Колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус вказує на нещодавні загрози Москви щодо можливих атак на європейські підприємства, що займаються виробництвом безпілотників. Він застерігає, що Росія може здійснити напад на Європу в найближчий час, і виникають серйозні питання щодо підтримки з боку США в такій ситуації. Автор зазначає, що жорстка риторика Трампа стосовно європейських союзників по НАТО вже підриває довіру до американських гарантій безпеки. Ігнатіус вважає, що цю ситуацію може використати Росія, помітивши «вікно можливостей». “Якщо ви на місці Путіна, ви, напевно, вже думаєте про наступну війну — проти Європи, навіть якщо ви продовжуєте воювати в Україні. Можливо, ви розмірковуєте, чи не настав час завдати удару — поки європейські країни не завершили переозброєння, поки Україна не розробила нову зброю, здатну вражати цілі глибше на території Росії, і поки ваш союзник, президент Дональд Трамп, залишається в Білому домі та використовує НАТО як мішень для критики”, — зазначає Ігнатіус. Цього тижня російське Міністерство оборони, а також заступник голови Радбезу Медведєв, висловили погрози Європі щодо атак на заводи, що постачають дрони Україні. Крім того, секретар Радбезу РФ Шойгу звинуватив країни Балтії у наданні свого повітряного простору для ударів українських БПЛА по Росії та попередив, що Москва може “скористатися правом на самооборону”.
Архіви позначок: Європа
Вплив війни в Ірані на енергобезпеку Європи
Під час зустрічі в Римі президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні обговорили війну на Близькому Сході. Наслідки конфлікту навколо Ірану відчуваються далеко за межами регіону, і ситуація вплинула також на Україну. Про це Зеленський повідомив на спільному брифінгу з Мелоні 15 квітня, відео якого було опубліковане на YouTube-каналі ОП. Президент зазначив, що питання безпеки в регіоні Затоки стало важливою темою їхньої розмови. Сторони також обмінялися думками щодо спілкування з лідерами регіону та оцінками ключових позицій. “Важливо, щоб після цієї війни безпеки стало більше, а не менше, і щоб інтереси кожного народу поважалися”, – підкреслив Зеленський, назвавши питання безпеки після війни “глобально важливим”. Київ активно долучається до стабілізації ситуації в регіоні Затоки. “Ми працюємо з відповідними країнами, командами, з лідерами для захисту від ударів ‘Шахедів’ та для розвитку їхньої оборони. Аналогічні кроки Україна пропонує Європі”, – додав він.
Зростання імпорту газу в Європі: нові дані
Європа значно збільшила імпорт російського скрапленого природного газу на фоні конфлікту на Близькому Сході, витративши на нього мільярди євро, повідомляє Financial Times. У першому кварталі поточного року ЄС отримав 69 з 71 партії (97%) з великого проекту «Ямал СПГ» у Сибіру. 25 з цих партій прибули у березні, що перевищує показники січня та лютого окремо. Для порівняння, у аналогічний період 2025 року частка склала 87% (68 партій). Решту поставок було направлено в Азію. За даними аналітичної компанії Kpler, імпорт з проекту «Ямал СПГ» у першому кварталі зріс на 17% і досяг 5 млн тонн у порівнянні з тим самим кварталом 2025 року. Орієнтовно, країни ЄС витратили на газ з цього заводу близько 2,88 млрд євро. При цьому Європа не має наміру змінювати заплановану заборону на імпорт російського СПГ, яка набуде чинності в січні 2027 року. Заборона на поставки за короткостроковими контрактами вже застосовується.
