Архіви позначок: Тендери

На закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів викрили розкрадання на 81 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Під час закупівлі захисних споруд для навчальних закладів і військових об’єктів на Дніпропетровщині та Чернігівщині злочинна група привласнила 47 мільйонів гривень. Усі ці епізоди встановили в межах одного кримінального провадження.

Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, механізм був побудований так: тендери підганяли під пов’язані компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним нормам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові перевірки.

«Схему виявили під час аналізу державних закупівель. Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чия службова недбалість дозволила реалізувати злочинний задум», — зазначив Руслан Кравченко.

Генпрокурор також наголосив, що це не одиничний випадок. Подібні факти розкрадання коштів під час будівництва та закупівлі укриттів для закладів освіти виявили і на Чернівеччині та Полтавщині. Там сума збитків державі становила ще 34 мільйони гривень.

«Отже, лише за нещодавно викритими епізодами загальна сума збитків становить 81 мільйон гривень. Це кошти, які мали гарантувати безпеку, але були витрачені на споруди, що не відповідали вимогам і не мали практичного значення», — наголосив Руслан Кравченко.

За словами генпрокурора, слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

«Відповідальність понесуть усі, хто організовував ці схеми, погоджував документи, підписував акти чи свідомо ігнорував порушення», — заявив Генеральний прокурор України.

Закупівля пікапів для ЗСУ на 2,35 млрд грн: що відомо про закриту процедуру та нові відкриті торги

Оприлюднено автором

15-18 червня ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» уклало контракти на постачання пікапів на загальну суму 2,35 млрд грн. Про це йдеться в системі «Прозорро».

Було замовлено 2 300 пікапів. Ще договори на 1 900 пікапів без лебідки очікують на підписання.

За право постачання змагалися від трьох до дев’яти компаній. У частині лотів Агенція відхилила від двох до чотирьох дешевших пропозицій. Остаточні ціни на пікапи без лебідки виявилися на 30% нижчими за очікувану вартість. Для пікапів з лебідкою переможець знизив ціну на 10%.

Аналіз закупівель пікапів у «Прозорро» за останні два місяці засвідчив, що в цінових межах АОЗ договорів майже немає. До мільйона гривень купують пікапи, які вже були у використанні. У сегменті до 1,2 млн грн виявили лише чотири пропозиції китайських авто: дві Cheri HIMLA, Hunter Changan та GWM Wingle 7.

Які саме автомобілі придбала Агенція, встановити неможливо, оскільки закупівлі провели за непрозорою процедурою «динамічна рамкова угода».

Ця процедура передбачає повну закритість. Під час кваліфікації можна побачити лише назви компаній, що подалися на участь, але їхні документи залишаються недоступними. На етапі торгів приховують і самі назви компаній. У «Прозорро» відображаються тільки очікувана сума та суми, які фірми пропонують на аукціоні. При цьому немає інформації про те, хто саме подав пропозицію і що саме планує поставити. Також не розкриваються виробник, модель, строки постачання, статус учасника як дилера чи виробника та інші дані. Закритими для загалу залишаються і запитання учасників, незадоволених рішеннями замовниками. Оскаржити тендер в Антимонопольному комітеті теж неможливо, що впливає не лише на прозорість закупівлі, а й позбавляє учасників можливості захистити свої права.

Після нашої останньої публікації Агенція оголосила наступні закупівлі пікапів уже за відкритими/прозорими процедурами. Планується придбати 200 пікапів без лебідки, 600 пікапів з лебідкою та сукупно 17 автопаливозаправників.

На торгах щодо постачання пікапів без лебідки конкурують ТОВ «Авто-Регіон» з машинами AR T16 українського виробництва на шасі Tata Xenon X2 за 869,75 тис. грн (без ПДВ) і ТОВ «Протекст Інжиніринг» з українським пікапом “Протекст 21T8L0” на шасі JAС Motors за 873,31 тис. грн (без ПДВ).

Ті самі компанії беруть участь і в торгах на постачання пікапів з лебідкою. Подані пропозиції: український пікап AR T16L за 979,52 тис. грн (без ПДВ) та “протект 21T8LF” за 981,52 тис. грн (без ПДВ).

Торги щодо автопаливозаправників перебувають на етапі подання пропозицій.

