Миколу Калашника розглядають для Кабміну на тлі звинувачень у масштабних зловживаннях

Голову Київської обласної військової адміністрації Миколу Калашника розглядають як можливого кандидата на посаду в Кабінеті Міністрів. На тлі численних звинувачень у масштабному розкраданні бюджетних коштів і зловживанні владою це спричинило широкий суспільний резонанс. Про це повідомляють ЗМІ.

За наявною інформацією, Микола Калашник готується до переходу в уряд. Йдеться про можливість зайняти місце чинного віцепрем’єра з відновлення Олексія Кулеби або отримати іншу високу посаду.

Такий розвиток подій подають як продовження їхньої спільної діяльності ще з періоду роботи в Дарницькій РДА. Водночас з юридичної та антикорупційної точки зору можливе призначення сприймають як спробу перенести досвід системного розкрадання бюджету на загальнодержавний рівень.

Як приклад наводять ситуацію в Білогородці, де реконструкція дитячого садка «Барвінок», за цими даними, перетворилася на тривале вимивання коштів. Після чотирьох тендерних процедур очікувана вартість робіт збільшилася зі 161,62 млн до 199,40 млн гривень. Договір уклали із завищенням цін на матеріали до 60 %, що, як стверджується, призвело до переплати в 60 млн гривень, яку голова КОДА свідомо проігнорував.

Окремо згадується відновлення парку Рудка в Бородянці. За цими твердженнями, Калашник разом із директором департаменту регіонального розвитку Кравченком та спеціалістом Волохонським умисно заклали в Prozorro дискримінаційні вимоги під підконтрольні компанії. Серед них називають ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «БК Хортіс», ТОВ «ОКСІ-К» та КП «Благоустрій-Бородянка».

Найбільш резонансним епізодом автори називають будівництво захисної та житлової інфраструктури на Київщині. За наведеними даними, організована група на чолі з Калашником та його першим заступником розікрала понад 1,09 млрд гривень. Після штучного усунення конкуренції підряди на відбудову в Бородянці по вул. Центральній отримали ТОВ «Трест КМБ-3» та ТОВ «БМБУД». Крім того, напередодні Нового року цим компаніям без конкурсу додатково виділили ще 61,9 млн гривень.

Повідомляється, що судове переслідування цієї корупційної схеми вже розпочато. Слідча суддя Личаківського районного суду Львова Ціпивко у справі № 463/5665/26 (провадження 1-кс/463/5590/26) визнала бездіяльність ДБР незаконною та зобов’язала негайно відкрити розслідування за статтями про легалізацію майна та перевищення влади.

Також слідча суддя Солом’янського районного суду Києва Букіна в ухвалі від 26 червня 2026 року у справі № 760/18007/26 (провадження 1-кс/760/8528/26) задовольнила скаргу та зобов’язала Головне управління СБУ у Києві та Київській області внести відомості до ЄРДР за фактами масштабного розкрадання та хабарництва.

Антикорупційне відомство перевіряє рахунки родини ексчиновника Держрибагентства Альберта Ткачова

Українські банки отримали від антикорупційного відомства запити щодо виявлення рахунків і перевірки фінансових операцій колишнього керівника управління Держрибагентства у Дніпропетровській області Альберта Ткачова, а також його близьких. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на відповідне звернення правоохоронців.

У запитах від банків вимагають надати розгорнуті відомості про наявні рахунки, залишки коштів, здійснені операції, призначення платежів і повні дані контрагентів Альберта Ткачова та членів його родини. Крім того, перевірка охоплює залишки цінних паперів і рух інших активів на ринку капіталу.

У 2025 році Альберт Ткачов обіймав посаду начальника управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області. Відповідно до його декларації за 2025 рік, родина має у власності житловий будинок і земельну ділянку. При цьому за два роки між звітними періодами сім’я придбала автомобіль Toyota 2023 року випуску, а доходи дружини посадовця помітно зросли: якщо три роки тому вона заробляла 650 тисяч гривень на рік, то наразі задекларувала дохід у 4 мільйонів гривень.

Також варто нагадати, що у 2016 році Альберт Ткачов уже опинявся в центрі гучного скандалу через «полювання» рибінспекторів та силовиків, під час якого постраждали люди. Тоді це завершилося звільненням тодішнього керівника обласного управління Олександра Жука, а сам Ткачов залишив посаду за власним бажанням.

Окрім цього, повідомляється, що раніше антикорупціонери вже надсилали аналогічний запит щодо пошуку банківських рахунків і перевірки транзакцій стосовно колишнього голови Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України Юрія Щиголя, який очолював відомство у 2020–2023 роках.

