Національна поліція України проводить розслідування, щоб довести, що директор Департаменту фінансів Київської міської держадміністрації (КМДА) Володимир Репік допустив службову недбалість, що завдало збитків столичному бюджету на 581,1 мільйона гривень. Сума була пов’язана з відсотками, які довелося сплатити з бюджету Києва різним компаніям і громадянам за викуплені ними в 2020-2021 роках облігації внутрішніх місцевих позик. Правоохоронці вважають, що керівництво міста не потребувало такого заходу, оскільки бюджети Києва відповідних років були профіцитними. За даними слідства, головний “фінансист” столичної мерії не розрахував наслідки своїх дій та не спробував виправити ситуацію, оскільки облігації вже випускалися для покриття відсотків по попередніх. Володимир Репік заперечує свою провину, вважаючи, що усі питання мають задавати Київрада, яка приймала рішення про запозичення та доручала йому їх здійснення. Інформації про те, чи Репік офіційно заперечував проти ідеї випуску облігацій на стадії підготовки проєкту рішення Київради, немає. Як стало відомо, столичні правоохоронці продовжують розслідування за підозрою Репіка в недбалості, яка коштувала бюджету Києва дорого. Це розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження №42022102100000180 від 4 жовтня 2022 року, яке було відкрито Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. Репіку інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають покарання до 5 років позбавлення волі. Про підозру було повідомлено 23 січня 2026 року. У ході слідства було встановлено, що у 2020 та 2021 роках Репік здійснив випуск облігацій внутрішніх місцевих позик серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність була 11% по чотирьох перших серіях та 5% маржі плюс ставка Нацбанку України по трьох останніх. Це були цінності, які могли купувати компанії та фізичні особи через біржі, що надавали гроші міському бюджету, але вони мали викуповуватися та платити відсотки, за рахунок яких ці компанії заробляли. Рішення про запозичення Київрада приймала у 2020 та 2021 роках, зокрема, рішення №439/9518 від 03.09.2020, яким було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд гривень. Директору Департаменту фінансів КМДА надавалися повноваження “здійснювати всі передбачені законодавством дії, пов’язані із здійсненням запозичення до бюджету Києва, з правом подавати та одержувати необхідні звернення, заяви, довідки та інші документи, підписувати документи, а також вчиняти всі інші дії, пов’язані із здійсненням запозичення”. Схожі положення були в документах КМДА. Розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження №42022102100000180 від 4 жовтня 2022 року, яке було відкрито Шевченківським управлінням Нацполіції Києва. У цій справі Репіку інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають покарання до 5 років позбавлення волі. Про підозру було повідомлено 23 січня 2026 року. Сума збитків, завданих діями Репіка, склала 581,1 мільйона гривень. Після отримання підозри, Репіку було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім того, суд відмовив Нацполіції у задоволенні клопотання щодо відсторонення Репіка від посади. Володимир Репік та його адвокати не погоджувалися з підозрою. Автор: Олександр Глазунов