Глава МЗС рф Сергій Лавров звинуватив Україну та європейські країни у зриві домовленостей між США і РФ, досягнутих на Алясці.
За його словами, Київ і європейські держави нібито зробили все можливе, щоб «відвести США вбік» і зірвати ці домовленості.
Також Лавров назвав удари українських безпілотників по російських суднах в Азовському морі «терористичними».
Європейські країни вийшли на максимальні обсяги закупівель російського газу напередодні запровадження заборони на імпорт, пише Financial Times.
Упродовж перших шести місяців 2026 року Євросоюз придбав у російського підприємства «Ямал» майже весь обсяг СПГ — рекордні 9,89 млн тонн. Це на 18 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. За оцінками, Європа виплатила Росії близько 6 млрд євро.
«Ці показники демонструють найважливішу роль Європи в забезпеченні роботи ключового енергетичного проєкту Росії, в той час як війна Москви проти України вступила в п’ятий рік», — зазначає FT.
Найбільшими покупцями стали Франція, Бельгія та Іспанія.
Із 1 січня 2027 року набуде чинності заборона ЄС на імпорт російського СПГ за довгостроковими контрактами. Поставки за короткостроковими контрактами вже заборонені.
У країнах Європи під час рекордної спеки, яка наприкінці червня охопила захід континенту, зафіксували понад 10 тисяч смертей. Про це повідомляє Reuters з посиланням на офіційні дані.
Моніторингова мережа EuroMOMO, яку підтримують Європейський центр з профілактики та контролю захворювань і Всесвітня організація охорони здоров’я, оприлюднила дані щодо спеки в Європі. Згідно з ними, через спеку в Європі загинуло понад 10 тисяч людей. Переважна більшість загиблих — понад 9000 — це люди віком 65 років і старше.
“Такий надлишок у цю пору року незвичайний. Він справді дуже високий. Важко пояснити такий високий рівень надмірної смертності чимось, крім екстремальної спеки”, — сказав Лассе Вестергорд, головний лікар Державного інституту сироваток Данії, де відбувається конференція EuroMOMO.
Вчені заявляють, що спека наприкінці червня була б “практично неможлива” без антропогенної зміни клімату, через яку хвилі спеки стали частішими та інтенсивнішими.
Reuters зазначає, що дані національної статистики у 27 країнах ЄС охоплювали надмірну смертність від усіх причин, а не лише від тих, що пов’язані зі спекою.
Водночас вчені кажуть, що не було жодних інших відомих істотних факторів, таких як COVID-19, які могли б сприяти різкому збільшенню кількості надлишкових смертей до 10 650 у період з 22 по 28 червня. Саме тоді спека досягла піку у Франції, Іспанії, Великій Британії та інших країнах.
EuroMOMO не публікує дані про надмірну смертність щодо окремих країн, однак мережа повідомила, що Франція та Бельгія були єдиними двома країнами в Європі, де в останній тиждень червня зафіксували “дуже високу” надмірну смертність.
За даними бельгійського інституту охорони здоров’я Sciensano, надмірна смертність у Бельгії була найвищою за всю історію спостережень, починаючи з 2000 року, під час будь-якої хвилі спеки.
В окремому науковому дослідженні, опублікованому в понеділок, йдеться, що лише в Англії та Уельсі під час травневої та червневої спеки від причин, пов’язаних із спекою, померло 2700 осіб.
Reuters також повідомило, що екстремальна спека наприкінці червня призвела до перебоїв в електропостачанні, закриття шкіл та побиття температурних рекордів у Франції, Іспанії та Великій Британії.
Сполучені Штати проводять переговори з Німеччиною та ще кількома європейськими державами про можливість спільного виробництва ракет AIM-120 AMRAAM, а також технічного обслуговування ракет PAC-3 для систем Patriot на території Європи. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерело.
За словами анонімного співрозмовника, заяву про наміри щодо спільного виробництва країни мають підписати пізніше у вівторок під час форуму оборонної промисловості НАТО, який відбудеться в кулуарах саміту в Анкарі.
Ракети PAC-3 для комплексів Patriot, як і AIM-120C-8, які використовуються системами NASAMS та винищувачами F-16, нині мають значний попит в Україні для протидії російським атакам.
У разі реалізації обох проєктів це може розвантажити виробничі потужності компаній Raytheon і Lockheed Martin у Сполучених Штатах. Водночас такий крок дасть змогу американським оборонним гігантам збільшити обсяги виробництва у себе вдома.
