Як новостворений ФОП отримав 44 мільйони гривень від «Лісів України»

ДП «Ліси України» передало підрядникам мільярди гривень, хоча серед них є чимало компаній і ФОПів без власної техніки та працівників. Гроші отримують навіть новостворені підприємці. Масштаби цих схем стали настільки значними, що про них уже публічно заявили в Держаудитслужбі.

Попри відкриті кримінальні провадження та резонансні розслідування, суттєвих змін не відбувається. За останній рік в Україні зареєстрували 22 ФОПи, які працюють у сфері лісозаготівлі та вже встигли виграти тендери на суму понад мільйон гривень.

Серед новостворених ФОПів найбільші суми отримала Галина Гресько із села Паранине Житомирської області. Вона зареєструвала ФОП лише 10 місяців тому, у серпні 2024 року, і до цього не займалася підприємницькою діяльністю. Водночас уже за кілька днів після реєстрації Гресько уклала свій перший договір.

Отримати багатомільйонні підряди від ДП непросто, оскільки для цього потрібно подати договір на виконання аналогічних робіт і рекомендаційний лист. Саме вимога щодо досвіду зазвичай не дозволяє новим ФОПам і ТОВ проходити відбір у такій специфічній галузі, як лісозаготівля. Однак, вочевидь, керівник Столичного лісового офісу Сергій Заєць посприяв Гресько. Саме він надав їй рекомендаційного листа, у якому зазначив: «враховуючи досвід співпраці з ФОП Гресько, рекомендуємо співпрацювати з цією виконавицею».

Сергій Заєць говорить, що всі закупівлі проходять через тендери. Проте перший договір із Гресько був укладений лише на 24,5 тис. грн, тоді як тендерні процедури починаються від 50 тис. грн. Імовірно, цей невеликий контракт підписали через кілька тижнів після реєстрації ФОП лише для формального підтвердження наявності досвіду.

За номером телефону, який вказаний у договорі, ніхто не відповідає. Питання стосуються не тільки рекомендаційного листа, а й самої процедури тендерів. Зокрема, перший великий тендер Гресько виграла в ТОВ «Форест сервіс плюс». Водночас компанія пропонувала виконати роботи за 4 млн 198 тис. грн, а Гресько — за 4 млн 200 тис. грн. Попри це, «Форест сервіс плюс» самостійно відмовилася від перемоги.

Повернення ексчиновника Держаудитслужби з великими статками

Експосадовиця Держаудитслужби Оксана Бершеда планує повернутися на посаду завідувачки сектору розгляду скарг Західного офісу Держаудитслужби. У декларації зафіксовано значний обсяг нерухомого майна, придбаного з 2016 по 2024 роки.

Основне майно родини (декларантка та її чоловік Едуард Остапишин, пенсіонер СБУ) – житловий будинок площею 150,9 м² з господарськими приміщеннями площею 45 м² та земельними ділянками площею 434 м² і 600 м² у Брюховичах (право користування для Бершеди, власність чоловіка з 2016 року). Додатково – земельна ділянка площею 1000 м² у Підбірцях (власність Бершеди з грудня 2020 року).

У 2024 році Бершеда придбала квартиру площею 71,5 м² у Львові за 2,55 млн гривень, два нежитлові приміщення площею 5,4 м² і 3,8 м² за 100,8 тис. гривень, а також машиномісце площею 12,7 м² (право користування Бершеди, власність чоловіка з серпня 2022 року, вартість 195 тис. грн).

У родині є автомобілі Hyundai Tucson (2018), власність чоловіка з лютого 2019 року, вартістю 609 тис. грн, та Hyundai i30 (2018), право користування Бершеди, власність чоловіка з липня 2020 року, вартістю 509,6 тис. грн.

