Підозра Сергію Савчуку у незаконному збагаченні на 32 млн грн

Колишньому керівнику Держгеокадастру у Чернівецькій області Сергію Савчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, він оформив маєток із басейном, готельні будиночки та земельні ділянки на курорті на колишню дружину та батьків.

Загальна вартість цього майна становить 32 млн грн. Водночас за останні п’ять років офіційні доходи посадовця та його родичів не перевищили 6,5 млн грн.

Слідство зазначає, що з 2021 року офіційні доходи Савчука та членів його родини сягнули близько 6,5 млн грн. Однак за цей самий період вони набули активів на понад 38 млн грн, а законність походження цих коштів не підтверджується задекларованими доходами.

За даними прокуратури Чернівецької області, будинок і нерухомість у Миговому були оформлені на колишню дружину посадовця Віталіну Савчук. Хоча Савчук офіційно розлучився з нею понад 10 років тому, вони й надалі мешкають разом, ведуть спільний побут і користуються набутим майном. При цьому у деклараціях він вказує інше місце проживання.

Окремо встановлено, що чотири ділянки у 2024 році були оформлені на його матір.

Наразі слідчі з’ясовують джерела походження коштів, за які було придбано це майно, а також перевіряють наявність іншої нерухомості, що може належати посадовцю. Сергію Савчуку повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368-5 ККУ. Як запобіжний захід йому обрали заставу у 2,6 млн грн.

Сергій Бабак задекларував нерухомість, автомобілі преміум-класу, мистецтво та інвестиції в ОВДП

Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у декларації вказав значний обсяг майна, кілька автомобілів преміум-класу, твори мистецтва відомих українських художників, а також великі вкладення в облігації внутрішніх державних позик.

Серед нерухомості депутата — квартира у Києві площею 162 м², яку він набув у 2006 році. На дату придбання її вартість становила 191 тис. грн. Водночас орієнтовна ринкова ціна подібного житла в столиці на той час могла становити від 300 до 600 тис. грн залежно від району та стану квартири.

Також Сергію Бабаку належать три земельні ділянки в селі Блиставиця Бучанського району Київської області. Їхня площа становить 1161 м², 509 м² та 720 м², а набуті вони були у листопаді 2003 року. Вартість на момент придбання в декларації не зазначена. У 2003 році такі ділянки в Київській області коштували порівняно недорого — орієнтовно від 10 до 40 тис. грн кожна.

У тому ж селі Блиставиця депутат задекларував садовий будинок площею 193,2 м², набутий у 1999 році. Його вартість вказана на рівні 44 тис. грн. На той час це була типова ціна дачного будинку в цьому районі.

Партнерка депутата Ольга Руднєва володіє двома квартирами у Києві. Перша має площу 78 м² і була набута у 2012 році за 735 тис. грн. Друга — 91,7 м², її придбали у 2017 році за 1,07 млн грн. Крім того, у 2022 році вона набула паркомісце площею 18,6 м² за 280 тис. грн.

У декларації також зазначено п’ять транспортних засобів.

Сергій Бабак активно інвестував у державні облігації. У 2025 році він придбав ОВДП на загальну суму понад 9 млн грн: 7,6 млн грн у червні та 1,5 млн грн у грудні. Загальна номінальна вартість його пакету ОВДП сягнула 6,68 млн грн. Дохід у вигляді купонів за облігаціями перевищив 1,5 млн грн.

За 2025 рік сам Бабак задекларував 855 тис. грн заробітної плати у Верховній Раді та 817 тис. грн компенсації витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень.

Ольга Руднєва задекларувала 4,72 млн грн доходу. Це заробітна плата в Благодійній організації «Благодійний фонд „Суперлюди“».

Серед грошових активів Бабак вказав 140 тис. грн готівкою та 150 тис. доларів США. Ольга Руднєва задекларувала 130 тис. доларів США готівкою. На банківських рахунках, переважно в ПриватБанку та ВСТ Банку, зберігаються кошти на суму понад 3 млн грн.

Окремо в декларації зазначено інше майно. У власності Руднєвої перебувають картини Марії Приймаченко та Євгенії Гапчинської. Їхня вартість не вказана, оскільки це майно було набуте до початку дії закону про декларації.

