Тендер на Зміївській ТЕС: зниження ціни на 37% для отримання контракту

Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго», розташована в Слобожанському, Чугуївському районі Харківської області, 1 квітня уклала угоду з ТОВ «Спецтермомонтаж-Енерго» на виконання механо-монтажних робіт на суму 228,00 млн грн з ПДВ. Інформація про це була опублікована в системі «Прозорро». Очікувана вартість закупівлі становила 300,00 млн грн (торги проводилися без ПДВ). У відкритих торгах взяли участь дві компанії, які подали заявки на 15% нижче від очікуваної вартості: «Спецтермомонтаж-Енерго» – 250,00 млн грн, а ТОВ «Інвентум Україна» – 254,70 млн грн. Під час активного аукціону обидві компанії знизили свої ціни ще більше. «Спецтермомонтаж-Енерго» знизила ціну до 189 999 990 грн, а «Інвентум Україна» – до 190 000 000 грн. В результаті перемогу здобула компанія «Спецтермомонтаж-Енерго», що забезпечило економію в 37% від очікуваної суми. До липня компанія має виконати капітальний ремонт системи пилоприготування енергоблоку №1, зокрема розширити діапазон використання вугілля газової групи. Замовник самостійно постачатиме все необхідне обладнання, включаючи пальники, циклони, компенсатори, клапани, вентилятори, живильники, димососи та золозмивні апарати. Ціни на ринкові матеріали не були вказані. Договірна ціна є фіксованою. У підсумковій відомості ресурсів всі відпускні ціни будматеріалів, ймовірно, включають доставку, оскільки у відповідному стовпчику стоять прочерки. У кошторисі також присутні спеціалізовані італійські матеріали Mapei, ціни на які відсутні в українських інтернет-магазинах. Наприклад, високотекучий армований волокном цементний розчин для ремонту бетону Mapegrout Colabile TI 20 з компенсованою усадкою коштує 320 грн/кг (включаючи ПДВ і, ймовірно, доставку). У примітках до нього вказано країну походження «Італія» та дату 9 лютого 2024 року. Проте, суміш Mapei Topcem Pronto врахували по 34 грн/кг, хоча на ринку її ціна становить 38 грн/кг. Кабель КВВГЕнг-LS 10х2,5 коштує 251 грн/м, тоді як «Енергоальянс» пропонує його за 260 грн/м. Бетон В25 М350 врахували по 3 402 грн/куб. м, що відповідає ринковим цінам або навіть є нижчим. Вогнетривка цегла ШЛ-04 №5 зазначена по 319 тис грн/т, тоді як ринкові ціни коливаються від 120 грн/шт до 220 грн/шт, що в перерахунку на вагу цеглини 0,7 кг становить 171-314 тис грн. Анонімні компанії повідомляли, що Слобожанська селищна територіальна громада відноситься до «Території можливих бойових дій» і запитували, чи можна застосовувати коефіцієнт 1,5 до заробітної плати. Незважаючи на те, що йшлося про будівництво в Харківській області, де проходить лінія фронту, замовник відповів, що розмір кошторисної зарплати для розряду робіт 3,8 (нормальні умови) не може перевищувати розмір, встановлений рішенням Київської обласної ради №1107-28-VIII від 10 жовтня 2024 року. Це рішення передбачало зарплату 25 088 грн. Наразі воно недійсне, а нове, прийняте в лютому, передбачає вищу зарплату 32 846 грн. Яка зарплата в кошторисі, залишається невідомим, оскільки пояснювальна записка не була оприлюднена. Київською компанією «Спецтермомонтаж-Енерго» володіє та керує Андрій Онупрієнко з Харківщини. З 2017 року фірма отримала підрядів на загальну суму 3,80 млрд грн, найбільше з яких – у станцій «Центренерго».

