Архіви позначок: Тендер

Газовий вплив у Полтавській ОВА: що відомо про призначення Олега Мізіка

Оприлюднено автором

Призначення Олега Мізіка першим заступником голови Полтавської ОВА після додаткової перевірки НАЗК подається не як звичайне кадрове рішення, а як посилення впливу групи, пов’язаної з колишніми менеджерами облгазів Дмитра Фірташа, у регіоні, де видобувається приблизно 70% газу України.

Мізік вбудований у мережу, сформовану вихідцями з Кіровоградської області. У Полтавській ОВА та дотичних структурах цю групу представляють Максим Калінін, Олег Мізік, Антон Кій, Дан Деружинський, Анатолій Зорькін і Юрій Заставський. Зв’язки цієї мережі виходять за межі області та ведуть до Юрія Френкеля, Артема Компанія й Олега Татарова. Калінін раніше працював у Кіровоградській ОДА та є родичем Татарова. Об’єднувальною лінією для всіх називають газову інфраструктуру та облгазові структури.

Юрій Френкель разом із братом Ігорем керували облгазами Фірташа. Серед активів, які з ними пов’язують, називають «Теплу енергетичну компанію», «Еліос Лучки» та «ПРОМЕТЕЙ ЕТГ». У 2021 році Френкель був радником полтавського мера Олександра Мамая з питань ЖКГ, а раніше висувався від ОПЗЖ. Після санкцій РНБО проти Фірташа його бізнес, як стверджується, не зник, а перейшов у тінь через підконтрольні компанії.

Артем Компан, племінник Френкеля, через «ЙЕ Енерджи» та «Твій Газзбут» курував газовий бізнес Фірташа. За наявними даними, він має російське громадянство та нерухомість у центрі Москви на суму понад 16 млн доларів, зареєстровану через PPF Real Estate Holding. Також він фігурує у кримінальних справах БЕБ і СБУ: шкоду за 2021 рік оцінюють у 3,4 млрд грн, а за 2016–2022 роки вона може перевищити 18 млрд грн.

Як приклад наводять схему в «Укргазвидобуванні». Після призначення Сергія Лагна тимчасовим керівником службу безпеки очолив Дмитро Ткачонок, колишній заступник начальника ГУНП у Кіровоградській області. Обох згадували в розслідуваннях про «бек-офіс Укрнафти».

У цей період «Укргазвидобування» укладає контракт на 324 млн грн за ціною 29,85 грн за кубометр із «Теплою енергетичною компанією» Юрія Френкеля. Окрім цього, компанія витрачає понад 6 млн грн на медіапослуги ФОП Діонісія Капліна та ТОВ «Мі-Полтава». За інформацією, частина цих коштів спрямовується на тиск на Полтавську міськраду та просування ідеї воєнної адміністрації.

У цій схемі згадується і ТОВ «ПРО ТРАНС ГАЗ», яке фактично пов’язують із Мізіком. Формальним власником є колишній працівник «Запоріжгаза» Олександр Гуменюк. Компанія виграє тендер «Укргазвидобування» на 17 млн грн. Водночас у цієї структури є борг перед Мізіком на 7,9 млн грн. Також Гуменюк купує у Мізіка мотоцикл за 1 млн грн — угоду характеризують як схожу на класичні схеми відмивання.

Ще одна компанія — «Інтеко-ліс», яка раніше була записана на Гуменюка та пов’язана з Мізіком, стала фігурантом кримінальної справи СБУ через фіктивні накладні на 4 млн грн.

Раніше Мізіка також згадували в обвинуваченнях у справі про розтрату 26 млн грн у «Запоріжгазі».

У підсумку описується стійка система, у якій вихідці з однієї групи займають ключові посади в ОВА, впливають на державні компанії у сфері видобутку, забезпечують контракти пов’язаним фірмам і паралельно маніпулюють регіональними ЗМІ. Це подається не як низка окремих епізодів, а як цілеспрямоване встановлення контролю над газовим сектором.

