25 лютого 2026 року Олевський районний суд Житомирської області виніс вирок у справі № 287/539/25 про шахрайство з пенсійними виплатами. Місцева жителька фіктивно прописалася на території радіоактивного забруднення, щоб отримувати підвищену пенсію, і витягнула з державного бюджету понад 100 тисяч гривень. Суть схеми: Як встановило слідство, мешканка Олевська Аліна Булуй вирішила скористатися нормами закону про статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Закон передбачає солідну доплату до пенсії (у розмірі двох прожиткових мінімумів) для незайнятих пенсіонерів, які проживають у зоні радіоактивного забруднення. Аби отримати ці гроші, восени 2022 року жінка вступила у змову зі знайомою та фіктивно зареєструвала своє місце проживання у селі Журжевичі Коростенського району (зона гарантованого добровільного відселення). Фактично ж переїжджати туди вона не збиралася. Суди з Пенсійним фондом та виплати: Отримавши довідку про “проживання” в селі, обвинувачена звернулася за доплатами до Головного управління Пенсійного фонду України (ПФУ) в Житомирській області. Отримавши відмову, жінка використала фіктивні документи в Житомирському окружному адміністративному суді. Суд, не знаючи про обман, у лютому 2023 року став на бік пенсіонерки та зобов’язав ПФУ нараховувати їй доплати. У результаті з травня 2023 року по грудень 2024 року жінка незаконно отримала з державного бюджету 104 710 гривень. Викриття та вирок: Згодом правоохоронці викрили схему. Дії жінки кваліфікували за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб). Під час досудового розслідування Аліна Булуй повністю визнала свою провину, щиро розкаялася та в повному обсязі відшкодувала державі завдані збитки (повернула 104 тисячі гривень). Вона уклала угоду з прокурором про визнання винуватості. 25 лютого 2026 року Олевський районний суд затвердив цю угоду. Жінці призначили покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, однак звільнили від реального ув’язнення, призначивши 1 рік іспитового строку (умовно). Протягом цього часу вона має регулярно відмічатися в органі пробації та не може виїжджати за кордон без дозволу.
Архіви позначок: Онлайн шахрайство
У центрі Києва викрили масштабний шахрайський кол-центр
У центрі Києва, за адресою вулиця Михайлівська, 11, сьогодні правоохоронні органи спільно з представниками громадськості провели операцію з викриття кол-центру. Про це повідомляє “Стопкор”.
Наразі встановлено, що директор компанії-власника – Дмитро Борисович Шевчук, а власники бізнесу територіально перебувають у місті Дніпро. На місці події тривають активні слідчі дії та заходи з фіксації доказів протиправної діяльності. Правоохоронці з’ясовують масштаби шахрайських схем та встановлюють коло осіб, причетних до організації роботи цього офісу.
Штучний лабіринт: Як мільйонні Telegram-канали використовують мошенничі схеми з обіцяними виплатами
Щорічно в Україні зростає кількість користувачів Telegram. За даними опитування “Інтерньюз-Україна”, 72% українців використовують Telegram для отримання новин. Навіть незважаючи на постійні маніпуляції, кількість підписників в анонімних Telegram-каналах збільшується щороку. Окрім новин, в анонімних Telegram-каналах поширюються обіцянки про грошову допомогу від міжнародних організацій, держави чи “урядових програм”. Анонімні Telegram-канали поширюють щодня тисячі повідомлень з яскравими закликами, що гроші “чекають тебе”, необхідно лише клікнути. Згодом користувачі переходять за посиланням, проходять “перевірку” в бота. Повідомлення про обіцяні виплати зникають, натомість користувач залишається з десятком нових каналів, телефон не затихає від сповіщень, а обіцяних грошей немає. Інститут масової інформації (ІМІ) вирішив поекспериментувати та подивитися, як відбувається “отримання грошей” для українців.