Підозри щодо нерухомості та махінацій на лінії «15-45»

Директорку установи підозрюють у приховуванні відомостей про столичну нерухомість. Водночас на закупівлях програмного забезпечення для гарячої лінії «15-45» виявили масштабні фінансові махінації. Про це повідомляє видання «МЕЖА».

Журналісти встановили схему на понад 100 мільйонів гривень, пов’язану з програмно-технічним забезпеченням лінії «15-45». За їхніми даними, цю систему роками обслуговували пов’язані між собою компанії з ознаками фіктивності.

Зокрема, власниця компанії «ВП-Айті» отримувала бюджетні мільйони, попри те, що фігурувала у справах про крадіжки котячого корму з «Епіцентру». Інший власник фірми-контрактера має судові ухвали через борги перед «Київводоканалом».

Очільниця Центру Маріанна Вільшинська керує установою з квітня 2022 року та працює в Києві. Однак у декларації вона вказує лише чотири об’єкти нерухомості чоловіка на Львівщині, повністю ігноруючи житло в столиці.

Після цього розслідування Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей та можливого привласнення бюджетних коштів.

Корупційні схеми на митниці у Вінниці та на Львівщині: посадовців затримали під час отримання хабарів

Служба безпеки України разом із Державним бюро розслідувань та Національною поліцією затримали двох посадовців регіональних підрозділів Державної митної служби. За даними СБУ, вони організували незаконне отримання неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення товарів і транспорту.

У Вінниці правоохоронці викрили головного державного інспектора місцевої митниці. Він пропонував брокерам за гроші сприяти швидкому оформленню вантажів. Схема стосувалася безперешкодного оформлення запчастин до вантажних транспортних засобів у режимі «експорт». За одне митне оформлення посадовець вимагав від 300 до 700 доларів США залежно від номенклатури товарів. Якщо ж платити відмовлялися, чиновник навмисно затягував процес і застосовував безпідставні митні процедури.

На Львівщині затримали начальника одного з відділів митного поста «Городок». Слідство вважає, що він налагодив корупційну схему під час імпорту транспортних засобів. Йшлося про безперешкодне та швидке оформлення автомобілів, які ввозилися в Україну. За кожну імпортовану автівку посадовець встановив фіксований «тариф» — 60 доларів США. У разі відмови від сплати він погрожував імпортерам штучними затримками під час розмитнення транспорту.

Правоохоронці задокументували діяльність обох фігурантів і затримали їх безпосередньо під час одержання чергових хабарів. Під час обшуків у затриманих вилучили речові докази, які повністю підтверджують їхню протиправну діяльність.

Обом посадовцям повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. За ці корупційні злочини їм загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Комплексні заходи з викриття зловмисників проводили співробітники СБУ у Вінницькій та Львівській областях спільно з ДБР та Національною поліцією за процесуального керівництва обласних прокуратур.

Готівкові заощадження та майно Андрія Тимченка: що вказано у декларації за 2025 рік

Посадовець Андрій Тимченко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій зазначив дохід понад 1,1 мільйона гривень, а також значні заощадження у гривнях та іноземній валюті. Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з документом, заступник голови районної державної адміністрації задекларував готівкові кошти у розмірі 570 тисяч гривень, 145 тисяч доларів США та 85 тисяч євро. У порівнянні з 2024 роком сума накопичень у національній валюті зросла, тоді як обсяги заощаджень в іноземній валюті залишилися без змін.

У власності Тимченка є дві квартири у столиці. Перша квартира площею 104,7 кв.м була придбана у 2012 році за 1,161 мільйона гривень і належить йому особисто. Друга квартира площею 51 кв.м оформлена у 2007 році та перебуває у спільній власності з дружиною Ніною Тимченко, при цьому посадовцю належить 67%.

Також заступник голови РДА володіє земельною ділянкою площею 2429 кв.м у селі Харківці Київської області. Серед транспортних засобів у декларації вказаний автомобіль Toyota Prado 2006 року випуску, який був придбаний за 379,5 тисяч гривень.

Інформація про корпоративні права, цінні папери або об’єкти незавершеного будівництва у звітності відсутня. Наскільки задекларовані активи та накопичення посадовця відповідають його офіційним доходам, має з’ясувати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час відповідної перевірки.

Як новостворений ФОП отримав 44 мільйони гривень від «Лісів України»

ДП «Ліси України» передало підрядникам мільярди гривень, хоча серед них є чимало компаній і ФОПів без власної техніки та працівників. Гроші отримують навіть новостворені підприємці. Масштаби цих схем стали настільки значними, що про них уже публічно заявили в Держаудитслужбі.

Попри відкриті кримінальні провадження та резонансні розслідування, суттєвих змін не відбувається. За останній рік в Україні зареєстрували 22 ФОПи, які працюють у сфері лісозаготівлі та вже встигли виграти тендери на суму понад мільйон гривень.

Серед новостворених ФОПів найбільші суми отримала Галина Гресько із села Паранине Житомирської області. Вона зареєструвала ФОП лише 10 місяців тому, у серпні 2024 року, і до цього не займалася підприємницькою діяльністю. Водночас уже за кілька днів після реєстрації Гресько уклала свій перший договір.

Отримати багатомільйонні підряди від ДП непросто, оскільки для цього потрібно подати договір на виконання аналогічних робіт і рекомендаційний лист. Саме вимога щодо досвіду зазвичай не дозволяє новим ФОПам і ТОВ проходити відбір у такій специфічній галузі, як лісозаготівля. Однак, вочевидь, керівник Столичного лісового офісу Сергій Заєць посприяв Гресько. Саме він надав їй рекомендаційного листа, у якому зазначив: «враховуючи досвід співпраці з ФОП Гресько, рекомендуємо співпрацювати з цією виконавицею».

Сергій Заєць говорить, що всі закупівлі проходять через тендери. Проте перший договір із Гресько був укладений лише на 24,5 тис. грн, тоді як тендерні процедури починаються від 50 тис. грн. Імовірно, цей невеликий контракт підписали через кілька тижнів після реєстрації ФОП лише для формального підтвердження наявності досвіду.

За номером телефону, який вказаний у договорі, ніхто не відповідає. Питання стосуються не тільки рекомендаційного листа, а й самої процедури тендерів. Зокрема, перший великий тендер Гресько виграла в ТОВ «Форест сервіс плюс». Водночас компанія пропонувала виконати роботи за 4 млн 198 тис. грн, а Гресько — за 4 млн 200 тис. грн. Попри це, «Форест сервіс плюс» самостійно відмовилася від перемоги.

У Тернополі викрили голову ЕКОПФО та трьох лікарок у справі про хабар за оформлення інвалідності

У Тернополі правоохоронці повідомили про підозру голові експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та трьом лікаркам. За версією слідства, вони отримали від пацієнта 47 тисяч гривень і 2 тисячі доларів США за оформлення третьої групи інвалідності. Під час обшуків у службових кабінетах медиків та за місцем їхнього проживання вилучили 75 600 доларів США та 73 350 євро.

Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі.

Від 1 січня 2025 року в Україні діє система оцінювання повсякденного функціонування, яка замінила медико-соціальну експертизу.

За даними слідства, до лікарів звернувся пацієнт, щоб подати документи на розгляд експертної команди щодо встановлення йому 3-ї групи інвалідності. У військовозобов’язаного у 2016 році діагностували онкозахворювання щитоподібної залози та зробили оперативне втручання.

У прокуратурі зазначили, що лікарка-невролог повідомила хворому про можливість допомогти з документами, однак за це потрібно було передати їй орієнтовно 50 000 грн. За версією слідства, ці гроші вона мала розподілити між іншими лікарями, які підготують відповідні висновки в медичній документації.

Під час оформлення документів на призначення інвалідності сума неправомірної вигоди збільшилася ще на 2000 доларів США. Пацієнт передав неврологу гроші, які вона розподілила між головою ЕКОПФО, членами цієї команди та завідувачкою реабілітаційного відділення. Загалом вони отримали 47 000 грн і 2000 доларів США.

У поліції Тернопільщини повідомили, що всім чотирьом оголошено підозри у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — вимагання та отримання неправомірної вигоди. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Триває розслідування за процесуального керівництва Тернопільської окружної прокуратури. Його здійснюють слідчі Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за оперативного супроводу УСБУ в області.

Застава за Миколу Тищенка: хто сплатив кошти і що відомо про платників

П’ять мільйонів гривень застави за народного депутата Миколу Тищенка внесло дніпровське ТОВ «Востоктранслогістика», яке протягом останніх двох років не демонструвало жодного виторгу. Ще 4,35 мільйона гривень сплатив бізнесмен і колишній керівник держпідприємств Костянтин Бурковський. Із решти 650 тисяч гривень Тищенко розрахувався сам. Про це повідомляють ЗМІ.

ТОВ «Востоктранслогістика» було зареєстроване у Дніпрі у 2014 році. Його основний вид діяльності — надання в оренду машин та обладнання. Статутний капітал компанії складає 200 тисяч гривень.

За підсумками 2025 року підприємство задекларувало нульовий виторг і 71,6 тисячі гривень чистого збитку. У 2024 році виторг також дорівнював нулю, а збиток становив 54,9 тисячі гривень. Водночас наприкінці 2025 року на балансі компанії обліковувалися 64,37 мільйона гривень активів і 64,59 мільйона гривень зобов’язань. У штаті був один працівник.

Наразі власником і директором фірми є Дмитро Передерій. Посаду керівника він обійняв у січні 2025 року, а одноосібним засновником став у грудні того ж року.

