Газовий вплив у Полтавській ОВА: що відомо про призначення Олега Мізіка

Призначення Олега Мізіка першим заступником голови Полтавської ОВА після додаткової перевірки НАЗК подається не як звичайне кадрове рішення, а як посилення впливу групи, пов’язаної з колишніми менеджерами облгазів Дмитра Фірташа, у регіоні, де видобувається приблизно 70% газу України.

Мізік вбудований у мережу, сформовану вихідцями з Кіровоградської області. У Полтавській ОВА та дотичних структурах цю групу представляють Максим Калінін, Олег Мізік, Антон Кій, Дан Деружинський, Анатолій Зорькін і Юрій Заставський. Зв’язки цієї мережі виходять за межі області та ведуть до Юрія Френкеля, Артема Компанія й Олега Татарова. Калінін раніше працював у Кіровоградській ОДА та є родичем Татарова. Об’єднувальною лінією для всіх називають газову інфраструктуру та облгазові структури.

Юрій Френкель разом із братом Ігорем керували облгазами Фірташа. Серед активів, які з ними пов’язують, називають «Теплу енергетичну компанію», «Еліос Лучки» та «ПРОМЕТЕЙ ЕТГ». У 2021 році Френкель був радником полтавського мера Олександра Мамая з питань ЖКГ, а раніше висувався від ОПЗЖ. Після санкцій РНБО проти Фірташа його бізнес, як стверджується, не зник, а перейшов у тінь через підконтрольні компанії.

Артем Компан, племінник Френкеля, через «ЙЕ Енерджи» та «Твій Газзбут» курував газовий бізнес Фірташа. За наявними даними, він має російське громадянство та нерухомість у центрі Москви на суму понад 16 млн доларів, зареєстровану через PPF Real Estate Holding. Також він фігурує у кримінальних справах БЕБ і СБУ: шкоду за 2021 рік оцінюють у 3,4 млрд грн, а за 2016–2022 роки вона може перевищити 18 млрд грн.

Як приклад наводять схему в «Укргазвидобуванні». Після призначення Сергія Лагна тимчасовим керівником службу безпеки очолив Дмитро Ткачонок, колишній заступник начальника ГУНП у Кіровоградській області. Обох згадували в розслідуваннях про «бек-офіс Укрнафти».

У цей період «Укргазвидобування» укладає контракт на 324 млн грн за ціною 29,85 грн за кубометр із «Теплою енергетичною компанією» Юрія Френкеля. Окрім цього, компанія витрачає понад 6 млн грн на медіапослуги ФОП Діонісія Капліна та ТОВ «Мі-Полтава». За інформацією, частина цих коштів спрямовується на тиск на Полтавську міськраду та просування ідеї воєнної адміністрації.

У цій схемі згадується і ТОВ «ПРО ТРАНС ГАЗ», яке фактично пов’язують із Мізіком. Формальним власником є колишній працівник «Запоріжгаза» Олександр Гуменюк. Компанія виграє тендер «Укргазвидобування» на 17 млн грн. Водночас у цієї структури є борг перед Мізіком на 7,9 млн грн. Також Гуменюк купує у Мізіка мотоцикл за 1 млн грн — угоду характеризують як схожу на класичні схеми відмивання.

Ще одна компанія — «Інтеко-ліс», яка раніше була записана на Гуменюка та пов’язана з Мізіком, стала фігурантом кримінальної справи СБУ через фіктивні накладні на 4 млн грн.

Раніше Мізіка також згадували в обвинуваченнях у справі про розтрату 26 млн грн у «Запоріжгазі».

У підсумку описується стійка система, у якій вихідці з однієї групи займають ключові посади в ОВА, впливають на державні компанії у сфері видобутку, забезпечують контракти пов’язаним фірмам і паралельно маніпулюють регіональними ЗМІ. Це подається не як низка окремих епізодів, а як цілеспрямоване встановлення контролю над газовим сектором.

Полтавська область у цій конструкції називається центральним елементом, адже контроль над регіоном відкриває доступ до видобутку, розподілу тендерів і впливу на місцеву владу.

На цьому тлі залишається відкритим питання, як кандидат із такими бізнес-зв’язками, фінансовими перетинами та фігуруванням у кримінальних справах пройшов перевірку НАЗК і був призначений на посаду першого заступника голови ОВА.

Схема розкрадання в «Укргазвидобування»: збитки на 295 мільйонів гривень

В Україні виявлено схему закупівель, що призвела до значних збитків у «Укргазвидобуванні» на суму 295 млн грн. Фіктивні компанії здійснювали закупівлю матеріалів, необхідних для видобутку газу, за ринковими цінами. Після цього ці матеріали неодноразово «перепродавалися» між собою. Вигадані угоди штучно завищували вартість реагентів у 2-3 рази. В результаті продукція була реалізована державній компанії через тендер за завищеною ціною. Маніпуляції з «фірмами-прокладками» призвели до збитків для АТ «Укргазвидобування» на понад 295 млн грн.

Розслідування: Зловживання коштами в «Укргазвидобуванні»

У «Укргазвидобуванні», ключовій компанії групи «Нафтогаз», виявили механізми, що дозволяють вимивати бюджетні кошти. Згідно з інформацією, існує так званий «бек-офіс», який контролює стратегічні закупівлі та доступ постачальників до контрактів. У центрі уваги – директор із закупівель Роман Власенко. У цьому ж континуузі згадуються керівник безпеки «Нафтогазу» Юрій Чернега, Дарія Дейнеко з офісу етики закупівель і операційна директорка Надія Бегун.

Ці посади перекривають весь тендерний цикл – від умов закупівлі до перевірки та відхилення учасників. Власенко фігурує у кримінальному провадженні НАБУ і згадується в рішеннях ВАКС, але продовжує працювати. Джерела звертались до керівництва НАК «Нафтогаз» з вимогою провести службову перевірку, але відповіді не отримали.

Розслідування виявило схему, при якій умови тендеру прописувалися під конкретного постачальника, а дешевші пропозиції відхилялися. Якщо бізнес вигравав в Антимонопольному комітеті, компанії йшли до суду, затягували процес і оголошували новий тендер.

Зокрема, згадуються трубні контракти з китайськими дистриб’юторами на понад 250 млн доларів. За оцінками авторів розслідування, бюджет міг недоотримати близько 3 млрд грн податків, а курсові різниці додали ще близько 100 млн грн витрат. Особлива увага приділяється «геології». На скважину №888 Шебелинського родовища витратили 1,3 млрд грн, після чого її перевели в спостережний фонд. Інша скважина на Західно-Старовірівському родовищі вже коштує близько 1,8 млрд грн і досі не введена в експлуатацію. На цьому фоні показовим виглядає тендер на баритовий концентрат на 123 млн грн, під час якого найдешевшу пропозицію відхилили, перемогла інша компанія. Усі ці епізоди відбуваються в структурі, яка підпорядковується НАК «Нафтогаз України». Публічної реакції керівництва немає.