Перед поверненням на державну службу Бершеда задекларувала 872 тис. гривень заробітної плати від ТОВ “Надійна транспортна компанія” (код 42398934) та 3 484 грн соціальних виплат від Львівського обласного центру зайнятості; чоловік — 261,6 тис. грн пенсії від ГУ ПФУ у Львівській області та 106 тис. грн заробітної плати від ТОВ “Алан”.

Грошові активи: 46 тис. доларів готівкою у Бершеди та 700 тис. грн готівкою у чоловіка. Банківські рахунки відкриті в Приватбанку, Універсал Банку та ПУМБ (без зазначених сум). Фінансові зобов’язання, цінні папери, корпоративні права та інші витрати відсутні.

Мільярди під ризиком: аудитори КМДА виявили порушень на 435 мільйонів гривень, але жоден чиновник не був звільнений

У 2025 році “муніципальні” аудитори здійснили 38 перевірок фінансово-господарської діяльності столичних КП, структурних підрозділів КМДА і РДА і зафіксували при цьому факти порушень на загальну суму 435,8 млн гривень, з яких 49,3 млн визнали остаточно втраченими. Це – більше, ніж було виявлено “ревізорами” позаминулого року, коли було встановлено факти порушень на 348 млн гривень – щоправда, тоді “в нікуди” пішли 108,2 млн гривень. Як завжди, у 2025 йшлося про неправомірне завищення вартості та обсягів робіт, “прописані” під конкретних учасників дискримінаційні тендери, “дивні” нарахування премій та надбавок працівникам, недоотримання коштів від оренди комунального майна тощо. При цьому за весь минулий рік керівництво Києва піддало “легким дисциплінарним покаранням” лише 8 посадовців, з яких жоден не був звільнений. Правоохоронці за результатами торішніх аудитів відкрили 11 кримінальних проваджень. Однак, вочевидь, такі справи будуть розслідуватися роками без особливих результатів – як це зазвичай відбувається у таких ситуаціях.Про те, які факти фінансових зловживань і маніпуляцій в роботі міських комунальних структур були зафіксовані “муніципальними ревізорами” у минулому році, КВ стало відомо зі звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) про результати діяльності за 2025 рік.Як зазначено у документі, протягом минулого року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 38 аудитів (усі – планові, жодного позапланового). При цьому, у звіті за рік, вочевидь, вперше зазначено лише інформацію по перевіркам, які проводив саме Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту – раніше у таких документах повідомлялося про усі подібні перевірки, якими також займаються підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА. Принаймні, у звіті-2025 немає даних про “інші ревізії”.За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 435,8 млн гривень, а саме: 280,7 млн гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів, 105,8 млн – порушення з ризиком втрат і 49,3 млн – порушення, що призвели до втрат. Крім того, “ревізори” з’ясували, що внаслідок неефективних управлінських рішень міським бюджетом було втрачено 51,8 млн гривень, а ще 866,3 млн гривень столична влада ризикувала втратити. Частину вищезазначених порушень було усунуто. Так, за даними аудиторів, було відшкодовано втрат та усунуто інших порушень на суму 127,9 млн гривень, у тому числі за рахунок минулих періодів – 11,7 млн гривень (йдеться, вочевидь, про повернення коштів, втрату яких було зафіксовано у аудитах за попередні роки. – КВ). Також структурні підрозділи КМДА, столичні КП і РДА все ж усунули недоліки внаслідок неефективного використання коштів на суму 5,9 млн гривень та недоліків і порушень із ризиком втрат на суму 11 млн гривень. За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2024 році рекомендацій “ревізорів” становить 604,1 млн гривень. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 93,5 млн гривень. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”.Також у звіті повідомляється, що торік до правоохоронних органів були передані матеріали за 55 об’єктами аудиту, з яких 14 – це матеріали за аудитами, що були здійснені в 2025-ому (решта матеріалів стосуються більш ранніх перевірок. – КВ). Усього станом на 31 грудня 2025 року у правоохоронних органах було зареєстровано 273 кримінальних провадження, які були зареєстровані за матеріалами перевірок аудиторського департаменту КМДА або до яких були долучені матеріали таких перевірок. Із них 11 справ було відкрито за результатами саме минулорічних аудитів.