Крім того, Бабак є засновником Благодійного фонду «Українська спадщина» та з 2005 року має частку 12,5 % у ТОВ «Інвестсервіс».

Доходи родини та нерухомість: що задекларував Андрій Марчуков

Заступник начальника відділу контролю митної вартості Одеської митниці Андрій Марчуков задекларував за 2025 рік 716 тис. грн доходу. Уся ця сума складається із заробітної плати за основним місцем роботи.

Його дружина Катерина Марчукова, яка працює в Рахунковій палаті, задекларувала 954,6 тис. грн доходу. Крім того, родина отримала від профспілок невеликі подарунки в негрошовій формі на загальну суму близько 2,3 тис. грн.

У декларації вказано три об’єкти нерухомості.

Перший — квартира площею 36,1 м² в Одесі, набута 2003 року. Вартість на дату набуття права зазначена на рівні 8 тис. грн. Орієнтовна ринкова вартість аналогічного житла в Одесі наприкінці 2003 року становила приблизно 40–65 тис. грн залежно від району та стану.

Другий об’єкт — квартира площею 48,2 м² в Обухові Київської області, набута 2011 року. Її вартість на дату набуття становить 19 тис. грн. Орієнтовна ринкова ціна такого об’єкта в Обухові на той час становила приблизно 200–320 тис. грн.

Третій об’єкт — житловий будинок площею 67 м² у Глевасі Фастівського району Київської області, набутий 1 грудня 2000 року. Вартість на дату набуття в декларації не зазначена. У 2000 році ринкова вартість подібного житла в цьому районі зазвичай становила від 25 до 80 тис. грн.

Квартира в Одесі належить Ларисі Марчуковій, а Андрій Марчуков, його дружина та дочка мають лише право користування. Квартира в Обухові оформлена на дружину. Будинком у Глевасі користується сім’я, а його власницею є Надія Жмуренко.

Серед грошових активів у декларації вказано 5 тис. доларів США готівкою, які задекларувала дружина. Також Андрій Марчуков має рахунок в АТ «Райффайзен Банк Аваль», а дружина — в АТ «Ощадбанк».

На Донеччині завершили розслідування справи про незаконні бойові виплати у військовій частині

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо командира військової частини та його підлеглого. Їх підозрюють в організації незаконних виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, а також у службовому підробленні.

За даними слідства, посадові особи організували оформлення фіктивних бойових виплат у військовій частині, яка дислокується на Донеччині. Загальна сума збитків, завданих державі, перевищує 1 млн гривень.

Обвинувальний акт уже направили до суду.

У справі «Мідас» за Германа Галущенка внесли 150 млн грн застави

У межах антикорупційної справи «Мідас» за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка внесено заставу в сумі 150 млн грн. Про це, за інформацією співрозмовників «Української правди» у правоохоронних органах, повідомили джерела видання.

Як стверджують джерела УП, кошти на заставу надали чотири компанії. ТОВ «Тетрас оптіма» внесло 54 млн грн, ТОВ «Гіран констракт» — 87 млн грн, ТОВ «Скайт рітейл» — 5 млн грн, а ТОВ «Пелет сервіс» — 4 млн грн.

Директором ТОВ «Пелет сервіс» є Назар Бойко, а його засновником виступає ТОВ «Будівельна компанія «Консалт Строй Сервіс», що належить самому Бойку. Згідно з даними відкритих реєстрів, у 2025 році «БК «К.С.С.» задекларувала 55,98 млн грн виторгу, 2 млн грн чистого прибутку та 21,6 млн грн активів. Також Бойко пов’язаний із низкою інших компаній у галузі будівництва та виробів із деревини.

Суд у Львові оштрафував Миколу Чубика та конфіскував ввезені з Польщі продукти

Галицький районний суд міста Львова визнав винним громадянина Миколу Чубика, який намагався незаконно та без декларування ввезти з Польщі велику партію європейських продуктів харчування. У порушника вилучили товар на кордоні, а суд постановив оштрафувати його та конфіскувати сири, масло і каву в дохід держави.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» із посиланням на матеріали справи № 461/3862/26.

За даними слідства, 14 травня 2026 року Микола Чубик, керуючи мікроавтобусом Volkswagen Crafter, повертався в Україну через пункт пропуску «Шегині». Для проходження контролю він обрав спрощену смугу «зелений коридор», тим самим підтвердивши, що не перевозить заборонені або обмежені товари.

