США розробляють інструмент для обходу цензури в інтернеті

США готують запустити онлайн-платформу, яка дозволить користувачам у Європі та інших країнах уникати обмежень на доступ до інтернет-контенту. Завданням проекту є протидія цензурі, зокрема, по відношенню до контенту, що розпалює ненависть, висловлювань та пропаганди тероризму. Платформа буде доступна за адресою freedom.gov. Для створення видимості трафік користувачів буде імітувати походження зі Сполучених Штатів, використовуючи технологію VPN. Запуск проекту був запланований на минулий тиждень в рамках Мюнхенської конференції з безпеки, але був відкладений з неуточнених причин.

Україна наполягає на збільшенні виробництва ракет Patriot

Зеленський заявив про відмову США надати ліцензії на виробництво ракет Patriot в Європі. Він зазначив, що всім українським дипломатам та міністру оборони Михайлу Федорову доручено проявляти максимальну активність для досягнення результатів у постачанні ракет для протиповітряної оборони Україні. Крім того, за його словами, Україна має намір окремо порушувати питання про необхідність виробництва власних ракет для ППО в Європі. Зеленський підкреслив, що європейські країни вже збільшують обсяги виробництва, однак темпи цієї роботи залишаються недостатні. Особливу увагу слід приділити можливим обсягам виробництва.

Ключова помилка Заходу: Прийняття Столтенбергом відповідальності за підтримку України

Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг визнав, що основним недоліком Заходу стало недостатнє озброєння та навчання України у період з 2014 по 2022 рік.Про це він заявив в інтерв’ю DW.
На його думку, це могло б допомогти утримати більшу частину території та, можливо, уникнути масштабного вторгнення Росії.
Столтенберг підкреслив, що союзники допустили помилку, не надавши Україні достатньої підтримки після окупації Криму та початку конфлікту на Донбасі.
«Я прагнув бути відвертим у книзі, оскільки вірю в прозорість. Союзники по НАТО надали Україні значну підтримку, але великою помилкою було те, що вони не надали більшої підтримки раніше. Ми повинні були почати у 2014 році. Якби ми це зробили, я вважаю, що українці могли б контролювати більшу територію, і, можливо, запобігти вторгненню Росії», – зазначив Столтенберг.
Він додав, що підтримка мала включати не лише озброєння, а й навчання українських військових протягом усіх років між 2010 і 2014 роками, а також до початку повномасштабної агресії у 2022 році.
Колишній генеральний секретар НАТО визнавав, що вважає «болючим моментом» відмову українському президенту Володимиру Зеленському 2022 року, коли той просив закрити небо над Україною.

Російські Групи Диверсій націлюються на Об’єкти НАТО

Колишні вербувальники та пропагандисти російської ПВК “Вагнер” змінили сферу своєї діяльності та приєдналися до організації диверсій у Європі. Йдеться про залучення економічно незахищених європейців до дій на користь Кремля. За інформацією джерел Financial Times, після невдалого заколоту в червні 2023 року та загибелі засновника ПВК Євгенія Пригожина статус угруповання залишається невизначеним. Однак його інфраструктура, зокрема мережа вербувальників, не припинила роботу і переорієнтувалася на нові цілі. Представники розвідки повідомляють, що раніше ці особи залучали чоловіків із російських регіонів для участі у війні проти України. Наразі вербувальники співпрацюють із європейцями, які перебувають у складному фінансовому становищі. Людям пропонують грошову винагороду за виконання конкретних завдань на території країн НАТО. Один із західних розвідників зазначив, що російська військова розвідка використовує наявні ресурси, зокрема мережу “Вагнера”. За його словами, Москва активізувала пошук так званих “одноразових” агентів для створення хаосу в європейських країнах. Останні два роки Кремль розширює кампанію дестабілізації в Європі, прагнучи послабити підтримку України та спровокувати соціальні заворушення. Після скорочення агентурної присутності через висилку дипломатів із країн ЄС російські спецслужби дедалі частіше діють через посередників. Європейські розвідники вважають мережу “Вагнер” ефективним, хоча й грубим інструментом для проведення таких операцій. Через її представників виконавці отримують завдання, зокрема щодо підпалу автомобілів політиків чи складів із гуманітарною допомогою для України, або ж імітації діяльності нацистських пропагандистів. Зазвичай російські спецслужби створюють щонайменше два проміжні рівні між собою та безпосередніми виконавцями, щоб мати можливість заперечувати свою причетність. Особи, пов’язані з “Вагнером”, мають давні зв’язки з розвідкою і діють у її інтересах. Водночас ФСБ традиційно співпрацює з кримінальними мережами та діаспорами в країнах, що межують із Росією, але такі канали менш ефективні для масового вербування. Важливу роль відіграє також значна присутність прихильників “Вагнера” у соціальних мережах, зокрема в Telegram-каналах, які, за словами європейських посадовців, добре адаптовані до своєї аудиторії. Європейські служби безпеки від самого початку пильно стежать за участю мережі “Вагнера” у російській диверсійній діяльності. Після вербування групи британців наприкінці 2023 року спецслужби виявили ширшу мережу “одноразових” виконавців у різних країнах Європи.

