Які реформи потрібні Україні для отримання бюджетної підтримки ЄС

Щоб отримати частину бюджетної підтримки з кредиту на 90 млрд євро від ЄС, Україна має реалізувати низку реформ у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.

Цього року Європейський Союз надасть Україні 16,7 млрд євро бюджетної підтримки. Половина цієї суми надійде через інструмент макрофінансової допомоги (МФД), а ще 8,35 млрд євро буде спрямовано через програму Ukraine Facility, яка зосереджена на євроінтеграційних реформах за принципом “гроші в обмін на реформи”.

Водночас Україна та ЄС ще мають провести переговори щодо переліку реформ, після виконання яких Київ отримуватиме транші бюджетної підтримки.

Кредит ЄС для України: 90 мільярдів євро за умови реформ

Євросоюз надає Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро за умови активної боротьби з корупцією, про що повідомляється на сайті Ради Європи.

Ключова вимога — дотримання принципів верховенства права. Це включає антикорупційні реформи, прозорість роботи державних органів і відповідальність за використання коштів.

Надання фінансування також залежить від фінансової стратегії України. Київ має самостійно підготувати цей план, після чого його оцінить Єврокомісія. Доступ до коштів відкриється лише після позитивного рішення.

Подальші виплати залежатимуть від виконання цієї стратегії.

Окремо встановлено обмеження на використання частини коштів. Зокрема, фінансування оборонних закупівель дозволене лише у країн і компаній, які відповідають стандартам ЄС або мають із ним особливі угоди.

Водночас передбачено виняток: якщо Україні терміново потрібна зброя, недоступна у європейських чи партнерських виробників, можливі спеціальні відступи від правил. У таких випадках коло закупівель може бути розширене. Це означає, що за європейські кошти можна купувати зброю в США.

ЄС затвердив позику Україні: повернення можливе через репарації, заставою визначені активи РФ

Євросоюз офіційно затвердив умови кредиту для України на 90 мільярдів євро. У регламенті, опублікованому в офіційному журналі ЄС, зафіксовано право ЄС задіяти заморожені російські активи для повернення цієї позики.

Сьогодні країни ЄС схвалили кредит для України, який вона буде зобов’язана повертати лише у разі отримання репарацій від Росії. У документі також зазначено, що активи Центрального банку Росії залишаються замороженими, а Європейський союз зберігає право використати їх для погашення кредиту у повній відповідності до права ЄС і міжнародного права.

ЄС затвердив €90 млрд для України та 20-й пакет санкцій проти Росії

Європейський Союз остаточно ухвалив дворічний пакет фінансової підтримки для України на €90 млрд і погодив 20-й пакет санкцій проти Росії. Про це 23 квітня повідомив президент України Володимир Зеленський.

За словами Зеленського, перший транш у межах цього пакета очікується вже у травні — червні.

14 січня 2026 року Європейська комісія схвалила пакет законодавчих ініціатив для стабільного фінансування України у 2026–2027 роках. Йдеться про інструмент Ukraine Support Loan, який має закрити ключові потреби країни на п’ятий рік повномасштабної війни. Із загальної суми €90 млрд частину коштів планують спрямувати на макрофінансову допомогу та підтримку державного бюджету через механізм Ukraine Facility, а ще €60 млрд передбачено на посилення обороноздатності та закупівлю військової техніки.

У сороковому випуску Forbes Ukraine представлено поєднання традиційних галузей і найпрогресивніших трендів: від агро та комерційної нерухомості до особистого бренду СЕО і майбутнього спрощеної системи оподаткування. Видання містить аналіз, рейтинги й цифри, що формуватимуть порядок денний року.

Після парламентських виборів в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір відновити статус країни як надійного партнера в межах ЄС і НАТО.

Суд закрив вимогу до ПриватБанку на 132 058 гривень через тотожність спору

Клієнт АТ КБ «ПриватБанк» заявив, що за кредитним договором банк безпідставно нарахував і списав з його рахунку 158 531 грн. Оскільки примусово було стягнуто лише 26 472 грн, він вважав, що у банку залишилися безпідставно утримані кошти у сумі 132 058 грн.

Про це йдеться у рішенні Оболонського районного суду м. Києва, опублікованому 16 квітня 2026 року. Суд встановив, що 05.11.2019 року між чоловіком та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, за яким банк надав йому кредитний ліміт на картковий рахунок.