Автор: Оксана Цокур
Джерело: «Наші гроші»

Україна планує звести паркан на трасі Одеса — Рені, але чекає на згоду Молдови

Оприлюднено автором

Україна планує перекрити один із найпоширеніших маршрутів незаконного виїзду чоловіків за кордон. Для цього вздовж ділянки траси М-15 Одеса — Рені поблизу села Паланка хочуть побудувати інженерну огорожу з колючим дротом, датчиками руху та системою відеоспостереження, повідомляє Шептун.

Йдеться про відрізок дороги завдовжки 7,77 км, який відповідно до міждержавного договору 2001 року належить Україні. Водночас земельна ділянка розташована на території Молдови та внесена до молдавського кадастру під номером 8526311.0004.

Саме цей відтинок є важливим маршрутом до пунктів пропуску «Паланка — Маяки — Удобне», «Рені — Джурджулешти» та інших переходів на кордоні з Молдовою і Румунією. За інформацією Держприкордонслужби, у період з липня 2022-го по січень 2023 року тут затримали 1279 осіб, які намагалися нелегально виїхати з країни.

Проєктом передбачено спорудження 15,54 км огорожі з обох боків дороги. Висота паркану має становити щонайменше три метри. Уздовж усього периметра планують встановити загородження типу «Єгоза», чотириканальну вібраційну систему QUADROSENSE, а також камери відеоспостереження через кожні 100 метрів.

Загальна вартість проєкту становить 130 млн грн. Із цієї суми 129,37 млн грн передбачено на будівельні роботи, а 630,7 тис. грн — на проєктування. На підготовку документації відведено два місяці, ще п’ять — на виконання будівництва.

Однак реалізувати проєкт без погодження Молдови Україна не може. Чинний договір дозволяє розміщувати на цій ділянці лише об’єкти, необхідні для експлуатації та обслуговування дороги. Паркан із колючим дротом і системою спостереження до такого переліку не входить, тому потрібна окрема згода молдавської сторони.

Серед додаткових аргументів на користь будівництва називають і безпекову ситуацію. У грудні 2022 року рух трасою М-15 вже призупиняли через пошкодження мосту через Дністер після атаки безпілотника. Рішенням Ради оборони Одеської області від 19 грудня вантажний рух у цьому напрямку було зупинено.

Крім того, біля пункту пропуску «Рені — Джурджулешти» зводять транспортну стоянку площею 1,7 га, розраховану на 46 вантажних і 13 легкових автомобілів. Об’єкт фінансують у межах європейської ініціативи «Шляхи солідарності»: половину коштів надає Євросоюз, іншу половину — державний бюджет України.

У випадку з парканом ситуація інша: кошторис уже визначено, технічні вимоги затверджено, а маршрут окреслено. Втім, без дозволу Молдови проєкт вартістю 130 млн гривень поки що залишається лише на папері, оскільки Кишинів згоди ще не надав.

Закупівля на 192 мільйони без конкуренції: як переговорна процедура звела тендер до одного підрядника

Оприлюднено автором

Під виглядом енергоефективності країні знову пропонують «реформи», тоді як під час блекаутів люди залишалися без світла, а енергосистема працювала на межі. На тлі скандалу кінця 2025 року навколо «Енергоатому» та зв’язки Міндіча через закупівлі без конкуренції проходять сотні мільйонів гривень. Кошти зосереджуються у пов’язаних структурах, які одночасно фігурують як постачальники і як отримувачі ресурсу. Починається все з визначення «потрібного» підрядника.

2 березня 2026 року АТ «Фонд декарбонізації України» (ЄДРПОУ 38519070) оголосило тендер, але торги не відбулися через відсутність учасників. Після цього, не змінюючи умов, було застосовано переговорну процедуру. Переможцем стало ТОВ «ГрідВі» (ЄДРПОУ 45283887), з яким підписали договір на 192 000 000 грн. Закупівля відбулася без конкуренції, без альтернативних пропозицій і без будь-якого зниження ціни.

Після зриву торгів тендерні умови не переглядалися, що фактично відсікло інших можливих постачальників. Саме відсутність учасників використали як підставу для переходу до переговорної процедури. Вартість у 192 млн грн не формувалася в умовах конкуренції. Увесь обсяг закупівлі — 40 000 пристроїв — передали одному підряднику без поділу лота та без альтернативи.

