Через системні російські атаки на портову інфраструктуру та судна обсяги перевалки вантажів у портах Великої Одеси після 22 липня зменшилися більш ніж у 15 разів. Про це заявив міністр розвитку громад та територій Микола Калашник за результатами наради, що відбулася в Одесі. Він зазначив у своєму Telegram-каналі, що Росія цілеспрямовано б’є по портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству, атакуючи порти, причали, судна, якірні стоянки й маршрути заходу. За даними посадовця, з початку повномасштабного вторгнення агресор пошкодив або частково знищив 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Під час координаційної наради за участю військового командування та представників портового бізнесу сторони обговорили забезпечення подальшої роботи терміналів, питання страхування, компенсацію збитків, а також розвиток альтернативних логістичних маршрутів, передусім залізничних та через порти Дунаю.
Архіви категорії: Економіка
Активи «РВС Банку» виставили на аукціон: деталі та ціна
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) має намір продати на аукціоні активи “РВС Банку”, який наразі перебуває в процесі ліквідації. Стартова ціна реалізації цього лота становить 26,4 млн грн. Про це поінформували у самому фонді, зазначивши, що у період з 7 по 11 вересня у системі Prozorro.Продажі заплановано реалізацію активів АТ “РВС Банк”, що ліквідується Фондом гарантування вкладів, на загальну суму 26,4 млн грн. Вилучені від продажу кошти спрямують на розрахунок із кредиторами фінустанови.
Водночас “Ощадбанк” ухвалив рішення продовжити термін дії власних карток, термін яких завершився починаючи з лютого 2022 року. Тепер вони функціонуватимуть щонайменше до 31 грудня 2026 року. Процедура відбувається автоматично, проте передбачає певні винятки. Як пояснили в банку, термін дії платіжних карток подовжено через воєнний стан задля зручності клієнтів.
Інцидент з літаком Зеленського у Молдові: заява прем’єра Норвегії
Літак президента України Володимира Зеленського ледь не зазнав удару від безпілотника під час зльоту на території Молдови. Про це повідомив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, про що інформує видання Le Monde.
За інформацією Стьоре, повітряне судно, на борту якого Зеленський прямував із Молдови до Осло для участі в похованні короля Норвегії Гаральда V, мало не стало мішенню для дрона.
«Його літак ледь не був збитий безпілотником під час зльоту в Молдові», — зазначив Стьоре в коментарі норвезькій телерадіокомпанії NRK.
Водночас офіційні джерела в Києві та Молдові жодної інформації про цей інцидент не оприлюднювали.
Наслідки ворожого обстрілу для книжкового ринку: втрати Book.ua
Мережа книгарень Book.ua оприлюднила дані про збитки, завдані нічним ударом 28 серпня по складу «Нової пошти» у Святопетрівському на Київщині. Внаслідок атаки було повністю знищено складські запаси паперових видань інтернет-магазину. За попередніми оцінками компанії, втрачено близько 41,5 тисячі книжок, а загальна собівартість знищеного товару сягає 8,25 мільйона гривень. На цьому складі зберігалися наклади щонайменше тридцяти українських видавництв та книгарень. Серед працівників складу постраждалих немає. Через втрату всього асортименту паперових книг компанія була змушена тимчасово зупинити обробку онлайн-замовлень. У Book.ua наголосили, що за цими цифрами стоїть праця команди та партнерів, а також книги, які очікували на читачів. Попри інцидент, офлайн-книгарні мережі продовжують працювати у звичайному режимі. Наразі робота інтернет-магазину поступово відновлюється, і клієнти вже можуть оформлювати замовлення на сайті. Варто зазначити, що ця атака також призвела до знищення накладів інших українських видавництв та книгарень, зокрема Readeat, «Уроборос», «Основи», Vivat та «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».