У середині червня президент США Дональд Трамп застосував Закон про оборонне виробництво, щоб усунути обмеження у постачанні зброї та розробці боєприпасів і ланцюгів постачання. Таке рішення стало наслідком посилення занепокоєння у Вашингтоні через здатність американських виробників зброї покривати попит, оскільки як війна з Іраном, так і війна в Україні вичерпали запаси зброї США.
Крім того, Трамп підтримував ідею спільного виробництва американського озброєння разом із Європою.
Раніше ЗМІ, посилаючись на джерела, писали, що Німеччина чинить тиск на США, домагаючись дозволу на виробництво більшої кількості американської зброї на своїй території.
Джерело також уточнило, що в межах обговорень розглядається “усе”, що може допомогти двом країнам зміцнити оборонні можливості. Зокрема, йдеться про спільне виробництво ракет великої дальності Tomahawk і найсучасніших перехоплювачів для систем ППО Patriot, відомих як PAC-3.
Україна наразі не має засобів, щоб збивати російські балістичні ракети, тому Володимир Зеленський звернувся до союзників із закликом невідкладно передати ракети для Patriot.
За словами президента, це питання буде одним із головних на саміті НАТО в Анкарі, який розпочнеться завтра.
Зеленський наголосив, що поки ракети до Patriot залишаються на складах союзників, це лише заохочує Росію й надалі «перемагати» житлові будинки.
Європейська оборонна промисловість переживає стрімке зростання, адже країни регіону намагаються виконати укладену рік тому угоду НАТО про підвищення витрат на оборону до 3,5% ВВП до 2035 року. Члени Альянсу в Європі прагнуть відновити свої збройні сили, щоб бути готовими до потенційного нападу з боку Росії.
Як зазначає The Economist, Європа готується до протистояння з РФ без підтримки США. Поштовхом до цього стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У виданні навели приклад заводу Hagglunds у Швеції, що належить оборонній компанії BAE Systems. Якщо ще 10 років тому підприємство скорочувало витрати заради виживання, то тепер британська компанія нарощує виробничі потужності у п’ять-шість разів, щоб відповідати різкому зростанню попиту.
За словами генерального директора компанії Томмі Густафссона-Раска, виторг BAE Systems піднявся з 211 млн доларів у 2018 році до 1,1 млрд доларів у 2025 році й наближається до рівня понад 2 млрд доларів на рік.
BAE Systems, нагадали журналісти, випускає бойові машини піхоти CV90, які використовують, зокрема, українські війська. На знак вдячності за підтримку 21-а окрема механізована бригада навіть передала компанії український прапор із написом “Дякуємо, завжди”.
Водночас переозброєння Європи має і зворотний бік. На нещодавній демонстрації в Брюсселі тисячі людей вийшли на вулиці з гаслом “Добробут, а не війна”. Минулого року в Італії профспілки також організували протест, вивівши близько 500 000 осіб проти збільшення витрат на оборону.
The Economist підкреслює, що Європі в будь-якому разі доведеться шукати компроміс, якщо вона хоче отримати більш боєздатні збройні сили. Для цього потрібні або більші державні запозичення, або підвищення податків, або скорочення соціальних витрат, або поєднання всіх трьох варіантів.
Журналісти зазначають, що далеко не всі європейські члени НАТО зможуть вийти на рівень 3,5% ВВП, якщо й надалі збільшуватимуть оборонні витрати нинішніми темпами. Це стосується навіть Великої Британії та Франції.
У виданні вважають, що ця тема може спричинити жорсткі суперечки на саміті НАТО 7–8 липня в Анкарі. Раніше президент США Дональд Трамп і американський міністр оборони Піт Хегсет уже критикували європейських членів Альянсу, заявляючи, що ті користуються гарантіями безпеки США, одночасно забезпечуючи своїм громадянам щедрі пільги та тривалі відпустки.
Найближче до бажаного показника 3,5% ВВП перебувають передусім країни, які найбільше відчувають загрозу з боку Росії, зокрема країни Балтії та Польща. Литва для цього запровадила новий податок — “внесок на забезпечення безпеки”, а Фінляндія суттєво скоротила видатки на охорону здоров’я та соціальні послуги.
За оцінками рейтингового агентства Fitch, загалом 11 європейських країн покривають щонайменше половину зростання оборонних витрат за рахунок підвищення податків або скорочення інших видатків. Опитування аналітичного центру “Європейська рада з міжнародних відносин” свідчать, що це зазвичай легше зробити в державах, розташованих ближче до лінії фронту, де більшість населення підтримує урізання соціальних витрат заради фінансування оборони.