Ремонт траси М-29 на Дніпропетровщині: без тендеру за 35 мільйонів

Служба відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області замовила ремонт ділянки дороги Харків – Красноград – Перещепине – Дніпро (М-29) на суму майже 35 мільйонів гривень. Про результати замовлення повідомили в Prozorro. Ремонт стосується ділянки дороги довжиною 2,5 км, роботи розпочнуться на 153-му кілометрі траси М-29, в районі селищ Губиниха та Зарічне (колишнє Гвардійське). Ремонт буде виконувати ТОВ «Автомагістраль-Південь» без конкуренції. Компанія повинна завершити роботи до кінця травня поточного року, а договір на ремонт уклали 3 квітня. Щодо асфальтобетонної суміші, до обсягу робіт входить укладання 23 200 квадратних метрів дрібнозернистої асфальтобетонної суміші типу А марки 1 товщиною 5 см (ДСТУ Б В.2.7-119:2011) та дорожньої розмітки. Асфальтобетонну суміш врахували за ціною 6756 гривень 55 копійок за тонну (з ПДВ), планується використати понад 2820 тонн. Для дорожньої розмітки використають пластик холодного нанесення за ціною 185 330 гривень за тонну, приблизно 13 тонн матеріалу для нанесення 15 тисяч метрів розмітки (типи ліній 1.2, 1.5). Загалом на розмітку з роботою витратять понад чотири мільйони гривень (4 224 240 гривень). У цьому випадку використовуватиметься дорожча та зносостійка суміш для розмітки, ніж фарба. Для порівняння, ТОВ «Автомагістраль-Південь» застосовує фарбу для дорожньої розмітки за ціною близько 150 тисяч гривень за тонну. Нагадаємо, що при ремонті ділянки дороги Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта (М-18) протяжністю 1,8 км ТОВ «Автомагістраль-Південь» має використати менше тонни дорожньої фарби вартістю 149 540 грн/тонна для влаштування майже 5400 метрів дорожньої розмітки (типи ліній 1.1, 1.2, 1.5, 1.6). Власником ТОВ «Автомагістраль-Південь» є Бойко Олександр Леонідович, зареєстрований в Одеській області через EйПі Констракшн Холдінг ГмбХ. Компанія, зареєстрована в Одесі, реалізує масштабні проєкти в Україні, включаючи нові швидкісні магістралі, транспортні розв’язки, мости, гідротехнічні споруди та аеродромні комплекси. Однак компанія неодноразово фігурувала у кримінальних провадженнях. «Антикорупційне Придніпров’я» раніше повідомляло, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» на початку квітня 2026 року отримало замовлення на ремонт ділянок доріг Н-31 (Дніпро – Петриківка – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка), Н-08 (Бориспіль – Кременчук – Дніпро – Запоріжжя), М-18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта), які проходять через Дніпропетровську область.

Кейтеринг для Кременчуцької лікарні: 2,8 мільйона гривень без торгів

Кременчуцька лікарня інтенсивного лікування уклала угоду на надання кейтерингових послуг, про що повідомляється на платформі Prozorro. Загальна сума закупівлі перевищує 2,8 мільйона гривень, а фінансування здійснюється за рахунок коштів Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Закупівлю провели без проведення торгів, що замовник пояснив терміновою необхідністю та об’єктивними обставинами, які унеможливлювали дотримання стандартних термінів у період воєнного стану. Медичний заклад замовив організацію харчування для пацієнтів різних категорій, що надаватимуться за чотирма адресами лікарні: вул. Лікаря Парнети, 2 та 16, проспект Лесі Українки, 80, а також вул. Квітки Цісик, 1А. Тендерна документація передбачає різні види дієтичного харчування, що залежать від віку та стану здоров’я пацієнтів. Щоденний раціон включає триразове харчування з чітким розподілом калорійності: на сніданок зазвичай подають молочні каші (вівсяну або манну) з вершковим маслом, сиром та солодким чаєм; обід складається з першої страви (наприклад, борщу, картопляного супу з бобовими або гречкою), м’ясної котлети або печінкового суфле з гарніром у вигляді гречаної, перлової або рисової каші, а також порції свіжих сезонних овочів і фруктового компоту; на вечерю готують макарони з овочами, картопляне пюре або овочеве рагу, які часто доповнюються сирковою масою, порцією хліба з маслом та чаєм. Приготування страв має відбуватися за суворими технологічними картами. Наприклад, документація описує процес приготування риби, тушкованої з овочами, де чітко вказані інгредієнти, спосіб обробки та вимоги до зовнішнього вигляду готової страви (шматочки риби мають зберігати форму, бути соковитими та м’якими), а також макаронів, які повинні бути цілими, добре звареними і в міру солоними. Постачання харчування для пацієнтів медичних закладів здійснюватиме ТОВ “ПОНТЕМ.УА”, зареєстроване у Києві у 2016 році зі статутним капіталом 4,2 млн грн. Основний вид діяльності компанії – постачання готових страв. Окрім цього, фірма займається оптовою та роздрібною торгівлею, ресторанною діяльністю, вантажним автотранспортом, прибиранням будинків, виробництвом їжі та дитячого харчування. Згідно з реєстрами, власником ТОВ «Понтем.УА» є литовське закрите акціонерне товариство «Балтійос Паслаугу Групе», а кінцевим бенефіціаром є громадянин Литви Норкус Ірмантас. Керівницею підприємства є Юлія Кубряк. Компанія неодноразово потрапляла під увагу медіа через конфліктні закупівлі. Зокрема, у 2018 році в Полтаві виник скандал навколо фірми: освітяни відхилили їхню пропозицію через відсутність погодженого меню та підтвердження наявності обладнання. Проте, після скарги компанії до АМКУ, тендер було повністю скасовано, що призвело до тимчасового припинення харчування у школах міста. Подібні тактики оскарження результатів торгів через антимонопольний комітет спостерігалися і в інших регіонах, зокрема в столиці.

