Аліна Михайлова заявила про корупційні схеми в ТЦК та розцінки за ухилення від мобілізації

Командирка медичної служби «Ульф» батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова публічно заявила про масштабні корупційні схеми, які, за її словами, діють у територіальних центрах комплектування.

Вона зазначила, що одними з головних проблем є хабарництво, яке послаблює армію, а також відсутність жорсткого контролю за діяльністю ТЦК.

За словами Михайлової, подолання корупції в системі ТЦК нині є одним із ключових завдань для всієї оборонної системи України.

Аліна Михайлова також навела конкретні приклади та суми хабарів, про які, за її словами, дізналася від знайомих і з внутрішніх джерел. Вона підкреслила, що в низці регіонів корупція перетворилася на налагоджений «бізнес» із фіксованими розцінками за уникнення служби.

Родичі, довірені особи та незадекларовані активи: що викликає питання у деклараціях Олександра Кравця

Декларації заступника прокурора Києва Олександра Кравця містять дедалі більше обставин, які викликають запитання. Йдеться вже не про окрему квартиру чи автомобіль, а про враження, що найважливіші активи сім’ї оформлені на родичів, довірених осіб і людей, пов’язаних із сімейним бізнесом.

Історія бере початок у 2019 році. Тоді на бабусю прокурора, Кравець Ірину Василівну, оформили дві квартири в Софіївській Борщагівці за адресою вул. Боголюбова, 35-А, а також нежитлове приміщення за адресою вул. Боголюбова, 29. За наявними даними, невдовзі після реєстрації ця нерухомість фактично перейшла під контроль сім’ї Олександра Кравця. При цьому орендою квартир займалася його дружина Руслана Кравець, однак у деклараціях немає відомостей про можливі доходи від оренди.

У цій історії згадується й Труфаненко Ніна Андріївна, 1936 року народження. На неї також оформляли майно, яке пізніше, згідно з документами, було заповідано Ірині Василівні Кравець. Така послідовність передачі активів викликає закономірне питання: це випадковість чи спосіб вивести майно з-під фінансового контролю?

Окремий блок питань стосується сімейного бізнесу прокурора. На Руслану Кравець зареєстровані ТОВ «Х Віжен» і ТОВ «Х Медіа», які працюють у сфері зовнішньої реклами та володіють мережею LED-екранів у Києві. Керівником обох компаній зазначений Олексій Коваль.

Саме тут з’являється ще одна деталь. За даними джерел, автомобіль преміумкласу, яким користується сім’я Олександра Кравця, зареєстрований не на прокурора і не на його дружину, а на директора цих компаній — Олексія Коваля. У зв’язку з цим постає питання, чому дорогий автомобіль оформлений саме на керівника сімейного бізнесу.

Аналіз декларацій лише посилює ці сумніви. У документах вказані зарплата прокурора, доходи дружини, нерухомість і частина транспортних засобів. Водночас автомобіль преміумкласу, яким, за інформацією джерел, користується сім’я, серед задекларованого майна відсутній.

Є й інші невідповідності. За наявними даними, сім’я користується кількома автомобілями, але в деклараціях відображені лише два паркомісця. Одне з них оформлене за договором оренди з Севастьяновим Євгенієм Вікторовичем — родичем дружини прокурора, який постійно проживає в Харкові. Це також викликає питання: навіщо людині, яка живе за сотні кілометрів від Києва, паркомісце в столичному житловому комплексі, якщо фактично ним користується сім’я заступника прокурора Києва?

Кожен із цих епізодів окремо можна було б пояснити збігом. Однак коли нерухомість оформлюється на родичів і літніх людей, управління нею здійснюється через довірених осіб, дорогий автомобіль записаний на директора сімейних компаній, а декларації не відображають повної картини майнового стану, кількість запитань суттєво зростає.

Тепер відповіді на них мають надати не журналісти, а органи, які зобов’язані перевіряти походження активів, відповідність способу життя офіційним доходам і повноту відомостей у деклараціях посадових осіб.

Майно, земля та оточення: що відомо про селищного голову Авангарда Сергія Хрустовського

Селищний голова Авангарда Одеської області Сергій Хрустовський обіймає посаду вже 16 років. За цей час він встиг обзавестися значним майном: ділянкою з трьома будинками та двома господарськими спорудами, майже двома гектарами землі в перспективному районі навпроти аквапарку, а також ще однією земельною ділянкою в садівничому кооперативі з доступом до лиману.