Позивач посилався на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 у справі № 641/4355/23, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2025 року, вже було встановлено факт безпідставного нарахування та списання банком з його рахунку відсотків за користування кредитом, щомісячних комісій, суми овердрафту та плати за несвоєчасне погашення кредитного ліміту за період з 28.02.2018 року до 13.08.2020 року на загальну суму 158 531 гривні.

Він зазначав, що в межах розгляду зустрічного позову у тій справі суд стягнув з банку лише 26 472 гривень, оскільки був обмежений межами заявлених позовних вимог. На цій підставі чоловік просив додатково стягнути 132 058 гривень, а також інфляційні втрати у сумі 106 042 гривень і 3 % річних у сумі 20 054 гривень, вказуючи, що з 13.08.2020 року банк прострочив виконання грошового зобов’язання щодо повернення безпідставно списаних коштів.

01.10.2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подала відзив, у якому просила закрити провадження у справі в частині стягнення безпідставно набутих коштів, а в решті вимог відмовити повністю. Вона наголосила, що спір між тими самими сторонами щодо того самого предмета та з тих самих підстав уже був розглянутий у справі № 641/4355/23. За її позицією, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2024 року за зустрічним позовом чоловіка до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення надмірно сплачених коштів уже стягнуто 26 472 гривень, а це рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2025 року.

Представник банку також зазначила, що нові вимоги фактично є повторним зверненням з тотожним позовом, оскільки вони стосуються того самого кредитного договору від 05.11.2019 року, того самого предмета спору — стягнення безпідставно набутих коштів, і ґрунтуються на тих самих обставинах, а саме на твердженні про безпідставне списання банком коштів через відсутність погодження відповідних платежів сторонами. На її думку, збільшення розміру вимог не змінює предмета позову, тому звернення з вимогою про стягнення 132 058 гривень після вирішення спору по суті не допускається. Крім того, вона вказала, що у справі № 641/4355/23 суд задовольнив зустрічний позов у межах заявлених вимог, а не частково, і саме позивач визначав обсяг своїх вимог у попередній справі.

Суд дійшов висновку, що у цивільній справі № 641/4355/23 предметом розгляду, серед іншого, були вимоги позивача про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» надмірно сплачених коштів за договором від 05.11.2019 року у сумі 26 472 гривень як відсотків та комісій. Підставою для звернення до суду із зустрічним позовом у межах тієї справи була відсутність узгодження істотних умов кредитного договору, у тому числі розміру відсотків, що нараховує банк, та їх договірного списання за рахунок тіла кредиту.

У справі № 756/14038/25 позовні вимоги також стосувалися стягнення надмірно сплачених коштів за договором від 05.11.2019 року у зв’язку з відсутністю узгодження істотних умов кредитного договору, зокрема розміру відсотків, що нараховує банк. Суд наголосив, що вимоги у двох справах є тотожними, оскільки заявлені до того самого відповідача, стосуються того самого договору та ґрунтуються на тих самих підставах.

У рішенні також наведено висновки Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 2 грудня 2020 року у справі № 175/685/17-ц зазначено, що зміна розміру відшкодування за незмінності підстав позову не свідчить про зміну предмета позову. Також у постанові Верховного Суду від 7 червня 2023 року у справі № 204/7727/19 вказано, що подання нових доказів чи інше перефразування підстави позову не означає пред’явлення іншого позову, а в будь-якому разі йдеться про тотожний позов. Суд окремо звернув увагу на ч. 3 ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У підсумку суд закрив провадження у справі за позовом чоловіка до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів у частині вимог про стягнення переплати за кредитним договором від 05.11.2019 року у сумі 132 058 гривень. У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 106 042 гривень та 3 % річних у сумі 20 054 гривень йому відмовили.

