Користувачі сервісів YouControl та YC.Market, а також ті, хто користується API YouScore, тепер мають змогу переглядати актуальні фінансові показники вітчизняних компаній. За інформацією від аналітиків YouControl, станом на 9 серпня свої звіти передали 66,59 тисяч юридичних осіб. Водночас фахівці радять зважати на можливі аномалії у звітності деяких контрагентів, які можуть вказувати на помилки під час внесення відомостей до державних реєстрів. З цієї причини для більш детальної перевірки радять здійснювати додатковий моніторинг інформації.
Архіви позначок: Бізнес
Російські удари по логістиці завдали українському бізнесу сотень мільйонів доларів збитків
Росія завдає Україні збитків у сотні мільйонів доларів, атакуючи логістику та бізнес. Про це повідомляє The Economist.
За словами співвласника мережі Goodwine Дмитра Кримського, лише за три тижні російські удари завдали українському бізнесу приблизно $500 млн збитків.
Під ударом опинилися склади, логістичні центри, «Нова пошта», а тепер і вантажні судна в Чорному морі.
Найбільших втрат зазнали одеські порти. Після посилення російських атак на судноплавство, зазначає The Economist, вони фактично стали «комерційно мертвими».
Окремою проблемою залишається експорт врожаю. У поточному році Україна планує продати близько 50 млн тонн зерна. Якщо цього не вдасться зробити, аграрії можуть відмовитися від осіннього посіву, а втрати галузі можуть сягнути $10–12 млрд — близько 5% ВВП країни.
Водночас удари по логістиці є лише провісником більш серйозних загроз: Росія нарощує виробництво балістичних ракет, тоді як запаси української ППО виснажуються.
Російські удари по складах українського бізнесу знищили понад 400 000 кв. м логістичних об’єктів
Із початку липня російські атаки знищили понад 400 000 кв. м складів і логістичних комплексів українського бізнесу. Такі дані підрахував аналітичний відділ Forbes Ukraine.
Серед тих, хто зазнав втрат, — Fozzy Group, Rozetka, «Епіцентр», «Нова пошта» та сотні підприємців, які зберігали товари на інфраструктурі великих компаній.
У ніч на 5 серпня російські війська завдали одного з наймасштабніших ударів по логістичній інфраструктурі Києва та області. Унаслідок цієї атаки було зруйновано понад вісім складів і логістичних хабів найбільших українських компаній.
Серед пошкоджених або знищених об’єктів — логістичний центр Novus, два логістичні комплекси «Епіцентра», виробництво керамічної плитки компанії, найбільший склад Rozetka, склади Puma, «Сільпо», Liqui Moly, Toyota Ukraine, а також логістичний комплекс Denka Logistics групи MTI.
Співвласник Rozetka Владислав Чечеткін заявив, що збитки компанії внаслідок атаки становлять мільярди гривень.
Кабмін терміново зустрінеться з бізнесом після ударів РФ по підприємствах
Після російських ударів по українських підприємствах, виробництвах, торговельних і логістичних комплексах уряд проведе термінові зустрічі з представниками бізнесу. Міністерству економіки доручено підготувати рішення, які мають забезпечити безперервну роботу компаній.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Як зазначив Корецький, російські війська випустили по Україні 28 ракет і 115 безпілотників. Унаслідок атаки загинули 17 людей, ще 44 зазнали поранень.
Пошкоджень зазнали житлові будинки, магазини, складська та інша цивільна інфраструктура. На місцях працюють 410 рятувальників ДСНС і понад 100 одиниць спеціальної техніки.
За словами прем’єр-міністра, під ударом опинилися українські підприємства, виробництва, торговельні та логістичні комплекси, які обслуговують мільйони людей.
Через наслідки атаки уряд у терміновому порядку організовує зустрічі з бізнесом. На них планують опрацювати рішення, необхідні для безперервної роботи логістичних компаній і торговельних підприємств.
Міністерство економіки вже отримало відповідні доручення. Водночас які саме заходи підтримки бізнесу розглядатиме уряд, наразі не уточнюється.
У Google Maps у Варшаві десятки відомих місць тимчасово отримали образливі та нацистські назви
Увечері 5 липня користувачі Google Maps помітили, що десятки відомих місць у Варшаві були перейменовані на образливі та провокаційні назви.
Серед уражених об’єктів були «Золоті тераси», Поле Мокотовське, Музей Варшавського повстання, Могила Невідомого Солдата та Президентський палац. Крім того, на карті з’явилися «Парк П*здовицький» і «Парк Бандери».
