З моменту повномасштабного вторгнення російські спецслужби розгорнули активну кампанію з вербування українських біженців для здійснення диверсійних дій на території європейських держав. За інформацією Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ), загальна кількість таких інцидентів у Європі вже сягнула приблизно двохсот. Найбільшу концентрацію подібних злочинів зафіксовано в Польщі, через яку пролягає ключовий маршрут постачання військової допомоги для України.

Один із характерних епізодів стався у вересні 2026 року в румунському місті Брашов, де спалахнула пожежа неподалік оборонного підприємства Carfil SA. Як згодом з’ясували місцеві спецслужби, за підпалом стояла розгалужена агентурна мережа під керівництвом РФ. Серед підозрюваних виявилися один громадянин України та двоє громадян Білорусі, яких затримали в межах ЄС під час підготовки аналогічних протиправних дій.

У СЗРУ наголошують, що цей інцидент є складовою ширшої гібридної стратегії Москви, спрямованої проти європейських країн, де Кремль намагається використовувати українських громадян як інструмент. Статистика показує, що з 2022 року на європейському континенті налічується близько 200 пов’язаних із Росією диверсій, причому на Польщу припадає 21% від загального обсягу. Правоохоронним органам вдалося ідентифікувати понад 170 виконавців, серед яких також є українці.

Основні завдання, які ставить перед собою Кремль у межах цих операцій — залякати мешканців Європи, підірвати обсяги військової допомоги Україні та розпалити ворожнечу на антиукраїнському ґрунті. Окрему увагу Москва зосереджує на Польщі через її логістичну роль у постачанні озброєння. Серед пріоритетних мішеней зловмисників фігурують залізничні шляхи, склади, логістичні вузли та оборонні заводи.

Як пояснюють у розвідці, вербувальники цілеспрямовано шукають осіб у вразливому фінансовому чи соціальному стані. До групи підвищеного ризику потрапляють малозабезпечені біженці, мешканці тимчасово окупованих територій, особи з кримінальним минулим, а також підлітки, які прагнуть швидкого заробітку. Найчастіше вербування відбувається через соціальні мережі та месенджери, зокрема у спеціалізованих групах для пошуку роботи. Початкові завдання зазвичай виглядають простими — зробити фото певного об’єкта чи розклеїти наліпки. Проте згодом вимоги стають небезпечними та включають стеження, пошкодження майна, підпали або навіть вибухи.

Виконавців примушують фіксувати свої дії на відеокамеру для звітності перед кураторами. Водночас завербовані особи часто не усвідомлюють справжнього замовника злочину, згодом залишаються без обіцяних коштів і стають жертвами шантажу. У СЗРУ підкреслюють, що Москва розглядає таких людей виключно як одноразовий ресурс без жодних гарантій захисту чи подальшої допомоги.

Подібна тактика дозволяє Кремлю приховувати власну причетність до диверсій і водночас дискредитувати українських біженців у європейському суспільстві. Російська сторона намагається сформувати негативний імідж українців, посилити антиукраїнські настрої та переконати європейців у тому, що підтримка України нібито становить небезпеку. Ба більше, такі акції змушують спецслужби європейських країн спрямовувати додаткові сили та кошти на захист критичної інфраструктури. Для Росії це надзвичайно вигідна схема: витративши мінімальні кошти на оплату виконавця, можна завдати масштабної шкоди та посилити тиск на Європу.

У зв’язку з цим українська розвідка закликає співвітчизників за кордоном виявляти пильність при контактах із невідомими особами, які пропонують легкі гроші, обіцяють швидке вирішення фінансових труднощів або намагаються зібрати особисті дані. Особливу настороженість мають викликати наполегливі вимоги тримати спілкування в суворій таємниці. У разі підозри на спробу вербування громадян закликають звертатися до правоохоронців країни перебування або до дипломатичних установ України.