Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення суми застави для народного депутата Андрія Клочка, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує у незаконному збагаченні. Як зазначає «Слово і діло», відповідну ухвалу було винесено 31 серпня. Раніше суд встановив для нардепа заставу у розмірі 12 112 000 грн та зобов’язав його дотримуватися низки процесуальних обмежень: прибувати на вимогу суду, не покидати межі Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та здати закордонні паспорти. Адвокат депутата подав клопотання про зменшення суми застави до 6 050 000 грн, аргументуючи це тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися, оскільки суд вже дослідив письмові докази та допитав ключового свідка, а сам Клочко сумлінно виконував покладені на нього обов’язки. Суд частково задовольнив це прохання, зменшивши суму застави до 11 202 001 грн. Таким чином, розмір застави було знижено на 909 999 грн, проте всі інші процесуальні обов’язки для народного депутата залишаються чинними.
Архіви позначок: незаконне збагачення
Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом за незаконне збагачення на 21 мільйон гривень
Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом. НАБУ і САП обвинувачують його у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації, про що повідомили у Національному антикорупційному бюро. За матеріалами слідства, протягом 2020-2023 років посадовець придбав у Львові шість об’єктів нерухомості: чотири квартири та два паркомісця. Їхня загальна вартість перевищує 21 мільйон гривень. При цьому майно оформили на тещу, колишню дружину та доньку судді. Розслідування виявило, що офіційних доходів, заощаджень та витрат судді було недостатньо для купівлі цієї нерухомості. Окрім цього, у своїх щорічних деклараціях за 2022-2025 роки він приховав проживання в орендованій квартирі та факт фактичного володіння придбаними об’єктами. У квітні 2026 року йому було офіційно повідомлено про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.
Скільки нарахували керівництву Житомирської міськради за перше півріччя 2026 року
Керівництву Житомирської міської ради за перші шість місяців 2026 року нарахували понад 2,7 млн грн зарплат, премій і матеріальної допомоги. Найбільшу суму отримав заступник міського голови Сергій Кондратюк — майже 496 тисяч гривень. Серед тих, кому нарахували найбільше, також опинився заступник мера Олександр Шевчук, який нещодавно ймовірно став фігурантом кримінального провадження.
Про це повідомило “Суспільне Житомир” із посиланням на відповідь міської ради на інформаційний запит.
Ідеться саме про нараховані суми. Фактично посадовці отримували менше, оскільки з виплат утримували податки та військовий збір.
Виконувачці обов’язків міського голови та секретарю Житомирської міськради Галині Шиманській за пів року нарахували 431 237 грн. Із цієї суми понад 118 тисяч становила премія, а ще понад 78 тисяч — матеріальна допомога.
Першій заступниці міського голови Світлані Ольшанській нарахували 456 228 грн. Премії становили понад 116 тисяч гривень, матеріальна допомога — понад 22 тисячі.
Заступниця міського голови Марія Місюрова мала найбільшу суму премій серед керівництва — 125 718 грн. Загалом за шість місяців їй нарахували 471 927 грн, а матеріальна допомога перевищила 84 тисячі.
Найбільше загалом за перше півріччя нарахували заступнику мера Сергію Кондратюку — 495 774 грн. Із них понад 112 тисяч гривень припало на премії, а понад 86 тисяч — на матеріальну допомогу. Крім того, саме Кондратюку в січні нарахували найбільшу місячну суму — понад 151 тисячу гривень.
Заступнику міського голови Олександру Шевчуку за перше півріччя нарахували 471 893 грн. Понад 104 тисячі гривень із цієї суми становили премії, ще понад 83 тисячі — матеріальна допомога.
Ще одному заступнику мера, Олегу Смалю, нарахували 398 881 грн. Із них понад 109 тисяч гривень становили премії. Матеріальної допомоги за перше півріччя йому не нараховували.
Отже, найбільше за перші шість місяців 2026 року нарахували Сергію Кондратюку, далі — Марії Місюровій та Олександру Шевчуку. Найбільшу суму премій отримала Марія Місюрова.
Водночас сам факт нарахування премій і матеріальної допомоги не є порушенням. Оплата праці посадовців місцевого самоврядування складається з посадового окладу, надбавок, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання проводять у межах фонду оплати праці.
Окрему увагу на тлі оприлюднених даних про доходи керівництва міськради привертає ситуація навколо першого заступника мера Житомира Олександра Шевчука.
У червні 2026 року Шевчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021–2025 роках посадовець придбав майно, вартість якого суттєво перевищувала задекларовані доходи його родини. Різницю правоохоронці оцінюють більш ніж у 9,3 млн грн.
Ідеться саме про версію слідства, а остаточну оцінку обставинам має дати суд.
