Архіви позначок: КГГА

Київраду закликають терміново заслухати поліцію через питання до дій під час стрілянини на Деміївці

Оприлюднено автором

Кілька депутатів Київської міської ради підписали звернення з вимогою запросити на сесію 23 квітня 2026 року керівництво Головного управління Нацполіції в Києві та Патрульної поліції столиці. На їхню думку, це питання має бути пріоритетним, зважаючи на численні “білі плями” в історії з голосіївським стрільцем.

Як повідомила з трибуни Київради депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Пташник, особливі запитання викликає реакція керівництва Нацполіції та Голосіївського районного управління після перших повідомлень про постріли на вулиці. За її словами, патрульні, які прибули на виклик, розцінювали ситуацію як звичайну побутову сварку.

Пташник розповіла, що того дня була в магазині “Велмарт” за годину до початку теракту. Вона заявила, що особисто бачила те, що тепер називає бездіяльністю поліції на Деміївці.

“О 16:15 я перебувала у тому-таки Велмарті. Далі – підіймалася вулицею Деміївською, бачила, як на майданчиках гуляло багато дітей, нічого не було очеплено у 16:30, коли були перші постріли. І о 16:40”, – розповіла депутатка Пташник.

За її інформацією, того дня на спецлінію “102” з району надходило багато повідомлень про постріли та загиблих. Водночас о 16:32 той самий екіпаж Патрульної поліції Києва, який “прославився” втечею та залишенням дитини в небезпеці під час теракту, виїхав на виклик, позначений як побутовий. Пташник зазначила, що патрульні, які прибули на місце, були переконані, що мають справу саме з побутовим конфліктом.

Як повідомила депутатка, до звернення про заслуховування керівництва київського ГУ Нацполіції та очільників Патрульної поліції долучилися депутати від фракцій УДАРу в Київраді та “Голосу”. Окремо, за її словами, слід заслухати і керівників Голосіївського управління поліції.

“Ми хочемо поставити питання: коли саме на “102” і “112” надходили виклики, і з якою інформацією? Тому, що я знаю людей, які повідомляли, що вони бачать трупи, і ці виклики точно не були “побутовими”. А також, куди оператори, що приймали виклики, передавали інформацію? І хто приймав рішення про направлення саме цього патруля, який виявився неготовим знешкодити терориста?” – перелічила запитання Пташник.

За словами депутатки, частина її колег у Київраді не вважає ці питання пріоритетними, через що тему можуть просто “зам’яти”. Вона також зазначила, що саме ці депутати пропонували перенести виклик керівництва поліції на 14 травня, коли має відбутися наступна сесія міськради.

Уроки безпеки: трагедія в київському гуртожитку під час війни

Оприлюднено автором

У 2024 році в Києві стався інцидент, який кардинально змінив уявлення про безпеку в навчальних закладах під час повномасштабної війни. Голова Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян розповіла про цей випадок на фоні нових тривог, адже гуртожитки столиці неодноразово ставали мішенню для ворожих обстрілів. Як повідомляє Інформатор, кілька студентів гуртожитку професійного навчального закладу проігнорували вказівку викладача сховатися під час тривоги. Після вибуху в сусідній будівлі вони кинулися до укриття босоніж, проходячи коридором, посипаним уламками скла. На фотографії з місця події видно кров від порізів на їхніх ногах.

Олена Фіданян у своєму пості на Facebook описала деталі інциденту, приєднуючись до обговорення викликів воєнного часу та реформ в освіті, зокрема щодо гуртожитків для старшокласників профільних ліцеїв. Ранковий обстріл застав учнів уві сні. Педагог, який чергував, обійшов усі кімнати, і більшість учнів одразу побігли до укриття. Проте в одній кімнаті підлітки проігнорували прохання адміністрації і навіть грубо вказали викладачеві «на двері», відмовившись піднятися.

Вихователь намагався переконати хлопців, але врешті-решт сам кинувся до укриття останнім. Невдовзі пролунав вибух: ворожий снаряд влучив у сусідню нежилу будівлю, де загинула людина. У сховищі гуртожитку вже були всі мешканці, окрім хлопців із проблемної кімнати. Вони прибігли лише після вибуху, коли вікна в їхній кімнаті розбилися, і уламки посипалися всередину. Хлопці, звалившись з ліжок, не встигли взутися і, не відчуваючи болю, мчали босоніж коридором, встеленим склом, — зазначає Олена Фіданян.

Наслідки цього жахливого «уроку» виявилися болючими для всіх. Підлітки отримали глибокі порізи на стопах, які залишать шрами на все життя. Педагоги та адміністрація, за словами Фіданян, отримали душевні травми. Після відбою тривоги весь персонал, розкиданий містом, підтримував зв’язок з учнями, а потім повернувся до закладу, щоб допомогти зібрати речі і супроводжувати кожного додому, оскільки гуртожиток тимчасово не функціонував.

