Європейські лідери сумніваються у готовності Трампа до реального тиску на Росію

Європейські лідери скептично оцінюють те, чи справді Трамп готовий чинити тиск на Росію, попри його останні заяви. Про це повідомляє видання Axios.

Як зазначають джерела Axios, на саміті G7 після переговорів із Зеленським Трамп висловлював невдоволення позицією Путіна та наголошував на важливості посилення тиску на російську сторону.

Однак, за словами одного з учасників зустрічі, західні лідери не впевнені, що ці заяви переростуть у конкретні дії.

На цьому тлі Зеленський ініціював «40-денну операцію впливу», щоб змусити Росію піти на мирні переговори. За інформацією Axios, основою цієї кампанії мають стати інтенсивні атаки дронами дальнього радіусу дії по цілях у Росії.

Водночас видання наголошує, що залишається невизначеним, чи допоможе ця українська ініціатива прискорити мирний процес. Частина експертів вважає, що це посилить тиск на російську владу, тоді як інші переконані, що такі атаки лише збільшать підтримку війни серед росіян.

Єврокомісія пропонує масштабне оновлення Європолу та Євроюсту

Єврокомісія виступила з пропозицією посилити роль Європолу та Євроюсту, аби ефективніше протидіяти транскордонній злочинності й терористичним загрозам. Про це повідомляє Укрінформ.

Як заявила віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен, ЄС стикається з ескалацією гібридних загроз, розширенням організованої злочинності та зростанням цифрових небезпек з боку злочинців і терористів. За її словами, саме тому Євросоюз зміцнює Європол і Євроюст, щоб ці структури могли надавати державам-членам ЄС необхідну підтримку — від запобігання до судового переслідування.

Європейська комісія пропонує суттєво розширити повноваження Європолу. Йдеться, зокрема, про покращення обміну інформацією між країнами-членами ЄС, впровадження передових технологій у роботу агентства та посилення оперативної підтримки національних правоохоронних органів. Окремо передбачене поглиблення співпраці Європолу з іншими європейськими та міжнародними структурами безпеки.

Серед ключових новацій — створення для Європолу хмарної інфраструктури. Вона має забезпечити правоохоронцям країн ЄС доступ до сучасних інструментів обробки даних і дати змогу дистанційно працювати над спільними справами в режимі реального часу. Фактично це означає формування єдиного цифрового середовища для розслідувань, яке повинне пришвидшити обмін інформацією між слідчими різних держав.

Єврокомісія також пропонує поглибити координацію між ключовими структурами європейської правової системи. Мета цих змін — підвищити ефективність розслідувань транскордонної злочинності та прискорити обмін доказами між установами.

Запропонована реформа є частиною ширшої стратегії ЄС із цифрової трансформації правоохоронної системи. У Брюсселі розраховують, що модернізація Європолу та тісніша інтеграція з іншими агентствами допоможуть результативніше протидіяти організованій злочинності, кіберзагрозам і фінансовим злочинам.

Комісар ЄС з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер заявив, що Європейський Союз розпочинає найглибше оновлення в історії Європолу. «Сьогодні ми представляємо наймасштабніше оновлення за 25-річну історію Європолу», — зазначив він.

За словами Бруннера, реформа має усунути прогалини в координації між правоохоронними органами, якими користуються злочинні мережі. Однією з головних змін стане автоматизоване завантаження й обробка даних у Європолі, що повинно прискорити обмін інформацією між країнами ЄС.

Крім того, агентство планують перетворити на технологічний хаб, який координуватиме інновації у сфері безпеки, зокрема у напрямах штучного інтелекту та дешифрування даних. Також реформа передбачає створення загальноєвропейської системи аналізу потреб правоохоронців і підтримки спільних досліджень і розробок.

Окремо наголошується, що Європол має отримати змогу тісніше взаємодіяти з міжнародними партнерами та доступ до інформації за межами ЄС. «Злочинність не зупиняється на кордонах ЄС», — наголосив Бруннер.

