У середині серпня система «Прозорро» зафіксувала понад 59 тисяч закупівельних звітів загальною вартістю 23,82 мільярда гривень. Головним фінансовим рекордом позаминулого тижня стало рішення Київської обласної державної адміністрації розподілити 801 мільйон гривень без проведення конкурсних торгів. Кошти спрямували на створення комплексів очищення питної води: 480 мільйонів призначено для Фастова, а 321 мільйон — для Білої Церкви.
Хоча договори були підписані вже у серпні, коли очільником КОДА став Тимур Ткаченко, базові управлінські рішення ухвалювалися його попередниками — Миколою Калашником та Олексієм Кулебою. Ще на початку літа, 2 червня, обласна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій схвалила ініціативи з водопостачання для низки районів регіону, зокрема Броварського, Бучанського, Обухівського, Фастівського та Білоцерківського. Керівник адміністрації Микола Калашник наголошував на необхідності завершити ці роботи до старту опалювального сезону, що й стало підставою для рекомендації здійснювати закупівлі в обхід відкритих тендерів заради економії часу.
Дев’ятого дня літа, 11 червня, аналогічне рішення підтримала державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки, яку на той момент очолював віцепрем’єр з відновлення та міністр розвитку громад Олексій Кулеба. Проте на підготовчу роботу пішло майже двомісячне очікування. Лише 5 серпня обладміністрація затвердила обґрунтування для обох проєктів, а 11 серпня оприлюднила укладені угоди з підрядними організаціями. При цьому кошторисні ціни та детальні розрахунки були відсутні, адже виконавці лише починають розробляти проєктну документацію.
Підрядником на фастівському напрямку з бюджетом 480 мільйонів стала компанія «Нікопольська-СТК» з Дніпропетровщини, а контроль якості доручили фірмі «Юнір інжиніринг» із того ж регіону. Будівництво в Білій Церкві на суму 321 мільйон довірили столичному підприємству «Зелена столиця». Однак аналіз термінів виявив очевидні нестикування.
Попри те, що посадовці обґрунтовували терміновість запуском систем до опалювального сезону 2026/2027 років, самі контракти передбачають закінчення робіт значно пізніше: у Білій Церкві — на лютому 2027-го, а у Фастові — у грудні 2027 року. Подібні обставини вказують на можливі маніпуляції. Тим часом ключові дійові особи змінили посади: Микола Калашник очолив міністерство відновлення, а Олексій Кулеба залишив уряд як кандидат на посаду в РНБОУ. Документи ж підписував представник Департаменту регіонального розвитку КОДА Олександр Сидоренко.
Компанія «Зелена столиця», зареєстрована у 2010 році у Києві на Констянтинівській вулиці разом із десятками інших юридичних осіб, не має іншого зв’язку зі столицею. За інформацією аналітичних систем, із 2025 року власником значиться Олександр Пономарьов із Запоріжжя, а свої перші тендери на 340 мільйонів фірма виграла у 2025 році на місцевому рівні. Раніше нею володів Климент Гриньов із Донецька, а керівництво здійснювала Ольга Котелевська. Гриньов також був пов’язаний із фірмою «Українські інвестиційні технології», з якою «Зелена столиця» ділила закупівлі, що привело до уваги Антимонопольного комітету. Медіа також пов’язують фірму із запорізьким підприємцем Євгеном Ковальовим через контракт на реконструкцію Парку Металургів за фінансування «Метінвесту».
ТОВ «Нікопольська-СТК» створене у 2026 році на Дніпропетровщині засновниками Станіславом та Іриною Поган. Для підприємства поточний підряд на 480 мільйонів є найбільшим в історії, оскільки за попередні десять років через «Прозорро» воно здобуло лише 416 мільйонів. Журналістські розслідування зазначають, що син власників обіймає посаду в департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції. Сама компанія раніше фігурувала в кримінальних справах, зокрема через підписання актів за невиконані роботи.
Фірма «Юнір інжиніринг», якою володіють Ігор Сєдих та Олександр Шаповал (разом із італійкою Франческою Канессою у консорціумі), наприкінці липня отримала 50 тисяч гривень за попередні розрахунки вартості у Фастові, на основі чого й сформували загальну суму в 480 мільйонів та обрали інженера-консультанта.
Варто додати, що в період із 16 по 30 липня керівництво Київською ОДА здійснював Руслан Олійник, котрий раніше був заступником Миколи Калашника. У серпні Олійника знову призначили заступником Калашника вже у міністерстві. Сам Олійник у минулому був депутатом Нікопольської міськради від «Слуги народу». Матеріал підготовлено журналістом Юрієм Ніколовим для проєкту «Наші гроші».