Під час поглибленого огляду автомобіля митники виявили велику партію провізії без жодних дозвільних документів:
Mascarpone — 36 упаковок (9 кг);
Gouda — 23 упаковки (11,5 кг);
вершкове масло — 50 упаковок (10 кг);
кава — 24 упаковки (12 кг).

Оскільки ці обсяги суттєво перевищували норми особистого ввезення, визначені постановою КМУ №434, інспектори склали протокол за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Микола Чубик на судове засідання не з’явився. Після вивчення доказів суддя Юрків О.Р. ухвалив накласти на водія штраф у розмірі 5100 гривень із повною конфіскацією вилученого товару. Окрім цього, він має сплатити 665,60 грн судового збору та покрити понад 233 грн витрат митниці за зберігання товару на складі.

На Львівщині митники зупинили два ввезення незадекларованої елітної парфумерії

Працівники Львівської митниці запобігли двом спробам незаконного ввезення елітної парфумерії загальною вартістю понад 2 мільйони гривень. Товар світових брендів намагалися приховано перевезти через пункти пропуску «Шегині» та «Смільниця», повідомила пресслужба митного відомства.

Перший випадок стався у пункті пропуску «Шегині – Медика». 28-річний водій мікроавтобуса Volkswagen Crafter, житель Івано-Франківщини, обрав для проходження контролю спрощену смугу «зелений коридор». Під час перевірки автомобіля за допомогою скануючої системи митники виявили аномалії. Після поглибленого огляду в салоні знайшли 94 флакони парфумів брендів Chanel, Prada, Valentino, Givenchy, Yves Saint Laurent та Dior. Вартість цієї партії оцінили у 700 тисяч гривень.

Ще один факт порушення зафіксували у пункті пропуску «Смільниця – Кросценко». Під час огляду легковика Opel Astra, яким керувала 39-річна жителька Львівської області, інспектори виявили 104 одиниці елітної парфумерії марок Chloе, Brunello Cucinelli та Louis Vuitton. Експертна вартість цієї продукції становила 1,4 мільйона гривень.

За обома фактами складено протоколи про порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. Незадекларовані парфуми вилучено до рішення суду.

ЄБРР запровадив санкції проти «Onur» через змову на тендері «Укравтодору»

Європейський банк реконструкції та розвитку досяг домовленості про врегулювання з турецькою будівельною компанією «Onur Taahhüt» і 53 її дочірніми структурами у справі про змову під час дорожнього тендеру в Україні. Поки НАБУ вже шостий рік збирає докази та не оголошує підозр, ЄБРР офіційно застосував до підрядника трирічне обмеження прав після повного визнання провини з боку турецької компанії.

Про це повідомило видання «Наші гроші» з посиланням на офіційний сайт фінансової інституції. За даними пресслужби ЄБРР, врегулювання було досягнуте з компанією «Onur Taahhüt Taşımacılık İnşaat Ticaret ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) у зв’язку зі змовою під час тендеру в Україні.

Банк запровадив санкцію строком на три роки і три місяці проти турецької будівельної компанії «Onur» та 53 її дочірніх фірм. Цей термін було скорочено з урахуванням попереднього відсторонення, співпраці, визнання провини та інших пом’якшувальних обставин.

Умови угоди передбачають один рік і три місяці повного позбавлення права на участь у проєктах ЄБРР. Після цього починається дворічний період умовного обмеження. Упродовж цього часу «Onur» зможе брати участь у проєктах, що фінансуються банком, лише за умови виконання положень угоди та подальшої співпраці.

Як зазначають «Наші гроші», йдеться про ремонт траси М-05 Київ – Одеса у 2020 році. Проєкт фінансували Європейський інвестиційний банк та ЄБРР, тому закупівлю проводили за їхніми правилами поза системою «Прозорро».

В Україні процедуру від імені ЄБРР проводило ДП «Укрдорінвест». Тендерний комітет працював офлайн: учасники подавали паперові цінові пропозиції, після чого могли знижувати вартість. У результаті перемогу здобув «Onur» із пропозицією 65 млн євро, що було лише на 100 тисяч євро менше за ціну «Автомагістраль-Південь».