“Пенсійний фонд, гроші від президента й надбавка для ВПО”,”Ви отримали зарахування на ваш онлайн-рахунок”, “+4722.00UAH Виплати Пенсійного фонду, надбавка до пенсії” або ж “ООН оголосила про поновлення виплат 10800 грн всім українцям”. Ось саме з таких повідомлень може відбутися перший контакт користувачів з обіцянками про легкі гроші в Telegram. Натрапити на такі повідомлення в Telegram-каналах досить легко: необхідно підписатися на анонімні канали, і неважливо, чи це локальна група міста, чи мільйонний канал або тематична група. Новинна стрічка таких каналів досить звичайна: пости про війну, обстріли, трішки криміналу, навіть може бути джинса чи маніпуляція, а згодом можна натрапити на пост про нібито “зарахування коштів” від відомих державних інституцій, міжнародних організацій або начебто від Зеленського. Єдина схожість таких повідомлень про виплати – заклик до негайного переходу за посиланням, без жодних деталей, чому ці гроші дають. Саме такий вигляд має перший крок у ланцюжок, який імітує процедуру отримання коштів, але насправді веде в зовсім інше місце. Після переходу за посиланням користувач потрапляє не до форми допомоги, а до чат-бота. Такі боти мімікрують під державні установи або вигаданих операторів. На цьому етапі з’являються різні питання, деякі не мають жодного стосунку до виплат, але побудовані як термінові та тригерні повідомлення: “Ви точно людина?”, “Підтвердіть місто”, “Ви точно пенсіонер?” або “Ви русня?”. Згодом може з’явитися повідомлення про те, що стався збій, і питання повторюються заново. Такі формулювання створюють психологічний тиск і змушують користувача відповідати, щоб завершити перевірку. Повідомлення побудовано в такий спосіб, щоб створити відчуття формальності: серія автоматизованих повідомлень та кнопки з готовими відповідями. Під кожним питанням завжди є кнопка, під якою ховається посилання на інший Telegram-канал або перелінкування до іншого чат-бота. Фактично користувача змушують взаємодіяти з цілою мережею каналів, не пояснюючи, як це пов’язано з обіцянками про виплати. Вже після виконання автоматизованих повідомлень сценарій повідомлень або зациклюється, або перестає оновлюватися. Так, в одному з випадків аналітики ІМІ спробували перейти за начебто посиланням на сайт ООН, але насправді під текстом ховалося посилання на чат-бот у Telegram-каналі, звідти чат-бот перекидав між ботами та іншими Telegram-каналами, які в такий спосіб нарощували собі підписників. Експериментуючи з іншими повідомленнями про отримання виплати, простежується аналогічна схема. Користувачів перелінковують на бота в Telegram, а там нескінченний серфінг Telegram-каналів, які так нарощують собі підписників. В результаті користувач опиняється серед інформаційного шуму з десятком чат-ботів та Telegram-каналів, які постійно надсилають сповіщення та які не мають жодної інформації про обіцяні гроші. У полоні ботів та накручування. Чому цим займаються Telegram? Під такі схеми накручування підписників потрапляють канали різних розмірів – від дрібних до так званих мільйонників. Це схема, що працює й за короткий час може принести Telegram-каналу накручену аудиторію, а далі питання до контентмейкерів самого каналу, наскільки довго вони зможуть утримати нових читачів. ІМІ зафіксував, що протягом січня-лютого 2026 року до таких методів вдалися щонайменше п’ять Telegram-каналів, які наразі мають понад мільйон підписників: Ці канали користувалися послугою накручування нових підписників через боти та Telegram-канали, які обіцяли українцям отримати гроші. Ще одна складність фіксування таких повідомлень: вони не залишаються в стрічці, їх часто видаляють протягом години або доби, і єдиний спосіб їх фіксувати – скрінити або користуватися сервісами, які архівують Telegram-канали. До речі, ІМІ раніше фіксував, що в середньому Telegram-канали видаляють 13% свого контенту. Практика залучення підписників через фейкові повідомлення про виплати, ймовірно, має прагматичне пояснення, адже для більшості каналів доходи напряму залежать від наявності великої кількості підписників. Збільшені показники підписників дають перевагу перед конкурентами, адже в такий спосіб адміни каналів можуть поставити вищу ціну за рекламні пости. Своєю чергою рекламодавці сприймають показник підписників як індикатор охоплення та можуть сприймати канал з мільйоном підписників як національний інформаційний ресурс, де в моменті можна побачити швидку взаємодію з контентом. Втім, ще є ризик для рекламодавців, адже існує проблема в якості аудиторії мільйонників – немає прозорого та відкритого механізму перевірки якості аудиторії та джерел її походження. За умови, що рекламодавці зможуть побачити показник ER (залученості аудиторії до контенту), можна зробити висновки, чи вигідно розміщувати рекламні пости на такому каналі. Один із прикладів, коли канал “Шабля” (1,2 млн) почав практикувати масове накручування від листопада. За графіком помітно, як одночасно зменшився показник залученості аудиторії до контенту (ER), адже підписники не були цільовою аудиторією каналу та не читають новин. До прикладу, до початку масового