Проблеми з компенсаціями для партнерів Rozetka після знищення складу у Броварах
Підприємці, які зберігали свою продукцію на складі Rozetka у Броварах, зіткнулися з труднощами у отриманні відшкодувань після ракетного обстрілу 5 серпня. Як повідомляють самі бізнесмени, компанія заявила про відсутність фінансових ресурсів для здійснення виплат. Про це розповіла підприємиця Анна Гетьманчук, а інформація набула розголосу у спільноті для підприємців. За словами Гетьманчук, із понад 7 тисяч одиниць її товару вціліли лише 82. Повернення навіть цих залишків наразі неможливе через тривалу інвентаризацію, яка, за припущеннями підприємиці, може тривати ще кілька місяців. Під час зустрічі з представниками Rozetka бізнесменам повідомили про брак коштів для компенсації збитків. Водночас із рахунків підприємців продовжують списувати плату за зберігання та обробку товарів, які були знищені, що призвело до від’ємного балансу у Гетьманчук. Вона зазначила, що втрата товару та бізнесу стала причиною серйозного стресу та госпіталізації. Знищений склад був найбільшим автоматизованим центром Rozetka, який до атаки обробляв понад 100 тисяч замовлень щодня. Видання Mind намагалося отримати коментар від Rozetka, проте відповіді не надійшло. Раніше співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна оцінювала вартість самого об’єкта у 70 мільйонів доларів, а вартість знищеної продукції — у мільярди гривень. На складі працювало понад 1000 осіб, частині з яких запропонували роботу на інших майданчиках. Компанія також оголосила про прискорення переходу до моделі маркетплейсу, що для постраждалих підприємців означає подальшу невизначеність щодо інвентаризації та виплат. Варто зазначити, що атака 5 серпня стала другим ударом по об’єкту за короткий період: 1 серпня внаслідок влучання реактивного безпілотника загинув один працівник, шестеро отримали поранення, а на зміні перебувало 270 людей.
Лібералізація валютного ринку: як зміни вплинуть на гривню та інфляцію
Послаблення валютних обмежень для населення, які нещодавно запровадив Нацбанк, формують додатковий девальваційний тиск на гривню. Про це пише колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин.
За його даними, у базовому сценарії оцінки Нацбанку такі: додатковий попит сягатиме $0,3–0,6 млрд на місяць; річне навантаження на резерви становитиме $3,6–7,2 млрд, якщо НБУ повністю компенсуватиме цей попит; додаткове ослаблення гривні порівняно зі сценарієм без реформи очікується на рівні близько 1,5–3,5% упродовж 3–6 місяців; додатковий вплив на інфляцію оцінюється приблизно у 0,2–0,5 в. п.
Водночас Данилишин зазначає, що існує і зворотний бік: можливе зростання потенційного попиту на валюту, збільшення обсягів інтервенцій, ризик доларизації заощаджень, додатковий канал відтоку капіталу та посилення залежності курсової стійкості від зовнішнього фінансування. За його словами, для курсу це означає помірний додатковий девальваційний тиск, але не автоматичне знецінення. У базовому сценарії НБУ покриватиме значну частину нового попиту за рахунок резервів, тому гривня може бути дещо слабшою, ніж без лібералізації. Водночас причин очікувати валютного обвалу саме через серпневі зміни немає.
Втрата холодильних складів у Києві та області може спричинити різке подорожчання продуктів
Унаслідок знищення холодильних комплексів Київ та область залишилися без 80–100 тис. м² складських потужностей. Як повідомляє «РБК-Україна», це може відчутно позначитися на вартості продуктів.
Наявні ресурси здатні компенсувати лише 20–30% втрачених потужностей. Через нестачу холодильних складів і зменшення можливостей для зберігання продукції ціни на окремі продукти можуть зрости у 2–3 рази.
Яких працівників потребуватиме Україна до 2036 року
Упродовж наступного десятиліття українській економіці буде потрібно близько 2,62 мільйона нових працівників. Найвищий попит прогнозують на кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів та інженерів.
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він пояснив, що новий підхід до формування державного замовлення має орієнтувати підготовку фахівців на реальні потреби ринку праці, а не тільки на можливості закладів вищої освіти. Такий підхід передбачений у законопроєкті №10399 про гранти, який очікує на друге читання.
За словами Бабака, прогноз майбутньої потреби у фахівцях сформовано на основі економічного моделювання та аналізу даних. Очікується, що загальна кількість зайнятих в економіці збільшиться з 12,9 мільйона осіб у 2025 році до 13,6 мільйона у 2030 році, а у 2036 році сягне 14,6 мільйона.