Авангардівська громада вважається однією з найбагатших на Одещині, насамперед через розташований тут ринок «7 кілометр». Сергій Хрустовський в одному з інтерв’ю прямо казав, що засновник промислового ринку Віктор Добрянський був для нього прикладом і мудрим наставником. Із самим ринком пов’язують гучні імена, зокрема Юрія Іванющенка, Вадима Альперина та Володимира Галантерника. У 2023 році за загадкових обставин помер онук засновника ринку Віктор Добрянський-молодший: його тіло знайшли на Трасі здоров’я в Одесі.

Сергій Хрустовський родом із Вінниччини, де працював у правоохоронних органах. На початку роботи в Одеській області він влаштувався юристом на підприємство Добрянського. У 2018-му, коли він уже як вісім років очолював селище, його дружина працювала в ТОВ «Авангард-Д». Це компанія Добрянського, якою зараз керує його родичка Вікторія. Підприємство працює в аграрній сфері.

За останні півтора десятиліття родина Хрустовського, як зазначається, зібрала чимале майно для двох дочок. Журналісти знайшли будинок, у якому живе селищний голова. Згідно з декларацією, в Авангарді він нібито має лише один будинок площею 196 квадратних метрів і земельну ділянку під ним. Водночас на самій ділянці чітко видно основний будинок, ще два менші та дві споруди, схожі на господарські. У фінансовій звітності він вказує лише одну будівлю, хоча візуально будівель більше. У 2018 році дружина Хрустовського Юлія стала власницею майже 2 гектарів землі в сусідньому селищі Прилиманське. Цей масив є достатньо новим, а приватизація землі там лише розпочалася.

Ця місцевість вважається перспективною, адже просто навпроти розташований Авангардівський аквапарк. Його, як зазначено, будувала компанія, наближена до Володимира Галантерника. У 2021 році він визнавав, що володіє часткою ринку «7 кілометр». Із того ж року його було оголошено в розшук. Спочатку ЗМІ повідомляли, що він осів у Лондоні, а згодом нібито перебрався до Відня. Галантерник є фігурантом справи щодо колишнього міського голови Одеси, нині позбавленого українського громадянства, Геннадія Труханова.

Нині на цих двох гектарах Хрустовських нічого немає. Однак сусідні ділянки належать людям, пов’язаним із місцевою владою. Суміжною землею приблизно такої ж площі володіє Гальчинська Наталія Валеріївна. Вона є директоркою Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг Авангардівської селищної ради», тобто підлеглою Сергія Хрустовського.

Ще одним сусідом є Козачок Вадим Петрович. Він входить до виконавчого комітету Авангардівської ради, а отже також є підлеглим Хрустовського.

Третім сусідом названо Стадника Олексія Павловича. Раніше він очолював відділ Держкомзему в Овідіопольському районі Одеської області. Стадник є фігурантом кримінальної справи щодо розбазарювання державних земель. Слідство вважає, що він разом зі спільниками допоміг вивести з державної власності 10 гектарів господарства «Таїрове». Справу й далі розглядає Верховний суд.

Таким чином, по сусідству опинилися по 2 гектари перспективної землі, приватизовані Хрустовським із колегами та корупціонером вищої ланки.

Дві великі ділянки праворуч від земель селищного голови Авангарда орендують ТОВ «Авангард-Д», що належить родині співзасновника ринку «7 кілометр», і ТОВ «Авангард Поділля». Останнє підприємство орендує багато земель в Авангардівській громаді.

Зокрема наприкінці 2023 році компанія продовжила оренду 3,5 гектара майже навпроти земель у Прилиманському, що належать Хрустовським. Ця ділянка розташована поруч з аквапарком. Її власник — Ярослав Топтей. Він працював у відділі капітального будівництва Авангардівської селищної ради, яку очолює давній товариш Хрустовського Артем Сирітка.

Крім того, Топтей володіє земельною ділянкою в самому центрі Авангарду, поруч із церквою.

В іншій частині Одещини родина Хрустовських має ще одну ділянку. Вона невелика — близько 20 соток, але розташована в дуже «жирному» місці. Йдеться про садове товариство, що належить до села Калаглія Овідіопольського району. Поруч є вихід до Дністровського лиману, а з іншого боку видно Аккерманську фортецю Білгород-Дністровського.