накручування, станом на 1 листопада 2025 року, канал мав 535 тис. підписників за показника залученості (ER) 22,3%. Протягом наступних трьох місяців (станом на 1 лютого 2026 року) кількість аудиторії зросла більш ніж удвічі (1,28 млн). Водночас показник ER за цей період знизився до 7,24%. Такий розрив між темпами приросту підписників і падінням залученості є показовим. Якщо зростання відбувається органічно, через реальну цікавість до контенту, тоді рівень взаємодії зазвичай залишається стабільним. Водночас дані дослідження ІМІ свідчать про те, що рекламодавці зі сфери бізнесу не завжди звертають увагу на ER та продовжують публікувати замовні пости в Telegram-каналах, не зважаючи на їхні показники залученості аудиторії та не завжди етичні пости. Водночас якщо говорити про органічний приріст аудиторії, то, ймовірно, зараз адміни таких телеграм вбачають перспективи нарощувати аудиторію, адже конкуренція серед каналів постійно зростає, і не всі учасники ринку використовують етичні методи підписки. Це схоже на те, що відбувається серед медійних каналів на YouTube, де редакції, щоб залишитися серед переглядів та отримувати монетизацію, мають грати за правилами алгоритмів і конкурувати за клікбейт із сусідськими редакціями. Окрім інтересів власників “Telegramного” бізнесу та рекламодавців, важливим залишається етична сторона залучення аудиторії таким способом. Адже повідомлення про нібито соціальні виплати спрямовані насамперед на людей, які реально можуть потребувати фінансової допомоги. Формулювання текстів про те, що виплати надаються внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам під час війни, є щонайменше неетичним. Окрім використання людської вразливості, такі фейкові обіцянки також підривають довіру до реальних програм допомоги чутливим групам населення. Втім, такі повідомлення не можна кваліфікувати як шахрайство, адже в них не виманюють коштів чи банківських даних. ІМІ рекомендує українцям перевіряти повідомлення про можливі державні виплати на офіційних сайтах. Жодні державні чи міжнародні виплати ніколи не здійснювалися через Telegram-канали. Інститут масової інформації радить українцям користуватися Білим списком медіа та інтерактивною Мапою рекомендованих медіа (спільний проєкт громадських організацій “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа”).
Розслідування щодо Назарія Гусакова продовжується
Печерський районний суд Києва за клопотанням слідчого Нацполіції продовжив строк досудового розслідування у справі Назарія Гусакова. Про це повідомляє “Судовий репортер”. Попередньо строк розслідування продовжили до 24 липня 2026 року, тобто до 12 місяців із дня повідомлення Назарію Гусакову про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах. У клопотанні представник поліції зазначив про необхідність проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, а саме: завершення компʼютерно-технічні експертизи по чотирьох обʼєктах, та економічної експертизи; встановити та допитати осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини кримінального правопорушення та провести їх допити як свідків; допитати потерпілих; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри Гусакову з урахуванням показань усіх потерпілих. У жовтні 2025-го суд вже продовжував строк розслідування. Тоді слідчий поліції також посилався на те, що потрібно здійснити тимчасовий доступ до документів оператора мобільного звʼязку та інформації, що становить банківську таємницю. Львівʼянин Гусаков із девʼяти місяців хворіє на спінальну мʼязову атрофію і цей діагноз був неодноразово підтверджений. Із червня 2019-го Гусаков у соцмережах збирав кошти на своє лікування із залученням медійних осіб та організацій. У червні 2025-го, в Х почали ширитися дописи, що Гусаков відповідає на запитання про звіти за зібрані на лікування гроші. Також були опубліковані транзакції по криптогаманцю Гусакова — 5 мільйонів доларів за три роки. Згодом зʼясувалося, що Гусаков ще 13 червня 2025 року виїхав до Італії де проживає його мати. Тож підозру йому через місяць оголосили заочно. З початку 2020 до 27 червня 2025 року Гусаков зібрав майже 104 млн грн. Але є припущення, що кошти не були використані за призначенням (тобто для лікування), а могли бути спрямовані на особисті потреби, інвестиції у криптовалюти, азартні ігри, а також виведені за кордон. Більшість коштів, імовірно, з метою відмивання були переказані на численні рахунки інших фізосіб (більше ніж 1 170 карток), а також витрачені на оплату товарів і послуг, у тому числі на онлайн-ігри. Як зʼясувалося, з червня 2024-го чоловік безплатно забезпечувався медичним препаратом у рамках програми Львівської міської ради щодо забезпечення лікарськими засобами дітей і дорослих зі спінальною мʼязовою атрофією (СМА).
Митне шахрайство з сертифікатами EUR-1: директор компанії оштрафований на 4 мільйони гривень
Луцький суд наклав штраф у розмірі понад 4 мільйони гривень на директора компанії за митне шахрайство з імпортом 65 автомобілів. Суд визнав винним у порушенні митних правил, пов’язаному з наданням фальшивих документів для зменшення митних платежів.