Окрім емоційної травми, педагогів спіткали й юридичні проблеми. Директорка, яка о 5-й ранку ще була вдома, вихователь та адміністрація писали пояснювальні до різних інстанцій. Їм довелося пройти «розмови-допити» з поліцією. Фіданян підкреслює, що педагоги відповідають за життя і здоров’я своїх підопічних, навіть якщо ті не слухаються і проявляють неповагу. Стан вихователя після події вона описує з болем: розпач, мовчання і тремтіння рук від жаху.

Фіданян також згадує матерів цих хлопців — вони дізналися про обстріл із новин, і уявити їхні почуття неможливо. Цей випадок вона використовує як аргумент у дебатах про освітні реформи під час війни: будь-які нововведення щодо закладів і гуртожитків повинні враховувати сувору реальність. “Це реалії війни, які ми, дорослі, маємо враховувати під час реформ. Бо наші помилки сьогодні можуть коштувати життя”, — підсумовує Фіданян.

Призначення Ірини Алєксєєнко на посаду в.о. директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА

Оприлюднено автором

1 квітня 2026 року міський голова Києва підписав розпорядження, яким призначив Ірину Алєксєєнко керівником Департаменту суспільних комунікацій КМДА. Це призначення стало значним кроком у її кар’єрі, адже вона почала працювати в КМДА наприкінці 2025 року, раніше очолюючи Деснянську РДА. Наразі вона виконуватиме обов’язки директора з приставкою ‘в.о.’, що вказує на тимчасовий характер рішення. Інформатор повідомляє, що про закриття вакансії стало відомо з розпорядження, підписаного Віталієм Кличком. Ірина Алєксєєнко почне виконувати свої обов’язки з 2 квітня, і це рішення є тимчасовим. Нова директорка добре відома киянам, особливо мешканцям Деснянського району, де вона працювала з 2020 року до червня 2025 року. Спочатку вона займала посаду заступника голови, потім першого заступника, а згодом очолила район у статусі ‘в.о.’. Раніше, у 2015 році, Ірина намагалася отримати мандат у Київраді від партії ‘Батьківщина’, але не змогла. Згідно з декларацією, її чоловік В’ячеслав Троян є доктором технічних наук та професором у КНУБА, де працює понад 15 років. У березні 2026 року Ірина Алєксєєнко подала декларацію на посаді першої заступниці директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, в якій зазначено, що подружжя володіє трьома квартирами та земельною ділянкою площею 1200 квадратних метрів. За пів року роботи в Деснянській РДА у 2025 році Ірина заробила 752 тис. грн, а в Департаменті суспільних комунікацій отримала 44 тис. грн. Вона також задекларувала 4,7 тис. грн доходу від Національного кешбеку, а також 35 тис. доларів і 400 тис. грн готівкових активів.

Обмеження швидкості в Києві: нові рішення

Оприлюднено автором

У Києві вперше за багато років весною та літом не буде підвищено дозволену швидкість з 50 до 80 км/год. Минулого року кількість таких ділянок зменшилася з 17 до 4, а цього року, враховуючи поганий стан доріг, обмеження швидкості не будуть збільшуватися. Це рішення було прийнято через наслідки складних погодних умов зимового періоду, які погіршили стан асфальту.

Поліція Києва розглядає ситуацію з ‘фейковими правилами’ на мосту Патона

Оприлюднено автором

Поліція Києва проводить перевірку після звернення КМДА щодо публікації головою Деснянської РДА. Як повідомили, заява зареєстрована в єдиному обліку. Проте, провадження у справі поки не відкрито – дані до ЄРДР ще не внесені. Співробітники поліції перевіряють факт публікації Максимом Бахматовим. Відомості зареєстровані до Єдиного обліку заяв та повідомлень Деснянського управління поліції. За поясненням адвоката Дмитра Дончака, правоохоронці спочатку проводять перевірку, а вже потім вирішують, чи відкривати кримінальне провадження. Зазначено, що у випадку виявлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розкрадання 50 мільйонів на відновленні Трипільської ТЕС: у справі фігурують “ЗТЕП”, “Інвентум Україна” та Андрій Тесленко

Оприлюднено автором

В ході розслідування виявилось, що щонайменше 50 мільйонів гривень могли бути вкрадені під час відновлення Трипільської ТЕС після атаки РФ. Співпрацюють «ЗТЕП», «Інвентум Україна» та Андрій Тесленко. Правоохоронці затримали Тесленка, заарештували готівку та виявили зв’язки між підрядниками та «Київтеплоенерго».

За версією слідства, підрядники закуповували матеріали у пов’язаних фірм з націнкою в середньому 30%, а різницю виводили в готівку. Під час обшуків у підозрюваних вилучили понад 19 мільйонів гривень готівки. Обшуки проводились в будинку Андрія Тесленка, який знаходиться на ділянці з кадастровим номером 3222481200:04:002:0448.

Андрій Тесленко – заступник директора ТОВ «Інвентум Україна», і, ймовірно, він фактично контролює «ЗТЕП», «ДЕМЗ-інжиніринг», ТОВ «ДЕМЗ». Суд арештував майже 3 мільйони гривень та 100 тисяч доларів готівки, які були знайдені вдома в Тесленка. Ще 120 тисяч доларів та 115 тисяч євро – повернули, бо адвокати заявили, що це кошти його співмешканки.