Завищення кошторису на будівництво амбулаторії в Київській області

У Київській області планується зведення амбулаторії загальної практики сімейної медицини з укриттям, при цьому кошторис може бути завищений на понад 4 млн грн. У селі Данилівка Фастівського району передбачено будівництво за приблизно 48,7 млн грн. У тендерній процедурі взяла участь лише одна компанія — ТОВ «Вишпостач», власником якої є депутат Фастівської райради від «ЄС» Максим Година. У кошторисі виявлено завищення вартості за кількома позиціями: металопластикові двері коштують більше ніж утричі дорожче ринкових цін, тротуарна плитка — у 2,5 раза вище, а медичне обладнання, зокрема біохімічний аналізатор та УЗД-апарат, значно перевищує середньоринкові показники. Також зафіксовані завищені витрати на асфальт і пісок. Загальна сума потенційної переплати може перевищити 4,3 млн грн. Фірма ТОВ «Вишпостач» вже згадувалася у справі про можливе розтрачування бюджетних коштів.

Судові рішення щодо тендеру на ремонт ліцею в Харківській області: ризики через китайські світильники

Суд зобов’язав розірвати угоду між відділом освіти Зміївської міськради Харківської області та підрядником на ремонт Чемужівського ліцею, укладену в жовтні 2025 року. Це рішення було ухвалене Харківським окружним адміністративним судом 31 березня. Підрядник, ТОВ «Науково-виробнича компанія «Східбуд», отримав контракт на суму 25,08 млн грн за результатами тендеру, що відбувся півроку тому, відповідно до даних системи «Прозорро». Закупівля проводилася в рамках програми Ukraine Facility, що вимагала використання матеріалів виключно з «прийнятних країн». Під час моніторингу Держаудитслужба виявила порушення. У тендерній пропозиції переможець вказав, що деякі товари мають українське походження. Проте аудитори знайшли інформацію на сайтах торговельних мереж, що ці товари виробляються в Китаї та Малайзії. Замовник не зміг надати документи, що підтверджують українське походження зазначених товарів, на запит аудиторів. У підсумковій відомості були передбачені світильники на суму понад 445 тис. грн. З серпня 2025 року освітлювальна техніка потрапила до переліку продукції, для якої діють вимоги локалізації виробництва (не менше 25% у 2025 році). Аудитори виявили, що тендерна пропозиція «Східбуд» не містила документів, що підтверджують відповідність світильників вимогам локалізації. На запит Держаудитслужби замовник пояснив, що світильники є «матеріалами», які лише формують вартість будівлі, а не окремими товарами, тому вимоги локалізації на них не поширюються. Держаудитслужба зобов’язала розірвати угоду, але замовник не погодився і звернувся до суду. У суді позивач наполягав, що інформація з інтернет-сайтів не є офіційним підтвердженням походження товарів. Однак суд зазначив, що після запиту аудиторів замовник не надав жодних документів – сертифікатів чи декларацій, що підтверджують українське походження продукції. З огляду на фінансування в межах програми Ukraine Facility, це створює суттєвий ризик. Суд також відхилив аргумент про те, що світильники є «матеріалами», які лише підвищують вартість будівлі. Посилаючись на ДСТУ ІЕС 60050-845:2012, суд підкреслив, що освітлювальна техніка включає будь-які пристрої для створення штучного освітлення, зокрема лампи і світильники. Оскільки вартість світильників у цій закупівлі перевищувала 445 тис. грн, учасник був зобов’язаний надати довідку про їх включення до переліку локалізованих товарів. Проте «Східбуд» не надав ці документи, а замовник уклав угоду. Таким чином, суд 31 березня відмовив у скасуванні висновку аудиторів. Станом на 9 квітня угода не була розірвана. За даними порталу «Spending», роботи були оплачені на 13,99 млн грн (56% від суми угоди). Минулого року «Харківський антикорупційний центр» повідомляв про значні переплати на партах, будматеріалах та навіть на баку для сміття в цьому укритті. Це вже була друга угода на проведення робіт в Чемужівському ліцеї. Перша угода на 28 млн грн була підписана у 2024 році з тим же ТОВ «Науково-виробнича компанія «Східбуд», але реалізована на 13,45 млн грн. Таким чином, загальна сума оплаченої роботи на цьому укритті становить 27,44 млн грн. Відділ освіти Зміївської міськради Харківської області очолює Інесса Соляник, а головою Зміївської міськради є Павло Голодніков.

