Масований удар по столиці 9 січня 2026 року призвів до запуску 240 безпілотників і 36 ракет, забравши чотири життя й серйозно пошкодивши об’єкти критичної інфраструктури. Через ці події окремі райони залишилися без опалення та води. Майже за тиждень, 15 січня, міська поліція ініціювала кримінальне провадження з приводу службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки. Правоохоронці спільно зі співробітниками СБУ провели виїмку документації, яка стосується готовності мегаполіса до ворожих атак, захищеності інфраструктурних об’єктів та тендерних процедур. Хоча особи в судових матеріалах не названі прямо, з контексту випливає, що йдеться про столичну мерію, КМДА та підвідомчі структури, зокрема ПрАТ «АК «Київводоканал» і КП «Київтеплоенерго».
Експерти, залучені до вивчення матеріалів, дійшли висновку, що стратегічний план розвитку міста й відповідні програми переглядали вкрай запізно. Ба більше, попри наявність необхідних фінансових ресурсів у казні, органи влади не забезпечили належного фінансування ключових комунальних операторів, через що терміни реалізації робіт перенесли на завершення 2026 року.
Причиною масштабних перебоїв із подачею світла, тепла й води з 9 січня слідство називає наслідки атаки. Загальні збитки оцінено у 29,15 млн грн незапланованих видатків. Зокрема, 11,48 млн грн спрямували на підтримку 287 мешканців Києва, чиї квартири постраждали, 14,02 млн грн покрили витрати комунальних домоуправлінь, 1,51 млн грн пішло з держбюджету, а ще 2,14 млн грн становили кошти акціонерного товариства.
Щодо комунальних підприємств, слідчі групи отримали доступ до первинної документації КП «Київтеплоенерго», включно з кошторисами, актами й комерційними пропозиціями стосовно захисту теплоелектроцентралей, організації резервного живлення, монтажу когенераційних станцій та придбання енергетичного обладнання. Найбільш розгорнуто в постановах проаналізовано контракти «Київводоканалу», котрі стосуються автономного електропостачання систем водопостачання й водовідведення.
Серед іншого, в ухвалах згадано придбання дев’яти дизельних генераторів на суму 243,41 млн грн від 19 грудня 2025 року за прямим договором, про що раніше повідомляли «Наші Гроші». На переконання слідства, технічні вимоги до цієї техніки містили елементи дискримінації стосовно інших виробників. Додатково для забезпечення роботи зазначених генераторів водопостачальне підприємство уклало три угоди на постачання обладнання вартістю 58,85 млн грн, яке, за даними розслідування, постачалося з націнкою у межах 20–30%. Переможцем цих тендерів стало ТОВ «Енерджигруп». Детективи вважають, що підрядник спільно з водоканалом збудували протиправну схему задля розкрадання бюджетних коштів.
Механізм реалізації виглядала наступним чином: спочатку комерційній структурі дісталося 18 прямих контрактів на 9,46 млн грн для проєктування резервного забезпечення, а згодом — сім будівельних підрядів на загальну суму 320,69 млн грн. Оскільки компанія виступала єдиним претендентом на торгах, слідчі вбачають у цьому ознаки попередньої змови та навмисного створення антиконкурентних дій. Крім того, на думку правоохоронців, «Енерджигруп» планує постачати перетворювачі марки «Schneider Electric» китайського виробництва із завищенням вартості на 15–20%.
Загалом у системі Prozorro зафіксовано 57 контрактів між «Київводоканалом» та ТОВ «Енерджигруп» на суму 599,64 млн грн, що зробило комунальне підприємство найбільшим замовником компанії. Водночас ця ж структура є провідним підрядником для низки обленерго і фігурувала в матеріалах про перерозподіл ринку трансформаторів.
Підприємство «Енерджигруп» було зареєстроване наприкінці 2015 року в місті Дніпро під назвою «Бест Продакшн». Навесні 2016-го компанія змінила назву, переїхала до Харкова та перейшла у власність нинішнього керівника й директора Максима Десяткова. Загальний портфель контрактів фірми досяг 3,94 млрд грн, з яких 2,13 млрд грн припадає на вісім обленерго, причому сім із них входять до державної групи АТ «Українські розподільчі мережі» (УРМ).
Максим Десятков також очолює та співволодіє ТОВ «Естейт Енерджи» спільно з Іриною Гармаш. Ірина Гармаш є дружиною Андрія Гармаша — колишнього очільника КП «Харківський метрополітен», який із 2024 року обіймає керівну посаду в Департаменті будівництва Харківської міськради. До вересня поточного року співзасновником «Естейт Енерджи» була Вікторія Белоцька. Це дружина Олексія Белоцького, якого в серпні 2026 року призначили виконувачем обов’язків генерального директора державного УРМ. Раніше Олексій Белоцький працював директором Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА, консультував голову ХОВА з інфраструктурних питань, керував напрямом економіки та фінансів АТ «Українські розподільні мережі» та був радником міністра, а з листопада 2023 року обіймав посаду заступника генерального директора АТ «Українські енергетичні машини». Ба більше, офіс «Енерджигруп» розташований у тій самій будівлі, де розміщуються «Українські енергетичні машини», де Белоцький працював заступником гендиректора з листопада 2023 по липень 2026 року.
На додачу до київського провадження, документи щодо угод «Енерджигруп» вилучалися під час обшуків у межах кримінальної справи, пов’язаної з придбанням когенераційних установок для КП «Харківські теплові мережі».
Авторка: Оксана Цокур, «Наші Гроші»