Німеччина заявила протест послу РФ через кібератаки проти ЄС та України

Німеччина викликала російського посла, щоб заявити протест через кампанію кібератак, до яких Москва, за оцінкою європейських країн, була причетна проти держав ЄС та України. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Німеччини.

У зовнішньополітичному відомстві пояснили, що російського дипломата запросили після того, як європейські країни поклали відповідальність за ці кібератаки на Росію. Під час зустрічі Берлін знову чітко наголосив на неприйнятності таких дій.

У МЗС Німеччини також підкреслили, що кібератаки проти Німеччини, держав Європейського Союзу та їхніх партнерів, зокрема України, є неприйнятними.

ГУР отримало закриті дані НДІ «Полюс», що працює для ВПК Росії

Фахівці ГУР МО України під час спецоперації в російському кіберпросторі отримали стратегічно важливий масив закритих даних одного з ключових підприємств ВПК держави-агресора — науково-дослідного інституту «Полюс» ім. М. Стельмаха. Про це повідомляє ГУР.

Йдеться про десятки гігабайт внутрішнього документообігу та службової інформації керівної і технічної ланок інституту, який є законною військовою ціллю для Сил безпеки та оборони України.

НДІ «Полюс» є одним із провідних науково-дослідних і виробничих центрів держави-агресора, що входить до орбіти корпорації «ростєх». Установа спеціалізується на високотехнологічних розробках, зокрема лазерних технологіях, інерційних системах і квантовій електроніці.

Отримана розвідниками база містить відомості про наявні та перспективні проєкти противника у сфері виробництва високоточних озброєнь, а також про модернізацію ракетної зброї та безпілотників, які росія використовує для ведення геноцидної війни проти України, зокрема шляхом застосування іноземних компонентів.

Аналіз цих матеріалів свідчить, що російський ВПК дедалі більше залежить від постачання компонентів із Китаю. Зокрема, оптичні деталі, виготовлені китайськими компаніями, є ключовими у системах навігації та наведення всіх типів ракет оперативно-тактичного рівня «Іскандер».

Окремо важливу роль у виробничих процесах, пов’язаних із системами навігації, стабілізації та наведення різних типів російських ракет і дронів, відіграють лазерні гіроскопи Тяньцзиньського навігаційного інституту (КНР).

Суттєві зусилля НДІ «Полюс» спрямовує на проєкт створення російського лазерного антидронового комплексу. Йдеться насамперед про його головну складову — технологічну систему, яка має виявляти, супроводжувати та утримувати ціль у полі дії лазера. Згідно з документами, агресор уже перейшов до етапу випробувань експериментальних зразків цього лазерного комплексу на території брянської області.

Масив закритої інформації НДІ «Полюс», здобутий кіберфахівцями ГУР МО України, дає змогу визначити пріоритетні напрямки роботи високотехнологічної складової ВПК держави-агресора росії, розкриває виробничі ланцюги, показує слабкі місця ворога, а також його спроби в умовах санкцій та ізоляції забезпечувати виробництво різних типів озброєнь іноземними компонентами для продовження терористичних ударів по Україні.

Крім цього, база НДІ «Полюс» містить персональні дані всіх причетних до виробництва смертоносної зброї російських конструкторів, інженерів та інших фахівців, відповідальних за воєнні злочини під час розпочатої росією геноцидної війни проти України.

У ГУР МО України наголосили: «за кожен скоєний проти українського народу воєнний злочин буде справедлива відплата».

У «Укрпошті» повідомили про нічну кібератаку та збої в застосунку

Вночі 25 червня «Укрпошта» зазнала кібератаки, через яку в роботі застосунку виникли технічні збої. Про це компанія повідомила у Facebook.

У «Укрпошті» зазначили, що після атаки на ІТ-системи застосунок тимчасово працює нестабільно. У повідомленні наголосили: «Через нічну ворожу атаку на ІТ-системи застосунок “Укрпошти” тимчасово працює зі збоями».

У компанії додали, що фахівці вже працюють над відновленням сервісу та планують усунути технічні проблеми найближчим часом.

Кіберзагрози в Україні: нові виклики та старі проблеми

В Україні існує документ, який виходить двічі на рік і, хоча його не чекають з нетерпінням, його варто уважно прочитати. Це аналітичний звіт CERT-UA — Національної команди реагування на кіберінциденти при Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації. Останній випуск за друге півріччя 2025 року написаний сухою, точною мовою, подібною до інструкцій до побутової техніки. Але якщо перевести його на зрозумілу мову, то виходить досить тривожна історія про те, як країна щодня живе під цифровим обстрілом, і чому навіть зменшення кількості атак не є приводом для розслаблення.