Окремо у виданні згадали країни, які мають значні можливості для запозичень, — Данію, Швецію та Німеччину. Вони планують довести оборонні витрати до 3,7 % від ВВП до 2030 року.
Водночас є держави, які прагнуть досягти мети, але мають обмежені можливості для запозичень і слабку підтримку підвищення податків або скорочення соціальних виплат. Серед них — Велика Британія та Франція.
Як зазначає видання, становище Великої Британії настільки складне, що минулого місяця міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне заплановане збільшення бюджету. Після подальших суперечок було погоджено лише невелике підвищення на 0,1% ВВП до 2030 року, що загалом дасть 2,7%. Аналітики сумніваються, що країна зможе вийти на 3,5% до 2035 року.
Франція, за оцінкою The Economist, відстає ще сильніше. Париж планує довести витрати на оборону лише до 2,5% ВВП до 2030 року, але навіть для цього доведеться йти на компроміси у формі підвищення податків або скорочення бюджету в інших сферах.
Є також країни, які демонструють байдужість до підвищення оборонних витрат. Іспанія, наприклад, домоглася для себе винятку та заявила, що зупиниться на рівні 2,1% ВВП.
Португалія теж залишається серед таких держав: вона витрачає на оборону лише 2% від ВВП. У країні запевняють, що вийдуть на цільовий показник до 2035 року, але, як зауважили журналісти, не докладають для цього жодних зусиль.
Італія раніше звітувала про 39-відсоткове збільшення витрат, щоб минулого року досягти 2% ВВП. Однак, як наголосили у виданні, реальне зростання склало лише 7%, а решта була наслідком бухгалтерських хитрощів.
The Economist наголошує, що проблема полягає не тільки в можливому недосягненні цільових показників, а й у тому, як саме ці кошти витрачаються.
Багато європейських держав, за оцінкою видання, надто багато вкладають у власну промисловість, що веде до фрагментації. У Європі використовують 12 типів танків і виробляють п’ять різних моделей гаубиць, тоді як в Америці існує по одній моделі кожного виду.
Є і приклади відверто неефективних витрат. Минулого місяця Німеччина скасувала програму суднобудування вартістю 10 млрд євро, оскільки вона відставала від графіка, а її вартість зросла до 18 млрд євро. У результаті 2,3 млрд євро було витрачено на фрегати, які військово-морський флот так і не отримає.
Європейські країни змирилися з тим, що прохід танкерів через Ормузьку протоку, ймовірно, вже не буде безплатним. Як повідомляє Bloomberg, тепер головне питання полягає у вартості такого проходження.
За даними джерел видання, низка провідних європейських держав погоджується з тим, що судна в Ормузькій протоці сплачуватимуть збори Ірану та Оману. Двоє анонімних учасників дискусії підтримують перспективу запровадження будь-якої плати за послуги в Ормузі. Вони також зазначили, що деякі представники арабських країн Перської затоки поділяють таку думку, хоча це не є офіційною позицією їхніх урядів.
Водночас наразі незрозуміло, які саме види зборів та в яких розмірах будь-яка країна була б готова сплачувати.
Тим часом США, Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт і Бахрейн продовжують наполягати, що будь-які збори за користування цим водним шляхом є неприйнятними. Вони побоюються створення прецеденту, за якого інші країни також почнуть брати плату за водні шляхи. Натомість Оман попереджає союзників, що судна в Ормузькій протоці можуть бути зобов’язані платити.
Як повідомляють джерела, країни Європи прийняли думку про додаткові витрати, але закликали іранських та оманських чиновників не дискримінувати судна за ознакою громадянства.
Зокрема Велика Британія і Франція наполягають на створенні міжнародної морської коаліції для допомоги у розмінуванні Ормузької протоки. Однак її розгортання залежатиме від успіху мирних переговорів між США та Іраном.
Іран і ключове західне військово-морське угруповання вже запропонували по одному коридору для транзиту через Ормузьку протоку. Водночас уряд Бахрейну заявив, що навіть не натякав на схвалення зборів або мит із суден, які прямують через протоку.
За словами одного з джерел, Оман вивчає Малакську протоку в Азії як потенційну модель, яка могла б задовольнити Іран та решту світу. Однак подібне рішення мають ухвалити всі держави Перської затоки. Також невідомо, чи погодиться на це Іран.
Варто зазначити, що Індонезія, Малайзія та Сінгапур стягують плату із суден за будь-які необхідні навігаційні та охоронні послуги у цій протоці.
Нагадаємо, Ісламська Республіка фактично перекрила цей водний шлях наприкінці лютого на початку бомбардувань США та Ізраїлю. Пізніше Вашингтон заблокував судна, які не допускали їх до іранських портів.