Ще одним напрямом реформи стане посилення координації у боротьбі з шахрайством з ПДВ, фінансовими злочинами та нецільовим використанням коштів ЄС через взаємодію з іншими агентствами.

Комісар ЄС з питань демократії та правосуддя Майкл Мак-Грат повідомив про створення нової управлінської ради Євроюст. Очікується, що це дасть змогу національним представникам зосередитися на розслідуваннях транскордонної злочинності та пришвидшить ухвалення рішень.

Після реформи Євроюст зможе не лише реагувати на запити країн-членів, а й самостійно ініціювати розслідування. «Євроюст зможе виявляти зв’язки між кримінальними справами набагато раніше… допомагаючи правоохоронцям ефективніше координувати розслідування», — зазначив Мак-Грат.

Також агентство посилить діяльність у сфері кіберзлочинності, гендерно зумовленого насильства та інших транснаціональних злочинів. Окремо підкреслюється, що Євроюст відіграватиме важливу роль у забезпеченні відповідальності за міжнародні злочини, зокрема після завершення війни Росії проти України.

Європу охопила нова хвиля аномальної спеки: Франція фіксує перші жертви, країни готуються до рекордних температур

Європу накрила нова хвиля аномальної спеки, яка вже призвела до перших смертей. У передмісті Бордо у Франції загинули троє людей віком від 80 до 95 років. Влада вважає, що причиною стала екстремальна спека. Синоптики попереджають про подальше погіршення ситуації, а в низці країн очікують температурні рекорди за всю історію спостережень.

Французька метеорологічна служба Meteo-France оголосила максимальний “червоний рівень небезпеки” через спеку у 49 із 96 департаментів країни, за даними видання Громадське з посиланням на Reuters, RFI та Guardian. У Бордо температура може сягнути 43°C, у Парижі — 39°C. Через небезпечну спеку по всій країні закрили близько 845 шкіл, ще 1800 навчальних закладів дозволили учням завершити навчання раніше. У кількох містах також скасували щорічний фестиваль вуличної музики.

Рятувальники закликають громадян не намагатися охолоджуватися в озерах і річках без нагляду. Лише за вихідні 20-21 червня з водойм Франції дістали 13 потопельників, серед них — дівчинка-підліток. Французькі синоптики застерігають, що нинішня спека може виявитися настільки ж руйнівною, як і хвиля у серпні 2003 року, яка забрала майже 15 000 людей у Франції.

У Бельгії метеорологи попередили про можливу “найвищу за всю історію спостережень” температуру. Французька та бельгійська влада скасувала або скоротила залізничні перевезення через побоювання деформації рейок.

В Іспанії оголосили попередження про “надзвичайно високі” температури вдень і вночі. У деяких районах прогнозують до 44°C. У Мадриді через спеку скасували просто неба показ матчу чемпіонату світу між Іспанією та Саудівською Аравією.

У Великій Британії видали жовте попередження про екстремальну спеку з 22 по 25 червня, де температура, як очікується, перевищить 35°C. У Німеччині організатори призупинили фінал тенісного турніру Berlin Open і евакуювали всіх глядачів через грози на тлі температури понад 30°C у Берліні. Португальські метеорологи повідомляють, що в окремих регіонах країни температура наближається до раніше зафіксованих максимумів.

Фейкова кампанія мережі «Матрьошка» спрямована на загострення розбіжностей у ЄС

Прокремлівська бот-мережа «Матрьошка» активізувала нову інформаційну кампанію в Європі. Її мета — загострити відносини між країнами Балтії та іншими державами Євросоюзу, а також послабити зв’язки ЄС з Україною.

У соцмережах X і Bluesky поширюють фейкові відео та підроблені обкладинки авторитетних європейських ЗМІ. У цих матеріалах стверджується, що європейські політики й журналісти нібито засуджують представників Балтії за надмірну «русофобію» та антиросійську риторику.

