У Тернополі викрили голову ЕКОПФО та трьох лікарок у справі про хабар за оформлення інвалідності

У Тернополі правоохоронці повідомили про підозру голові експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та трьом лікаркам. За версією слідства, вони отримали від пацієнта 47 тисяч гривень і 2 тисячі доларів США за оформлення третьої групи інвалідності. Під час обшуків у службових кабінетах медиків та за місцем їхнього проживання вилучили 75 600 доларів США та 73 350 євро.

Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі.

Від 1 січня 2025 року в Україні діє система оцінювання повсякденного функціонування, яка замінила медико-соціальну експертизу.

За даними слідства, до лікарів звернувся пацієнт, щоб подати документи на розгляд експертної команди щодо встановлення йому 3-ї групи інвалідності. У військовозобов’язаного у 2016 році діагностували онкозахворювання щитоподібної залози та зробили оперативне втручання.

У прокуратурі зазначили, що лікарка-невролог повідомила хворому про можливість допомогти з документами, однак за це потрібно було передати їй орієнтовно 50 000 грн. За версією слідства, ці гроші вона мала розподілити між іншими лікарями, які підготують відповідні висновки в медичній документації.

Під час оформлення документів на призначення інвалідності сума неправомірної вигоди збільшилася ще на 2000 доларів США. Пацієнт передав неврологу гроші, які вона розподілила між головою ЕКОПФО, членами цієї команди та завідувачкою реабілітаційного відділення. Загалом вони отримали 47 000 грн і 2000 доларів США.

У поліції Тернопільщини повідомили, що всім чотирьом оголошено підозри у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — вимагання та отримання неправомірної вигоди. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Триває розслідування за процесуального керівництва Тернопільської окружної прокуратури. Його здійснюють слідчі Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за оперативного супроводу УСБУ в області.

Справа Мельниченко: Переоцінка дій завідувачки одеської психіатричної лікарні

В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.

Вирок за хабар: засуджено завідувачку хірургічного відділення

Залізничний районний суд міста Львова виніс вирок Юлії Фусс, завідувачці хірургічного відділення Львівської багатопрофільної лікарні №19. Лікарку визнано винною в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення членів МСЕК щодо оформлення інвалідності чоловікові призовного віку. Про це стало відомо з вироку суду від 9 лютого 2026 року (справа № 462/6849/24).

Подробиці схеми
Згідно з матеріалами справи, Юлія Фусс, обіймаючи посаду завідуваччки хірургічного відділення філії ЦОЗ ДКВС України, погодилася допомогти львів’янину отримати статус особи з інвалідністю. Це рішення мало забезпечити чоловікові право на безперешкодний перетин державного кордону в умовах воєнного стану.

Суд встановив, що лікарка пообіцяла вплинути на голову та членів Франківської міжрайонної МСЕК. Свої «послуги» вона оцінила у 7 000 доларів США.

Передача коштів відбувалася у два етапи в торгово-розважальному центрі «Вікторія Гарденс»:- 18 січня 2024 року — отримала першу частину в розмірі 1 500 доларів;- 17 квітня 2024 року — була затримана під час отримання решти суми в 5 500 доларів.

Позиція обвинуваченої та зміна кваліфікації
Спочатку Юлії Фусс інкримінували ч. 3 ст. 369-2 КК України (вимагання хабаря), що передбачає більш суворе покарання. Однак під час судового розгляду прокурор змінив обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом без ознак вимагання).

Під час судового засідання Юлія Фусс повністю визнала свою провину, підтвердила всі обставини справи та висловила щире каяття.

Рішення суду
Суддя визнав лікарку винною та призначив таке покарання:- Штраф у розмірі 93 500 гривень (5500 неоподатковуваних мінімумів);
– Заборона обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у закладах охорони здоров’я, терміном на 2 роки.

Окрім того, суд застосував спеціальну конфіскацію: 1 500 доларів США (перша частина хабаря) вилучено на користь держави. Також засуджена зобов’язана сплатити 84 436 гривень за проведення судових експертиз. Заставу в розмірі 151 400 гривень, внесене за лікарку під час слідства, повернули заставодавцю.