У Калаглії Хрустовські мають ще одну ділянку на 6 соток, а також ще 9 соток у селі Білка, яке розташоване на Хаджибейському лимані. Проте ідентифікувати ці ділянки не вдалося.

ЗМІ неодноразово повідомляли, що після приходу Сергія Хрустовського на посаду селищного голови в Авангарді почалася масова забудова житловими комплексами. Серед прикладів називають новий квартал «7 небо», компанію-забудовника якого пов’язують із Вадимом Альпериним.

Йдеться про фірму «Град Інвест Плюс». У 2025 році щодо неї відкрили провадження через несплату пайових внесків до Авангардівської громади. Сама компанія заявляє, що не повинна їх сплачувати, оскільки поруч із житловим комплексом збудувала заклад освіти. У березні 2026 року суд постановив провести експертизу, щоб з’ясувати, чи має «Град Інвест плюс» сплачувати пайові внески і скільки бюджет Авангарду недоотримав через цю ймовірну схему ухилення.

Публічно Сергій Хрустовський намагається виглядати доволі скромною людиною, яка дбає лише про розвиток громади Авангарду. Водночас будинки, земельні ділянки, свої люди у владі та дозволи на забудову компаніям з «душком» свідчать про інше. Поки він дає компліментарні інтерв’ю та з’являється на різних форумах, його родина поступово обростає чималим майном.

Понад 1,085 млрд грн на підземні школи й садки у Запоріжжі отримали три компанії

У Запоріжжі на зведення чотирьох підземних шкіл і чотирьох дитячих садків спрямували понад 1,085 млрд грн. Частину коштів виділили за програмою Ukraine Facility, яку фінансує Європейський Союз. Основний обсяг фінансування розподілили між трьома компаніями: «Інтерпрофсервіс», «Мелсіті» та «Будівельна компанія Кальміус».

Про це повідомляє Україна кримінальна. Замовником робіт є ДП «Місцеві дороги Запорізької області», яке очолює Вікторія Репашевська. Її призначили після приходу Івана Федорова на посаду керівника Запорізької ОВА. Саме це підприємство передало мільярдні підряди трьом зазначеним фірмам.

«Інтерпрофсервіс» уклав контракти на понад 575 млн грн, хоча у 2023–2024 роках у компанії був вказаний лише один працівник, не було виторгу, а статутний капітал становив 100 грн. Перед проведенням тендерів капітал збільшили до 300 тис. грн, терміново орендували техніку, а персонал набрали безпосередньо напередодні конкурсів. Досвід у будівництві фірма підтвердила субпідрядом із «Еско Запоріжжя», яка перебуває у чорному списку АМКУ через змову на торгах і не має права брати участь у держзакупівлях.

«Будівельна компанія Кальміус» була зареєстрована 7 березня 2025 року. Уже за кілька днів вона отримала договір субпідряду, а через два місяці перемогла у державних тендерах. За перший рік діяльності компанія одержала контракти приблизно на 2,1 млрд грн. Її власник Данил Сандірєв раніше займався будівництвом саун, камінів і димоходів.

Ще майже 1 млрд грн отримала «Мелсіті». Компанія згадується у кримінальному провадженні щодо можливого розкрадання коштів під час зведення фортифікацій. У матеріалах слідства зазначено, що номінальний директор фактично не керує підприємством, а журналісти пов’язують фірму з оточенням колишнього депутата Запорізької міськради Сергія Біловола. Сам Біловол це заперечує.

Майже за всіма закупівлями Державна аудиторська служба зафіксувала порушення. Серед них — відсутність повноцінної конкуренції, проблеми з документами щодо субпідрядників і невідповідність вимогам програми Ukraine Facility. Попри це, замість розірвання договорів замовник оскаржує висновки аудиторів у суді.

Додаткові питання стосуються і кошторисів. Аналіз закупівель показав ознаки можливого завищення вартості будівельних матеріалів. Лише за контрактами «Інтерпрофсервісу» потенційну переплату оцінюють приблизно у 19 млн грн. Подібні зауваження аудитори висунули також до кошторисів «Мелсіті» та «Кальміусу». Поки аудитори та правоохоронці перевіряють документи, понад мільярд гривень уже розподілено між компаніями, більшість із яких ще недавно майже не були представлені на будівельному ринку.

