Щорічно в Україні зростає кількість користувачів Telegram. За даними опитування “Інтерньюз-Україна”, 72% українців використовують Telegram для отримання новин. Навіть незважаючи на постійні маніпуляції, кількість підписників в анонімних Telegram-каналах збільшується щороку. Окрім новин, в анонімних Telegram-каналах поширюються обіцянки про грошову допомогу від міжнародних організацій, держави чи “урядових програм”. Анонімні Telegram-канали поширюють щодня тисячі повідомлень з яскравими закликами, що гроші “чекають тебе”, необхідно лише клікнути. Згодом користувачі переходять за посиланням, проходять “перевірку” в бота. Повідомлення про обіцяні виплати зникають, натомість користувач залишається з десятком нових каналів, телефон не затихає від сповіщень, а обіцяних грошей немає. Інститут масової інформації (ІМІ) вирішив поекспериментувати та подивитися, як відбувається “отримання грошей” для українців.
“Пенсійний фонд, гроші від президента й надбавка для ВПО”,”Ви отримали зарахування на ваш онлайн-рахунок”, “+4722.00UAH Виплати Пенсійного фонду, надбавка до пенсії” або ж “ООН оголосила про поновлення виплат 10800 грн всім українцям”. Ось саме з таких повідомлень може відбутися перший контакт користувачів з обіцянками про легкі гроші в Telegram. Натрапити на такі повідомлення в Telegram-каналах досить легко: необхідно підписатися на анонімні канали, і неважливо, чи це локальна група міста, чи мільйонний канал або тематична група. Новинна стрічка таких каналів досить звичайна: пости про війну, обстріли, трішки криміналу, навіть може бути джинса чи маніпуляція, а згодом можна натрапити на пост про нібито “зарахування коштів” від відомих державних інституцій, міжнародних організацій або начебто від Зеленського. Єдина схожість таких повідомлень про виплати – заклик до негайного переходу за посиланням, без жодних деталей, чому ці гроші дають. Саме такий вигляд має перший крок у ланцюжок, який імітує процедуру отримання коштів, але насправді веде в зовсім інше місце. Після переходу за посиланням користувач потрапляє не до форми допомоги, а до чат-бота. Такі боти мімікрують під державні установи або вигаданих операторів. На цьому етапі з’являються різні питання, деякі не мають жодного стосунку до виплат, але побудовані як термінові та тригерні повідомлення: “Ви точно людина?”, “Підтвердіть місто”, “Ви точно пенсіонер?” або “Ви русня?”. Згодом може з’явитися повідомлення про те, що стався збій, і питання повторюються заново. Такі формулювання створюють психологічний тиск і змушують користувача відповідати, щоб завершити перевірку. Повідомлення побудовано в такий спосіб, щоб створити відчуття формальності: серія автоматизованих повідомлень та кнопки з готовими відповідями. Під кожним питанням завжди є кнопка, під якою ховається посилання на інший Telegram-канал або перелінкування до іншого чат-бота. Фактично користувача змушують взаємодіяти з цілою мережею каналів, не пояснюючи, як це пов’язано з обіцянками про виплати. Вже після виконання автоматизованих повідомлень сценарій повідомлень або зациклюється, або перестає оновлюватися. Так, в одному з випадків аналітики ІМІ спробували перейти за начебто посиланням на сайт ООН, але насправді під текстом ховалося посилання на чат-бот у Telegram-каналі, звідти чат-бот перекидав між ботами та іншими Telegram-каналами, які в такий спосіб нарощували собі підписників. Експериментуючи з іншими повідомленнями про отримання виплати, простежується аналогічна схема. Користувачів перелінковують на бота в Telegram, а там нескінченний серфінг Telegram-каналів, які так нарощують собі підписників. В результаті користувач опиняється серед інформаційного шуму з десятком чат-ботів та Telegram-каналів, які постійно надсилають сповіщення та які не мають жодної інформації про обіцяні гроші. У полоні ботів та накручування. Чому цим займаються Telegram? Під такі схеми накручування підписників потрапляють канали різних розмірів – від дрібних до так званих мільйонників. Це схема, що працює й за короткий час може принести Telegram-каналу накручену аудиторію, а далі питання до контентмейкерів самого каналу, наскільки довго вони зможуть утримати нових читачів. ІМІ зафіксував, що протягом січня-лютого 2026 року до таких методів вдалися щонайменше п’ять Telegram-каналів, які наразі мають понад мільйон підписників: Ці канали користувалися послугою накручування нових підписників через боти та Telegram-канали, які обіцяли українцям отримати гроші. Ще одна складність фіксування таких повідомлень: вони не залишаються в стрічці, їх часто видаляють протягом години або доби, і єдиний спосіб їх фіксувати – скрінити або користуватися сервісами, які архівують Telegram-канали. До речі, ІМІ раніше фіксував, що в середньому Telegram-канали видаляють 13% свого контенту. Практика залучення підписників через фейкові повідомлення про виплати, ймовірно, має прагматичне пояснення, адже для більшості каналів доходи напряму залежать від наявності великої кількості підписників. Збільшені показники підписників дають перевагу перед конкурентами, адже в такий спосіб адміни каналів можуть поставити вищу ціну за рекламні пости. Своєю чергою рекламодавці сприймають показник підписників як індикатор охоплення та можуть сприймати канал з мільйоном підписників як національний інформаційний ресурс, де в моменті можна побачити швидку взаємодію з контентом. Втім, ще є ризик для рекламодавців, адже існує проблема в якості аудиторії мільйонників – немає прозорого та відкритого механізму перевірки якості аудиторії та джерел її походження. За умови, що рекламодавці зможуть побачити показник ER (залученості аудиторії до контенту), можна зробити висновки, чи вигідно розміщувати рекламні пости на такому каналі. Один із прикладів, коли канал “Шабля” (1,2 млн) почав практикувати масове накручування від листопада. За графіком помітно, як одночасно зменшився показник залученості аудиторії до контенту (ER), адже підписники не були цільовою аудиторією каналу та не читають новин. До прикладу, до початку масового накручування, станом на 1 листопада 2025 року, канал мав 535 тис. підписників за показника залученості (ER) 22,3%. Протягом наступних трьох місяців (станом на 1 лютого 2026 року) кількість аудиторії зросла більш ніж удвічі (1,28 млн). Водночас показник ER за цей період знизився до 7,24%. Такий розрив між темпами приросту підписників і падінням залученості є показовим. Якщо зростання відбувається органічно, через реальну цікавість до контенту, тоді рівень взаємодії зазвичай залишається стабільним. Водночас дані дослідження ІМІ свідчать про те, що рекламодавці зі сфери бізнесу не завжди звертають увагу на ER та продовжують публікувати замовні пости в Telegram-каналах, не зважаючи на їхні показники залученості аудиторії та не завжди етичні пости. Водночас якщо говорити про органічний приріст аудиторії, то, ймовірно, зараз адміни таких телеграм вбачають перспективи нарощувати аудиторію, адже конкуренція серед каналів постійно зростає, і не всі учасники ринку використовують етичні методи підписки. Це схоже на те, що відбувається серед медійних каналів на YouTube, де редакції, щоб залишитися серед переглядів та отримувати монетизацію, мають грати за правилами алгоритмів і конкурувати за клікбейт із сусідськими редакціями. Окрім інтересів власників “Telegramного” бізнесу та рекламодавців, важливим залишається етична сторона залучення аудиторії таким способом. Адже повідомлення про нібито соціальні виплати спрямовані насамперед на людей, які реально можуть потребувати фінансової допомоги. Формулювання текстів про те, що виплати надаються внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам під час війни, є щонайменше неетичним. Окрім використання людської вразливості, такі фейкові обіцянки також підривають довіру до реальних програм допомоги чутливим групам населення. Втім, такі повідомлення не можна кваліфікувати як шахрайство, адже в них не виманюють коштів чи банківських даних. ІМІ рекомендує українцям перевіряти повідомлення про можливі державні виплати на офіційних сайтах. Жодні державні чи міжнародні виплати ніколи не здійснювалися через Telegram-канали. Інститут масової інформації радить українцям користуватися Білим списком медіа та інтерактивною Мапою рекомендованих медіа (спільний проєкт громадських організацій “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа”).