До 4 грудня 2025 року засновником компанії була кіпрська Ferama Logistic Ltd, а кінцевим бенефіціаром значився Павло Жицький. Він керував підприємством із вересня 2019-го до січня 2025 року.

За даними YouControl, «Востоктранслогістика» пов’язується з групою компаній екснардепа Олександра Онищенка, який перебуває в розшуку НАБУ та перебуває під санкціями США й РНБО.

Сам Онищенко заперечив будь-яку причетність до компанії, заявивши: «Я 10 років не живу в Україні. Це старі компанії, їх забрали ще у 2016 році». На запитання про Тищенка він відповів: «Ні, він рідкісний мудак».

У 2016 році Павла Жицького засудили як учасника «газової справи» Олександра Онищенка. У межах угоди зі слідством він визнав, що керував фірмою, через яку державний газ продавали за заниженими цінами через фіктивні аукціони.

Суд призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з трирічним іспитовим строком, заборонив обіймати керівні посади протягом двох років і оштрафував на 85 тисяч гривень. Вирок набрав законної сили.

Спочатку підприємство мало назву «Газ-Екосистема» та працювало у сфері торгівлі газом. У лютому 2018 року компанія змінила і назву, і вид діяльності.

У реєстрі боржників щодо цього товариства відкриті три виконавчі провадження — 2020, 2022 та 2023 років. В усіх випадках стягувачем виступає податкова служба.

Ще 4,35 мільйона гривень застави за Тищенка сплатив Костянтин Бурковський.

Бурковський є власником трьох компаній: 100% ТОВ «Лампогаз-Україна», 70% ТОВ «Юкрейн-Інвестмент Груп» та 20% ТОВ «Укрпромхімгрупп». Номінальна вартість його часток перевищує 14 мільйонів гривень.

Також він зареєстрований у Києві як ФОП із видом діяльності у сфері права. У реєстрах він досі значиться керівником припиненого Тернопільського обласного об’єднання спиртової промисловості «Тернопільспирт».

У 2015 році Бурковський був серед чотирьох кандидатів на посаду директора «Укрспирту», однак конкурс не завершили через судове оскарження.

У 2020 році він подавав декларацію як кандидат на посаду директора ДП «Енергія природи». У декларації за 2019 рік він не зазначив доходів, але вказав мільйон гривень і 20 тисяч доларів готівкою, частки у трьох компаніях та автомобіль Land Rover 2006 року.

Роком раніше Бурковський задекларував 1,5 мільйона гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Оскільки остання доступна декларація датована 2019 роком, встановити актуальний майновий стан Бурковського та джерело 4,35 мільйона гривень, внесених у 2026-му, неможливо.

У 2019 році Бурковський балотувався до Верховної Ради як самовисуванець, але мандат не отримав.

Тищенко сплатив заставу у справі про вимагання хабаря

У справі про вимагання хабаря Микола Тищенко вніс за себе заставу в розмірі 10 млн гривень.

За словами адвоката нардепа, за наявною у нього інформацією, заставу вже внесено. Він також зазначив, що, наскільки йому відомо, ці кошти належать як самому пану Миколі, так і третій особі. Хто саме є цією особою, адвокат не повідомив, оскільки не має такої інформації.

Обшуки у «Вирії» пов’язують із боротьбою за державні тендери на дрони

У медіапросторі загострилася дискусія щодо справжніх причин слідчих дій ДБР у відомого виробника БпЛА. Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов відкинув версію про «тиск на свободу слова» і заявив, що конфлікт має суто комерційне підґрунтя.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

За словами Ніколова, припущення про те, що обшуки стали «відповіддю» військових на скандальний матеріал видання «Бабель» про батальйон «Скеля», виглядає надто романтизованим. Він звернув увагу, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко публічно не пов’язує ці події. Натомість, за оцінкою журналіста, справжньою причиною дій правоохоронців став початок великих державних тендерів на закупівлю дронів.

Цю позицію підтримав і радник міністра оборони Сергій Флеш. Він зазначив, що конкуренти готові на все, аби усунути з торгів «Вирій», який виробляє одні з найкращих та найдешевших FPV-дронів в Україні, і перехопити мільярдні контракти.

Ніколов наголосив, що дії ДБР є класичним «комерційним бєспрєдєлом», мета якого — витіснити сильного гравця з ринку. Водночас у коментарях під дописом виникла суперечка: співзасновниця «Бабеля» Катерина Коберник іронічно відреагувала на закиди про «нападки на антикорупціонерів», а інші користувачі зауважили, що через вилучення документації та заблоковані кошти робота підприємства опинилася під загрозою. Також зазначається, що Мінцифри поки дистанціюється від розв’язання проблеми.