Яких працівників потребуватиме Україна до 2036 року

Упродовж наступного десятиліття українській економіці буде потрібно близько 2,62 мільйона нових працівників. Найвищий попит прогнозують на кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів та інженерів.

Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він пояснив, що новий підхід до формування державного замовлення має орієнтувати підготовку фахівців на реальні потреби ринку праці, а не тільки на можливості закладів вищої освіти. Такий підхід передбачений у законопроєкті №10399 про гранти, який очікує на друге читання.

За словами Бабака, прогноз майбутньої потреби у фахівцях сформовано на основі економічного моделювання та аналізу даних. Очікується, що загальна кількість зайнятих в економіці збільшиться з 12,9 мільйона осіб у 2025 році до 13,6 мільйона у 2030 році, а у 2036 році сягне 14,6 мільйона.

Як зазначив депутат, головним чинником створення нових робочих місць стане відбудова країни. У будівельній галузі потреба в працівниках може зрости більш ніж удвічі — з приблизно 520 тисяч осіб у 2025 році до 1,24 мільйона у 2036 році. Також посилиться попит на інженерів, архітекторів, проєктувальників, фахівців із технічного нагляду та менеджерів інфраструктурних проєктів.

Водночас важливішою ставатиме і переробна промисловість. У цій сфері кількість зайнятих може зрости з 1,3 мільйона осіб у 2025 році до понад 1,7 мільйона у 2036 році. Більше потребуватимуть технологів, інженерів виробництва, операторів обладнання та спеціалістів із контролю якості.

Крім цього, майже на 75% може зрости потреба у працівниках сфери професійної, наукової та технічної діяльності — до майже 880 тисяч осіб у 2036 році.

При цьому в сільському господарстві в довгостроковій перспективі чисельність зайнятих поступово зменшуватиметься, а в секторі інформації та телекомунікацій істотного кількісного зростання не очікується.

Бабак також зазначив, що освіта, охорона здоров’я та соціальна допомога й надалі залишатимуться стабільно важливими для ринку праці. Зокрема, до 2036 року потреба у працівниках системи охорони здоров’я та соціальної допомоги зросте майже до 945 тисяч осіб.

Загалом, за прогнозом, у 2032–2036 роках українській економіці буде потрібно близько 2,62 мільйона нових працівників. Найбільший попит очікується на кваліфікованих робітників з інструментом, фахівців, працівників сфери торгівлі та послуг, робітників металургійних і машинобудівних професій, а також технічних службовців.

Водночас, наголосив Бабак, покрити цю потребу лише випускниками закладів освіти не вдасться. Для цього необхідні також повернення економічно неактивного населення до ринку праці та повернення частини українських мігрантів.

Сергій Бабак задекларував нерухомість, автомобілі преміум-класу, мистецтво та інвестиції в ОВДП

Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у декларації вказав значний обсяг майна, кілька автомобілів преміум-класу, твори мистецтва відомих українських художників, а також великі вкладення в облігації внутрішніх державних позик.

Серед нерухомості депутата — квартира у Києві площею 162 м², яку він набув у 2006 році. На дату придбання її вартість становила 191 тис. грн. Водночас орієнтовна ринкова ціна подібного житла в столиці на той час могла становити від 300 до 600 тис. грн залежно від району та стану квартири.

Також Сергію Бабаку належать три земельні ділянки в селі Блиставиця Бучанського району Київської області. Їхня площа становить 1161 м², 509 м² та 720 м², а набуті вони були у листопаді 2003 року. Вартість на момент придбання в декларації не зазначена. У 2003 році такі ділянки в Київській області коштували порівняно недорого — орієнтовно від 10 до 40 тис. грн кожна.

У тому ж селі Блиставиця депутат задекларував садовий будинок площею 193,2 м², набутий у 1999 році. Його вартість вказана на рівні 44 тис. грн. На той час це була типова ціна дачного будинку в цьому районі.

Партнерка депутата Ольга Руднєва володіє двома квартирами у Києві. Перша має площу 78 м² і була набута у 2012 році за 735 тис. грн. Друга — 91,7 м², її придбали у 2017 році за 1,07 млн грн. Крім того, у 2022 році вона набула паркомісце площею 18,6 м² за 280 тис. грн.

У декларації також зазначено п’ять транспортних засобів.

Сергій Бабак активно інвестував у державні облігації. У 2025 році він придбав ОВДП на загальну суму понад 9 млн грн: 7,6 млн грн у червні та 1,5 млн грн у грудні. Загальна номінальна вартість його пакету ОВДП сягнула 6,68 млн грн. Дохід у вигляді купонів за облігаціями перевищив 1,5 млн грн.

За 2025 рік сам Бабак задекларував 855 тис. грн заробітної плати у Верховній Раді та 817 тис. грн компенсації витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень.

Ольга Руднєва задекларувала 4,72 млн грн доходу. Це заробітна плата в Благодійній організації «Благодійний фонд „Суперлюди“».

Серед грошових активів Бабак вказав 140 тис. грн готівкою та 150 тис. доларів США. Ольга Руднєва задекларувала 130 тис. доларів США готівкою. На банківських рахунках, переважно в ПриватБанку та ВСТ Банку, зберігаються кошти на суму понад 3 млн грн.

Окремо в декларації зазначено інше майно. У власності Руднєвої перебувають картини Марії Приймаченко та Євгенії Гапчинської. Їхня вартість не вказана, оскільки це майно було набуте до початку дії закону про декларації.

Крім того, Бабак є засновником Благодійного фонду «Українська спадщина» та з 2005 року має частку 12,5 % у ТОВ «Інвестсервіс».