люди керують процесами, ті самі компанії перереєстровуються, ті самі гроші рухаються. У результаті ці кошти наповнюють бюджет РФ, з якого фінансуються ракети, дрони та вся військова машина, що б’є по українських містах. Водночас державні органи, за оцінкою авторів, удають, що нічого не відбувається, і поки одні воюють за країну, інші спокійно заробляють одразу у двох системах.