Правила продажу імпортних продуктів без українського маркування продовжили до 2027 року

В Україні діятимуть перехідні правила для імпортних фасованих харчових продуктів до 1 квітня 2027 року. Згідно з урядовою постановою №1167, за певних умов їх дозволено продавати без українського тексту безпосередньо на упаковці.

Проте покупець повинен безоплатно отримати всю обов’язкову інформацію державною мовою до моменту придбання товару. Ця інформація може надаватися на папері або в електронному вигляді.

Українськомовні дані можна розміщувати на ціннику, безпосередньо біля товару, на інформаційному терміналі, у мобільному застосунку, на сайті магазину або за допомогою QR-коду.

Сама відсутність перекладу українською мовою на самій упаковці не свідчить про те, що продукт продається незаконно. Головною умовою є можливість для покупця ознайомитися з обов’язковою інформацією державною мовою ще до здійснення покупки. Водночас загальні вимоги законодавства вимагають надання споживачам обов’язкової інформації про харчові продукти саме державною мовою.

Для онлайн-торгівлі встановлені окремі правила. Необхідні дані мають бути доступними покупцеві до моменту покупки товару, а не після його доставки.

Продукцію, яка була законно ввезена та введена в обіг за цими перехідними правилами, після 1 квітня 2027 року не потрібно буде автоматично вилучати з продажу. Її можна реалізовувати до закінчення граничного строку споживання або мінімального строку придатності.

Також існують окремі правила для продуктів спеціальних медичних цілей та дитячого харчування з маркуванням іноземною мовою. Під час дії воєнного стану їх дозволено ввозити у якості гуманітарної допомоги за процедурою, яку встановив уряд.

Латвія розширює заборону на імпорт продуктів харчування, шоколаду та пива з Росії та Білорусі

Скоро з латвійського ринку зникнуть шоколад, цукерки, печиво, соуси, готові супи, безалкогольні напої та пиво з Росії та Білорусі. Сейм ухвалив поправки, які розширюють національну заборону на імпорт такої продукції.

У четвер депутати Сейму схвалили поправки до закону про сільське господарство та розвиток села. Ці зміни розширюють чинну в Латвії національну заборону на імпорт товарів російського та білоруського походження. Поправкам надали статус терміновості.

Як пояснили в Міністерстві землеробства, яке підготувало ці зміни, поправки створюють правову основу для поширення заборони на імпорт продуктів харчування з Росії чи Білорусі, що обмежить надходження цих товарів на ринок Латвії. Раніше національна заборона охоплювала лише сільськогосподарську та кормову продукцію. Міністерство визнало за необхідне розширити сферу дії норми на продукти харчування, зокрема на цукерки, карамель, шоколад, печиво, інші борошняні кондитерські вироби, соуси, готові супи, безалкогольні напої та пиво. На засіданні уряду представниця міністерства Даце Фреймане раніше зазначила, що закон уже містить заборону на імпорт зерна.

Затверджене регулювання забороняє ввозити до Латвії продовольчі товари російського та білоруського походження навіть у разі їх імпорту через треті країни. Проте заборона не стосується транзиту цих товарів та їх постачань до інших держав ЄС.

За інформацією Міністерства землеробства, протягом перших семи місяців 2026 року з Росії та Білорусі до Латвії імпортували сільськогосподарську, кормову та продовольчу продукцію загальною вартістю 24,9 мільйона євро. З цієї суми 18,3 мільйона євро припало на сільськогосподарську та кормову продукцію, а 6,6 мільйона євро — на харчові продукти. Одержувацями були заявлені як Латвія, так і інші країни Європейського Союзу.

Після ухвалення цих поправок до закону також знадобляться зміни до правил Кабінету Міністрів, які детально уточнять перелік забороненої продукції.

Невизначеності щодо імпорту індійського тютюну ТОВ “Люкс-Трейд Комерц”

І знову звертаються представники митниці стосовно діяльності компанії – імпортера тютюну для кальянів – ТОВ «ЛЮКС-ТРЕЙД КОМЕРЦ». Справа в тому, що ця фірма продовжує щомісячний імпорт з Болгарії індійського тютюну в обсязі близько 22 тонн (приблизно дві фури, і це багато). Але імпортують і імпортують. У чому питання та що так непокоїть митницю? А питання в тому, що всім цікаво, що з цим тютюном відбувається далі. Чи роблять з нього сигарети та чи купують під нього акцизні марки.

Митне шахрайство з сертифікатами EUR-1: директор компанії оштрафований на 4 мільйони гривень

Луцький суд наклав штраф у розмірі понад 4 мільйони гривень на директора компанії за митне шахрайство з імпортом 65 автомобілів. Суд визнав винним у порушенні митних правил, пов’язаному з наданням фальшивих документів для зменшення митних платежів.

Під час митного оформлення транспортних засобів керівник і декларант компанії надали митним органам сертифікати EUR.1, які не були видані компетентними органами Словацької Республіки. Ці документи дозволили неправомірно застосувати преференційний режим оподаткування, що призвело до заниження митних платежів на загальну суму понад 2,7 мільйона гривень.

Mитні органи Словаччини підтвердили факт підробки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1. Автомобілі не мали преференційного походження відповідно до Регіональної конвенції про пан’євросередземноморські преференційні правила походження та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Суд дійшов висновку, що дії директора мали умисний характер, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що кваліфікується за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України.