Як зазначив депутат, головним чинником створення нових робочих місць стане відбудова країни. У будівельній галузі потреба в працівниках може зрости більш ніж удвічі — з приблизно 520 тисяч осіб у 2025 році до 1,24 мільйона у 2036 році. Також посилиться попит на інженерів, архітекторів, проєктувальників, фахівців із технічного нагляду та менеджерів інфраструктурних проєктів.
Водночас важливішою ставатиме і переробна промисловість. У цій сфері кількість зайнятих може зрости з 1,3 мільйона осіб у 2025 році до понад 1,7 мільйона у 2036 році. Більше потребуватимуть технологів, інженерів виробництва, операторів обладнання та спеціалістів із контролю якості.
Крім цього, майже на 75% може зрости потреба у працівниках сфери професійної, наукової та технічної діяльності — до майже 880 тисяч осіб у 2036 році.
При цьому в сільському господарстві в довгостроковій перспективі чисельність зайнятих поступово зменшуватиметься, а в секторі інформації та телекомунікацій істотного кількісного зростання не очікується.
Бабак також зазначив, що освіта, охорона здоров’я та соціальна допомога й надалі залишатимуться стабільно важливими для ринку праці. Зокрема, до 2036 року потреба у працівниках системи охорони здоров’я та соціальної допомоги зросте майже до 945 тисяч осіб.
Загалом, за прогнозом, у 2032–2036 роках українській економіці буде потрібно близько 2,62 мільйона нових працівників. Найбільший попит очікується на кваліфікованих робітників з інструментом, фахівців, працівників сфери торгівлі та послуг, робітників металургійних і машинобудівних професій, а також технічних службовців.
Водночас, наголосив Бабак, покрити цю потребу лише випускниками закладів освіти не вдасться. Для цього необхідні також повернення економічно неактивного населення до ринку праці та повернення частини українських мігрантів.
EasyPay та City24 обговорюють нові правила для терміналів
Компанії EasyPay та City24 обговорюють суттєве посилення правил роботи терміналів, що може кардинально змінити процес проведення операцій для користувачів. Про це повідомляє Forbes.
Причиною таких змін стали перевірки Нацбанку, під час яких виявили проблеми з ідентифікацією клієнтів, а також підозрілі швидкі операції через термінали.
У зв’язку з цим наразі обговорюють запровадження відеоверифікації клієнтів під час проведення операцій, обов’язкове встановлення камер на всіх терміналах, а також збільшення пауз між операціями, щоб унеможливити швидке проведення великої кількості платежів поспіль.
Нова банкнота 2000 гривень: у презентаційній серії помітили ініціали голови НБУ
Банкіри звернули увагу на презентаційні банкноти номіналом 2000 гривень із новою серією — ПА. Це позначення одразу розтлумачили як «Пишний Андрій».
У фінансовому середовищі вважають, що таким чином голова Нацбанку прагне залишити слід в історії. Такі припущення з’явилися особливо після невдачі з ідеєю перейменування копійок на «шаги», адже відповідний законопроект так і не дійшов до розгляду у Верховній Раді.
Під час презентації в НБУ зазначили, що з 2019 року обсяг готівки в обігу зріс більш ніж удвічі — з 390 млрд грн до 970 млрд грн на липень 2026 року. У Нацбанку це пояснили воєнними потребами економіки, маючи на увазі труднощі з безготівковими платежами на початку повномасштабного вторгнення 2022 року, а також масові відключення банкоматів і терміналів під час блекаутів.
Також у НБУ звернули увагу на критичне зростання частки банкнот номіналом 1000 гривень — до 55 % усього обсягу готівки. Банкноти інших номіналів — 500, 200, 100 і 50 гривень — мають менший попит через низьку купівельну спроможність.
Банкноти номіналом 2000, окрім України, є і в інших країнах:
• Росія — 2000 рублів (інфляція близько 5,6 %, при цьому в обігу є й 5000 рублів);
• Казахстан — 2000 тенге (8-9 %);
• Чехія — 2000 чеських крон (2-3 %);
• Угорщина — 2000 форинтів (1,7-1,8 %);
• Аргентина — 2000 песо (від 100 % до 250 %);
• Індія — 2000 рупій (5-6 %);
• Чилі — 2000 песо (4,3 %);
• Японія — 2000 єн (2,5 %).