Ольга Стефанішина заявила, що не має коштів на заставу в 6 мільйонів гривень
Експосол України у США Ольга Стефанішина прокоментувала визначену судом заставу та повідомила, що зараз не має грошей для її внесення.
Про це заявила Ольга Стефанішина.
Як зазначила Стефанішина, необхідної суми в неї наразі немає, однак вона шукатиме можливість сплатити заставу.
«У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 [мільйонів]. Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу», — сказала вона.
Як історія з обшуками в Оксани Датій завершилася блогом про етикет
У 2023 році ДБР оголосило про обшуки в київської податківиці Оксани Датій. Найбільший розголос тоді спричинили фотографії, зроблені під час обшуку, зокрема новорічні “списки бажань”. На них, серед іншого, було зазначено: заробити мільйон доларів, соболина шуба та швейцарський годинник Breguet.
Попри публічний резонанс, після обшуків ДБР не висунуло експодатківиці підозру. За три роки жодному фігуранту цієї справи так і не повідомили про підозру, хоча розслідування супроводжувалося гучною піар-кампанією з оприлюдненням фото з обшуків.
У повідомленнях про слідчі дії ДБР заявляло, що Датій володіла необґрунтованими активами на суму 1,4 млн доларів. Йшлося про три квартири в Києві загальною вартістю близько 1 млн доларів, будинок за 200 тис. доларів і два автомобілі на 150 тис. доларів. Один із них — Mercedes-Benz GLE 350 2021 року випуску вартістю майже 100 тис. доларів — був оформлений на особистого водія Датій.
Уже в серпні 2023 року Печерський суд скасував арешт цього Mercedes-Benz.
Того ж 2023 року ДБР провело обшуки і в заступниці начальника управління організації роботи податкової Києва Тетяни Лисенко, яку вважали довіреною особою Датій. У неї вилучили близько 530 тис. грн та 160 тис. доларів. Втім, згодом арешт скасували, оскільки ДБР не вжило необхідних заходів, щоб довести зв’язок цього майна зі справою. Після обшуків Лисенко звільнили з податкової, але у 2024 році вона через суд поновилася на посаді.
Оксана Датій теж зверталася до суду з позовом про поновлення на посаді, однак ця справа далі не просунулася, і до податкової вона не повернулася. Нині ж Датій веде блог у соцмережах про етикет і видає книги.
Фінансові угоди замість покарання: нові підходи до боротьби з корупцією
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання вини з депутатом Одеської облради, колишнім головою фракції «Слуга народу» Віталієм Вітікачем у справі про незаконне збагачення. Справу було ініційовано через активи, придбані в 2023–2024 роках, вартість яких перевищує його легальні доходи на 11 021 837 гривень. Йдеться про нерухомість в Одеській області, зокрема житловий будинок та прилеглі споруди в дачно-будівельному кооперативі. Ці об’єкти були зареєстровані в період, коли офіційні доходи депутата не дозволяли таких придбань. Розрив між заявленими доходами та реальною вартістю майна підтверджено слідством і став основою обвинувачення. Справа не дійшла до повноцінного суду, оскільки прокурор САП і Вітікач уклали угоду про визнання вини, яку затвердив ВАКС. Це дозволило закрити провадження в спрощеному порядку, без необхідності повного доведення вини. Суд призначив 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком у 1 рік, що означає відсутність реального ув’язнення. Протягом року Вітікач повинен виконувати умови іспиту, після чого покарання вважається виконаним. Головний аспект угоди полягає у фінансових платежах: Вітікач виплатить 11 млн гривень до державного бюджету України, що близько до суми перевищення доходів, а також 2 млн гривень на підтримку ЗСУ. Загалом, це становитиме 13 млн гривень виплат. Таким чином, незаконне збагачення на понад 11 млн гривень завершилося виплатою еквівалентної суми без тюремного строку. Активи, що стали предметом розслідування, фактично перетворені на грошові зобов’язання за угодою зі слідством. Схема виглядає так: фіксується різниця між доходами і майном, підтверджується злочин, справа закривається через визнання вини, призначається умовний строк і виплати. Повного суду по суті немає, відповідальність зводиться до фінансових компенсацій. Рішення ВАКС ілюструє практику: у випадках доведеного незаконного збагачення справу можна завершити без реального покарання через угоду з прокурором. Головним стає не тюрма, а фінансова домовленість.
Екснардеп Качний сплатить 3 мільйони гривень застави за підозрою у незаконному збагаченні
Вищий антикорупційний суд визначив заставу у розмірі 3 мільйони гривень для колишнього нардепа Олександра Качного, який представляв ОПЗЖ. Його підозрюють у незаконному збагаченні. За даними НАБУ, виявлено “невелику різницю” у розмірі 12,7 мільйона гривень, що перевищує його офіційні доходи за 2020-2021 роки. У цю суму входять котедж і земельна ділянка в Коблевому, квартира площею 132,6 м² у Києві, а також ремонт, вартість якого перевищує 5,5 мільйона гривень. Захист Качного заявив, що апеляцію подавати не будуть і заставу сплатять. Коли 12,7 мільйона гривень сприймається як звичайний елемент біографії, а 3 мільйони застави — як незначна послуга, система продовжує видавати це за виняток.