Згодом у ЄБРР виникли підозри щодо змови між «Онуром» та Укравтодором. Банк наполягав на відстороненні від проєктів низки посадовців Укравтодору та «Укрдорінвесту». Серед них називали Анну Юрченко, Ірину Кучерук, Артура Аблова, Олексія Климчука, Бориса Пономаренка та Олену Криворучко. Існували підозри, що хтось із них міг передати представнику «Онуру» ціну конкурента.

У жовтні 2020 року фінансування контракту припинив ЄБРР, а в лютому 2021-го — ЄІБ. У компанії «Onur» заявляють, що виконали частину робіт, і подали позов про стягнення 1 млрд грн.

Після цього скандалу Олександр Кубраков призначив Олену Криворучко головою «Укрінфрапроекту». Нині вона працює експертом Світового банку з питань закупівель.

Анна Юрченко пізніше обійняла посаду заступниці міністра інфраструктури, а зараз є засновницею аналітичного центру «We build Ukraine».

Із 2020 року НАБУ розслідує кримінальне провадження, пов’язане з цим тендером. Слідчі перевіряють можливу корупцію з боку посадовців Укравтодору, «Укрдорінвесту» та «Onur». Справу досі не виведено за межі стадії досудового розслідування.

Окремо без результату триває справа НАБУ про можливі хабарі від «Онуру» колишньому голові Укравтодору Славоміру Новаку. Водночас аналогічна справа щодо власника «Альткому» Олександра Тісленка вже перебуває на розгляді в суді.

Після обшуків у керівника «Онуру» Емре Караахметоглу справу стосовно нього так і не довели до підозри.

Підозра через неякісний капремонт дороги в Миргородському районі

Начальнику відділу ДП «Агентство місцевих автомобільних доріг Полтавської області» повідомили про підозру у службовій недбалості через неякісний ремонт дороги.

За даними слідства, у 2020 році підприємство уклало договір на капітальний ремонт дороги в Миргородському районі. Під час виконання робіт використали асфальтобетон, який не відповідав державним стандартам.

Попри це, посадовець підписав акти виконаних робіт. На їх підставі у 2021–2022 роках підряднику перерахували близько 17 млн грн бюджетних коштів. Наразі ці роботи потребують перероблення.

Сергія Кузьміних затримали у справі про неправомірну вигоду за медичні тендери

Чинного народного депутата України Сергія Кузьміних затримали у справі про одержання неправомірної вигоди за сприяння приватним компаніям у перемозі на тендерах на постачання медичного обладнання на Житомирщині. Про це повідомили НАБУ та САП.

Затримання провели детективи НАБУ на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду через систематичну неявку обвинуваченого на судові засідання. Останній випадок неявки був пов’язаний із відрядженням обвинуваченого до Королівства Іспанія. Наразі його доставили до ізолятора тимчасового тримання.

Розгляд клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою без альтернативи у вигляді застави призначено на 29 червня 2026 року о 11:00.

За даними слідства, у січні 2022 року народний депутат через довірену особу одержав 558 тис. грн неправомірної вигоди. Це становило 30% вартості договору на постачання системи ультразвукової діагностики, який комунальне підприємство — лікарня в Житомирі — уклало з приватним підприємством. Кошти, за версією слідства, були призначені за вплив на посадових осіб лікарні, щоб саме це підприємство визнали переможцем публічної закупівлі.

Також обвинувачений гарантував, що надалі за «відкат у 30 відсотків» за допомогою свого впливу забезпечить фінансування та реалізацію ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.

Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України (зловживання впливом). Обвинувальний акт передали до суду ще у 2022 році. Водночас майже чотири роки обвинувачений неодноразово не з’являвся на судові засідання.

Зокрема, він не прибув на засідання 29 жовтня 2025 року, 30 березня, 1 червня та 22 червня 2026 року. За дві з цих неявок суд наклав на обвинуваченого грошове стягнення — ухвалами від 24 листопада 2025 року та від 27 квітня 2026 року. Частину пропусків він пояснював закордонними службовими відрядженнями, які збігалися з датами судових засідань.

У НАБУ та САП зазначають, що систематичне ухилення обвинуваченого від участі в судовому розгляді створило реальну загрозу затягування провадження. Саме тому прокурор САП ініціював заходи забезпечення та запобіжний захід, щоб не допустити подальшого ухилення від суду і забезпечити завершення розгляду справи в розумні строки.