Фінансування без конкуренції: підряд на ремонт каналізації в Ізмаїлі

Управління ЖКГ Ізмаїльської міськради Одеської області 24 березня уклало без проведення торгів контракт з ПП «Роднік» на ремонт каналізаційного колектора на суму 16,55 млн грн. Цю інформацію опубліковано в системі «Прозорро». До грудня планується відремонтувати самопливний каналізаційний колектор на вулиці Придунайській (від будинку №284 до №437), щоб уникнути техногенної надзвичайної ситуації. Обґрунтування для неконкурентної закупівлі вказує, що після сильних зимових опадів колектор діаметром 1000 мм вийшов з ладу 23 березня. У зв’язку з аварійною ситуацією та терміновою потребою, роботи вирішили закупити без проведення торгів – договір уклали напряму, без використання електронної системи, що дозволяє законодавство про публічні закупівлі. Фінансування послуг здійснюється з місцевого бюджету. Договірна ціна є динамічною. У запланованих витратах на матеріали передбачено 2,93 млн грн на природний рядовий пісок по 1 848 грн/куб. м (всі ціни та суми вказані з ПДВ без урахування доставки, яка оплачується окремо). Лютневий моніторинг ДП «НІРІ» Держвідновлення зафіксував на Одещині найвищу ціну піску на рівні 310 грн/куб. м, що є вшестеро дешевше. Найдорожчий пісок в Україні за даними моніторингу коштує на Закарпатті 1 820 грн/куб. м. У березні «КП «Білгород-Дністровськводоканал» замовляв пісок для реконструкції каналізаційних мереж по 621 грн/куб. м, що втричі дешевше. Також управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради в тому ж місяці замовляло пісок для ремонту мереж централізованого водопостачання по вулиці Тульчианівська по 1 296 грн/куб. м, що на 30% дешевше. Таким чином, лише на цій позиції потенційна переплата може перевищити два мільйони гривень. Ще 6,63 млн грн виділено на труби зовнішньої каналізації діаметром 1000 мм по 10 800 грн/м. Ринкові ціни на труби такого діаметру у відкритих джерелах не знайдено. Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради очолює Олена Парамонова, а міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко. ПП «Роднік» керує та володіє Ігор Дехтярьов, який є депутатом Ізмаїльської міської ради від політичної партії «Слуга Народу» та близьким до мера. З 2000-х років він є соратником, другом і партнером міського голови Андрія Абрамченка. Разом вони заснували місцевий футбольний клуб «Бриз» та громадську організацію «Федерація футболу міста Ізмаїл». Обидва є вихідцями з Партії Регіонів. Колишня дружина Абрамченка, депутатка Ізмаїльської міської ради Ольга Фролова, є заступницею Дехтярьова в депутатській комісії з питань бюджету. З 2016 року «Роднік» отримав державних замовлень на 943,82 млн грн, найбільше від нинішнього замовника.

Львівське «Зелене місто» замовило юридичний захист у двох арбітражах через спір із Control Process S.A.

2 квітня ЛКП «Зелене місто» Львівської міської ради уклало договір з АО «Ел Сі Еф» на послуги з адвокатської діяльності вартістю 7,14 млн грн. Інформацію про це оприлюднено в системі «Прозорро».

У 2025 році адвокати за 6,04 млн грн надаватимуть комплексний супровід захисту інтересів «Зеленого міста» у Міжнародному арбітражному суді ICC та Арбітражному трибуналі ICC у Парижі (Франція) в межах арбітражного провадження 30187/ICA7. Його в березні ініціювала компанія «Control Process S.A.» (Польща). Метою цих послуг є припинення провадження, зокрема з підстав відсутності в ICC юрисдикції для розгляду цього спору. Іноземним юридичним радником виконавця визначено компанію «Zukova Legal SARL» (Франція) Галини Жукової.