Системна корупція у КМКЛ №3: схема продажу довічної інвалідність за 12 тисяч доларів

У центрі нового розслідування опинилася Київська міська клінічна лікарня №3 — комунальний медичний заклад, який утримується коштом платників податків. За даними журналістів, саме тут після ліквідації старої системи МСЕК запрацювала схема з продажу фіктивних рішень про інвалідність.Головним фігурантом називають лікаря Олексія Кулака — члена комісії з оцінки повсякденного функціонування особи, від підпису якого залежить, чи отримає громадянин відстрочку від мобілізації або право на виїзд за кордон.Формально нова система мала стати очищеною альтернативою дискредитованим МСЕК. Фактично, як стверджують розслідувачі, вона стала перезапуском старих практик під новою назвою. За інформацією журналістів, вартість «вирішення питання» становить 12 тисяч доларів США — понад півмільйона гривень за поточним курсом. За ці гроші, за свідченнями, здорова людина може отримати довічну інвалідність другої групи та назавжди зникнути з поля зору ТЦК.Лікар, за даними розслідування, діє не один. Його ключовим партнером називають Дмитра Онищенка — медійника, раніше пов’язаного з чиновником, який фігурував у земельних та тендерних скандалах. Тандем медика і людини з медійними та адміністративними контактами дозволив, як стверджується, вибудувати стійкий механізм: пошук клієнтів, комунікація, супровід та відчуття «даху».Один із клієнтів на ім’я Роман описав, як працює система. За його словами, після передачі грошей вже наступного дня він отримав витяг із рішення експертної команди з рекомендацією надати йому довічну інвалідність другої групи. Термін — 24 години. Без тривалих обстежень, без історії хвороби, без об’єктивних підстав. В умовах війни така швидкість перетворює медичну комісію на комерційний сервіс.Окремий пласт питань викликає поведінка фігурантів. За наявною інформацією, вони нібито відкрито демонструють впевненість у своїй недоторканності, заявляючи про зв’язки в правоохоронних органах. Якщо ці заяви відповідають дійсності, йдеться не про побутову корупцію, а про системний захист схеми. Покарання ж, як показує практика, часто обмежуються штрафами або умовними термінами, які перекриваються доходом від кількох угод.

Розслідування щодо фінансових операцій колишньої керівниці Черкаської МСЕК

Розслідування щодо колишньої директорки ліквідованого Черкаського обласного центру МСЕК Наталії Масенко виявило можливе незаконне збагачення та придбання нерухомості та автомобілів. Слідство встановило, що в період з 2020 по 2024 роки Масенко могла незаконно отримати активи.

За інформацією слідства, вона придбала або сприяла оформленню на родичів такого майна:- електромобіль Volkswagen ID.4 (2022) вартістю 1,25 млн грн (придбано 4 жовтня 2022);- позашляховик Land Rover Discovery Sport (2021) вартістю 1,56 млн грн (оформлено на чоловіка 18 березня 2021);- квартиру площею 87 м², вартістю 4,78 млн грн (оформлено на невістку 27 червня 2023 року);- магазин непродовольчих товарів площею 332,6 м² (оформлено на невістку 26 березня 2021 року);- гараж площею 26,5 м² (оформлено на чоловіка 17 листопада 2020 року);- автомобілі Jaguar I-Pace (2020) та Alfa Romeo Stelvio (2017), які оформлено на дружину сина.

Слідчі припускають, що частина цього майна була оформлена на близьких родичів, але фактичне володіння та розпорядження могли залишатися за екскерівницею установи. У декларації Масенко зазначила лише чоловіка – Синьогуба Олександра Васильовича, на якого зареєстровані дорогі автомобілі. Син подружжя Масенко та Синьогуба – Ігор Олександрович Синьогуб, за інформацією джерел ЗМІ, працює в СБУ.

Наталія Масенко особисто володіє:- квартирою 91,6 м² у Черкасах (придбана у 2016 році, вартість на момент придбання – 591,5 тис. грн)– квартирою 34,45 м² у Смілі (2014 рік, 87,2 тис. грн)– ділянкою 1200 м² у с. Мошни (2008 рік).

Чоловік Олександр Синьогуб володіє:- житловим будинком 187,7 м² у с. Мала Смілянка (2015 рік, 654,6 тис. грн)– двома ділянками 814 м² та 1319 м² у с. Мала Смілянка (2018/2011 роки)– квартирою 41 м² у Черкасах (2002 рік).

Спільна сумісна власність подружжя: ще одна квартира 41 м² у Черкасах (2002 рік). Доходи жінки з 1 січня по 20 серпня 2025 року складалися із заробітної плати в 150 тис. гривень та пенсії в 77 тис. гривень. Її чоловік задекларував пенсію в 199 тис. гривень та дохід як підприємець – 555 тис. гривень. Ще 37 тис. гривень він отримав як відсотки від «ПриватБанку», де в нього зберігаються 10,5 тис. доларів та 693 тис. гривень.