Підрядником виступило ТОВ «ГрідВі» (ЄДРПОУ 45283887). Серед засновників компанії вказані Акобян Самвел та Прівалов Даніїл, а 50% передано ТОВ «РІО» (ЄДРПОУ 45434000), бенефіціаром якого є колишній прокурор Степанченко Андрій. Додаткові зв’язки простежуються через інші компанії, зокрема АТ «МАЙСЕН». Таким чином компанія входить до групи пов’язаних осіб, які задіяні на різних етапах цієї ж схеми.

Закупівля та фінансування проходять через управлінську вертикаль, до якої входять віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба, голова Держагентства з енергоефективності та енергоощадження Ганна Замазаєва та генеральний директор АТ «ФДУ» Олеся Міщенко. Саме в межах цієї структури ухвалюються рішення про запуск закупівель, погодження коштів і визначення переможця.

Після цього весь обсяг обладнання передають ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 44907200). У структурі компанії, пов’язаній з Олександром Калиною та Олексієм Чернишовим, раніше вже була сформована централізована система контролю за договорами та підрядниками. Філії у 21 регіоні укладали договори без конкуренції, зокрема з АО «Квантум», що давало змогу контролювати витрати та юридичний супровід. Через цю модель проходить і розподіл отриманого обладнання.

Придбані за 192 млн грн пристрої інтегрують у газорозподільну систему, а споживачам вони надходять уже не як безплатний ресурс, а як елемент комерційної моделі. Керівництво газорозподільних мереж реалізує ці лічильники кінцевим користувачам або включає їх у тарифні та сервісні платежі. Джерелом фінансування є державний бюджет, однак дохід формується вже всередині цієї структури. Держава один раз оплачує закупівлю, після чого цей актив фактично перепродається і приносить прибуток не бюджету.

За наведеними фактами вже подано скаргу до органів контролю з вимогою перевірити дотримання законодавства про публічні закупівлі під час тендеру АТ «Фонд декарбонізації України» (ЄДРПОУ 38519070), встановити причини відсутності учасників і наявність дискримінаційних вимог у тендерній документації, перевірити формування очікуваної вартості закупівлі в розмірі 192 000 000 грн та її відповідність ринковим цінам, а також провести аудит виконання договору і фактичного постачання 40 000 пристроїв.

Отже, 192 млн грн з бюджету спрямували на закупівлю, що пройшла без конкуренції, з одним учасником і без зниження ціни. Далі це обладнання потрапляє до газорозподільних мереж, де через систему договорів і підконтрольних підрядників доходить до споживачів уже як платна послуга або частина тарифу. У підсумку держава фінансує закупівлю, а продаж і дохід отримують інші структури. Така модель дає змогу спочатку оплатити один і той самий ресурс з бюджету, а потім повторно продати його населенню.

Газовий вплив у Полтавській ОВА: що відомо про призначення Олега Мізіка

Оприлюднено автором

Призначення Олега Мізіка першим заступником голови Полтавської ОВА після додаткової перевірки НАЗК подається не як звичайне кадрове рішення, а як посилення впливу групи, пов’язаної з колишніми менеджерами облгазів Дмитра Фірташа, у регіоні, де видобувається приблизно 70% газу України.

Мізік вбудований у мережу, сформовану вихідцями з Кіровоградської області. У Полтавській ОВА та дотичних структурах цю групу представляють Максим Калінін, Олег Мізік, Антон Кій, Дан Деружинський, Анатолій Зорькін і Юрій Заставський. Зв’язки цієї мережі виходять за межі області та ведуть до Юрія Френкеля, Артема Компанія й Олега Татарова. Калінін раніше працював у Кіровоградській ОДА та є родичем Татарова. Об’єднувальною лінією для всіх називають газову інфраструктуру та облгазові структури.

Юрій Френкель разом із братом Ігорем керували облгазами Фірташа. Серед активів, які з ними пов’язують, називають «Теплу енергетичну компанію», «Еліос Лучки» та «ПРОМЕТЕЙ ЕТГ». У 2021 році Френкель був радником полтавського мера Олександра Мамая з питань ЖКГ, а раніше висувався від ОПЗЖ. Після санкцій РНБО проти Фірташа його бізнес, як стверджується, не зник, а перейшов у тінь через підконтрольні компанії.

