Колишній президент США Джо Байден звернувся до федерального суду Вашингтона з позовом проти Міністерства юстиції, прагнучи запобігти публікації своїх приватних аудіозаписів та транскриптів своїх розмов з біографом, зроблених у 2016–2017 рр. Ці матеріали, за відомостями учасників процесу, зберігаються у правоохоронців і можуть бути розкриті у відповідь на запити щодо доступу до інформації. Зазначені записи раніше використовувалися в розслідуванні спеціального прокурора Роберта Хура у 2023 році, що стосувалося поводження Байдена з секретними документами після його віцепрезидентства. Слідство перевіряло можливі порушення правил зберігання конфіденційних даних та умови потрапляння таких документів до особистих архівів. Представники Байдена наполягають, що публікація записів порушить приватність, адвокатську таємницю та конфіденційність біографічних матеріалів, а також вплине на політичну обстановку навколо минулих розслідувань.
Архіви позначок: Минюст США
Мін’юст США готує зміни до федеральної процедури смертної кари
Міністерство юстиції США має намір розширити перелік способів виконання смертних вироків, зокрема додати можливість розстрілу. Про це повідомляє CNN.
У відомстві пояснили, що це рішення спрямоване на перегляд і пришвидшення процедур у справах про смертну кару на федеральному рівні, а також на вдосконалення адміністративних процесів.
“Серед запроваджених кроків – повторне затвердження протоколу летальної ін’єкції, який застосовувався за першої адміністрації Трампа, розширення переліку методів страти додатковими варіантами, як-от розстрільний взвод, та спрощення внутрішніх процедур для пришвидшення справ про смертну кару”, – зазначено в заяві Міністерства юстиції.
Наразі п’ять штатів США допускають розстріл як метод виконання смертної кари, якщо засуджений вичерпав усі апеляційні можливості.
Виконання смертних вироків зазвичай супроводжується тривалими апеляційними та судовими процедурами. В окремих штатах засудженим іноді дозволяють обирати спосіб страти, однак летальна ін’єкція залишається основним методом.
Окрім розширення способів страти, відомство також розглядає можливість удосконалення процедури винесення смертного вироку та скорочення проміжку між вироком і його реалізацією.
Павло Дуров про загрози у Франції: понад 10 років в’язниці за обвинуваченнями
Павло Дуров повідомив, що у Франції йому висунуто більше десятка обвинувачень, кожне з яких може призвести до 10 років позбавлення волі. Співзасновник Telegram відреагував на відмову Мін’юсту США підтримати Францію в розслідуванні проти соцмережі X Ілона Маска, назвавши цю відмову політично мотивованою. Дуров зазначив, що «Франція втрачає легітимність, коли використовує кримінальні розслідування для придушення свободи слова та приватності». Він також висловив думку, що прокуратура країни не є незалежною, оскільки «прокурори наймаються, звільняються та просуваються урядом», а судова поліція підпорядковується йому. Дуров підкреслив, що сам піддається аналогічному розслідуванню і «гордий стояти поруч з Ілоном Маском та іншими», охарактеризувавши ситуацію як кампанію проти цифрових прав.
Справа Епштейна і «російський слід»: у США оприлюднили дані про зв’язки фінансиста з Кремлем та ФСБ
Документи, опубліковані Міністерством юстиції США, вказують на те, що Джеффрі Епштейн підтримував зв’язки з російськими посадовцями та намагався організувати зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Про це повідомляє CNN. “Хоча зацікавленість Епштейна у пошуку моделей із Росії та інших країн Східної Європи вже була відома раніше, нещодавно опубліковані документи, пов’язані з фінансистом, надають нові дані про його спроби налагодити контакти з високопосадовцями Росії, зокрема з Путіним, з яким Епштейн неодноразово намагався зустрітися чи поспілкуватися”, – зазначається у повідомленні. Згідно з документами, оприлюдненими Міністерством юстиції США, у 2018 році Епштейн листувався з норвезьким політиком Торбйорном Ягландом, просячи його допомогти встановити контакт із міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, а також передати повідомлення Путіну. У листах Епштейн згадував свої попередні зустрічі з тодішнім послом Росії в ООН Віталієм Чуркіним, з яким, за його словами, регулярно спілкувався в Нью-Йорку. Документи також свідчать, що ще з 2013 року Епштейн через Ягланда намагався організувати зустріч із Путіним, представляючи себе як консультанта з питань залучення західних інвестицій. Водночас, як зауважили у виданні, немає доказів того, що така зустріч чи прямі контакти з російським лідером відбулися. Разом із тим, за інформацією CNN, опубліковані файли демонструють ширшу мережу контактів Епштейна з російськими посадовцями, бізнесменами та особами, пов’язаними з державними структурами РФ. Зокрема, у документах згадується його листування з Сергієм Бєляковим, який мав зв’язки з російськими урядовими установами та, за даними відкритих джерел, навчався в Академії ФСБ. Окрім того, файли містять інформацію про контакти Епштейна з російськими олігархами та особами з його найближчого оточення, а також про численні поїздки фінансиста до Росії. Дані про перельоти підтверджують його перебування в Москві та Санкт-Петербурзі на початку 2000-х років. Публікація цих документів викликала політичний резонанс у Європі. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава ініціює перевірку можливих зв’язків Епштейна з російськими спецслужбами. “Все більше доказів, інформації та коментарів у світовій пресі пов’язані з підозрами, що цей безпрецедентний скандал із педофілією міг бути спільно організований російськими спецслужбами, – підкреслив Туск. – Мені не потрібно пояснювати, наскільки серйозною для безпеки Польщі є дедалі більш імовірна можливість того, що російські спецслужби були співорганізаторами цієї операції”. У Кремлі спростували припущення про зв’язки Епштейна з російською розвідкою. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що такі твердження не варто сприймати серйозно. “Теорію про те, що Епштейн перебував під контролем російських спецслужб, можна сприймати як завгодно, але не серйозно”, – зазначив Пєсков, додавши, що журналістам не варто “витрачати час” на розслідування звинувачень щодо зв’язків Епштейна з російською розвідкою.
Норвегія розслідує зв’язки колишнього прем’єр-міністра з Епштейном
Норвезькі правоохоронні органи розпочали розслідування у зв’язку з можливими корупційними зв’язками колишнього прем’єр-міністра країни, Турбйорна Ягланда, з покійним засудженим педофілом, Джеффрі Епштейном. Інформація про ці контакти стала відома після публікації матеріалів справи Епштейна у США. Ягланд, який обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії у період з 1996 по 1997 рік, потім протягом десяти років, з 2009 по 2019 роки, виконував обов’язки генерального секретаря Ради Європи. У період з 2009 по 2015 роки він також очолював Норвезький Нобелівський комітет, що присуджував Нобелівську премію миру. Керівник підрозділу норвезької поліції з боротьби з економічними злочинами, Økokrim, Пол К. Льонсет, заявив, що існують підстави для розслідування, враховуючи попередні посади Ягланда, зокрема голову Нобелівського комітету та генерального секретаря Ради Європи, в період, до якого належать опубліковані документи. Льонсет вважає Ягланда підозрюваним у «корупції за обтяжуючих обставин». Økokrim планує перевірити, чи отримував Ягланд «подарунки, подорожі та позики» у зв’язку з його попередніми посадами. Поліція звернулася до МЗС Норвегії з проханням зняти з Ягланда дипломатичний імунітет, який він мав у зв’язку з попередньою дипломатичною службою. Адвокат Ягланда, Андерс Бревсет, заявив, що його клієнт співпрацюватиме зі слідством. Бревсет зазначив, що надасть поліції всі необхідні документи.