Окремо за 1,10 млн грн замовлено представництво інтересів «Зеленого міста» в арбітражному провадженні № 269/2025 у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. Це додатковий договір до торішнього контракту, який уклали через те, що «Control Process S.A.» не визнає юрисдикцію МКАС при ТТП України. Саме тому питання юрисдикції винесли в окрему стадію арбітражного провадження — юрисдикційну.

Закупівлі провели без торгів, оскільки закон дозволяє такий порядок для послуг з адвокатської діяльності.

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові стартувало у 2021 році. Тендер на виконання цих робіт організовував Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який є одним із кредиторів проєкту. У травні 2021 року ЛКП «Зелене місто» підписало контракт із підрядником — польською компанією «Control Process S.A.». Завершити будівництво планували ще в серпні 2023 року, однак через постійні зміни у проєкті строки неодноразово переносилися.

У 2024 році між міськрадою та підрядником виник публічний конфлікт, а у 2025 році спір триває далі. Наразі його розглядають в арбітражному порядку. Польська сторона заявляє, що мерія несвоєчасно та не в повному обсязі оплачувала роботи. У мерії натомість стверджують, що полякам уже давно виплатили 29 мільйонів євро, але ті зірвали строки будівництва — завод мав бути готовий до кінця 2025 року.

За даними «NGL.media», торік львівська поліція відкрила кримінальну справу через можливі зловживання під час будівництва сміттєпереробного заводу. Польського підрядника та невстановлених службовців Львівської міськради підозрюють у розтраті бюджетних коштів.

23 березня «Зелене місто» розірвало контракт із «Control Process S.A.», пояснивши це тривалим невиконанням підрядником своїх зобов’язань за контрактом. Перед цим, 5 березня, «Control Process S.A.» подала позов у Міжнародну торговельну палату (ICC). За твердженням компанії, сума присуджених «Зеленому місту» Арбітражем FIDIC платежів перевищує 6,9 млн євро.

Засновниками адвокатського об’єднання «Ел Сі Еф» є Ганна Огренчук, дружина Андрія Довбенка, що знаходиться під підозрою НАБУ за корупцію в АРМА, та Артем Стоянов.

Автор: Анна Сорока
Джерело: «Наші гроші»

Чому у тендері «Укрзалізниці» на 47,74 млн грн перемогли італійські трансформатори

Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» 1 квітня підсумувала тендер і замовила у ТОВ «В.І.П.-Навігатор» трансформатори на 47,74 млн грн. Інформація про це оприлюднена у системі «Прозорро».

Для Закарпаття цього року мають поставити три сухих силових трансформатори виробництва «MF Trasformatori S.R.L.» (Італія). Серед них — один трансформатор типу 11000 TR 35/2,63 Yy0 для трифазного випрямляча вартістю 14,74 млн грн. Ще два — типу 11000 TR 35/2,63/3,31 Dy11 для трифазного випрямляча/інвертора по 16,50 млн грн кожен.

Усі замовлені трансформатори мають однакову потужність — по 11 МегаВольтАмпер (далі – МВА). Відтак їхня питома вартість становить відповідно $30,5 тис та $34,2 тис за один МВА. Подібних закупівель сухих трансформаторів у «Прозорро» знайти не вдалося.

Під час закупівлі анонімні фірми висловлювали претензії до вимоги, за якою учасник мав пропонувати трансформатори лише тих виробників, чиї сухі силові трансформатори з напругою на вторинній стороні без навантаження 2630 та/або 3310В або нижче вже експлуатувалися на об’єктах інфраструктури чи енергетичних об’єктах України або Європи. Частина заявників вказувала, що це звужує коло учасників до виробників, обладнання яких уже встановлене саме в цих країнах. Інші зазначали, що клас напруги 35 не є типовим у Європі, і пропонували власні діапазони. Замовник пояснив, що вимагає лише підтвердження того, що виробник має досвід і можливість виробництва, а його обладнання вже пройшло реальну експлуатацію в умовах, подібних до тих, де працюватиме закуплена техніка.

Окремо анонімні учасники просили збільшити аванс і прив’язати ціну до курсу валют, однак ці вимоги не були враховані.