Затримання керівника поліції Камінь-Каширщини через підозру в хабарі

Керівника Камінь-Каширського районного відділу поліції Вячеслава Мартинюка затримали за підозрою в одержанні неправомірної вигоди. На час проведення слідчих дій його відсторонили від виконання службових обов’язків і відправили під цілодобовий домашній арешт.

Про це повідомив телеканал «Аверс» із посиланням на інформацію від місцевих жителів.

За попередніми даними, йдеться про 2700 доларів, які, як стверджується, посадовець вимагав у підприємця. Сума становила по 900 доларів за безперешкодний проїзд кожного з трьох бензовозів. Затримали Вячеслава Мартинюка 23 червня, а вже наступного дня керівництво офіційно усунуло його від посади.

Як зазначається, Вячеслав Мартинюк є добре відомим правоохоронцем на Волині. До нинішнього призначення він тривалий час обіймав посаду заступника начальника поліції Нововолинська, також керував Іваничівським відділенням поліції, а згодом очолив Камінь-Каширський районний відділ поліції.

Декларація Сергія Терлецького: Land Rover за 1,03 мільйона та Audi за 5 тисяч гривень

Адміністратор територіального сервісного центру №0741 у селі Струмівка Волинської області Сергій Терлецький задекларував придбання автомобіля Land Rover Range Rover Sport вартістю 1,03 мільйона гривень. Водночас його офіційна заробітна плата на посаді в ГСЦ МВС за рік становила 468 тисяч гривень, тобто менше половини вартості цього автомобіля.

Про це повідомляють розслідувачі.

Згідно з даними його фінансової звітності за 2025 рік, вживаний позашляховик 2015 року випуску посадовець придбав за рахунок продажу іншого майна. Терлецький задекларував дохід від відчуження рухомого майна на суму 1,03 млн гривень, що повністю збігається з ціною автомобіля. Крім того, в органах МВС чиновник офіційно зберігає 420 тисяч гривень готівкових заощаджень.

На кінець звітного періоду в автопарку посадовця значилося три транспортні засоби. Окрім Land Rover, він володіє Volvo V50 2010 року, оціненим у 250 тис. грн, а також Audi A7 2012 року випуску. Водночас вартість Audi в декларації вказана на рівні лише 5 тисяч гривень, хоча реальна ринкова ціна цієї моделі в середньому стані значно вища і становить від 480 до 580 тисяч гривень.

Щодо нерухомості, то з 2008 року посадовець є співвласником квартири площею 67,2 м² у Луцьку разом із батьками та братом. Інших близьких родичів у своїй декларації він не вказав.

НАЗК зафіксувало порушення на 12,6 млн грн у декларації Юрія Бережного

НАЗК виявило у декларації в.о. президента «Чорноморського морського пароплавства» Юрія Бережного недостовірні відомості на суму понад 12,6 млн грн. За підсумками перевірки агентство встановило, що посадовець подав неточні дані на загальну суму 12,63 млн гривень. У діях Бережного НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 ККУ.

Перевірка тривала з 8 вересня 2025 року по 5 березня 2026 року. Під час аналізу НАЗК користувалося даними з реєстрів, банків, податкової служби, Пенсійного фонду, Державного земельного кадастру, ЄДРТЗ та інших джерел. Також агентство отримало пояснення від самого Бережного.

Найбільше зауважень стосувалося розділу «Грошові активи». У декларації Бережний вказав готівку в сумі 410 тис. гривень та 161 тис. доларів. Водночас після аналізу доходів і витрат сім’ї за 1998–2024 роки НАЗК дійшло висновку, що з законних джерел подружжя могло накопичити значно менше — приблизно 5,7 млн гривень, або близько 135,5 тис. доларів. Різниця, за оцінкою агентства, становить 1,48 млн гривень.

Для цього НАЗК проаналізувало доходи Бережного та його дружини за тривалий період, а також врахувало продаж автомобілів, спадщину, позики та інші правочини. Зокрема, у 1998–2015 роках подружжя могло заощадити близько 353 тис. доларів. Надалі через купівлю нерухомості, автомобілів і надання позик обсяг заощаджень суттєво скорочувався. У 2024 році сім’я витратила понад 5,1 млн грн, зокрема на автомобіль Lexus NX 350, позику третій особі, навчання дочки в Лондоні та загальножиттєві витрати.