Зеленський закликає до більшої участі Європи в переговорах щодо України

Зеленський підкреслив, що ігнорування Європи на переговорах є помилкою. Він зазначив, що американці часто фокусуються на поступовості дій, розглянувши їх виключно через призму України, а не Росії. Європа має бути більш активно представлена за столом переговорів. Володимир Зеленський також додав, що російська сторона часто використовує аргумент про “дух Анкоріджа”, і це лише припущення. Україна прагне до успіху цих переговорів та підтримує постійний контакт зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та іншими особами, призначеними президентом Трампом.

Європейські країни обговорюють можливість власного ядерного стримування

Кілька європейських країн публічно підтримують переговори щодо створення власної ядерної зброї на додаток до американської атомної зброї на тлі падіння довіри до США під керівництвом Дональда Трампа. Про це повідомляє Politico. Вищі посадові особи двох країн Балтії повідомили Politico, що, хоча вони, як і раніше, розглядають НАТО як наріжний камінь ядерного стримування, тепер вони готові обговорювати роль самої Європи. Це надало нового імпульсу дебатам, які лунали як у публічних виступах, так і в приватних бесідах на Мюнхенській конференції з безпеки. Зростаючий тиск з метою розпочати серйозну розмову про ядерну зброю в Європі є відповіддю на хитку впевненість у тому, що США відіб’ють напад Росії. Ці сумніви не розвіялися навіть після промови держсекретаря США Марко Рубіо, яка була витримана у відносно примирливому тоні. Заступниця міністра оборони Естонії Туулі Дунетон заявила, що її країна не виключає участі в переговорах про єдине ядерне стримування в Європі на ранній стадії. “Ми завжди відкриті для обговорення з партнерами”, – сказала вона, підкресливши при цьому, що США, як і раніше, “прихильні забезпеченню ядерного стримування для країн-союзників”. Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня підтримала цю думку. “Ядерне стримування може дати нам нові можливості. Чому б і ні?” – сказала вона, попередивши, що будь-які кроки повинні відповідати “міжнародним зобов’язанням”. Трамп ставив під сумнів 5-ту статтю Статуту НАТО про колективну оборону, висміював внесок союзників у війну в Афганістані під керівництвом США і неодноразово закликав анексувати Гренландію, що належить Данії (члену НАТО). Повідомляється, що це змушує Європу шукати те, що чиновники називають ще одним шаром “страховки” від Москви. Видання зазначає, що на практиці це означає звернення до Франції та Великої Британії – єдиних ядерних держав Європи. На відміну від Лондона, Париж не входить до Групи ядерного планування НАТО, яка обговорює застосування ядерної сили в рамках Альянсу. Президенти Франції неодноразово підкреслювали, що національні інтереси Франції мають європейський вимір, але наполягали на тому, що будь-яке рішення про запуск ухвалюється виключно Парижем. І канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Франції Емманюель Макрон торкнулися теми європейського ядерного стримування у своїх промовах у Мюнхені. Але не всі згодні з цим курсом. Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес визнав, що Європа повинна стати сильнішою, щоб стримувати Росію, але заявив, що ядерне переозброєння – це неправильний шлях. Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі заявив, що Америка не прибирає свою ядерну парасольку з континенту, хоча Вашингтон хоче, щоб Європа активізувалася і робила більше для звичайної оборони.

Серйозні пошкодження саркофагу ЧАЕС після атаки дрона

Французькі компанії, які проєктували та будували нову захисну оболонку над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, завершили попередню технічну оцінку пошкоджень, отриманих в результаті удару російського дрона 14 лютого 2025 року. Про це пише DW. За результатами аналізу об’єкт, на будівництво якого витратили майже 20 років роботи і понад 2 мільярди доларів, зараз не виконує своїх захисних функцій.

В результаті удару російського дрона нова захисна оболонка четвертого реактора втратила герметичність. Це є критичним для виконання її основної функції – запобігання потраплянню радіоактивного пилу, який накопичувався з 1986 року, у зовнішнє середовище. Крім того, не працюють кранові установки всередині конструкції.

У ЄБРР уточнили, що поширенню радіоактивного пилу заважала спеціальна мембрана, яка з’єднувала новий безпечний конфайнмент з бетонними конструкціями третього енергоблоку. У статті сказано:”Після її пошкодження проблема ускладнюється тим, що мембрана виготовлялася на замовлення спеціально для Чорнобильського проєкту і зараз таких матеріалів немає на ринку”, – повідомив Бальтазар Ліндауер, керівник Департаменту ядерної безпеки ЄБРР.