Полтавська область у цій конструкції називається центральним елементом, адже контроль над регіоном відкриває доступ до видобутку, розподілу тендерів і впливу на місцеву владу.

На цьому тлі залишається відкритим питання, як кандидат із такими бізнес-зв’язками, фінансовими перетинами та фігуруванням у кримінальних справах пройшов перевірку НАЗК і був призначений на посаду першого заступника голови ОВА.

Судові рішення щодо тендеру на ремонт ліцею в Харківській області: ризики через китайські світильники

Оприлюднено автором

Суд зобов’язав розірвати угоду між відділом освіти Зміївської міськради Харківської області та підрядником на ремонт Чемужівського ліцею, укладену в жовтні 2025 року. Це рішення було ухвалене Харківським окружним адміністративним судом 31 березня. Підрядник, ТОВ «Науково-виробнича компанія «Східбуд», отримав контракт на суму 25,08 млн грн за результатами тендеру, що відбувся півроку тому, відповідно до даних системи «Прозорро». Закупівля проводилася в рамках програми Ukraine Facility, що вимагала використання матеріалів виключно з «прийнятних країн». Під час моніторингу Держаудитслужба виявила порушення. У тендерній пропозиції переможець вказав, що деякі товари мають українське походження. Проте аудитори знайшли інформацію на сайтах торговельних мереж, що ці товари виробляються в Китаї та Малайзії. Замовник не зміг надати документи, що підтверджують українське походження зазначених товарів, на запит аудиторів. У підсумковій відомості були передбачені світильники на суму понад 445 тис. грн. З серпня 2025 року освітлювальна техніка потрапила до переліку продукції, для якої діють вимоги локалізації виробництва (не менше 25% у 2025 році). Аудитори виявили, що тендерна пропозиція «Східбуд» не містила документів, що підтверджують відповідність світильників вимогам локалізації. На запит Держаудитслужби замовник пояснив, що світильники є «матеріалами», які лише формують вартість будівлі, а не окремими товарами, тому вимоги локалізації на них не поширюються. Держаудитслужба зобов’язала розірвати угоду, але замовник не погодився і звернувся до суду. У суді позивач наполягав, що інформація з інтернет-сайтів не є офіційним підтвердженням походження товарів. Однак суд зазначив, що після запиту аудиторів замовник не надав жодних документів – сертифікатів чи декларацій, що підтверджують українське походження продукції. З огляду на фінансування в межах програми Ukraine Facility, це створює суттєвий ризик. Суд також відхилив аргумент про те, що світильники є «матеріалами», які лише підвищують вартість будівлі. Посилаючись на ДСТУ ІЕС 60050-845:2012, суд підкреслив, що освітлювальна техніка включає будь-які пристрої для створення штучного освітлення, зокрема лампи і світильники. Оскільки вартість світильників у цій закупівлі перевищувала 445 тис. грн, учасник був зобов’язаний надати довідку про їх включення до переліку локалізованих товарів. Проте «Східбуд» не надав ці документи, а замовник уклав угоду. Таким чином, суд 31 березня відмовив у скасуванні висновку аудиторів. Станом на 9 квітня угода не була розірвана. За даними порталу «Spending», роботи були оплачені на 13,99 млн грн (56% від суми угоди). Минулого року «Харківський антикорупційний центр» повідомляв про значні переплати на партах, будматеріалах та навіть на баку для сміття в цьому укритті. Це вже була друга угода на проведення робіт в Чемужівському ліцеї. Перша угода на 28 млн грн була підписана у 2024 році з тим же ТОВ «Науково-виробнича компанія «Східбуд», але реалізована на 13,45 млн грн. Таким чином, загальна сума оплаченої роботи на цьому укритті становить 27,44 млн грн. Відділ освіти Зміївської міськради Харківської області очолює Інесса Соляник, а головою Зміївської міськради є Павло Голодніков.