Верховний Суд: Кредитний договір через мобільний додаток є дійсним

Дійсність електронних кредитних договорів, укладених через мобільні додатки з підтвердженням за допомогою SMS-кодів, залишається предметом активних дискусій у судовій практиці. У справі № 705/1938/25, розглянутій 8 квітня 2024 року Верховним Судом, було поставлено питання: чи може кредитний договір, укладений з використанням одноразового ідентифікатора, бути визнаним недійсним на підставі заяви позичальника про шахрайські дії з боку третіх осіб. Позивач звернувся до суду з проханням визнати недійсним договір споживчого кредиту, укладений із банком. Спір виник після того, як позивач розмістив оголошення про продаж товару на платформі «OLX». Після цього він отримав повідомлення від потенційного покупця, який стверджував, що оплата здійснена через сервіс платформи, і надіслав відповідне посилання. Далі комунікація продовжилася в месенджерах, де невідома особа, представившись працівником технічної підтримки «OLX», переконала позивача надати віддалений доступ до свого мобільного телефону. Після отримання доступу до пристрою телефон було заблоковано, а згодом позивач виявив, що від його імені укладено кредитний договір із банком через мобільний додаток, підтверджений одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), який використовувався як електронний підпис. Позивач стверджував, що договір укладено без його волі через шахрайські дії третіх осіб, які отримали доступ до його мобільного пристрою та фінансових даних. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали доводи позивача, визнавши договір недійсним через ризики неналежної ідентифікації особи при використанні дистанційних сервісів. Банк оскаржив ці рішення, стверджуючи, що договір укладено через офіційний мобільний додаток з використанням одноразового пароля, а доступ до пристрою надав сам позивач. Верховний Суд зазначив, що загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. Воля учасника правочину має бути вільною та відповідати його внутрішньому наміру. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір є угодою двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків, оформленою в електронній формі. Суд також підкреслив правову природу електронного договору, зазначивши, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», прирівнюється до письмового договору за правовими наслідками. Верховний Суд наголосив на важливості наявності всіх істотних умов для відповідного виду договору в електронному форматі, оскільки в іншому випадку він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недотримання письмової форми відповідно до закону. Суд зазначив: «Важливо розуміти, в яких випадках необхідно створювати електронний договір як окремий документ, а коли достатньо висловити свою волю через електронні комунікації. Метою підписання договору є ідентифікація підписанта, підтвердження його згоди з умовами договору та забезпечення цілісності даних в електронному вигляді. Якщо договір має електронну форму, то його слід підписувати електронним підписом». Щодо механізму підписання, Верховний Суд зазначив, що моментом підписання електронної угоди є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні. Це може бути комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник через електронну пошту у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або SMS-коду, надісланого на телефон. Водночас не кожна електронна угода вимагає створення окремого електронного документа. Електронний договір може бути укладений у спрощеній формі або традиційно — у вигляді окремого документа. Суд встановив, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту був підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що підтверджує укладення спірного правочину. Верховний Суд також звернув увагу на технічну неможливість укладення договору без участі користувача — без отримання листа на електронну пошту або SMS-повідомлення, без входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля кредитний договір не міг бути укладений. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про недійсність кредитного договору. Щодо доводів про шахрайство, Верховний Суд зазначив, що оскільки позивач підписав договір, а відповідач погодився на надання кредиту, немає підстав вважати, що в момент укладення кредитного договору не були дотримані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України. Доказів протилежного в матеріалах справи не виявлено, і позивач не надав таких доказів, що є його процесуальним обов’язком відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до викладеного, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу банку, скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору споживчого кредиту. Таким чином, Верховний Суд підтвердив усталену практику: укладення кредитного договору через мобільний банкінг з використанням одноразового ідентифікатора є належною формою правочину та підтверджує волевиявлення сторони. Ця позиція має практичне значення для спорів щодо онлайн-кредитування, закріплюючи пріоритет формалізованих електронних процедур та обов’язок сторони доводити відсутність своєї волі на укладення правочину.

Схема шахрайства з кредитами в Києві: викриття сервісу BitCapital

Онлайн-платформа швидких кредитів BitCapital надавала позики, але згодом почала вимагати їх повернення через погрози, що призвело до викриття афери на суму 5,3 млн грн. Швидкі кредити перетворилися на фінансову пастку для багатьох. Семеро осіб, використовуючи платформу BitCapital, видавали кредити в криптовалюті, а потім застосовували борги як інструмент тиску. Позичальникам одразу нараховували 7% від суми позики, плюс 0,6% за кожен день, що призводило до значного збільшення боргу через штрафи. Якщо люди не могли сплатити, на них чинився жорсткий тиск: постійні дзвінки, вимоги повернення коштів та погрози. За даними розслідування, щонайменше 41 особа стала жертвою цієї схеми, а загальні збитки перевищили 5,3 млн грн. У лютому 2025 року Національний банк України визнав діяльність сервісу незаконною через відсутність ліцензії в Україні. Шестеро підозрюваних були заарештовані з правом застави, а одну учасницю помістили під домашній арешт.