Артем Компан, племінник Френкеля, через «ЙЕ Енерджи» та «Твій Газзбут» курував газовий бізнес Фірташа. За наявними даними, він має російське громадянство та нерухомість у центрі Москви на суму понад 16 млн доларів, зареєстровану через PPF Real Estate Holding. Також він фігурує у кримінальних справах БЕБ і СБУ: шкоду за 2021 рік оцінюють у 3,4 млрд грн, а за 2016–2022 роки вона може перевищити 18 млрд грн.

Як приклад наводять схему в «Укргазвидобуванні». Після призначення Сергія Лагна тимчасовим керівником службу безпеки очолив Дмитро Ткачонок, колишній заступник начальника ГУНП у Кіровоградській області. Обох згадували в розслідуваннях про «бек-офіс Укрнафти».

У цей період «Укргазвидобування» укладає контракт на 324 млн грн за ціною 29,85 грн за кубометр із «Теплою енергетичною компанією» Юрія Френкеля. Окрім цього, компанія витрачає понад 6 млн грн на медіапослуги ФОП Діонісія Капліна та ТОВ «Мі-Полтава». За інформацією, частина цих коштів спрямовується на тиск на Полтавську міськраду та просування ідеї воєнної адміністрації.

У цій схемі згадується і ТОВ «ПРО ТРАНС ГАЗ», яке фактично пов’язують із Мізіком. Формальним власником є колишній працівник «Запоріжгаза» Олександр Гуменюк. Компанія виграє тендер «Укргазвидобування» на 17 млн грн. Водночас у цієї структури є борг перед Мізіком на 7,9 млн грн. Також Гуменюк купує у Мізіка мотоцикл за 1 млн грн — угоду характеризують як схожу на класичні схеми відмивання.

Ще одна компанія — «Інтеко-ліс», яка раніше була записана на Гуменюка та пов’язана з Мізіком, стала фігурантом кримінальної справи СБУ через фіктивні накладні на 4 млн грн.

Раніше Мізіка також згадували в обвинуваченнях у справі про розтрату 26 млн грн у «Запоріжгазі».

У підсумку описується стійка система, у якій вихідці з однієї групи займають ключові посади в ОВА, впливають на державні компанії у сфері видобутку, забезпечують контракти пов’язаним фірмам і паралельно маніпулюють регіональними ЗМІ. Це подається не як низка окремих епізодів, а як цілеспрямоване встановлення контролю над газовим сектором.

Полтавська область у цій конструкції називається центральним елементом, адже контроль над регіоном відкриває доступ до видобутку, розподілу тендерів і впливу на місцеву владу.

На цьому тлі залишається відкритим питання, як кандидат із такими бізнес-зв’язками, фінансовими перетинами та фігуруванням у кримінальних справах пройшов перевірку НАЗК і був призначений на посаду першого заступника голови ОВА.