Це спровокувало різке зростання цін на енергоносії та дефіцит інших товарів. З початку війни Іран вимагав певного контролю за рухом судів через протоку.
Адміністрація Дональда Трампа поки не ухвалила остаточного рішення про темпи та масштаби скорочення американської військової присутності в Європі, пише The Wall Street Journal.
За інформацією джерел WSJ, минулого місяця Гегсет збирався поїхати до Брюсселя, щоб на зустрічі з вищим командуванням НАТО оголосити про додаткове зменшення американських сил у Європі. Йшлося про кроки, які мали перевищити скасоване перекидання бронетанкової бригади до Польщі та виведення піхотної бригади з Румунії.
Однак цю пропозицію відхилили після ознайомлення радника президента Трампа з національної безпеки Марко Рубіо та інших високопосадовців. Після цього глава Пентагону на зустрічі міністрів оборони НАТО заявив, що США проведуть перегляд своєї військової присутності в Європі, і він може тривати до шести місяців.
Як зазначає видання, ця ситуація свідчить про те, що в адміністрації досі не визначилися з можливими темпами та обсягами зменшення чисельності американських військ у Європі.
Ініціативи та різкі заяви Гегсета викликали занепокоєння серед союзників і законодавців, зокрема частини впливових республіканців. Вони побоюються тривалої шкоди для НАТО та того, що це може заохотити Росію.
“Міністр Гегсет переконався, що його заява відповідає цілям і порядку денному президента Трампа. Він не хотів обмежувати свободу прийняття рішень для президента”, — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.
Очікується, що чисельність американських військ і оборонні витрати союзників стануть головними темами під час зустрічі Трампа з лідерами НАТО в Анкарі наступного тижня.
У НАТО розраховують, що саміт в Анкарі стане демонстрацією єдності зі США та підтримки України. Водночас в Альянсі побоюються, що напружені відносини з Трампом можуть негативно вплинути на зустріч лідерів. ЗМІ також повідомляли, що в НАТО розглядають можливість скасування планів провести саміт наступного року в Албанії.
Тема подальшого скорочення американської військової присутності в Європі залишається на порядку денному. Гегсет і його головний помічник з питань політики Елбрідж Колбі наполегливо просувають зменшення чисельності американських військ у Європі. Упродовж років роботи в оборонному відомстві та поза ним Колбі вважався прихильником обмеження зобов’язань США поза Азією, щоб вивільнити ресурси для протистояння Пекіну.
Війна з Іраном дала Гегсету та Колбі новий аргумент для перегляду питання розміщення військ. Після критики стратегії адміністрації Трампа щодо Ірану з боку канцлера Німеччини президент США знову виступив із критикою Європи та пригрозив вивести війська з Німеччини.
Останні спроби Пентагону скоротити чисельність американських військ у Європі викликали занепокоєння і в республіканських, і в демократичних законодавців. Вони включили до законопроєкту про військові видатки норму, яка забороняє Міністерству оборони зменшувати чисельність військ нижче 76 тисяч без оцінки ризиків з боку командувача Європейського командування Збройних сил США та Об’єднаного комітету начальників штабів.
Ці побоювання посилилися минулого місяця, коли офіс Гегсета організував телефонну розмову із законодавцями напередодні червневої зустрічі міністрів оборони НАТО. Під час цієї розмови глава Пентагону лише повідомив, що має намір провести оцінку американської військової присутності в Європі. А вже на самій зустрічі міністрів оборони, оголошуючи про свої плани, Гегсет знову розкритикував Європу.
Європу знову охопила хвиля екстремальної спеки, яка призводить до нових температурних рекордів. Погодні умови, що почали формуватися приблизно 20 червня, стали найпотужнішими за весь час спостережень на континенті. Наслідками стали перебої у виробництві електроенергії, пошкодження інфраструктури та надмірне навантаження на медичні системи.
Як повідомляє The Guardian, понад 191 мільйон жителів Європи зіткнулися з температурою щонайменше +35 градусів. Синоптики прогнозують подальше просування спекотної хвилі в Центральну Європу та на Балкани. У частині країн упродовж найближчих двох-трьох днів очікується певне послаблення спеки, однак місцями його супроводжуватимуть сильні грози та зливи.
У Німеччині 28 червня зафіксували новий абсолютний рекорд: у місті Кошен поблизу польського кордону температура сягнула +41,7 °C. Попередній максимум +41,5 °C, встановлений днем раніше в Древіці, втримався лише одну добу.