Того вечора користувачі, які шукали «Золоті тераси» або Поле Мокотовське, могли побачити замість звичних назв «Золоті Х*ї» та «поле для перемелювання поляків».
Частина нових назв була грубими жартами, однак деякі містили прямі відсилання до нацизму та болючих сторінок польської історії. Зокрема, Музей Варшавського повстання було перейменовано на «Музей повстання Третього рейху», а Могилу Невідомого Солдата — на «Могилу відомого солдата СС». Президентський палац отримав назву «Палац футбольних хуліганів» — очевидну алюзію на фанатське минуле президента Кароля Навроцького.
Імовірно, причиною став збій у системі перевірки правок Google Maps, через який користувачі могли змінювати дані об’єктів без звичайної модерації. Подібні випадки зафіксували й в інших містах Польщі.
Пізніше більшість назв повернули до початкового вигляду. У Google Polska повідомили, що видаляють некоректні дані, блокують причетні акаунти та посилюють контроль за дотриманням правил платформи.
Рекомендації ЄС щодо віддаленої роботи для зменшення витрат на пальне
У країнах Європейського Союзу влада та регулятори почали рекомендувати бізнесу частковий перехід на віддалений формат роботи. Згідно з інформацією Financial Times, ця ініціатива спрямована на зниження споживання пального та пом’якшення наслідків енергетичного тиску, що посилився через загострення ситуації навколо Ірану та нестабільність постачань на світовому ринку. Компаніям пропонується впроваджувати щонайменше один обов’язковий день віддаленої роботи на тиждень. Європейські чиновники вважають, що такий крок допоможе скоротити щоденні поїздки співробітників, що, в свою чергу, зменшить витрату бензину та навантаження на транспортну інфраструктуру. В офісні дні організаціям також рекомендується заохочувати співробітників користуватися громадським транспортом замість особистих автомобілів. Хоча ці заходи мають рекомендаційний характер, у ряді країн ЄС обговорюється можливість їх часткової інституціоналізації у разі погіршення енергетичної ситуації. Це стосується превентивних заходів на випадок подальшого зростання цін на пальне та можливих перебоїв у постачаннях.
Критика приватних систем РЕБ в Україні
Радник міністра оборони «Флеш» Безкрестнов висловив свою критику щодо практики встановлення приватними підприємствами систем РЕБ. Він зазначив, що багато підприємців протягом багатьох років встановлювали на своїх об’єктах різні засоби РЕБ без необхідних дозволів і погоджень. Більшість з цих систем функціонує неефективно, створюючи перешкоди для інших. На жаль, військові та відомчі структури не здійснюють систематичний контроль над цим безладом.
Придбання приватної системи ППО для захисту підприємств в Україні
В Україні підприємства мають можливість придбати приватну систему протиповітряної оборони. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Бескрестнов. Мова йде про дистанційно керовані турелі, оснащені кулеметами М2, які ефективні на відстані до двох кілометрів і призначені для охорони об’єктів критичної інфраструктури. Такі послуги доступні для будь-якого підприємства. Бескрестнов підкреслив, що приватні ініціативи реалізуються швидше, ніж державні, завдяки меншій кількості узгоджень і бюрократії.
Придбання приватної системи ППО для захисту підприємств в Україні
В Україні підприємства мають можливість придбати приватну систему протиповітряної оборони. Про це повідомив радник міністра оборони Сергій Бескрестнов. Мова йде про дистанційно керовані турелі, оснащені кулеметами М2, які ефективні на відстані до двох кілометрів і призначені для охорони об’єктів критичної інфраструктури. Такі послуги доступні для будь-якого підприємства. Бескрестнов підкреслив, що приватні ініціативи реалізуються швидше, ніж державні, завдяки меншій кількості узгоджень і бюрократії.
Масові Реєстрації ФОПів: Аналіз Монолітів Номерів
В Україні зафіксовано 3 368 масових телефонних номерів, які використовуються для реєстрації ФОПів. Рекордсмен вражає: на одному номері «висять» 1 549 активних підприємців. Друге і третє місце також не пасуть задніх – 786 і 773 ФОПи відповідно. Один контакт, але ж сотні формально незалежних бізнесів. Найбільше таких номерів у Києві – 1 020. Далі – Харківщина, Київщина та Дніпропетровщина. При цьому один і той самий номер може «працювати» одразу в кількох регіонах. Найчастіше масові телефони використовують у роздрібній торгівлі, а це понад 2 тисячі випадків. Далі – опт, ІТ, HoReCa та нерухомість. Із понад трьох тисяч масових контактів 3 380 одночасно обслуговують і компанії, і ФОПів. Таким чином, в Україні виявився новий формат – телефонний коворкінг.