Тендер на укриття для дітей у Старому Салтові: суперечності та факти

Оприлюднено автором

5 березня Департамент капітального будівництва Харківської ОДА уклав угоду з ТОВ «Слобожанська будівельна компанія «Саргон» на будівництво укриття для дитячого садка в смт Старий Салтів на суму 132,03 млн грн, про що повідомляється в системі «Прозорро». Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов у своєму інтерв’ю «Думці» висловив незгоду з цим проєктом, зазначивши, що вважає його недоцільним: «…Якщо говорити про дитячий садок, ми знаємо цю ситуацію. Громади подають проєкти самостійно, і ми можемо лише рекомендувати або відмовити на фінальному етапі. Я особисто буду інформувати міністерство про нашу позицію проти реалізації цього проєкту, принаймні на даний момент». Незважаючи на це, його підлеглі продовжили змагання за цей тендер. До кінця 2027 року планується збудувати укриття на 155 осіб для дитсадка «Барвінок-100» на вулиці Садовій, 87-А у смт Старий Салтів, що розташоване всього за 17 км від кордону з Росією та за 45 км від Харкова. За даними «Харківського антикорупційного центру», у селищі на початку лютого проживало лише 13 дітей дошкільного віку. Будівництво передбачає створення одноповерхової заглибленої споруди протирадіаційного укриття, встановлення навісу для дизель-генератора, облаштування спортивних та господарських майданчиків, оновлення ігрових зон для дітей, озеленення та освітлення території. Також заплановані пандуси для осіб з обмеженими можливостями. Проєкт замовлено ТОВ «Пром-Будконструкція», а позитивний експертний висновок надано ТОВ «УК Експертиза». Закупівлю здійснено відповідно до правил за кошти Ukraine Facility, а ціна договору є динамічною. У підсумковій відомості ресурсів передбачено 7,87 млн грн на бетон В30 (М400) за ціною 5 820 грн/куб.м. Водночас, за даними «Заводу Харківські Будматеріали», такий бетон можна придбати за 4 100–4 220 грн/куб. м, що є на 20-28% дешевше. Арматуру класу А400С, діаметром 12 мм, замовили по 45 720 грн/т, тоді як компанія Iron World пропонує її за 34 675 грн/т, що на 24% дешевше. Агентство відновлення у березні-квітні замовляло арматуру 28-32 мм по 32 700 грн/т. Суміш Mapegrout 450 Thixo замовили за 80 грн/кг, тоді як менеджер RestAuto підтвердив, що актуальна ціна становить 61 грн/кг, що на 24% дешевше. У кошторис на 13,42 млн грн також включено різні просторові каркаси ПКП1, ПКП2, ПКФ1 та ПКФ2 за однаковою ціною 111 600 грн/т, але цін на них у відкритих джерелах не знайдено. Лише на перевірених позиціях ймовірна переплата може перевищувати два мільйони гривень. Конкурентом на тендері було ТОВ «Житлобуд-3». Для участі у закупівлі вимагали попереднього ознайомлення з проєктною документацією, що дозволяло визначити обсяги робіт і підготувати пропозицію. Це можна було зробити лише особисто через представника, формально без ідентифікації назви компанії, але фактично з паспортом і дипломом про вищу будівельну освіту. Ознайомлення потрібно було підтвердити актом із підписом представника замовника, копію якого слід було додати до тендерної пропозиції. Головний інженер ТОВ «Слобожанська будівельна компанія «Саргон» Максим Губський ознайомився з документацією, а акт підписав начальник управління організації будівництва Департаменту капітального будівництва ХОДА Дмитро Руссу. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА очолює Ігор Лялюк. ТОВ «Слобожанська будівельна компанія «Саргон» було засновано у 2021 році в Харкові. Засновником є Ігор Купровський, а директором – Андрій Дмитренко. Купровський також керує і є співвласником ТОВ «Будівельно-торгівельний будинок Кайлас» та ТОВ «Буд-Вектор». Варто зазначити, що саме компанія «Саргон» займалася відновленням Старосалтівського ліцею після окупації у 2022 році. Будівельні роботи ще не були завершені, коли у квітні 2025 року відбувся обстріл. Після цього Харківська ОДА замовила будівництво укриття для ліцею за 145 млн грн за завищеними цінами. Компанія також фігурує у великій кримінальній справі про розкрадання бюджетних коштів на фортифікаційних спорудах у Харківській та Донецькій областях у 2023-2024 роках. З 2023 року ТОВ «Слобожанська будівельна компанія «Саргон» отримала підрядів на 2,24 млрд грн, найбільше з яких у КП «Харківські теплові мережі».

Міноборони уклало контракт на бодікамери Motorola за 290,91 млн грн після відхилення дешевших заявок

Оприлюднено автором

Міністерство оборони України 17 квітня за результатами тендеру замовило у ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на 290,91 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 31 липня 2026 року до Києва мають поставити 5 525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням. Оплату передбачено протягом 30 робочих днів після поставки, а гарантійний строк становить один рік.

Гривневі ціни залишилися такими самими, як і під час першої закупівлі сотні камер узимку. Зокрема, відеокамери VB400 зараз коштують 41 820 грн, або $958 за комплект, а відеокамери V500KF із LTE — 65 328 грн, або $1 497 за комплект. У грудні 2025 року Міноборони замовило їх у цієї ж компанії за такими самими гривневими цінами, що тоді дорівнювало відповідно $988 і $1 543.

У травні 2025 року поліція замовляла в іншого постачальника, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 грн, або $647, і V500 по 49 800 грн, або $1 194. Це було дешевше, однак ті комплекти мали кріплення KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і не враховували ліцензій.

