Підприємство «Антонівський м’ясокомбинат», бенефіціаром якого є Андрій Тарасенко, тривалий час забезпечувало продуктами харчування Державну прикордонну службу та Національну гвардію. Проте згодом виробника було внесено до переліку компаній із забороною на участь у державних закупівлях через рішення Антимонопольного комітету України.
Завод, розташований поблизу Білої Церкви, функціонує понад 23 роки та об’єднує колектив із майже 600 працівників. За підсумками 2025 року показник річного обороту підприємства перевищив позначку у 2 мільярди гривень. З початком повномасштабного вторгнення компанія активно долучилася до забезпечення армії продуктами харчування.
Протягом 2024 року «Антонівський м’ясокомбинат» підписав низку контрактів із Нацгвардією на загальні суми 64,6 млн грн та 65,5 млн грн. Крім того, здійснювалися регулярні постачання товарів для Державної прикордонної служби на 11,4 млн грн і 10,1 млн грн. Сукупний обсяг коштів, отриманих комбінатом за оборонними договорами за цей період, сягнув приблизно 192 млн грн.
На тлі винесення судового вироку щодо Андрія Тарасенка постало питання щодо забезпечення безперервності участі компанії у тендерах. У квітні 2024 року він залишив посаду керівника, передавши керівні повноваження Валерію Горбаченку, проте зберіг за собою контроль як кінцевий бенефіціарний власник.
Складні правові проблеми у керівника підприємства виникли раніше. У червні 2023 року Андрій Тарасенко спільно з представником благодійної організації «Штаб Добра» здійснив оформлення на Львівській митниці вантажного автомобіля Mercedes-Benz Atego 2013 року випуску (його оціночна вартість становила 23 тисячі євро) як безплатну гуманітарну допомогу, призначену для фронтових потреб.
Завдяки такому оформленню вдалося уникнути сплати ввізного мита в розмірі 679 тисяч гривень. Проте транспортний засіб не був переданий підрозділам Збройних сил: у серпні 2023 року фонд передав його у розпорядження м’ясокомбінату, після чого автомобіль використовували у господарській та комерційній діяльності.
У листопаді 2023 року Тарасенко повністю визнав власну провину. Згодом, 30 січня 2024 року, Білоцерківський міськрайонний суд виніс рішення про призначення штрафу в сумі 85 тисяч гривень, а також встановив трирічну заборону на зайняття діяльністю, пов’язаною з гуманітарною допомогою. Судовий вирок набув законної сили 1 березня 2024 року.
Дії Тарасенка кваліфікували згідно з частиною 2 статті 28 та частиною 2 статті 222 Кримінального кодексу України.
Додаткові порушення з боку Антимонопольного комітету були зафіксовані під час проведення закупівель замороженої свинини для потреб Нацгвардії у 2025 році. Йдеться про тендерні процедури з орієнтовною вартістю 46 млн грн, у яких конкурентами виступали «Антонівський м’ясокомбинат» та ТОВ «Олімп-М».
Як встановив АМКУ, обидва суб’єкти господарювання узгоджували власні пропозиції під час торгів. Основними доказами координації стали використання ідентичної IP-адреси, наявність спільної уповноваженої особи, а також тісні кадрові зв’язки — зокрема, 52 співробітники одночасно працювали в обох організаціях або мігрували між ними.
Крім того, власник компанії «Олімп-М» Ярослав Хроменко отримував заробітну плату в «Антонівському м’ясокомбінаті», а сам комбінат надавав йому фінансову підтримку. Раніше підприємством «Олімп-М» володів Михайло Компанець, який мав зв’язки з компанією «Брусилівські ковбаси».
Першого жовтня 2026 року Антимонопольний комітет застосував штрафні санкції до обох компаній: «Антонівський м’ясокомбинат» оштрафували на 15,7 млн грн, а ТОВ «Олімп-М» — на 7,8 млн грн.
Окрім грошових стягнень, підприємства внесли до офіційного «чорного списку» із забороною брати участь у тендерах Prozorro строком на три роки. Через такі обмеження завод протягом пів року зазнавав збитків та втратив можливість виконувати державні оборонні замовлення.