Архіви позначок: незаконное обогащение

Міжнародний арбітраж: Україна захищається від позову компанії, пов’язаної з оточенням Деркача

Оприлюднено автором

Міністерство юстиції України 31 серпня уклало договір з польським підприємцем Войцехом Садовським, який представляє міжнародну юридичну фірму «Queritius». Вартість послуг становить 7 400 доларів США (близько 340 тис. грн). Згідно з даними системи «Прозорро», компанія надаватиме юридичні консультації та представлятиме інтереси держави у справі за позовом американської компанії «Spectrum UA Credit LLC» до 15 грудня 2026 року. Послуги надаватимуться на території України, США, Польщі, Хорватії, Угорщини та Сербії. Погодинна ставка для партнерів та юристів «Queritius» встановлена на рівні 320 доларів, а для помічників — 120 доларів.

Конфлікт розпочався після того, як 11 грудня 2025 року Мін’юст отримав повідомлення про намір «Spectrum UA Credit LLC» звернутися до міжнародного арбітражу та судів США. Компанія стверджує, що володіє часткою у статутному капіталі київського ТОВ «Спектрум Ессетс». 24 березня 2026 року Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС) у Вашингтоні надіслав Україні запит про арбітраж, а 17 квітня 2026 року повідомив про реєстрацію провадження. Паралельно, 31 березня 2026 року, позивач подав позов до Окружного суду США в окрузі Колумбія, вимагаючи від України щонайменше 127,9 млн доларів (близько 5,71 млрд грн).

Передісторія справи пов’язана з ТОВ «Спектрум Ессетс», чию фінансову ліцензію НБУ анулював у лютому 2025 року. Раніше компанія придбала на державному аукціоні пул активів ліквідованих банків, включаючи кредитні зобов’язання на 2,8 млрд грн. Розслідування «Схем» виявило, що власниця компанії Марина Євсєєва приховала російське громадянство, попри заборону для громадян РФ брати участь у державних аукціонах та управляти фінансовими установами в Україні. Євсєєва не надала документальних підтверджень відмови від громадянства РФ, а також не пояснила свої поїздки до Росії у 2022-2023 роках за російським паспортом. Крім того, офіс «Спектрум Ессетс» розташований у приміщенні, що належить Оксані Тереховій — колишній дружині ексдепутата Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Після оприлюднення цієї інформації бенефіціаром компанії став громадянин США Євген Пікулік.

Мін’юст обрав «Queritius» як найбільш вигідного виконавця серед шести запропонованих юридичних фірм, оскільки закупівля юридичних послуг для захисту інтересів держави дозволена без проведення торгів.

ВАКС переглянув розмір застави для народного депутата Андрія Клочка

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про зменшення суми застави для народного депутата Андрія Клочка, якого Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує у незаконному збагаченні. Як зазначає «Слово і діло», відповідну ухвалу було винесено 31 серпня. Раніше суд встановив для нардепа заставу у розмірі 12 112 000 грн та зобов’язав його дотримуватися низки процесуальних обмежень: прибувати на вимогу суду, не покидати межі Києва без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та здати закордонні паспорти. Адвокат депутата подав клопотання про зменшення суми застави до 6 050 000 грн, аргументуючи це тим, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися, оскільки суд вже дослідив письмові докази та допитав ключового свідка, а сам Клочко сумлінно виконував покладені на нього обов’язки. Суд частково задовольнив це прохання, зменшивши суму застави до 11 202 001 грн. Таким чином, розмір застави було знижено на 909 999 грн, проте всі інші процесуальні обов’язки для народного депутата залишаються чинними.

Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом за незаконне збагачення на 21 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Суддя Західного апеляційного господарського суду постане перед судом. НАБУ і САП обвинувачують його у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації, про що повідомили у Національному антикорупційному бюро. За матеріалами слідства, протягом 2020-2023 років посадовець придбав у Львові шість об’єктів нерухомості: чотири квартири та два паркомісця. Їхня загальна вартість перевищує 21 мільйон гривень. При цьому майно оформили на тещу, колишню дружину та доньку судді. Розслідування виявило, що офіційних доходів, заощаджень та витрат судді було недостатньо для купівлі цієї нерухомості. Окрім цього, у своїх щорічних деклараціях за 2022-2025 роки він приховав проживання в орендованій квартирі та факт фактичного володіння придбаними об’єктами. У квітні 2026 року йому було офіційно повідомлено про підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірних відомостей.