З жовтня 2025-го ця ділянка та будинок площею майже 300 кв. м на ній належать Андрію Тесленку. ТОВ «ЗТЕП», яке начебто контролює Тесленко, отримало від Трипільської ТЕС підряди на 488,3 млн грн. Слідство стверджує, що щонайменше частина цих тендерів проведена з порушеннями, а ціни значно завищені. ТОВ «Інвентум Україна», яке також пов’язане з Тесленком, виграла у «Київтеплоенерго» підряди на 1 млрд грн.

З’ясувалося, що «ЗТЕП» вже багато років заробляє на державних тендерах. ТОВ «Інвентум Україна» також працювала в одному офісі з «ЗТЕП» на вул. Лейпцизька, 3-А, де також провели обшуки. Під час обшуків було виявлено та заарештовано частину готівки.

Наслідки розслідування: у справі фігурують посадовці «Київтеплоенерго». Крім того, слідство вважає, що посадовці самого «Київтеплоенерго» не знали про зловживання своїх підрядників.

Компанія Михайла Реви «Гарант Енерго» виграє тендери на відновлення енергетики, фігуруючи в кримінальних справах

Оприлюднено автором

Після отримання компанією «Гарант Енерго» великих тендерів на відновлення енергетики, увагу було привернуто до завищених цін та відсутності конкуренції. Компанія заперечує порушення, але розслідувачі зазначають про зв’язки з оцінками, що перевищують ринкові ціни. Необґрунтований перевитратний бюджетні кошти були пов’язані з тендерами, де «Гарант Енерго» вигравала без реальної конкуренції, отримуючи контракти на десятки та сотні мільйонів гривень, незважаючи на попередні кримінальні перевірки за можливі зловживання. Три компанії з подібною назвою, в тому числі ТОВ «Гарант Енерго» (код 40836016), ТОВ «НВП Гарант-Енерго» (код 42973580) та ПП «Гарант-Енерго» (код 30577113), отримували бюджетні кошти. Бенефіціаром є Рева Михайло Олексійович, хоча формальним власником зараз є Грона Олександр Анатолійович. «Гарант Енерго» виграла 28 тендерів загальною вартістю 4 101 025 272 гривні з 2022 року. Середня зарплата в компанії до 2023 року була нижчою за мінімальну, що свідчить про оплату «в конверті». «НВП Гарант-Енерго» також отримувала держпідряди, зокрема від КМДА, «Укренерго» та «Укргідроенерго». ПП «Гарант-Енерго» демонструє прибутковість, але пасиви перевищують активи. Компанія фігурує в багатьох кримінальних справах, зокрема в тих, що пов’язані із завищенням цін і виведенням коштів. У справах фігурують тендери «Київтеплоенерго», «Будівництво і меблі» та «Укргідроенерго». За результатами аналізу кримінальних справ щодо ПП «Гарант-Енерго», більшість інкримінованих діянь відбувалися до 2019 року, а після цього розквіт діяльності фірми пішов на спад.

Київрада адаптувала процедуру надання звання «Почесний громадянин Києва»

Оприлюднено автором

Київрада внесла зміни до регламенту присвоєння звання – Почесний громадянин Києва. Подібні уточнення процедурних норм відбувалися раніше під час розгляду кандидатур видатних киян. Цього разу повністю переписали пункт про підготовку документів і прибрали обов’язкову прив’язку до Дня Києва.Про це повідомляє Інформатор.Рішення № 139 від 24 лютого 2026 року стосується лише двох пунктів Положення. У пункті 2.6 тепер чітко вказано, що підготовкою проекту рішення про присвоєння звання займається спеціальний структурний підрозділ КМДА.Саме цей відділ збирає всі необхідні матеріали, перевіряє їх і виносить готовий проект на розгляд Київради.У пункті 3.1 прибрали фразу – та приурочується до Дня Києва. Раніше вручення намагалися проводити саме в День міста. Тепер звання можна присвоювати в будь-який день року. Жодних змін у критеріях, переліку пільг чи самій суті звання внесено не було. Рішення вже ухвалене і набуло чинності відразу після офіційного опублікування.

Небезпека на вулицях: Кличко відповів на падіння Ткаченка

Оприлюднено автором

Під час падіння біля мерії, коли вода замерзає, постраждав Тимур Ткаченко. Очевидець КМДА пощастило: забоєм руки обійшлося. Після падіння він звернувся до мера Віталія Кличка, звернувши увагу на відсутність очищення ожеледиць біля адміністративних будівель.

У Києві повертається електротранспорт: що відомо

Оприлюднено автором

У столиці відновлюється робота електротранспорту після перерви, яка тривала півтора місяці. З 26 лютого повертається рух на правому березі. Тролейбуси та трамваї на лівому березі, а також маршрути, що з’єднують обидва береги, відновлять після покращення ситуації в енергосистемі та у разі відсутності нових пошкоджень інфраструктури, повідомили у КМДА.