Пояснення Бережного про походження коштів, серед яких він називав підприємницьку діяльність, продаж авто, криптовалюту дружини та позику, НАЗК частково не прийняло через відсутність підтвердних документів.

Крім того, у декларації не було зазначено фінансове зобов’язання дружини Бережного — позику на 11 млн гривень, отриману від громадянина Внукова О.С. за договором від 20 лютого 2021 року. За даними НАЗК, ці кошти були використані для часткової оплати договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку в Луганській області, загальна вартість яких перевищувала 17 млн грн, придбання автомобіля, а також надання позики третій особі — гр. Біляєву С.В. на суму майже 2,5 млн грн.

У своїх поясненнях Бережний стверджував, що дізнався про цей договір позики лише під час підготовки відповіді на запит НАЗК. Однак агентство це пояснення не прийняло, оскільки посадовець письмово надавав дружині згоду на придбання нерухомості за спільні кошти.

У розділі «Нематеріальні активи» Бережний вказав 100 токен-акцій проєкту Expo R&M (EXPO Shares Token) вартістю 135,6 тис. гривень. Після додаткової перевірки НАЗК дійшло висновку, що цей проєкт має всі ознаки фінансової піраміди. Серед них агентство назвало використання назви EXPO Bank, що створює хибну асоціацію з реальним банком, багаторівневу партнерську програму (MLM), обіцянки гарантованого високого пасивного прибутку, а також те, що проєкт уже припинив роботу, а застосунок видалено з App Store та Google Play. Бережний пояснив, що придбав токени у 2020 році, однак НАЗК його пояснення не врахувало.

Окремо агентство вказало на неточності щодо нерухомості та інших даних. Зокрема, Бережний не зазначив, що фактично проживає у квартирі дружини в Києві. Також він вніс до декларації земельну ділянку, яка перебувала в іпотеці, хоча вона не підлягала відображенню в цьому розділі. Крім цього, посадовець неправильно відобразив низку інших об’єктів нерухомості, деталі яких наведені в додатку до довідки НАЗК.

Серед інших зауважень — невказаний рахунок у німецькому банку Hamburger Sparkasse AG, а також дрібні банківські відсотки менше за 200 грн. Неточності також стосувалися документів, що посвідчують особу за кордоном, зокрема посвідок на проживання у Великій Британії та Німеччині.

НАЗК повідомило Бережного про результати перевірки та направило повідомлення за місцем його роботи.

Будівництво пожежного посту в Києві: як у справі ДСНС з’явилися мільйони за невиконані роботи

У Києві посадовець ДСНС опинився в центрі афери під час будівництва пожежно-рятувального посту Дарницького району. У справі також фігурують керівник комерційної компанії та інженер технічного нагляду.

Ключовою фігурою слідство вважає заступника начальника ГУ ДСНС України в Києві з питань ресурсного забезпечення Драгомирецького Олександра Юрійовича. Він обійняв цю посаду в лютому 2021 року і відповідав за закупівлі, матеріальні резерви та підписання договорів. У його віданні перебувало управління ресурсного забезпечення, яке готувало тендерну документацію та контролювало виконання контрактів. Водночас декларація посадовця в реєстрі НАЗК відсутня.

Початок схеми, за даними справи, припадає на листопад 2022 року. Тоді Драгомирецький підписав службову записку про включення будівництва ПРП на вул. Соломії Крушельницької до плану закупівель на 2023 рік.

У листопаді 2023 року управління оголосило тендер на виконання робіт із очікуваною вартістю 77,3 млн грн. Єдиним реальним учасником стало ТОВ «МС-Білд». Його директор Стуков Михайло Георгійович запропонував 75,1 млн грн, після чого компанію визнали переможцем. Уже в грудні 2023 року Драгомирецький підписав із цим товариством договір.

Окремо уклали контракт на технічний нагляд. Ці послуги отримало ТОВ «Інжинірингова компанія Академ буд», яке залучило інженером технагляду Могилу Сергія Олександровича. Згідно з договором, саме він мав підтверджувати фактичні обсяги виконаних робіт.

У травні 2024 року Стуков оформив чотири акти виконаних робіт за формою КБ-2в. У них, як встановлено, були свідомо внесені неправдиві відомості про нібито виконані роботи, зокрема перевезення ґрунту, влаштування монолітних стін і перегородок, гідроізоляцію та інші операції. За інформацією джерел, у той час виконання таких робіт було фізично неможливим, оскільки об’єкт ще не досяг відповідної стадії готовності.