Під час митного оформлення транспортних засобів керівник і декларант компанії надали митним органам сертифікати EUR.1, які не були видані компетентними органами Словацької Республіки. Ці документи дозволили неправомірно застосувати преференційний режим оподаткування, що призвело до заниження митних платежів на загальну суму понад 2,7 мільйона гривень.
Mитні органи Словаччини підтвердили факт підробки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1. Автомобілі не мали преференційного походження відповідно до Регіональної конвенції про пан’євросередземноморські преференційні правила походження та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Суд дійшов висновку, що дії директора мали умисний характер, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що кваліфікується за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.
У Нововолинську жінка втратила 190 тисяч гривень, ставши жертвою шахрайської схеми
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом масштабного шахрайства, жертвою якого стала мешканка Нововолинська. Жінка протягом року перераховувала кошти «військовослужбовцю», з яким познайомилася в соціальних мережах, але «герой» виявився звичайним аферистом.Про це стало відомо з ухвали суду.Історія розпочалася у лютому 2025-го року. У соціальній мережі «Месенджер» до потерпілої написав чоловік, який представився військовослужбовцем однієї з бригад ЗСУ.Аферист майстерно створив образ, що викликає довіру та співчуття. Вигадав легенду, що є сиротою, розлученим і вже три роки перебуває на фронті. Також хизувався, що нібито є власником елітного «БМВ Х5», проте «тимчасово обмежений у коштах» через службу.Спілкування з жителькою Нововолинська відбувалося лише через текстові повідомлення та голос, жодних відеодзвінків, хоча нібито «свої» фото він надсилав регулярно, свій позивний не називав.Протягом року зловмисник маніпулював почуттями жінки, вигадуючи різні приводи для фінансової допомоги. Гроші просив на: харчування та ліки, потреби підрозділу, ремонт техніки та закупівлю дронів. Коли виникало питання, чому картка належить не йому, шахрай пояснював, що це рахунок жінки-волонтера їхньої бригади. Загалом за цей період потерпіла здійснила 54 транзакції, віддавши аферисту 190 565 гривень.Коли потік грошей, ймовірно, почав зменшуватися, злочинці розіграли «фінальну сцену». У серпні 2025-го року у зловмисника зв’язався нібито побратим її знайомого. Він повідомив трагічну новину про те, що чоловік, з яким вона переписується, отримав важке поранення, перебуває в комі без свідомості, і терміново потрібні гроші на дороге лікування.Лише у лютому 2026-го року жінка зрозуміла, що стала жертвою цинічної схеми, та звернулася до правоохоронців. 15-го лютого 2026-го року слідчим відділом ВП № 1 (м. Нововолинськ) відомості про подію внесено до ЄРДР за ч. 3 ст. 190 КК України (Шахрайство, вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронної обчислювальної машини). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 3-ох до 5-ти років.
В Охтирці засудили шахрая, який використовував картки друзів для онлайн-кредитів
Троє жителів Охтирки стали жертвами власної довірливості, погодившись «здати в оренду» свої банківські картки знайомому. Замість обіцяного легкого заробітку вони отримали десятки тисяч гривень кредитних боргів. За організацію цієї схеми Охтирський міськрайонний суд відправив шахрая за ґрати. Відповідний вирок суд ухвалив 17 лютого 2026 року (справа № 583/4517/25).
Суть шахрайської схеми
Він пропонував товаришам грошову винагороду за те, що вони просто дадуть йому паролі від своїх додатків «Приват24» та «ПУМБ Онлайн». Отримавши доступ, Полтавець діяв за відпрацьованим алгоритмом:
* Змінював фінансовий номер телефону в банківському додатку жертви на свій власний.
* Використовуючи систему електронної ідентифікації BankID, реєструвався від імені потерпілих на сайтах банків та мікрофінансових організацій (А-Банк, Є-гроші, Smartiway, Idea Bank, Moneyveo, Credit7).
* Дистанційно брав на їхні імена онлайн-кредити.
* Переказував кредитні кошти на «орендовані» картки, після чого йшов до найближчих банкоматів в Охтирці та знімав готівку, яку витрачав на власні потреби.
Потерпілі та збитки
Владислав поніс найбільші збитки — на його ім’я шахрай набрав кредитів та вивів коштів на загальну суму 76 050 гривень. Потерпілий дізнався про це лише тоді, коли банк заблокував його картку через величезний борг.
Володимир отримав кредитів на своє ім’я на суму 17 700 гривень.