Також аудитори КМДА поінформували, що по всіх цих кримінальних провадженнях підготовлено 108 повідомлень про підозру “відповідальним за правопорушення осіб”, а по 61 кримінальному провадженню до судів вже було передано обвинувальні акти. Крім того, минулоріч за результатами аудитів до різних видів відповідальності було притягнуто 8 посадових осіб, з яких 4 особам було винесено попередження, 2 особам було винесено догани, а інших 2 осіб було позбавлено премій та надбавок або ж такі виплати були зменшені. При цьому у 2025 році під час перевірок аудиторами було надано 570 рекомендацій щодо усунення різних порушень та їхнього недопущення у майбутньому, із яких 347 були виконані повністю, 91 – виконані частково, 96 – не виконані, а ще по 36 зауваженням не настав термін виконання (станом на кінець минулого року).Що знаходили аудиториУ звіті за 2025 рік аудитори згрупували “найяскравіші” встановлені ними недоліки за 13 напрямами, в рамках яких описано, які саме структури допустили порушення і як це сталося. При цьому, не всі такі випадки прямо призвели до втрат чи ризику втрат бюджетних коштів. КВ вирішила описати частину прикладів по деяким напрямам – переважно по тим, по яким наше медіа раніше не готувало оглядові матеріали. Бо про деякі перевірки, які описані у звіті-2025, КВ писала протягом минулого року – наприклад, про аудит управління туризму та промоцій КМДА і підпорядкованого йому “Київського міського центру розвитку туризму” та інші перевірки.Як зазначено у звіті, протягом минулого року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 38 аудитів (усі – планові, жодного позапланового). При цьому, у звіті за рік, вочевидь, вперше зазначено лише інформацію по перевіркам, які проводив саме Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту – раніше у таких документах повідомлялося про усі подібні перевірки, якими також займаються підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА. Принаймні, у звіті-2025 немає даних про “інші ревізії”.За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 435,8 млн гривень, а саме: 280,7 млн гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів, 105,8 млн – порушення з ризиком втрат і 49,3 млн – порушення, що призвели до втрат. Крім того, “ревізори” з’ясували, що внаслідок неефективних управлінських рішень міським бюджетом було втрачено 51,8 млн гривень, а ще 866,3 млн гривень столична влада ризикувала втратити. Частину вищезазначених порушень було усунуто. Так, за даними аудиторів, було відшкодовано втрат та усунуто інших порушень на суму 127,9 млн гривень, у тому числі за рахунок минулих періодів – 11,7 млн гривень (йдеться, вочевидь, про повернення коштів, втрату яких було зафіксовано у аудитах за попередні роки. – КВ). Також структурні підрозділи КМДА, столичні КП і РДА все ж усунули недоліки внаслідок неефективного використання коштів на суму 5,9 млн гривень та недоліків і порушень із ризиком втрат на суму 11 млн гривень. За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2024 році рекомендацій “ревізорів” становить 604,1 млн гривень. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 93,5 млн гривень. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”.

Начальника фінансової служби на Київщині звинуватили у незаконних виплатах

Працівники ДБР у взаємодії з СБУ та за сприяння Держаудитслужби викрили начальника фінансової служби військової частини на Київщині, який продовжував нараховувати грошове забезпечення звільненим військовослужбовцям.Обвинувальний акт скеровано до суду.Офіцер упродовж року після звільнення двох військовослужбовців не припинив нарахування виплат. За висновком судово-економічної експертизи, через такі дії посадовця держава втратила майже 500 тисяч гривень.Начальнику фінансової служби інкримінують недбале ставлення до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 425 КК України).Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.Крім того, у межах кримінального провадження подано цивільний позов з метою повернення незаконно виплачених коштів у державну власність.Процесуальне керівництво здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.