Епоха витонченого шпигунства з кадровими розвідниками під дипломатичним прикриттям залишилася в минулому. Сучасна російська розвідка в Європі зробила ставку на цинічну та вкрай дешеву модель — вербування так званих «одноразових агентів» (Wegwerfagenten) через платформи соцмереж і месенджери. Таких виконавців залучають до виконання небезпечних завдань і миттєво кидають напризволяще в разі загрози викриття.
Аби з’ясувати справжні масштаби цієї практики, репортери німецького мовника RTL реалізували масштабний річний проєкт під прикриттям. Журналісти грали роль проросійськи налаштованих активістів і найманців, відкритих до співпраці з Москвою. Експеримент довів, що кремлівські куратори з легкістю знаходять помічників безпосередньо у ФРН, а дрібні доручення в інтернеті стрімко переходять у підготовку диверсійних актів та прямі залякування.
Поштовхом до цього розслідування стали регулярні інциденти у сфері безпеки Німеччини. Зокрема, на початку серпня в аеропорту Лейпциг/Галле ледь не здетонували заміновані посилки, націлені на підрив українських вантажних бортів, що викликало серйозне занепокоєння щодо ведення гібридної війни на німецькій землі за допомогою випадкових виконавців.
Діючи під наглядом юристів і правоохоронців, представники RTL брали завдання через Telegram, а оплату отримували в біткоїнах. Для проникнення в потрібне середовище репортерка Анжеліка Герай створила віртуальну особу «проросійської блогерки Каті», яка швидко привабила прихильників Володимира Путіна.
На створений профіль швидко відгукнувся Йовіца Йович — популярний тіктокер із понад 35 тисячами підписників і представник партії «Союз Сари Вагенкнехт» (BSW), яка послідовно виступає проти санкцій щодо РФ та зупинки передачі озброєння Україні. Під час приватної розмови в автомобілі Йович вихвалявся власною діяльністю на користь Росії та фактично підтвердив зв’язок із її спецслужбами, зазначивши, що практично знає про це напевно. Коли ж журналісти офіційно звернулися за роз’ясненнями, блогер почав спростовувати власні слова, називаючи свою роботу виключно «просвітницькою». Партійний апарат BSW одразу заявив про відсутність у нього керівних посад і пообіцяв перевірити ситуацію.
Куратори починали вербування з простих доручень: фотографування споруд, отримання відправлень чи купівлі місцевих SIM-карт. Однак це лише елементи значно ширших шпигунських та диверсійних дій. Надалі розслідувачам пропонували відстежувати офіс правозахисників, шпигувати за співробітником опозиційної політсили ХДС (CDU), проникати до партійних осередків і добувати секретні дані про роботу оборонних заводів Німеччини, зайнятих забезпеченням ЗСУ.
Також команда розібрала обставини диверсійних задумів, подібних до інциденту в Лейпцигу/Галле дворічної давнини, коли посилки мали спалахнути безпосередньо під час польоту. У Литві медійники поспілкувалися з заарештованим виконавцем, підозрюваним у роботі на російські спецслужби.
Особливу небезпеку продемонструвала історія Стефана Туманна — топменеджера німецького підприємства з випуску дронів для Збройних сил України. Через переслідування російськими найманцями він був змушений піти в підпілля. За ним стежили принаймні двоє завербованих людей, а в одного з них під час затримання силовики знайшли мачете.
Коли легенда репортерки почала викликати підозри в замовників, фальшива доброзичливість кураторів змінилася погрозами. На її автовідповідач надійшов аудіозапис із прямою погрозою розстрілу в разі спроби зникнути. Завдяки заздалегідь узгодженим із поліцією заходам безпеки трагедії вдалося уникнути.
Оприлюднені факти свідчать про те, що протистояння вже розгортається безпосередньо на вулицях міст Німеччини, де місцеві громадяни за незначні суми в криптовалюті стають маріонетками Кремля у диверсійній війні проти власної держави.