У фейкових роликах згадуються естонські політики Урмас Паєт, Свен Міксер і глава європейської дипломатії Кая Каллас. Їм та іншим європейським діячам приписують вигадані заяви, яких вони ніколи не робили.

За даними проєкту «Блокувальник ботів», ця кампанія має сформувати враження, що всередині Євросоюзу посилюються розбіжності щодо підтримки України, санкцій проти Росії та ролі країн Балтії в європейській політиці.

Алар Каріс про втрачений шанс на переговори з Росією у 2022 році

Президент Естонії Алар Каріс заявив, що на початку повномасштабного вторгнення в Україну Європа втратила можливість домогтися мирних переговорів із Росією. Про це він сказав в інтерв’ю Yle.

За словами Каріса, навесні 2022 року Європа не скористалася найкращим моментом для початку мирного діалогу. Він вважає, що після відступу російських сил з-під Києва, коли вони опинилися неподалік від власних кордонів, Європа могла змусити агресора сісти за стіл переговорів. Тепер, як зазначив президент Естонії, бажання вести діалог немає.

Каріс також наголосив, що Європа повинна мати підготовлений план не лише для мирних переговорів, а й для повоєнної відбудови. Він підкреслив, що ЄС уже вклав в Україну величезні ресурси, тому не можна допустити, щоб за столом переговорів були США, Росія та, можливо, ще одна сторона, а Європа залишилася без представництва.

Окремо естонський лідер висловив переконання, що навіть після завершення війни в Україні відносини з Росією ще довго будуть напруженими. На його думку, вирішальне значення мають фундаментальні зміни всередині самої Росії. Як приклад він навів нацистську Німеччину, яка була агресором, але після Другої світової війни, коли її лідерів покарали, країна кардинально змінилася. Менш ніж за десять років вона стала членом НАТО та ЄС, підсумував Каріс.

Макрон закликав Європу згуртуватися на тлі сумнівів щодо США

Президент Франції Еммануель Макрон під час візиту до Греції закликав Європу до згуртованості без США та попередив про ненадійність Вашингтона як союзника.

«Не можна недооцінювати той факт, що це унікальний момент: президенти США, Росії та Китаю виступають проти європейців. Пора нам прокинутися. Всі вважають, що наймогутніша країна світу, Сполучені Штати, здатна бути союзником для деяких держав, але цей союзник ненадійний, і ніхто не може бути впевненим у ньому на сто відсотків», – заявив президент Франції.

Караганов закликав Росію готуватися до ядерного удару по Європі

З Росії пролунала нова заява з погрозою ядерного удару по Європі. Російський політолог Сергій Караганов, якого вважають близьким до Кремля, закликав Росію підготуватися до застосування ядерної зброї проти Європи.

В інтерв’ю на російському державному телебаченні він заявив, що «Європа розв’язала війну проти Росії», підтримуючи Україну у виробництві озброєнь та в інших сферах. За словами Караганова, «ініціатором цієї війни були США, які втягнули Європу», а згодом, на його думку, американці почали «відповзати», оскільки зрозуміли ризик ядерної ескалації. Водночас він стверджує, що європейці нагнітають військову істерію, щоб відвернути увагу від власних проблем, і паралельно готуються до війни.

Караганов вважає, що Росія має переглянути військову доктрину та дозволити ядерні удари по переважних силах противника. Він також заявив, що Америку «потрібно просто твердо стримувати та відводити від цієї ситуації», а Європа «повинна нарешті зрозуміти, що вона буде знищена в разі продовження агресії».

На його думку, президент має призначити головнокомандувача на театрі військових дій із правом застосування будь-яких видів зброї та навіть з обов’язком це зробити. Також, за його словами, до військової доктрини потрібно внести положення про обов’язкове застосування ядерної зброї, якщо проти Росії веде війну противник, що перевершує її за демографічними та економічними показниками.