Прискорення виплат кредиту ERA для України: заклик Брюсселя

Брюссель звертається до західних країн із закликом пришвидшити виплати за кредитом у розмірі 45 мільярдів євро, призначеним для України. Це має на меті полегшити фінансову ситуацію в країні до отримання коштів за більш масштабною програмою ЄС. Згідно з даними Єврокомісії, загальні потреби України у фінансуванні бюджету та військових витрат оцінюються приблизно у 135 мільярдів євро на 2026-2027 роки, про що повідомляє Euractiv. Єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс, під час свого візиту до Вашингтона цього тижня, планує закликати міністрів Японії, Великої Британії та США прискорити виплати в рамках кредиту Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Європейський Союз вже повністю виконав свою частину зобов’язань, виплативши 18,1 мільярда євро, що було погоджено країнами “Великої сімки” у 2024 році та забезпечено замороженими активами центрального банку Росії, які зберігаються в брюссельській кліринговій компанії Euroclear. Однак близько 7 мільярдів євро з цієї програми залишаються невиплаченими, оскільки Японія, Велика Британія та США ще не надали свої частки. Домбровскіс, перебуваючи в США, планує провести зустрічі з міністрами країн G7 у середу та четвер. Також у середу заплановані двосторонні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, а в четвер – з міністром фінансів України Сергієм Марченком. Ця ініціатива є продовженням зусиль Брюсселя за останні місяці щодо прискорення виплат за кредитом ERA від західних партнерів.

Виплата Кредиту МВФ: Розклад Боргу України

У 2026 році Україна повинна буде повернути МВФ понад 70% взятих у нього кредитів. До кінця 2026 року Україні належить виплатити Міжнародному валютному фонду значну частину коштів, отриманих за новою кредитною програмою — 71,1% від загальної суми. Це видно з офіційного розкладу платежів МВФ для України. Цього ночі Національний банк повідомив про рішення Ради виконавчих директорів МВФ щодо затвердження для України нової кредитної програми в рамках Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) на загальну суму 5,9 млрд спеціальних прав запозичення (SDR — валюта МВФ), що еквівалентно приблизно $8,1 млрд. У поточному році Україна отримає $3,8 млрд у вигляді чотирьох траншів. Згідно з графіком погашення раніше наданих Фондом кредитів, у 2026 році Україна зобов’язана виплатити 1,88 млрд SDR, що становить близько $2,7 млрд. Таким чином, протягом цього року доведеться повернути зазначені 71,1% від отриманої суми. Найбільші виплати за кредитами України припадають на лютий, коли країна повинна погасити $287,7 млн, а також на травень ($272,4 млн) і квітень ($271,04 млн).

Київський відеооператор ошукав фінустанову на мільйони гривень

Святошинський районний суд міста Києва виніс вирок Андрію Тараненку, який, працюючи оператором відеозапису в медіахолдингу, організував масштабну шахрайську схему з онлайн-кредитами. Чоловік фальсифікував платіжні документи, щоб отримувати нові позики, не повертаючи попередні.Відповідне рішення суд ухвалив 3 лютого 2026 року (справа № 755/11140/25).

Схема «вічного» кредиту
Слідство з’ясувало, що обвинувачений, який працює у ТОВ «Старлайт Продакшн», вперше взяв кредит у компанії «Нові Кредити» на суму 1500 гривень у лютому 2021 року і сумлінно його повернув, щоб створити позитивну кредитну історію.

Проте з травня 2021 року він змінив підхід. Оформлюючи нові позики, чоловік не повертав кошти, а натомість надсилав на електронну пошту компанії підроблені квитанції про нібито здійснену оплату. Це вводило кредитора в оману, створювало ілюзію погашення боргу та дозволяло шахраєві отримувати нові кредитні ліміти.

Протягом двох років — з липня 2021 по липень 2023 року — Тараненко оформив 352 споживчі кредити на суми від 3 до 10 тисяч гривень. Загальна сума збитків, завданих фінансовій компанії, становить 2 512 400 гривень.

Позиція суду та вирок
У суді обвинувачений повністю визнав свою провину та висловив каяття. Він пояснив, що фальсифікував квитанції за допомогою комп’ютерних програм. До винесення вироку чоловік добровільно відшкодував 140 000 гривень.

Суд кваліфікував дії киянина за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах).

Вирок суду:5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (крім житла).
Звільнення від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Також суд задовольнив цивільний позов потерпілої сторони. Засуджений зобов’язаний виплатити ТОВ «ФК Нові Кредити»: 2 372 400 грн матеріальної шкоди (залишок боргу) та 166 580 грн втраченої вигоди (відсотків).