Як історія з обшуками в Оксани Датій завершилася блогом про етикет

Оприлюднено автором

У 2023 році ДБР оголосило про обшуки в київської податківиці Оксани Датій. Найбільший розголос тоді спричинили фотографії, зроблені під час обшуку, зокрема новорічні “списки бажань”. На них, серед іншого, було зазначено: заробити мільйон доларів, соболина шуба та швейцарський годинник Breguet.

Попри публічний резонанс, після обшуків ДБР не висунуло експодатківиці підозру. За три роки жодному фігуранту цієї справи так і не повідомили про підозру, хоча розслідування супроводжувалося гучною піар-кампанією з оприлюдненням фото з обшуків.

У повідомленнях про слідчі дії ДБР заявляло, що Датій володіла необґрунтованими активами на суму 1,4 млн доларів. Йшлося про три квартири в Києві загальною вартістю близько 1 млн доларів, будинок за 200 тис. доларів і два автомобілі на 150 тис. доларів. Один із них — Mercedes-Benz GLE 350 2021 року випуску вартістю майже 100 тис. доларів — був оформлений на особистого водія Датій.

Уже в серпні 2023 року Печерський суд скасував арешт цього Mercedes-Benz.

Того ж 2023 року ДБР провело обшуки і в заступниці начальника управління організації роботи податкової Києва Тетяни Лисенко, яку вважали довіреною особою Датій. У неї вилучили близько 530 тис. грн та 160 тис. доларів. Втім, згодом арешт скасували, оскільки ДБР не вжило необхідних заходів, щоб довести зв’язок цього майна зі справою. Після обшуків Лисенко звільнили з податкової, але у 2024 році вона через суд поновилася на посаді.

Оксана Датій теж зверталася до суду з позовом про поновлення на посаді, однак ця справа далі не просунулася, і до податкової вона не повернулася. Нині ж Датій веде блог у соцмережах про етикет і видає книги.

Фінансові угоди замість покарання: нові підходи до боротьби з корупцією

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання вини з депутатом Одеської облради, колишнім головою фракції «Слуга народу» Віталієм Вітікачем у справі про незаконне збагачення. Справу було ініційовано через активи, придбані в 2023–2024 роках, вартість яких перевищує його легальні доходи на 11 021 837 гривень. Йдеться про нерухомість в Одеській області, зокрема житловий будинок та прилеглі споруди в дачно-будівельному кооперативі. Ці об’єкти були зареєстровані в період, коли офіційні доходи депутата не дозволяли таких придбань. Розрив між заявленими доходами та реальною вартістю майна підтверджено слідством і став основою обвинувачення. Справа не дійшла до повноцінного суду, оскільки прокурор САП і Вітікач уклали угоду про визнання вини, яку затвердив ВАКС. Це дозволило закрити провадження в спрощеному порядку, без необхідності повного доведення вини. Суд призначив 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком у 1 рік, що означає відсутність реального ув’язнення. Протягом року Вітікач повинен виконувати умови іспиту, після чого покарання вважається виконаним. Головний аспект угоди полягає у фінансових платежах: Вітікач виплатить 11 млн гривень до державного бюджету України, що близько до суми перевищення доходів, а також 2 млн гривень на підтримку ЗСУ. Загалом, це становитиме 13 млн гривень виплат. Таким чином, незаконне збагачення на понад 11 млн гривень завершилося виплатою еквівалентної суми без тюремного строку. Активи, що стали предметом розслідування, фактично перетворені на грошові зобов’язання за угодою зі слідством. Схема виглядає так: фіксується різниця між доходами і майном, підтверджується злочин, справа закривається через визнання вини, призначається умовний строк і виплати. Повного суду по суті немає, відповідальність зводиться до фінансових компенсацій. Рішення ВАКС ілюструє практику: у випадках доведеного незаконного збагачення справу можна завершити без реального покарання через угоду з прокурором. Головним стає не тюрма, а фінансова домовленість.