Могила підписав ці фіктивні акти, засвідчивши недостовірні дані. Після цього Драгомирецький, який відповідав за фінансові документи, затвердив акти й підписав платіжне доручення. Саме на підставі цих документів 23 травня 2024 року ДСНС перерахувала на рахунок ТОВ «МС-Білд» 5,3 млн грн. Отримані кошти Стуков, за версією слідства, використав на власний розсуд, фактично привласнивши частину суми.

Згодом у межах розслідування провели судово-економічну експертизу. Вона підтвердила, що із цієї суми 2,87 млн грн були сплачені за роботи, які фактично не виконувалися.

Слідство кваліфікувало дії Драгомирецького як розтрату чужого майна, вчинену за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Також йому закидають службову фальсифікацію. Стукову інкримінують привласнення довіреного майна, а Могилі — пособництво в розтраті. Усіх трьох також обвинувачують у складанні фіктивних офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки. За версією слідства, саме Драгомирецький, підписавши документи про неіснуючі роботи, запустив механізм переказу коштів, тоді як Стуков і Могила забезпечили документальне прикриття.

ТОВ «МС-Білд», зареєстроване в Києві, має статутний капітал 3 тис. грн. Його власником є Михайло Стуков, який одночасно виконує обов’язки директора та головного бухгалтера. Також Стуков є співвласником харківського ТОВ «Метстрой Х» разом із харків’янином Олександром Горбуновим. Це підприємство займається оптовою торгівлею металами та металевими рудами. Крім того, Стуков очолює київське ТОВ «Будівельно-консалтингова компанія «ДШ» (у стані припинення), співвласниками якого є Дмитро Данилюк із Донецька та Дмитро Шупик із Харцизька.

Компанія «МС-Білд» посідає третє місце серед підрядників із ремонту шкільних укриттів у Деснянському районі. Водночас ще у 2021 році фірма вже була фігурантом кримінальної справи щодо фіктивної фінансово-господарської діяльності.

На Дніпропетровщині затримали заступника директора держпідприємства за спробу підкупу співробітника СБУ

Головне управління внутрішньої безпеки СБУ спільно зі співробітниками Державного бюро розслідувань (ДБР) затримали заступника директора одного з держпідприємств на Дніпропетровщині, який намагався підкупити співробітника СБУ. Про це повідомило відомство.

У п’ятницю в телеграм-каналі СБУ заявили, що фігурант пропонував посадовцю Служби безпеки $50 тис., щоб уникнути кримінальної відповідальності.

За даними відомства, для пропозиції хабара співробітнику Служби безпеки, який розслідує справу щодо розкрадання державного майна компанії у передприватизаційний період, фігурант залучив свого знайомого, який мав «домовитись» з українським спецслужбістом.

У СБУ наголосили, що підполковник СБУ одразу доповів керівництву про отриману «пропозицію». Це дало змогу своєчасно задокументувати злочинні дії фігуранта.

Згодом правоохоронці затримали посадовця держкомпанії на одній із АЗС Дніпра «на гарячому» під час спроби передачі неправомірної вигоди.

Наразі затриманому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Також вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Комплексні заходи проводили за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури.

Ексдиректора «Укргазвидобування» затримали у справі про розтрату 62 мільйонів гривень на закупівлі дизеля

У Києві поліція повідомила про викриття колишнього комерційного директора «Укргазвидобування» у справі про розтрату коштів під час закупівлі 3 750 тон дизельного пального на 202 млн грн. Про це заявило ГУ Нацполіції у м.Києві.

У системі «Прозорро» оприлюднені дані про цю закупівлю «Укргазвидобування», проведену навесні 2024 року. Від імені державного замовника договір із «Альянс енерго трейдом», власником якого є Роман Адамов, підписав Максим Горбатюк. На той момент він обіймав посаду комерційного директора «Укргазвидобування».

Із 2022 року Горбатюк був радником міністра розвитку Олексія Чернишова. Після того як Чернишова перевели керівником «Нафтогазу України», він працював заступником директора з розвитку бізнесу в ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдінг». Із червня 2023 року Горбатюк став директором з комерційних питань АТ «Укргазвидобування».

