Шлях Лесі Забуранної: від мажоритарниці до керівництва бюджетним комітетом та зв’язки в будівельній сфері

Леся Забуранна пройшла шлях до Верховної Ради у 2019 році як мажоритарниця від Дарниці, а за п’ять років опинилася біля державного бюджетного крана на посаді заступниці голови бюджетного комітету та керівниці підкомітету з видатків держбюджету. Між цими подіями відбулося керівництво київською організацією «Слуги народу», спрямування сотень мільйонів субвенцій на столичні об’єкти, а також контакти навколо забудови за участю Максима Микитася і Вадима Столара.

Забуранна здобула перемогу по 216-му округу, що охоплює Дарницю, ДВРЗ та Харківський масив. До приходу в політику вона працювала професоркою Національного університету біоресурсів, мала науковий ступінь докторки економічних наук та була експерткою Мінагрополітики. Ще у 2014 році вона стала співзасновницею благодійного фонду «Лідери змін», який у реєстрах пов’язували з оточенням групи «Приват» Ігоря Коломойського. У 2019 році з’явилася однойменна громадська організація. Згодом фонд роздавав на окрузі продуктові набори з прізвищем Забуранної на пакетах: у серпні 2022 року — спільно з депутатом Броварської міськради Олександром Казаковим від «Рідного дому» під символікою «Слуги народу», а також окремо — з депутатом Київради Ярославом Федоренком.

Протягом 2021–2023 років Забуранна очолювала київський осередок партії «Слуга народу»: вона отримала цю посаду після Миколи Тищенка та передала її Андрію Вітренку. У цей же період на округ та інші столичні об’єкти було спрямовано 10,5 млн грн на проведення ремонту фасаду школи №127. Сама Забуранна публічно заявляла, що кошти надходять до Києва завдяки активній роботі столичного партизану.

У 2024 році її вплив на фінанси закріпився на посадовому рівні — вона стала заступницею голови бюджетного комітету та очолила підкомітет з видатків державного бюджету. 22 липня 2025 року вона віддала голос за законопроєкт №12414, норми якого обмежували самостійність НАБУ і САП та розширювали повноваження генерального прокурора. Згодом вона увійшла до складу тимчасової спеціальної комісії, яка займається моніторингом міжнародної військової допомоги. Спільно з іншими представниками «слуг» та групою Столара вона підтримала рішення про вилучення 8 млрд грн із бюджету Києва, які спочатку призначалися для потреб ППО, фортифікаційних укріплень та тероборони.

У серпні 2022 року Вищий антикорупційний суд розглядав справу Максима Микитася стосовно ймовірної спроби передати хабар меру Дніпра Борису Філатову у розмірі 10% від загальної вартості контракту на будівництво метрополітену вартістю 220 млн євро. Під час судового засідання озвучувалися твердження про можливий вплив колишнього керівника «Укрбуду» на Забуранну. Паралельно тривали судові процеси навколо активів компанії «Укрбуд Девелопмент»: Дарницький суд ухвалював рішення про зняття арешту з корпоративних прав цієї структури на користь британської компанії «Базерт Дівелопмент», бенефіціарним власником якої вважали Микитася.

Поруч із цими процесами згадуються Вадим Столар та Денис Комарницький. У оприлюдненій «понятійній» угоді між Столаром та Микитасем будівельні проєкти розподілялися порівну — 50 на 50. Згідно з документом, вкладення Столара становили $1,42 млн разом із позикою Микитаню на суму $816 тис., тоді як внесок Микитася оцінювався приблизно в $1 млн. У додатках до угоди фігурували земельна ділянка поблизу «Арсеналу» та колишній офіс «Укрбуду» на вулиці Чикаленка, 25, який згодом згадувався у матеріалах справи «Феміда». Наразі Вадим Столар фігурує у кримінальних провадженнях «Феміда» та «Форрест Гамп» і перебуває під заставою у 300 млн грн. Дениса Комарницького Національне антикорупційне бюро пов’язувало з неформальним контролем над будівельним ринком столиці.

Окрему увагу привертають сімейні активи подружжя. На чоловіка Забуранної, Арсена Абрамяна, 12 листопада 2021 року було оформлено земельну ділянку площею 39 799 кв. м, що становить майже чотири гектари. У декларації також зафіксовано його автомобіль BMW 740D 2002 року випуску вартістю 255 990 грн. Сама Леся Забуранна володіє квартирою площею 36,7 кв. м, якою з 2009 року володіє спільно з донькою Єлизаветою, автомобілем KIA, придбаним у лютому 2024 року, орендованим транспортним засобом Peugeot 301, а також 700 тис. грн готівкою та коштами на банківських рахунках у ПриватБанку. Варто зазначити, що майже чотири гектари землі з’явилися у власності чоловіка саме у 2021 році — у період, коли сама Забуранна очолила київську організацію «Слуги народу».