Екснардеп Качний сплатить 3 мільйони гривень застави за підозрою у незаконному збагаченні

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд визначив заставу у розмірі 3 мільйони гривень для колишнього нардепа Олександра Качного, який представляв ОПЗЖ. Його підозрюють у незаконному збагаченні. За даними НАБУ, виявлено “невелику різницю” у розмірі 12,7 мільйона гривень, що перевищує його офіційні доходи за 2020-2021 роки. У цю суму входять котедж і земельна ділянка в Коблевому, квартира площею 132,6 м² у Києві, а також ремонт, вартість якого перевищує 5,5 мільйона гривень. Захист Качного заявив, що апеляцію подавати не будуть і заставу сплатять. Коли 12,7 мільйона гривень сприймається як звичайний елемент біографії, а 3 мільйони застави — як незначна послуга, система продовжує видавати це за виняток.

Нові деталі справи депутата Полтавської міськради: приховані 340 мільйонів

Оприлюднено автором

Співробітники СБУ та Національної поліції виявили нові правопорушення депутата Полтавської міської ради, який у жовтні 2025 року був викритий у маніпуляціях з декларуванням своїх доходів. На той час підозрюваний не вказав у своїх деклараціях про майновий стан криптовалюти та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн. Наразі з’ясувалося, що депутат намагався приховати ще 340 млн грн, джерело яких залишається невідомим. За даними кіберфахівців СБУ, з 2022 по 2025 рік посадовець через підставних осіб здійснював перекази коштів на свої криптогаманці, не відображаючи ці суми у деклараціях та податковій звітності. На основі нових доказів його незаконної діяльності депутату оголошено підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років. Досудове розслідування триває, встановлюються джерела походження коштів та особи, причетні до фінансових схем. Оперативно-слідчі дії проводилися співробітниками СБУ в Полтавській області спільно з Національною поліцією під контролем Офісу Генерального прокурора.

Розслідування щодо фінансових операцій колишньої керівниці Черкаської МСЕК

Оприлюднено автором

Розслідування щодо колишньої директорки ліквідованого Черкаського обласного центру МСЕК Наталії Масенко виявило можливе незаконне збагачення та придбання нерухомості та автомобілів. Слідство встановило, що в період з 2020 по 2024 роки Масенко могла незаконно отримати активи.

За інформацією слідства, вона придбала або сприяла оформленню на родичів такого майна:- електромобіль Volkswagen ID.4 (2022) вартістю 1,25 млн грн (придбано 4 жовтня 2022);- позашляховик Land Rover Discovery Sport (2021) вартістю 1,56 млн грн (оформлено на чоловіка 18 березня 2021);- квартиру площею 87 м², вартістю 4,78 млн грн (оформлено на невістку 27 червня 2023 року);- магазин непродовольчих товарів площею 332,6 м² (оформлено на невістку 26 березня 2021 року);- гараж площею 26,5 м² (оформлено на чоловіка 17 листопада 2020 року);- автомобілі Jaguar I-Pace (2020) та Alfa Romeo Stelvio (2017), які оформлено на дружину сина.

Слідчі припускають, що частина цього майна була оформлена на близьких родичів, але фактичне володіння та розпорядження могли залишатися за екскерівницею установи. У декларації Масенко зазначила лише чоловіка – Синьогуба Олександра Васильовича, на якого зареєстровані дорогі автомобілі. Син подружжя Масенко та Синьогуба – Ігор Олександрович Синьогуб, за інформацією джерел ЗМІ, працює в СБУ.

Наталія Масенко особисто володіє:- квартирою 91,6 м² у Черкасах (придбана у 2016 році, вартість на момент придбання – 591,5 тис. грн)– квартирою 34,45 м² у Смілі (2014 рік, 87,2 тис. грн)– ділянкою 1200 м² у с. Мошни (2008 рік).

Чоловік Олександр Синьогуб володіє:- житловим будинком 187,7 м² у с. Мала Смілянка (2015 рік, 654,6 тис. грн)– двома ділянками 814 м² та 1319 м² у с. Мала Смілянка (2018/2011 роки)– квартирою 41 м² у Черкасах (2002 рік).

Спільна сумісна власність подружжя: ще одна квартира 41 м² у Черкасах (2002 рік). Доходи жінки з 1 січня по 20 серпня 2025 року складалися із заробітної плати в 150 тис. гривень та пенсії в 77 тис. гривень. Її чоловік задекларував пенсію в 199 тис. гривень та дохід як підприємець – 555 тис. гривень. Ще 37 тис. гривень він отримав як відсотки від «ПриватБанку», де в нього зберігаються 10,5 тис. доларів та 693 тис. гривень.