Тривожні сигнали з України: заклик до Європи
Олександр Роднянський, колишній економічний радник президента Зеленського, у своїй колонці для The Wall Street Journal звертає увагу на те, що Європа ігнорує важливі сигнали з України. Він зазначає, що в неформальних розмовах європейські політики все частіше визнають, що їхня підтримка Києва не є проявом солідарності, а радше спробою виграти час для себе, оскільки вони побоюються російського нападу і сприймають Україну як буферну зону. Водночас, публічно Європа намагається подати свою допомогу як благородну демократичну місію. Роднянський підкреслює, що ця неправда може стати небезпечною, оскільки змушує європейські уряди оцінювати Україну лише за її здатністю продовжувати війну, ігноруючи питання якості української держави. Поки фронт тримається, легше виправдати такі дії, як примусова мобілізація, перевищення повноважень, призупинення відповідальності, корупцію, некомпетентність і політичний хаос у Києві. Моральна риторика залишається недоторканою, а складні питання відкладені на потім. Роднянський вважає, що якщо Європа продовжить ігнорувати ці тривожні сигнали, вона ризикує отримати джерело нестабільності на своїх кордонах. Він закликає Європу більше перейматися цим питанням, адже країна може залишатися на військовому фронті, але при цьому політично деградувати. Це одна з типових загроз затяжних воєн на виснаження, які схильні до концентрації влади, нормалізації примусу та створення стимулів відкладати контроль заради потреб війни. Проблема не зникне лише тому, що західним лідерам незручно її помічати. Роднянський також припускає, що європейська стратегія може бути розрахована на те, що ці перекоси вдасться виправити пізніше. Однак це азартна гра, а не план. Якщо тенденція збережеться, Європа може не дочекатися тієї надихаючої повоєнної демократії, про яку мріє. Натомість на кордоні опиниться країна, озброєна до зубів, глибоко травмована, політично нестабільна — антиросійська, але не ліберальна, неефективна в управлінні та неподготовлена до інтеграції в Європу. У результаті затяжна війна та поблажлива підтримка ззовні створять державу, внутрішні проблеми якої самі по собі стануть небезпечними.
Канада та п’ять країн Північної Європи поглиблюють співпрацю у військовому виробництві
В неділю, 15 березня, Канада та п’ять країн Північної Європи оголосили про досягнення домовленості про поглиблення співпраці у сфері військово-промислового виробництва та інших напрямках. Об цьому пише Reuters.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні прагне налагодити тісніші зв’язки з Китаєм та країнами Ближнього Сходу, а також з Індією та Європою, намагаючись зменшити залежність своєї країни від Сполучених Штатів. У зв’язку з цим прем’єр-міністри Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії та Канади, які зустрілися в Осло, заявили, що мають намір зміцнити свою колективну оборону, безпеку та стійкість шляхом тісної співпраці у сфері оборонних закупівель.
“Ми всі погоджуємося, що якщо ми будемо витрачати ці кошти поодинці або без узгодженості, це не буде вигідно для платників податків. Це також не захистить наших громадян в тій мірі, в якій ми повинні”, – сказав Карні під час спілкування з журналістами після зустрічі з лідерами країн. Він підкреслив, що країни й надалі будуть здійснювати значні закупівлі в Сполучених Штатах, але, тим не менше, у всіх випадках прагнутимуть “сприяти набагато більшим закупівлям у рамках партнерства”. Прем’єр-міністри також пообіцяли продовжувати надавати економічну, громадянську, військову та гуманітарну допомогу Україні. “Старий світовий порядок зник і, ймовірно, не повернеться. Тому ми повинні побудувати щось нове, і це має бути світовий порядок, заснований на цінностях, які ми відстоюємо”, – сказала журналістам прем’єр-міністр Данії Метте Фредериксен.
Потенційний ризик: Конфлікт між США та Іраном може спровокувати повернення Європи до російських енергоносіїв
Європа може знову розглянути можливість використання російських енергоносіїв у разі загострення ситуації між США та Іраном — повідомляє WSJ. Деякі танкери, що перевозять скраплений газ, вже змінили свій маршрут з Європи до Азії. У країнах ЄС висловлюють стурбованість щодо потенційних перебоїв у постачаннях через Перську затоку та необхідності перегляду позиції щодо російського газу та нафти.
Прогнози щодо зростання цін на газ в Європі через обмеження транзиту
Звіт Goldman Sachs передбачає значне підвищення цін на природний газ в Європі у разі обмеження транзиту через Ормузьку протоку. Згідно з даними Bloomberg, на які посилається банк, вартість газу може зрости більш ніж удвічі у випадку призупинення судноплавства через цю протоку на місяць. Близько п’ята частина світового обсягу експорту зрідженого природного газу транспортується через Ормузьку протоку, переважно з Катару. Зростання цін у Європі та спотових цін на СПГ в Азії може сягнути 130% — до 25 доларів за мільйон британських теплових одиниць. У звіті зазначено, що призупинення транзиту природного газу на термін понад два місяці, ймовірно, призведе до зростання цін на газ у Європі понад 100 євро за МВт/год, що суттєво зменшить світовий попит.