Нові деталі справи депутата Полтавської міськради: приховані 340 мільйонів
Співробітники СБУ та Національної поліції виявили нові правопорушення депутата Полтавської міської ради, який у жовтні 2025 року був викритий у маніпуляціях з декларуванням своїх доходів. На той час підозрюваний не вказав у своїх деклараціях про майновий стан криптовалюти та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн. Наразі з’ясувалося, що депутат намагався приховати ще 340 млн грн, джерело яких залишається невідомим. За даними кіберфахівців СБУ, з 2022 по 2025 рік посадовець через підставних осіб здійснював перекази коштів на свої криптогаманці, не відображаючи ці суми у деклараціях та податковій звітності. На основі нових доказів його незаконної діяльності депутату оголошено підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років. Досудове розслідування триває, встановлюються джерела походження коштів та особи, причетні до фінансових схем. Оперативно-слідчі дії проводилися співробітниками СБУ в Полтавській області спільно з Національною поліцією під контролем Офісу Генерального прокурора.
ДБР відкрило кримінальне провадження проти колишнього заступника командувача Одесьцького територіального центру комплектування та готовності
ДБР порушило кримінальне провадження за обвинуваченням у незаконному збагаченні проти Дениса Галушка, колишнього заступника начальника Одеського обласного ТЦК. За даними слідства, підозрюваний діяв у період з 2020 по 2022 рік. Згідно з матеріалами, він придбав активи на суму 37,7 млн грн, що суттєво перевищує його офіційні доходи. Ці активи були оформлені на родичів. Зокрема, були придбані три будинки в передмісті Одеси, а також п’ять автомобілів преміум-класу, серед яких Mercedes-Benz та BMW X7.
Розслідування щодо фінансових операцій колишньої керівниці Черкаської МСЕК
Розслідування щодо колишньої директорки ліквідованого Черкаського обласного центру МСЕК Наталії Масенко виявило можливе незаконне збагачення та придбання нерухомості та автомобілів. Слідство встановило, що в період з 2020 по 2024 роки Масенко могла незаконно отримати активи.
За інформацією слідства, вона придбала або сприяла оформленню на родичів такого майна:- електромобіль Volkswagen ID.4 (2022) вартістю 1,25 млн грн (придбано 4 жовтня 2022);- позашляховик Land Rover Discovery Sport (2021) вартістю 1,56 млн грн (оформлено на чоловіка 18 березня 2021);- квартиру площею 87 м², вартістю 4,78 млн грн (оформлено на невістку 27 червня 2023 року);- магазин непродовольчих товарів площею 332,6 м² (оформлено на невістку 26 березня 2021 року);- гараж площею 26,5 м² (оформлено на чоловіка 17 листопада 2020 року);- автомобілі Jaguar I-Pace (2020) та Alfa Romeo Stelvio (2017), які оформлено на дружину сина.
Слідчі припускають, що частина цього майна була оформлена на близьких родичів, але фактичне володіння та розпорядження могли залишатися за екскерівницею установи. У декларації Масенко зазначила лише чоловіка – Синьогуба Олександра Васильовича, на якого зареєстровані дорогі автомобілі. Син подружжя Масенко та Синьогуба – Ігор Олександрович Синьогуб, за інформацією джерел ЗМІ, працює в СБУ.
Наталія Масенко особисто володіє:- квартирою 91,6 м² у Черкасах (придбана у 2016 році, вартість на момент придбання – 591,5 тис. грн)– квартирою 34,45 м² у Смілі (2014 рік, 87,2 тис. грн)– ділянкою 1200 м² у с. Мошни (2008 рік).
Чоловік Олександр Синьогуб володіє:- житловим будинком 187,7 м² у с. Мала Смілянка (2015 рік, 654,6 тис. грн)– двома ділянками 814 м² та 1319 м² у с. Мала Смілянка (2018/2011 роки)– квартирою 41 м² у Черкасах (2002 рік).
Спільна сумісна власність подружжя: ще одна квартира 41 м² у Черкасах (2002 рік). Доходи жінки з 1 січня по 20 серпня 2025 року складалися із заробітної плати в 150 тис. гривень та пенсії в 77 тис. гривень. Її чоловік задекларував пенсію в 199 тис. гривень та дохід як підприємець – 555 тис. гривень. Ще 37 тис. гривень він отримав як відсотки від «ПриватБанку», де в нього зберігаються 10,5 тис. доларів та 693 тис. гривень.