У 2025 році Горбатюк отримав підозру у справі НАБУ щодо оборудки за участі Чернишова у 2022 році. За версією слідства, тоді Чернишов та його підлеглі незаконно передали земельну ділянку в Києві компанії «KSM-Group» Сергія Копистири. Як вважає прокуратура, за це бізнесмен продав знайомим Чернишова вісім квартир. За даними слідства, Горбатюк виконував роль конфіденційного передавача інформації між Чернишовим і забудовником.

Закупівля дизеля в «Укргазвидобування» мала окрему особливість. Компанія виставила два лоти на поставку дизельного пального до Полтавської області по 3 750 тон кожен з очікуваною вартістю 202 млн грн. В обох випадках на торги прийшов лише один учасник — «Альянс енерго трейд». Саме ця компанія й отримала обидва підряди з незначним зниженням ціни — по 201 млн грн. Поставки планувалися на квітень-травень.

Кінцева вартість пального мала визначатися за формулою, де ціна залежала від міжнародних котирувань і коливань валютного курсу. Маржа постачальника, незалежно від вартості самого пального, була закладена на рівні 205 доларів на тоні.

Стартову ціну дизеля на тендері встановили на рівні 53 675 грн за тону з урахуванням ПДВ та доставки до Полтавщини.

Після завершення поставки замовник підписав додаткову угоду, якою для квітня 2024 року ціну визначили на рівні 56 925 грн, а для травня — 54 711 грн. При цьому 92% поставки припало саме на квітень, коли діяла вища ціна.

Для порівняння, як повідомили «Нашим грошам» у консалтинговій компанії «А-95», ринкові гуртові ціни без доставки до конкретних місць призначення у квітні тоді становили близько 54 800 грн/т, а у травні — 53 300 грн/т.

Унаслідок укладення додаткових угод підсумкова вартість поставки за двома лотами зросла з 202 до 211 млн грн.

Починаючи з 2022 року, у «Прозорро» були оприлюднені договори на постачання дизельного палива для «УГВ» на 16,42 млрд грн. Із цієї суми «Альянс енерго трейд» отримав підряди на 4,53 млрд грн. Державна «Укрнафта» отримала підрядів на 8,71 млрд грн.

У 2023 році, коли Горбатюк працював у ТОВ «Нафтогаз ойл трейдінг», ця компанія без тендеру отримала підряд «УГВ» на постачання дизеля на 190 млн грн. Водночас ціна пального залишилася невідомою через секретність процедури.

«Альянс енерго трейд» продовжує вигравати підряди «УГВ» і надалі. Зокрема, у квітні 2026 року компанія перемогла в тендері на 67 млн грн. У цьому контракті застосована така сама формула, що прив’язує остаточну ціну поставки до міжнародних котирувань і валютного курсу. Премія компанії в ньому ще вища, ніж двома роками раніше, — 221 долар на кожній тоні пального.

В аналогічних контрактах державної «Укрнафти» премія ще вища. У тендері на 396 млн грн вона становить 294 долари на тоні. Також із «Укрнафтою» регулярно підписують додаткові угоди щодо остаточної ціни дизеля та загальної вартості контракту.

Один із прикладів — угода, укладена у травні 2025 року з державним постачальником на 178 млн грн із початковою ціною дизеля 52 991 грн/т. Після виконання контракту додатково визначили, що в жовтні поставка відбувалася за ціною 55 592 грн/т, а загальна вартість контракту зросла до 185 млн грн. Основний договір підписував Максим Горбатюк, а додаткову угоду про підвищення ціни — новий комерційний директор Віктор Хруленко.

Загальний обсяг збитків за всіма поставками «Альянс енерго трейду» поліція оцінила у 62 млн грн. Водночас не уточнюється, яким саме чином обґрунтовується завищення ціни на відкритих торгах, де вартість пального визначалась за формулою з прив’язкою до ринкових котирувань і валютного курсу.

«Ми проаналізували документацію щодо проведення закупівлі, рух бюджетних коштів та призначили необхідні експертні дослідження. Отримані результати свідчать про безпідставне завищення вартості дизельного пального, що призвело до завдання державі багатомільйонних збитків», – повідомив начальник слідчого відділу Подільського управління поліції Владислав Чернов.

За результатами слідчих дій і на підставі зібраних доказів слідчі повідомили ексдиректору товариства про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах. Санкція цієї статті передбачає до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також конфіскацію майна. Підозрюваного затримали у процесуальному порядку та вручили клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.