Головна новина звіту звучить майже оптимістично: вперше з початку повномасштабного вторгнення кількість кіберінцидентів за півріччя зменшилась. Було 3 018 — стало 2 909, що становить зменшення на чотири відсотки. Жодного критичного інциденту не зафіксовано, а інцидентів високого рівня стало п’ять замість шести. Здавалося б, можна святкувати.

Проте CERT-UA пояснює, що зменшення кількості інцидентів не означає зменшення загрози. Противник не став добрішим і не пішов у відпустку — він змінив тактику, яка стала значно неприємнішою.

У першому півріччі 2025 року хакерські угруповання використовували модель «Steal & Go» — вкради й тікай. Зловмисники швидко викрадали дані й зникали, не залишаючи слідів. У другому півріччі ця модель змінилася: хакери більше не тікають, а залишаються в системі. CERT-UA зафіксував зміщення акценту з одноразового викрадення інформації на отримання стійкого несанкціонованого доступу.

Окремий розділ звіту присвячений поверненню зловмисників до раніше скомпрометованих систем. Це відбувається не тому, що вони забули щось вкрасти, а щоб перевірити, чи усунули організації причини зламу. Часто виявляється, що проблеми залишилися, і хакери знову входять через ті ж самі вразливості.

Чотири основні мішені залишаються незмінними: урядові організації (38% усіх інцидентів), місцеві органи влади (23%), сектор безпеки та оборони (6%) та енергетичний сектор (4%). Цікаво, що, незважаючи на збільшення розсилок шкідливого програмного забезпечення, кількість реальних заражень зменшилась. Люди поступово вчаться не клікати на все, що блимає.

Звіт також фіксує появу нових кластерів кіберзагроз. У другому півріччі з’явилися кілька нових угруповань, які використовують zero-click атаки, де жертві навіть не потрібно нічого натискати. Наприклад, угруповання UAC-0233 та UAC-0250 експлуатували вразливості поштових серверів, що дозволяли виконувати шкідливий код без взаємодії з користувачем.

Кібервимагачі також повернулися, атакуючи органи місцевого самоврядування за допомогою програм-вимагачів. Угруповання UAC-0238 використовувало вразливості RDP, які залишаються відкритими в багатьох українських держустановах. Інше угруповання, UAC-0243, використовувало варіацію LockBit 3.0 для атак через вразливі сервери Microsoft SharePoint.

Однією з найпоширеніших технік стало використання вразливості WinRAR, яка дозволяє створювати шкідливі файли при розпакуванні архівів. Ця вразливість була виявлена в серпні, і вже з вересня почалися масові розсилки з експлойтами.

Соціальна інженерія також еволюціонувала: російські хакери тепер дзвонять жертвам з українських номерів, встановлюють довіру, а потім надсилають шкідливі файли. Це якісний стрибок у методах атаки.

Ще один тривожний тренд — використання скомпрометованих українських пристроїв як проміжних вузлів для атак. Хакери використовують вразливі роутери для підключення до критичної інфраструктури.

Звіт CERT-UA фіксує реальність, в якій Україна живе вже четвертий рік. Кіберпростір залишається театром воєнних дій, де щодня відбуваються тисячі зіткнень. Позитивом є зменшення кількості інцидентів, але негатив переважає: противник стає розумнішим і винахідливішим. І поки вразливості залишаються, кількість інцидентів може зростати.

ПриватБанк посилює захист від кібератак: Концепція «нульової довіри»

Державний банк ‘ПриватБанк’ застосовує концепцію «нульової довіри» для захисту від масштабних кібератак. Голова правління ‘ПриватБанку’ Мікаель Беркнерт повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну банк стикається з 1,5 мільйонами кібератак — тисячами атак щодня. Для мінімізації ризику злому, ‘ПриватБанк’ обмежив рівень доступу своїх співробітників до необхідних систем для виконання їхніх службових обов’язків. Впровадження принципу «нульової довіри» передбачає, що кожен співробітник отримує доступ лише до тих систем, які безпосередньо потрібні для виконання їхніх функцій.