Важливо, що в результаті російського удару також порушений температурний режим всередині конфайнменту, через що більше неможливо контролювати вологість об’єкта. За оцінкою фахівців, нова захисна оболонка повинна бути відновлена не пізніше 2030 року, інакше наслідки будуть катастрофічними. Якщо цього не відбудеться, проблема Чорнобиля багаторазово загостриться, попереджають автори аналізу.

Європа розглядає створення власної ядерної програми для стримування

Європа вперше з часів холодної війни обговорює створення власної програми ядерного стримування без участі США. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на свої джерела.

За даними агентства, через війну в Україні та сумніви в надійності американських гарантій європейські столиці почали пошук додаткових способів стримування. Важливим фактором у цих обговореннях є Росія, яка володіє найбільшим ядерним арсеналом у світі.

Наразі ядерна зброя в Європі є лише у Великобританії та Франції — близько 400 бойових головок, тоді як у США їх понад 1600. При цьому Великобританія значною мірою залежить від постачань зі США, а Франція має можливість самостійно виробляти ядерні бойові головки.

Президент Франції Еммануель Макрон може запропонувати партнерам розширити французьке ядерне стримування на інші європейські країни. Також розглядається посилення співпраці між Францією та Великобританією, зокрема в рамках Северудської декларації, підписаної минулого року, яка передбачає координацію дій у сфері ядерного стримування.

Обговорення проводяться в закритих форматах, переважно між країнами, на території яких розміщені американські військові бази або які розташовані поблизу Росії. Деякі консультації проходять на військовому рівні без публічного політичного уточнення.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на Мюнхенській конференції з безпеки підтвердив, що подібні обговорення дійсно мають місце. Однак він зазначив, що Європа дотримуватиметься міжнародних та юридичних зобов’язань, а всі рішення прийматимуться в рамках НАТО без формування «зон різної безпеки».

Експерти попереджають, що створення єдиного загальноєвропейського ядерного щита пов’язане з колосальними витратами, політичними ризиками та можливим порушенням угод про нерозповсюдження ядерної зброї. Навіть варіанти з підготовкою «під ключ» вимагатимуть наявності атомної інфраструктури, технологій збагачення урану та політичної готовності до серйозних міжнародних конфліктів.

У якості більш реалістичної альтернативи розглядають розвиток сучасних неядерних систем стримування. У 2025 році країни ЄС та Великобританія сумарно спрямували понад 530 мільярдів доларів на оборону, зміцнюючи свої традиційні військові сили.

У НАТО, своєю чергою, наголошують на незмінності зобов’язань США. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте та представники Пентагону неодноразово заявляли, що ядерне стримування продовжує діяти щодо всіх союзників. Очікується, що питання європейського ядерного стримування стане одним із центральних на Мюнхенській конференції з безпеки, відображаючи глибші зміни в підходах Європи до забезпечення власної безпеки.

Зміна фокусу підтримки України: США скорочують допомогу, Європа збільшує

У 2025 році військова допомога Україні від США зменшиться на 99%. Європа, навпаки, значно збільшить обсяги підтримки. Інформація опублікована Ukraine Support Tracker. Основні країни-донори цьогорічної допомоги включають:- Німеччина – 9 млрд євро- Велику Британію – 5,4 млрд євро- Швецію – 3,7 млрд євро- Норвегію – 3,6 млрд євро- Данію – 2,6 млрд євро. Європейські країни беруть на себе основну відповідальність за військову підтримку України.

Європейська підтримка України зростає, компенсуючи зменшення американської допомоги

У 2025 році Європа змогла компенсувати зменшення американської допомоги Україні. Про це пише Bild, посилаючись на дослідження Кільського інституту світової економіки. Згідно з даними, підтримка України з боку США у 2025 році зменшилася на 99%, проте загальний обсяг допомоги залишився на рівні попередніх років завдяки значному збільшенню внеску Європи. Європейські країни надали близько 29 млрд євро у вигляді військової допомоги, тоді як у 2022–2024 роках цей показник становив 17–18 мільярдів. Фінансова та гуманітарна підтримка зросла на 59% і досягла 39 млрд євро. Найбільший обсяг допомоги у 2025 році надала Німеччина — 9 млрд євро військової допомоги та ще 600 млн на придбання американської зброї через PURL. Велика Британія виділила 5,4 млрд євро, Швеція — 3,7 млрд євро, Норвегія — 3,6 млрд євро, Данія — 2,6 млрд євро. Загалом країни Північної Європи надають значно більше допомоги, ніж Південної — 33% проти 3%.