Нині і Максим Микитась, і Вадим Столар фігурують у розслідуваннях НАБУ, тоді як Леся Забуранна продовжує працювати на посаді, де приймаються рішення щодо розподілу державних видатків. Її політичний шлях об’єднує роботу на 216-му окрузі, керівництво партійною вертикаллю Києва, розпорядження сотнями мільйонів гривень у вигляді субвенцій, діяльність у бюджетному комітеті та будівельні процеси за участю ключових гравців столиці. На цьому фоні роздача благодійних пакетів із прізвищем депутатки виглядає лише найпублічнішою частиною набагато масштабнішої історії.

Тищенко сплатив заставу у справі про вимагання хабаря

У справі про вимагання хабаря Микола Тищенко вніс за себе заставу в розмірі 10 млн гривень.

За словами адвоката нардепа, за наявною у нього інформацією, заставу вже внесено. Він також зазначив, що, наскільки йому відомо, ці кошти належать як самому пану Миколі, так і третій особі. Хто саме є цією особою, адвокат не повідомив, оскільки не має такої інформації.

Втеча від мобілізації: Як колишній керівник Держекоінспекції опинився на Кіпрі

Партнер колишнього керівника Держекоінспекції Олександра Субботенка, Ігор Зубович, у серпні 2025 року став заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Раніше він очолював ДЕІ.

Під час свого керівництва він призначив Михайла Банка (від Миколи Тищенка) на посаду в.о. керівника у Закарпатській області. Банк у минулому році незаконно перетнув кордон і покинув Україну, опинившись на Кіпрі, щоб уникнути мобілізації.

10 лютого 2025 року Банк був переданий до Ужгородського районного РТЦК, де пройшов військово-лікарську комісію. Висновок лікарів показав, що він придатний до військової служби. 13 лютого він мав з’явитися за бойовою повісткою, але зник 12 лютого. Наступного дня стало відомо, що Банк перетнув кордон і покинув країну.

Михайло Банк є фігурантом справи ДБР. За версією слідства, працюючи керівником поліції, він сприяв тиску на місцевих чиновників та лісогосподарські підприємства в Яремчі, що дозволило оформити 26 земельних ділянок загальною площею 4,5 га на своїх батьків та підставних осіб.

Депутат Тищенко активно використовує підтримку літніх киян

Народний депутат-ресторатор з Києва Микола Тищенко продовжує стратегію взаємодії з місцевою громадою. Він зосередився на підтримці літніх мешканців, проводячи з ними зустрічі та акції. Нещодавно він звернувся до групи пенсіонерок у Святошинському районі міста. Зображення з цих заходів демонструють, як депутат підтримує та спілкується з літніми киянами. Тищенко висловлює занепокоєння щодо зростання цін та фінансових труднощів, з якими стикаються літні люди. Він підкреслює важливість підтримки та пошуку рішень. За даними свідчень, депутат також обіймає та пригорновує літніх киян. Медійник Дмитро Святненко відзначає, що використання старшого покоління в політичних кампаніях було звичним явищем для провідних політичних діячів в Україні.

Тищенко прибирав вулиці Києва з лопатою: відео з соцмереж

Відео, на якому народний депутат Микола Тищенко нібито прибирає сніг лопатою на вулицях Києва, стало популярним у соціальних мережах. Відео з Миколою Тищенком, який прибирає сніг у Києві, опублікували 17 лютого кілька Telegram-каналів, зокрема “Лачен пише”. Водночас на офіційних сторінках народного депутата цього відео немає. Автори відео додали на нього напис: “Тищенко проти зими”. На записі видно, як Тищенко розчищає сніг лопатою біля бізнес-центру. “Ми переможемо навіть сніг!” — говорить він.

Тищенко пов’язав порожній зал Ради з ‘гастрономічною кризою’ та відсутністю кворуму

Микола Тищенко пояснив ситуацію з частково порожнім залом Верховної Ради під час сьогоднішнього засідання, пов’язуючи її з серією випадків, коли народні обранці не змогли відвідати парламентську їдальні через проблеми з якістю пропонованої їжі. За словами нардепа, це призвело до того, що частина депутатів не змогла прибути на робочі місця, що, відповідно, стало причиною відсутності кворуму для голосування.