На сході країни, у Горішхайде, спалахнула лісова пожежа на території, забрудненій боєприпасами часів Другої світової війни, що ускладнило доступ рятувальників. Ще одну пожежу довелося тимчасово припинити гасити на колишньому майданчику утилізації боєприпасів біля села Трайзен на південному заході ФРН через вибухи. На місце викликали саперів, а близько 650 місцевих жителів евакуювали.
У Берліні поліція застосувала водомети, розпилюючи воду в повітря, аби люди могли трохи освіжитися. Тим часом Deutsche Bahn порадила утриматися від необов’язкових поїздок потягом.
У польському Слубіце на кордоні з Німеччиною температура піднялася до +40,5 °C. Це перевищило рекорд 1921 року, який тримався 105 років і становив +40,2 °C.
Урядове агентство безпеки Польщі надіслало SMS-повідомлення з порадами уникати перебування на сонці, знижувати фізичну активність, пити достатньо води та носити головні убори. У кількох містах для людей встановили водяні завіси.
В Угорщині також зафіксували новий історичний максимум: у Будакалаші температура досягла +40,7 °C, перевищивши суботній показник +40,0 °C.
У Чехії 29 червня в Доксанах зареєстрували +41,9 °C, що стало новим національним рекордом. Чеський гідрометеорологічний інститут попередив, що «температура й надалі зростатиме».
У Словаччині найвищий показник становив +39,3 °C. Його зафіксували в Мужлі на південному заході країни.
У Данії 27 червня на північ від Оденсе температура сягнула +36,6 °C. Це найвищий показник у країні з 1874 року.
Національне агентство охорони здоров’я Франції повідомило про 1000 додаткових смертей у період 24–27 червня порівняно з попередніми тижнями. Дані залишаються попередніми, і відомство очікує подальшого зростання смертності, пов’язаної зі спекою.
Найпомітніше зростання смертності зафіксовано серед людей, які померли вдома, особливо в регіоні Іль-де-Франс. Більшість загиблих — особи старше 65 років, хоча серед постраждалих є й молодші люди.
«Це нагадування про потребу солідарності з людьми, які перебувають в ізоляції або страждають від самотності, особливо в густонаселених районах», — зазначили в заяві агентства.
Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що в найспекотніші дні бригади швидкої допомоги здійснили понад 122 000 виїздів.
Окрім сильної спеки, частина північних регіонів Франції постраждала від потужних гроз і шквального вітру. Повідомляється про травми, а рятувальники працювали на підтоплених територіях і прибирали повалені дерева.
Західну Європу накрила хвиля екстремальної спеки, через яку в кількох країнах фіксують нові температурні рекорди. Аномально високі показники вже призвели до смерті десятків людей. Про це повідомляє Reuters.
У Німеччині в суботу, 27 червня, у місті Мекерн-Древіц у східній землі Саксонія-Ангальт зафіксували новий рекорд температури — 41,5°C. Це вище за попередній максимум 41,3°C, який встановили напередодні поблизу Саарбрюкена на кордоні з Францією, повідомила Метеорологічна служба Німеччини. У Берліні поліція використовувала водомети, щоб допомогти освіжитися жителям міста та його гостям.
У Данії Данський метеорологічний інститут повідомив про найвищу температуру з початку спостережень у 1874 році. У суботу на північ від міста Орхус зафіксували 37°C.
У Чехії, за попередніми даними Чеського гідрометеорологічного інституту, в суботу вдень також було встановлено рекорд: на північ від Праги температура сягнула 40,8°C.
У Швейцарії зафіксували новий максимум для червня. Раніше цього тижня температурні рекорди також були побиті у Франції та Великій Британії.
У Франції через спеку померли десятки людей молодого та літнього віку. Температура понад 40°C спричинила перебої в залізничному сполученні та виробництві електроенергії, а також призвела до скасування занять у школах. Крім того, було перенесено вуличні заходи та запроваджено заборону на продаж алкоголю.
В Італії Міністерство охорони здоров’я на суботу та неділю оголосило “червоний рівень” небезпеки через спеку у 18 містах, серед яких Мілан, Рим, Турин, Венеція, Генуя, Флоренція та Болонья. The Guardian повідомляє, що за останню добу в країні від спеки померли п’ятеро людей. На більшій частині території Італії температура піднялася до 41°C. Також через спеку у найдовшій річці країни – По зафіксовано різке падіння рівня води.
Оскільки спека просувається на схід, майже по всій Польщі температура піднялася значно вище за 30°C. У столиці Словаччини Братиславі в п’ятницю влада зафіксувала найспекотнішу ніч за всю історію спостережень.