Найдешевшу пропозицію на торгах Міноборони подало ТОВ «Спектр-8» — 106,80 млн грн, що майже втричі менше за суму пропозиції «Доля і Ко.Лтд» у 290,91 млн грн. Компанія пропонувала продукцію BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович. Втім, замовник відхилив цю заявку через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, а також документів, що підтверджують ступінь захисту не нижче IP67 і стійкість до падінь та ударів.

ТОВ «Смарт Діфенс» за лотом щодо камер із LTE пропонувало продукцію Audax (Велика Британія) за 7,57 млн грн, що на 9% дешевше за ціну «Доля і Ко.Лтд» у 8,31 млн грн. Цю пропозицію також відхилили через відсутність документів, які засвідчують ступінь захисту не нижче IP67 та стійкість до падінь і ударів. Крім того, запропоновані відеокамери мали вдвічі менший обсяг пам’яті, ніж вимагалося, — 64 ГБ замість 128 ГБ, а також меншу кількість портів док-станцій — 4 замість 8.

Раніше анонімні фірми зверталися до замовника зі скаргами на вимогу надати протоколи або звіти випробувань щодо ступеня захисту не нижче IP67 та стійкості до падінь і ударів. Частина з них просила перенести подання цих документів на етап поставки, інші називали їх конфіденційними, однак замовник не погодився.

Також аноніми вимагали прибрати з тендерної документації вимогу про те, що «запропоноване обладнання повинно забезпечувати повну сумісність з обладнанням, що вже наявне і використовується у замовника», а саме з відеокамерами Motorola V500KF і VB400.

У відповідь замовник зазначив, що «не вимагає від учасників підтвердження сумісності еквівалентів з обладнанням чи програмним забезпеченням Motorola».

Після цього анонімні заявники вказали на суперечність і почали запитувати, яким чином замовник перевірятиме сумісність та чи відповідатиме тендерним вимогам пропозиція з бодікамерою іншого виробника, яка повністю відповідає технічним характеристикам, але не інтегрується з софтом та інфраструктурою Motorola.

Замовник відповідав, що потреба у сумісності зумовлена специфікою роботи ТЦК та СП. За його поясненням, учасник декларує сумісність уже самим поданням пропозиції, а «якщо при постачання товару виявиться, що він не сумісний з наявним у замовника обладнанням до постачальника будуть застосовані штрафні санкції та стягнення договірного забезпечення» (5%).

Окремо замовник зауважив, що «виробники, зацікавлені в довготривалій співпраці з державними замовниками, розробляють та інтегрують власні товари в системи, якими вже користуються замовники».

Держаудитслужба перевіряє ці торги на предмет порушень закону під час розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки. ДАСУ звернулася із запитом, як саме замовник визначав очікувану вартість.

Міноборони оприлюднило ціновий моніторинг, до якого включило три вищезгадані торішні тендери з поправкою на курс долара, а також три комерційні пропозиції: «Доля і Ко.Лтд» — 290,91 млн грн, ТОВ «IT-Інтегратор» — 308,08 млн грн і ТОВ «Альфателеком» — 324,88 млн грн.

Київська компанія «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Від заснування «Прозорро» у 2016 році з нею уклали угод на 938,14 млн грн. Найбільшим замовником компанії стало саме Міноборони — 409,24 млн грн. Відеокамери відомство замовляє у неї з грудня, а до того купувало радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції та інше.

У вересні 2025 року Міноборони зобов’язало використовувати бодікамери представників ТЦК і СП, які працюють у групах оповіщення, а в грудні 2025 року почало впроваджувати бодікамери під час процедур контролю якості при прийманні тилового майна ЗСУ.

Корупційні ризики в Бурштині: діяльність мера та його оточення

Оприлюднено автором

У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих витрат бюджету, зростає увага до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його каденція супроводжується кримінальними провадженнями, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості використання коштів громади. Поки мешканці Бурштина, що на Івано-Франківщині, протестують проти сумнівних будівництв за бюджетні кошти, у кулуарах міської ради відбуваються не менш гучні процеси.

Цього разу мова йде про Василя Михайловича Андрієшина — очільника Бурштина. Його мерська кар’єра розвивається паралельно з корупційними скандалами, кримінальними провадженнями та публікаціями медіа про можливе використання міського бюджету в інтересах пов’язаних із ним структур. І йдеться не про якісь незначні суми, а про десятки мільйонів гривень.

Чи справді бюджет Бурштина став «годівницею» для своїх? І хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси його керманича? Спробуймо розібратися.

