Народний депутат Нестор Шуфрич понад два роки перебуває в слідчому ізоляторі. Його звинувачують у державній зраді. Але дослідження доказів у суді досі не розпочали. Про це повідомляє “Судовий репортер”.
Зрушення у питанні запобіжного заходу відбулося тільки на початку цього року. Київський апеляційний суд 6 січня 2026-го призначив альтернативу — заставу 33 млн 280 тис. гривень. На рішення вплинуло те, що 4 грудня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Шуфрича на надмірну тривалість тримання під вартою. ЄСПЛ дав Україні час до 2 квітня 2026 року підготувати зауваження по скарзі, а також звернув увагу на можливість дружнього врегулювання. Апеляційний суд призначив заставу, щоб сприяти саме такому дружньому врегулюванню.
Минуло більше місяця, але Шуфрич досі залишається у СІЗО. Виявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо. Адвокатові Віктору Карпенку “ПриватБанк” дав офіційну відповідь, що платежі по заставі блокуються через персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.
Для ухвалення рішення про блокування банк використовує програмне забезпечення, яке підтягує всю інформацію про особу, виключаючи особистий фактор, — тобто вмовляти банківського працівника провести платіж немає сенсу.Закон дозволяє третім особам внести заставу за обвинуваченого. Родичі і знайомі пробували скидати невеликі суми з різних банківських карток. Деякі платежі спочатку ніби пройшли, але через тиждень-другий гроші повернулися. А далі платники вже самі потрапили під внутрішній моніторинг банку — тепер вони не можуть вільно розплачуватися банківською картою, адже будь-які їхні трансакції по кілька годин перевіряються банком. Наразі захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.
Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.
У листопаді 2025-го Кравець отримав відповідь від Нацбанку, що «третя особа може сплатити кошти як заставу за санкційну особу за таких умов:1) кошти не є коштами санкційної особи, до якої застосована санкція ’блокування активів’;2) кошти сплачуються не від імені такої санкційної особи;3) сплата застави будь-яким чином не призведе до виконання економічних та фінансових зобовʼязань на користь санкційної особи».Прокурори зникли з приміщення суду
У засіданні 11 лютого адвокати Шуфрича подали до Шевченківського районного суду клопотання про зміну запобіжного заходу на неповʼязаний із триманням під вартою. Але судове засідання не змогли провести, тому що в засідання без пояснення причин не прибув жоден із прокурорів, хоча раніше їх завжди приходило двоє. Суд оголосив перерву на місяць і повідомив, що направить листа до Офісу генпрокурора для зʼясування причин неявки прокурорів.
Проте Шуфричу і його захисникам було необовʼязково чекати місяць. Тому що скаргу на запобіжний захід міг вже 12 лютого розглянути Київський апеляційний суд. Але вранці перед самим судовим засіданням там замінили склад суду. Замість колегії суддів Мосьондз, Тютюн і Шроль справу розподілили на колегію суддів Сітайло, Дрига і Яковлева. Офіційно причин заміни складу суду учасникам не повідомляли. У звіті повторного авторозподілу справи зазначено про настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Івана Мосьондза. В очікуванні судового засідання журналістові вдалося почути, як секретар судового засідання повідомляла учаснику іншої справи, що суддя Мосьондз відсутній, тому що «поїхав на нараду до Верховного Суду».12 лютого після тригодинного очікування засідання тривало декілька хвилин — нова колегія суддів повідомила, що не встигла вивчити апеляційні скарги. Тому розгляд відклали на 16 лютого. Прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов сказали, що будуть зайняті в іншому судовому процесі в Броварах. Але головуюча суддя Олена Сітайло сказала, що група прокурорів велика і «це питання може бути вирішено».16 лютого до суду зʼявилися прокурори Ігор Іванцов і Петро Невірець. Засідання затрималося майже на годину. Близько 14.45, коли Шуфрича конвоювали в зал засідань, зʼясувалося, що прокурори вже пішли. Прокурор Іванцов начебто зіслався на вказівку керівництва «їхати до Верховного Суду».— Десь о 14.20-14.30 прокурори Невірець та Іванцов були в приміщенні апеляційного суду. Ми з ними спілкувалися. Потім, коли запросили в зал суду захист і був доставлений наш клієнт, прокурори дивним чином зникли кудись. Ми дзвонимо, пишемо — вони не відповідають. Старшому групи прокурорів Потапенку повідомлено, що прокурори його групи залишили приміщення суду. Він теж не відповідає. Ми вже зіткнулися з таким під час минулого судового засідання у Шевченківському районному суді — жоден прокурор не прийшов у суд і не повідомив про причини неявки… — пояснював у суді адвокат Віктор Карпенко.Виявилося, що Шуфрич досі залишається у СІЗО. Заявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо.Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.Водночас, захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.Нагадаймо, що Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.Перша частина обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич нібито погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в анексованому Криму.
Архіви позначок: Приватбанк
Українцям пропонують придбати акції ПриватБанку через додаток ‘Дія’
Уряд планує реалізувати 7% акцій ПриватБанку на суму 18 млрд грн.Кабінет Міністрів розглядає можливість продажу 7% акцій ПриватБанку приватним особам. Торгівля відбуватиметься через додаток “Дія” з початковою вартістю 300 грн за акцію.Реалізація акцій дозволить поповнити державний бюджет на суму близько 18 млрд грн. Кожен громадянин зможе подати лише одну заявку та придбати не більше 1333 акцій.
Клієнтка «ПриватБанку» виграла судовий розгляд щодо лізингового автомобіля
Жінка уклала з “ПриватБанком” договір фінансового лізингу, предметом якого є автомобіль RAVON R4, 2020 року випуску. Вона виконала умови договору, але переоформити на себе транспортний засіб не вдається. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 23 січня 2026 року, пише Інформатор.Жінка набула право власності на автомобіль марки RAVON R4, 2020 року випуску у зв’язку з виконанням умов договору фінансового лізингу від 25.05.2021 року, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк». Після складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу було оформлено акт прийняття-передання транспортного засобу, а також надано пакет документів для переоформлення автомобіля на її ім’я. Вона звернулася до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) з питання перереєстрації автомобіля на своє ім’я, проте отримала відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника – АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника). Таким чином, вказаний автомобіль перебуває у її користуванні і володінні, оскільки був переданий їй за умовами договору фінансового лізингу після його підписання, але розпоряджатись цим майном, попри виконання своїх зобов’язань за вказаним договором, не може через реєстрацію цього майна за лізингодавцем – АТ КБ «ПриватБанк». Тому просить визнати за нею право власності на вказаний автомобіль, оскільки іншим чином набути таке право він не може.24 вересня 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відклик на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. Лізингоодержувач вже є власником транспортного засобу і перереєстрація права власності на автомобіль не здійснюється банком з метою уникнення відповідальності та невиконання будь-якого рішення суду. Указує на те, що банк не порушує та не заперечує її права власності на предмет лізингу.Яким було рішення суду? Позов жінки задовольнили. Суд визнав за нею право власності на транспортний засіб марки RAVON R4, 2020 року випуску. “Судом встановлено, що сторонами виконано умови договору фінансового лізингу, складено і підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, укладено договір купівлі-продажу предмета лізингу, оформлено акт прийняття-передання транспортного засобу, а відтак право власності на автомобіль марки RAVON R4, 2020 року випуску, мало перейти до позивачки з 25 травня 2025 року, проте перереєструвати вказаний автомобіль на ім’я позивачки не виявилось можливим через те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника – АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника). Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачкою права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту її прав як споживача. Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню”, – наголосив суд.