Євроатлантична співпраця як запорука миру: Погляд Зеленського
Завершення конфлікту можливе лише за умови конструктивного діалогу між США та Європою. Згідно з оцінками, спочатку необхідно досягнення припинення вогню, яке може бути оформлене у вигляді угоди про перемир’я, незалежно від підписання офіційного мирного договору.
Пам’ятні заходи на підтримку України: акції у світі на четверту річницю вторгнення
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії у різних країнах світу відбулися акції підтримки України. Марші та пам’ятні заходи, зокрема, пройшли у Парижі, Вашингтоні та в Окленді. Учасники закликали не послаблювати допомогу Києву, посилювати санкції проти Кремля та домагатися справедливого миру. До річниці також готують низку заходів у Фінляндії та Австралії.
Близько 2 000 людей у Парижі вийшли на марш солідарності з Україною. Вони несли прапори та плакати, наголошуючи на необхідності збереження міжнародної підтримки та досягнення справедливого миру.
Акція у Парижі. Фото: Укрінформ
У Вашингтоні сотні учасників зібралися з нагоди четвертої річниці вторгнення РФ, пише CNN. Після мітингу колона рушила до резиденції російського посла. Серед промовців були представники ЄС і України. Вони закликали США збільшити допомогу Києву, розширити санкції та надати додаткове озброєння, зокрема ракети Tomahawk, які раніше відмовився передавати президент Дональд Трамп. Під час акції звучали вимоги посилити тиск на Кремль, а також були плакати на підтримку Владислава Гераскевича.
Акція у Вашингтоні. Фото: CNN
У новозеландському Окленді учасники зібралися на акцію солідарності, щоб нагадати, що минуло чотири роки з початку повномасштабної війни та дванадцять років від початку російської агресії у 2014 році. Під час виступів пролунали заклики до справедливості та відповідальності Росії за злочини, зокрема за незаконну депортацію українських дітей. Промовці наголошували на необхідності міжнародного трибуналу та продовження підтримки України.
“Сьогодні ми знову зібралися в Окленді на знак солідарності з Україною – чотири роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії та дванадцять років з моменту початку війни Росії проти України у 2014 році. Щороку ми стоїмо тут, сподіваючись, що це буде остання річниця, яку ми відзначаємо таким чином. І все ж – ми знову тут. Але ми збираємося не лише для того, щоб пам’ятати. Ми збираємося, щоб наполягати на справедливості. Наполягати на відповідальності. І наполягати на майбутньому, де агресія не винагороджується”, – зазначили в волонтерській групі з Нової Зеландії.
Акція в Окленді
Під час акції нагадали, що одним із найстрашніших злочинів, які Росія чинить в Україні, є незаконна депортація та примусове вивезення українських дітей. Дітей забирають з окупованих територій, розлучають із родинами, дають їм нові імена, документи та нав’язують іншу ідентичність. За різними оцінками, щонайменше 20 тисяч дітей були примусово вивезені. Їх передають у російські сім’ї, державні установи та так звані “табори перевиховання”.
Там дітей змушують зрікатися власного походження, навчають ненавидіти Україну, забувати рідну мову, культуру, сім’ї та дім. Це не випадковість і не побічні наслідки війни – це свідома, цілеспрямована політика. Спроба знищити українську ідентичність і позбавити Україну майбутнього. Сьогодні під окупацією перебувають близько 1,6 мільйона українських дітей.
Тривала війна: Європейські експерти прогнозують тривалість конфлікту в Україні
Європейські посадовці прогнозують, що війна в Україні може тривати від одного до трьох років. За їхньою думкою, Росія веде переговори нечесно, намагаючись отримати те, що не вдається досягти на полі бою. Український високопосадовця зазначає, що переговори зводяться до переконання Дональда Трампа, Україна не є перешкодою для завершення війни. За даними видання, Москва переслідує схожу мету – обидві сторони намагаються не викликати незадоволення Трампа, щоб уникнути посилення санкцій проти РФ або зменшення підтримки України. Переговори в Женеві за посередництва США знову завершилися без значного прогресу, а мирний процес усе більше нагадує політичний спектакль.