Василь Андрієшин став міським головою Бурштина у 2020 році, представляючи партію «Європейська Солідарність». До обрання мером він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ «СТМ». Паралельно з бізнесом з 2010 по 2020 роки він був депутатом Галицької районної ради.

Початок його мерської каденції запам’ятався курйозом. Як повідомляли медіа, мешканці Бурштина помітили цікаву деталь у офіційній біографії мера, опублікованій на сайті міськради. Там, окрім української освіти, було вказано, що Василь Андрієшин навчався в Чикаго (США). Проте в пункті про знання мов була лише українська і російська, а в рівні володіння англійською зазначалося лише «читає і перекладає з словником». Це викликало хвилю сарказму у місцевих пабліках.

Однак у біографії мера були й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття справ. Зокрема, кримінального провадження №12025090000000606, де Андрієшин є обвинуваченим у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли Андрієшин ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, яка займалася їх будівництвом — ПАТ «СТМ». Збитки, за даними слідства, сягнули 125 тис. грн. Василь Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, заявивши, що історія стосується періоду, коли він ще не був міським головою.

Міський голова Бурштину також є порушником правил дорожнього руху. У реєстрах зафіксовано 36 записів щодо Андрієшина, які стосуються штрафів за порушення ПДР. У 2019 році він притягався за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів.

Неспокійно в Бурштині було і через будівництво вежі «Давида», де знову ключовою є фірма, заснована Андрієшиним — ПАТ «СТМ». У грудні 2023 року мешканці протестували проти зведення оглядової вежі у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру «Гора над Дністром». Спочатку планувалося виділити на це 2,75 мільйони гривень, але згодом тендер був проведений на меншу суму — 884 тисячі гривень, знову виграло ПАТ «СТМ». Люди вийшли протестувати, вимагаючи спрямувати кошти на ЗСУ, вказуючи на конфлікт інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ «СТМ», а його дружина Ярослава — керівницею цього товариства.

Бурштин на чолі з Андрієшиним став об’єктом журналістського розслідування проєкту «Наші гроші». У ньому йшлося про ремонт водогону у місті за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграло ТОВ «ІФ-Капіталбуд», він вважається ризикованим для репутації керівництва міста. Журналісти виявили, що ціни на труби, люки та бетон у кошторисі були в 1,5–2,5 рази вищими за ринкові.

Поки місцеві мешканці протестують проти «Вежі Давида», проходять значно більші суми, які осідають на рахунках родинного бізнесу мера. Мова йде про численні тендери міськради, які виграє ПАТ «СТМ». Загальна кількість тендерів, за даними clarity-project, становить 112 на загальну суму 18 006 411,00 грн.

Дружина міського голови, Андрієшин Ярослава Мирославівна, також має підприємницьку жилку. Раніше вона мала бізнес у сфері виготовлення виробів із бетону для будівництва. У 2016 році, обіймаючи посаду директора ПАТ «СТМ», вона підписала акти приймання виконаних робіт, хоча роботи були виконані лише частково. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів на суму понад 164 тис. грн. У результаті 26 лютого 2025 року суд закрив провадження та звільнив Ярославу Андрієшин від кримінальної відповідальності.

Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина за 2025 рік. Він володіє квартирою в Івано-Франківську, гаражем, житловим будинком у селі Новий Мартинів та земельною ділянкою. Дружина має кілька об’єктів нерухомості, зокрема будинок у Новому Мартинів, нежитлові приміщення в Івано-Франківську та сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га.

У підсумку, сукупність фактів — від кримінальних справ до системної участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Частина того, що відбувається в громаді, може виглядати законно, але регулярність і контекст цих історій викликають запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велику ціну.

Корупційні схеми в оборонних закупівлях: чому прості рішення не працюють

Оприлюднено автором

Перед тим як критикувати Жумаділова, варто звернути увагу на ситуацію. Його «Агенція оборонних закупівель» продовжує безперешкодно співпрацювати з угрупуванням Глиняної, незважаючи на численні скандали. Ми всі чули плівки НАБУ, на яких Глиняна віддає вказівки своїм постачальникам виготовляти тушонку з сухожиль, щоб збільшити прибуток на поставках для військових. Проте Жумаділов у цій ситуації є лише виконавцем. Вироків у цій справі ще немає, і навіть якщо вони з’являться, ситуація навряд чи зміниться. У юридичних особах Глиняної вже давно нові засновники та керівники, тому формальних підстав для недопуску її компаній до тендерів не буде навіть після вироків. Більше того, вона може створити нові «прокладки», які братимуть участь у тендерах з чистим бекграундом.