Спочатку Караганов пропонує завдавати ударів по «символічних цілях або вузлах комунікацій» звичайними боєприпасами. Далі, за його словами, «якщо не припинять, то доведеться переходити на вищий рівень». Він також додав, що незабаром європейцям «можна буде вже пред’являти ультиматум», якщо вони поводитимуться так само.

Виявлення небезпечних речовин у дитячому харчуванні HiPP в Європі

У дитячому харчуванні в Європі виявлено щурячу отруту. Як повідомляє Deutsche Welle, п’ять баночок з отрутою знайшли в Австрії, Чехії та Словаччині. У цих країнах продукцію компанії HiPP вилучили з продажу. Компанія стверджує, що стала жертвою шантажу: невідомі додали отруту в шість баночок дитячого харчування і зажадали від HiPP 2 мільйони євро. Лист з вимогою, надісланий електронною поштою, був прочитаний вже після встановленого вимагачами дедлайну. В результаті вжитих заходів вдалося виявити п’ять баночок, шоста поки що не знайдена.

Трамп про європейських союзників під час війни в Ірані

Трамп знову висловив свою критику на адресу Європи, зазначивши, що під час війни в Ірані деякі союзники виявили своє справжнє обличчя. Він підкреслив, що, незважаючи на думки людей про Ізраїль, ця країна показала себе як надійний партнер для Сполучених Штатів Америки. Ізраїль, за його словами, є хоробрим, рішучим, вірним та розумним союзником. На відміну від інших, які виявили свою справжню сутність у моменти конфлікту та напруги, Ізраїль демонструє свою здатність боротися і досягати перемог.

Трамп стає проблемою для європейських правих

Президент США Дональд Трамп став настільки “політично токсичним” для Європи, що навіть його найближчі ультраправі союзники починають вважати його тягарем. Про це повідомляє видання Politico. Європейські праві почали віддалятися від Трампа ще до того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зазнав нищівної поразки, яку підтримав Білий дім. Його програш, разом із наслідками війни в Ірані та конфліктом Трампа з Папою Римським, прискорили цей процес. Лідер французької ультраправої партії Національний фронт Марін Ле Пен на засіданні у вівторок заявила своїм колегам, що “нам потрібно триматися на відстані”. За словами одного з присутніх високопоставлених партійних чиновників, Ле Пен зрозуміла, що близькість до Трампа може бути небезпечною ще з моменту нападу на Капітолій у 2021 році. Вона уникала зближення з ним, враховуючи його непопулярність серед французького електорату та виборців її партії. Один з близьких союзників Ле Пен зазначив: “Тісні зв’язки з Вашингтоном можуть стати перешкодою та бути неправильно витлумаченими. Нам подобаються наші друзі у Вашингтоні, але ми не хочемо, щоб вони нам казали, що робити”. Депутат від ультраправої Альтернативи для Німеччини (AfD) Торбен Брага також вважає, що підтримка зв’язків з Трампом “в умовах виборів — не найкращий підхід”. Європейські праві вважають, що поразка Орбана на виборах частково стала наслідком його близькості до Трампа, що не сподобалося угорським виборцям, за словами високопоставленого представника французького Національного фронту. Політична сила, ймовірно, спробує дистанціюватися від Білого дому Трампа, щоб покращити свої шанси на перемогу на президентських виборах у Франції наступного року, згідно з інформацією Politico. Подібний підхід використовують законодавці від AfD, оскільки у вересні відбудуться важливі регіональні вибори у Німеччині. Німецький депутат від AfD Маттіас Мусдорф вважає, що “показова дружба з нинішньою адміністрацією США… висіла на шиї Орбана, немов жорна… Обіцянки Трампа щодо майбутнього процвітання Угорщини були марними, адже він сам… ледь може відкрити собі простір для маневру”.