США запровадили санкції проти осіб та організацій, що займаються нелегальним продажем кіберінструментів

Міністерство фінансів Сполучених Штатів розширило перелік санкцій проти Росії, додавши до нього чотирьох фізичних осіб та три організації, які асоціюються з кіберзлочинами.Про це повідомляє пресслужба Мінфіну США.Зазначається, що до санкційного списку потрапили кілька громадян Росії – зокрема Сергій Зеленюк, Олег Кучеров та Марина Васанович, а також громадянин Узбекистану Азізжон Мамашоєв.У Сполучених Штатах Зеленюка підозрюють у придбанні та подальшому перепродажі щонайменше восьми кіберінструментів, які належали уряду США та були викрадені з американської компанії, після чого їх продавали без відповідного дозволу.Міністерство фінансів США також ввело санкції проти компаній Advance Security Solutions і Special Technology Services LLC FZ, зареєстрованих в ОАЕ, а також проти російської компанії MATRIX LLC.За інформацією відомства, зазначені особи займаються купівлею, продажем і обігом нерозкритих вразливостей програмного забезпечення – так званих експлойтів нульового дня, які можуть використовуватися для кібератак, викрадення даних та створення програм-вимагачів.Обмежувальні заходи були застосовані на підставі закону CAATSA, який передбачає санкції у зв’язку з порушеннями у сфері інтелектуальної власності, а також через діяльність, пов’язану з кіберзагрозами.

Зловмисники отримали доступ до даних користувачів інтернет-магазину монет НБУ

Національний банк повідомив про кібератаку на свій інтернет-магазин монет. У заяві регулятора зазначено, що атака була спрямована на компанію-підрядника, через що платформа тимчасово не працює.Неофіційна інформація про це з’явилася в соціальних мережах, а нумізмати повідомили, що магазин монет регулятора, де Нацбанк реалізує свою продукцію, не функціонує з понеділка, 16 лютого. Офіційних коментарів до цього моменту не надходило.Сьогодні НБУ підтвердив, що зловмисники отримали доступ до особистих даних користувачів інтернет-магазину. Зокрема, йдеться про ім’я та прізвище, номер телефону, адресу електронної пошти та адресу доставки нумізматичної продукції.Користувачам рекомендується змінити паролі, якщо вони використовували однакові паролі на інших платформах.У заяві представники Нацбанку також зазначають, що зловмисники можуть використовувати викрадені дані клієнтів. Вони підкреслюють, що співробітники Нацбанку не надсилають листів із проханням підтвердити особисті дані, не телефонують для уточнення інформації про банківські картки, не пропонують оплатити замовлення альтернативними способами та не надсилають посилання для «термінової верифікації».Нацбанк наполегливо радить не піддаватися на хитрощі, якщо хтось звертатиметься до користувачів від імені банку.Терміни відновлення роботи зламаного інтернет-магазину монет НБУ поки що не названі. Платформа залишається неактивною.

Кибератаки на італійські об’єкти перед Олімпіадою-2026

Італійські служби безпеки виявили кібератаки на об’єкти, пов’язані із зимовими Олімпійськими іграми 2026 року, та дипломатичні місії Італії. Згідно з інформацією агентства ANSA, хакери атакували посольство Італії у Вашингтоні, а також консульства в Сіднеї, Торонто та Парижі. Крім цього, кібератаки торкнулися сайтів та інфраструктури, пов’язаної із зимовими Олімпійськими іграми, включаючи онлайн-портали готелів у Кортіна-д’Ампеццо в Альпах. Відповідальність за напад взяла на себе група хакерів Noname057, що має проросійську спрямованість. У повідомленні, розміщеному в пов’язаному з групою Telegram-каналі, йдеться: «Проукраїнська позиція італійського уряду призводить до того, що підтримка українських терористів карається нашими DDoS-атаками». Антоніо Таяні зазначив, що в кібератаці простежується «російський слід». Він підкреслив, що це «підтвердили самі організатори атаки, вказавши причину своїх дій». За словами Таяні, кібератаку вдалося «нейтралізувати». XXV зимові Олімпійські ігри 2026 року відбудуться з 6 по 22 лютого в Італії. Росію на змаганнях представлятимуть лише 13 спортсменів у нейтральному статусі – без прапора та гімну, а участь російських збірних, включаючи хокейну, заборонена. Аналогічні обмеження поширюються і на білоруських спортсменів.