Тому багато хто пропонує запровадити «чорні списки» фірм, щоб не допускати до торгів тих, хто порушив правила. Але я можу запевнити, що вже через кілька хвилин «чорні списки» можуть стати інструментом для корупційних схем. Недобросовісний замовник може включити до списку чесні компанії, які відмовляються давати хабарі, а натомість знижують ціну на тендері, в яку замовник заклав маржу для відкату. Приводом для цього можуть стати будь-які надумані причини. Наприклад, замовник може заявити, що постачальник привіз сосиски не круглі, а овальні. І все – формально претензія є. Навіть якщо сосиски були якісними, фірма змушена буде йти до суду, щоб довести свою правоту, а ця тяганина може тривати роками, під час яких фірма залишатиметься в «чорному списку» і не зможе брати участь у тендерах.

Тому для тих, хто шукає прості рішення, є важливе повідомлення: простих рішень не існує. Потрібні не лише вироки, а й налагоджена система приймання товарів у Міноборони, щоб корумповані начальники не приймали неякісні продукти в обмін на вигоду. Необхідно, щоб «АОЗ» своєчасно накладала штрафи на всіх, хто порушує правила. Лише так можна уникнути мертвого ринку, де панують хаос і корупція. Навіть компанії Глиняної вже давно не є «прокладками»; у них справді є виробництво. Потрібно поставити на місце всіх, хто намагається нажитися на цьому. Але тут виникає проблема: військовий омбудсмен Решетілова нещодавно заявила, що солдати не скаржаться на якість харчів, отже, проблем з їжею немає. Легше звинувачувати Глиняну, яка, хоч і перебуває в Європі, продовжує отримувати вигоду.

Терміновий ремонт відрізка траси Р-85 на Дніпропетровщині: контракт на понад 50 мільйонів

Оприлюднено автором

Служба з відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області замовила ремонт частини автодороги Р-85 Дніпро – Васильківка – Покровське – Гуляйполе – Пологи – Мелітополь поблизу м. Синельникове. Інформацію про це оприлюднили в системі Prozorro.

Йдеться про ділянку траси завдовжки 4,12 км, яка починається на 32-му кілометрі дороги Р-85. Ремонтні роботи доручили ТОВ «Автомагістраль-Південь» за 50.527.420 гривень. Відповідну угоду уклали 3 квітня, а завершити роботи підрядник має до кінця травня цього року.

У межах ремонту заплановано влаштування 450 тонн вирівнюючого шару дорожнього покриття з дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марки 1 за ДСТУ Б В.2.7-119:2011. Також передбачено укладання 30.730 м² дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марки 1 товщиною 5 см на бітумі, модифікованому полімерами – БМП, за ДСТУ 8959:2019.

Окрім цього, ТОВ «Автомагістраль-Південь» має укріпити 8.200 м² узбіч, нанести розмітку на понад 12 км, а також подрібнити трактором 22.000 м² порослі та дерев.

Найбільше у кошторисі передбачено дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марки 1 на бітумі, модифікованому полімерами: понад 3.700 тонн такої суміші оцінили у 7.612 гривень 69 копійок за тонну. Усі ціни вказані з урахуванням ПДВ. Ще близько 450 тонн дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марки 1 врахували за 6.756 гривень 31 копійку за тонну. Фарбу для розмітки оцінили у 149.540 гривень за тонну. Бітумну емульсію ЕКШ-60, якої використають понад 14 тонн, визначили за ціною 32.184 гривні 84 копійки за тонну.

Власником ТОВ «Автомагістраль-Південь» [ЄДРПОУ: 34252469] через компанію EйПі Констракшн Холдінг ГмбХ є Бойко Олександр Леонідович, зареєстрований в Одеській області. Компанія зареєстрована в Одесі та виконує наймасштабніші проєкти в Україні, зокрема будує нові швидкісні траси, транспортні вузли, мости, гідротехнічні об’єкти й аеродромні комплекси. Також компанія не раз згадувалася у кримінальних справах.