Ростислав постраждав на суму 5 450 гривень.
Загалом за два місяці зловмисник привласнив та легалізував 99 200 гривень.
Суд та вирок
Суд визнав йоговинним за цілим «букетом» кримінальних статей: незаконне використання конфіденційної інформації (ст. 182 ККУ), шахрайство (ст. 190 ККУ), несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ст. 361 ККУ) та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ).
Вирок суду: 3 роки позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Крім того, йому заборонено протягом року обіймати посади, пов’язані з фінансами та банківською діяльністю.
Наразі засуджений перебуває у Рівненському слідчому ізоляторі. Правоохоронці вкотре нагадують: передача доступу до свого інтернет-банкінгу третім особам (так зване «дропперство») не лише загрожує вам шаленими боргами перед кредиторами, але й робить вас потенційним співучасником фінансових злочинів.
Київський відеооператор ошукав фінустанову на мільйони гривень
Святошинський районний суд міста Києва виніс вирок Андрію Тараненку, який, працюючи оператором відеозапису в медіахолдингу, організував масштабну шахрайську схему з онлайн-кредитами. Чоловік фальсифікував платіжні документи, щоб отримувати нові позики, не повертаючи попередні.Відповідне рішення суд ухвалив 3 лютого 2026 року (справа № 755/11140/25).
Схема «вічного» кредиту
Слідство з’ясувало, що обвинувачений, який працює у ТОВ «Старлайт Продакшн», вперше взяв кредит у компанії «Нові Кредити» на суму 1500 гривень у лютому 2021 року і сумлінно його повернув, щоб створити позитивну кредитну історію.
Проте з травня 2021 року він змінив підхід. Оформлюючи нові позики, чоловік не повертав кошти, а натомість надсилав на електронну пошту компанії підроблені квитанції про нібито здійснену оплату. Це вводило кредитора в оману, створювало ілюзію погашення боргу та дозволяло шахраєві отримувати нові кредитні ліміти.
Протягом двох років — з липня 2021 по липень 2023 року — Тараненко оформив 352 споживчі кредити на суми від 3 до 10 тисяч гривень. Загальна сума збитків, завданих фінансовій компанії, становить 2 512 400 гривень.
Позиція суду та вирок
У суді обвинувачений повністю визнав свою провину та висловив каяття. Він пояснив, що фальсифікував квитанції за допомогою комп’ютерних програм. До винесення вироку чоловік добровільно відшкодував 140 000 гривень.
Суд кваліфікував дії киянина за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах).
Вирок суду:5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (крім житла).
Звільнення від відбування реального покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Також суд задовольнив цивільний позов потерпілої сторони. Засуджений зобов’язаний виплатити ТОВ «ФК Нові Кредити»: 2 372 400 грн матеріальної шкоди (залишок боргу) та 166 580 грн втраченої вигоди (відсотків).
У Луврі виявили масштабне шахрайство з квитками
Розслідування в Луврі виявило масштабну схему шахрайства з квитками, яка завдала музею збитків, що перевищують 10 мільйонів євро за останні десятиліття. Паризька прокуратура повідомила про затримання дев’яти осіб у межах розслідування. Судове розслідування було розпочато після скарги Лувру, поданої у грудні 2024 року. За оцінками, збитки музею протягом десятиліття склали понад 10 мільйонів євро. Серед затриманих були двоє співробітників Лувру, кілька екскурсоводів та одна особа, підозрювана в організації шахрайської діяльності. Музей попереджав слідчих про регулярну присутність двох китайських екскурсоводів, яких підозрювали у повторному використанні одних і тих самих квитків для різних відвідувачів. Також були затримані інші гіди, які підозрювалися в аналогічній практиці. Прокуратура підтвердила багаторазове використання квитків та виявила стратегію розділення туристичних груп для уникнення сплати «гонорару за виступ». Розслідування також виявило осіб, які, за даними слідчих, отримували гроші в обмін на уникнення перевірки квитків.
У Києві ліквідували шахрайський call-центр у бізнес-центрі
У Києві виявили незаконну діяльність, пов’язану з обманом інвесторів.
У бізнес-центрі на вулиці Зоологічній діяла група осіб, яка видавала себе за брокерів та пропонувала інвестиційні можливості.
Оперативні підрозділи виявили, що на кількох поверхах будівлі здійснювалося шахрайство, обманливі обіцянки про високі прибутки були адресовані мешканцям ЄС.
При появі правоохоронців, працівники call-центру різко припинили свою діяльність, а частина з них втікала.
Це не перша подібна ситуація у цьому об’єкті.