Найдешевшу пропозицію подало ТОВ «Енерджигруп», яке запропонувало трансформатори ТС-11000 35/2,63/3,31 У3 і ТС-11000 35/2,63 У3 за 38,20 млн грн, що на 20% дешевше. Компанія також надала довідку про наявність цієї продукції у Переліку локалізованих товарів зі ступенем локалізації 25-26%. Водночас замовник встановив, що на веб-порталі Переліку ці товари мають статус «Неактивний», тобто не мають підтвердженого ступеня локалізації виробництва. Компанії дали добу на усунення цього недоліку — потрібно було завантажити довідку на товар зі статусом «Активний». Після цього фірма подала нову довідку про локалізацію на 30%, і замовник визначив її переможцем.

Згодом Держаудитслужба провела моніторингу цього тендеру та встановила, що нові запропоновані трансформатори також мають статус «Неактивний». Їх виключили з переліку через невідповідність виробника вимогам «Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів», зокрема через неподання документів згідно п. 4. У цьому пункті йдеться про калькуляцію собівартості із зазначенням митної вартості імпортних компонентів, підтвердження виробництва не менше одного з елементів в Україні, копії сертифікатів тощо. Після висновку ДАСУ замовник відхилив «Енерджигруп» через недостовірну інформацію і визначив переможцем «В.І.П.-Навігатор».

Іншим, дорожчим конкурентом було ТОВ «Еліз», яке пропонувало трансформатори ТСЗЛУ-11000 35/2,63 У3 і ТСЗЛУ-11000 35/2,63/3,31 У3 з локалізацією 35% і 40%. Однак на порталі вони також мають статус неактивних.

Київською компанією «В.І.П.-Навігатор» володіє та керує Сергій Талавера із Вінниці. Згідно з даними сайту, підприємство виробляє шинні опори та продає високовольтне обладнання світових виробників. Із 2019 року фірма отримала підрядів на 140,56 млн грн, і нинішній контракт став для неї найбільшим.

Автор: Анна Сорока, «Наші гроші»

Схема розкрадання в «Укргазвидобування»: збитки на 295 мільйонів гривень

В Україні виявлено схему закупівель, що призвела до значних збитків у «Укргазвидобуванні» на суму 295 млн грн. Фіктивні компанії здійснювали закупівлю матеріалів, необхідних для видобутку газу, за ринковими цінами. Після цього ці матеріали неодноразово «перепродавалися» між собою. Вигадані угоди штучно завищували вартість реагентів у 2-3 рази. В результаті продукція була реалізована державній компанії через тендер за завищеною ціною. Маніпуляції з «фірмами-прокладками» призвели до збитків для АТ «Укргазвидобування» на понад 295 млн грн.

Схеми тендерів у Києві: як завищені ціни на обладнання впливають на бюджет

Поки кияни сплачували за опалення та сподівалися на теплі батареї, у КП «Київтеплоенерго» активно «підігрівали» інші справи. Це, звісно, стосується тендерів на сотні мільйонів гривень, які, здається, супроводжуються значними націнками. Про це повідомляє “Викривач”. Слідчі вже кілька років вивчають закупівлі, де ціни на обладнання раптово зростають у два і більше разів. Проте результати залишаються незмінними: справи ведуться, підозр немає, а директор В’ячеслав Бінд продовжує залишатися на своїй посаді.

Одним з основних учасників цих тендерів є ТОВ «Атомрембуд». За кілька років компанія отримала близько 300 млн грн від «Київтеплоенерго». Існують чутки, що обладнання купували через «знайомства», бажано у фірм, які не спеціалізуються на цьому обладнанні, а потім продавали місту з приємним бонусом у вигляді подвійної ціни. Наприклад, деаераторні баки. Ринок пропонує одну ціну, тендер — зовсім іншу, а різниця складає мільйони. Ще один приклад — ремонт котла. Один учасник виграв тендер сам у себе, а сума договору магічно зросла з 126 до 167 млн грн.

Це не єдиний випадок. ТОВ «Гранд Арма» продає крани вдвічі дорожче, ніж їх купує. Компанія «Веста Білдінг» купує котел за 8,7 млн грн і одразу «переосмислює» його до 11,5 млн для комунального підприємства. Виходить, купив дешевше, продав місту дорожче — різницю залишив «на особистий розвиток». Не можна не згадати й про фірми-прокладки. Наприклад, фірма з одним співробітником, яка одночасно є директором, бухгалтером і власником, отримує десятки мільйонів гривень.

Якщо ціни завищені, а схеми виглядають як під копірку, виникає питання: чому керівництво підприємства «нічого не бачить»? Це питання потребує детального розслідування.