Архіви категорії: Розслідування

Артем Требесов: як у Лозовій та Чернігові працювали схеми впливу й поборів

Оприлюднено автором

Артем Требесов, начальник Чернігівського ОТЦК, вибудував мобілізацію як систему поборів. У Лозовій діяла схема прямих платежів: списання за станом здоров’я коштувало близько 5000 доларів, а невнесення до реєстру «Оберіг» — 1000 доларів. Для легалізації таких дій використовували рішення ВЛК. Окремо тиск спрямовували на бізнес і аграрний сектор: підприємства сплачували за те, щоб їхніх працівників не мобілізували.

У цій моделі вирішальним був фінансовий чинник. Рішення залежали від оплати, а не від реального стану здоров’я чи облікових даних. Контроль забезпечували посадові особи ТЦК та пов’язані з ними люди. Система працювала стабільно й охоплювала як громадян, так і бізнес. Будь-яке питання вирішувалося за встановленими неофіційними «тарифами».

Після переходу до Чернігівського обласного ТЦК та СП підхід змінився. Головний акцент зробили на контролі інформації та рішень. Основним інструментом став реєстр «Оберіг», у якому вручну змінювали дані: вносили фіктивні відмітки про проходження ВЛК або видаляли записи про порушення. Також застосовували переведення військовозобов’язаних між регіонами з подальшою зміною їхнього статусу.

Окремо встановлено, що активи Требесова оформлювали на підставних осіб. Вищий антикорупційний суд та Апеляційна палата ВАКС визнали необґрунтованими автомобілі BMW X6 та Toyota Camry Hybrid, придбані через родичів і дружину. Суд постановив стягнути у дохід держави понад 4 млн грн, а також автомобіль Toyota Camry Hybrid. Це прямо підтверджує використання інших осіб для приховування фактичного володіння майном.

Требесов постає не лише як керівник ТЦК, а як організатор двох різних моделей впливу. У Лозовій це була пряма система поборів із фіксованими «тарифами», а в Чернігові — контроль через дані, реєстри та рішення ВЛК. Його майнова схема з оформленням активів на підставних осіб узгоджується з отриманими результатами. Усе це свідчить про системний характер дій, а не про окремі випадки.

На закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів викрили розкрадання на 81 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Під час закупівлі захисних споруд для навчальних закладів і військових об’єктів на Дніпропетровщині та Чернігівщині злочинна група привласнила 47 мільйонів гривень. Усі ці епізоди встановили в межах одного кримінального провадження.

Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, механізм був побудований так: тендери підганяли під пов’язані компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним нормам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові перевірки.

«Схему виявили під час аналізу державних закупівель. Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чия службова недбалість дозволила реалізувати злочинний задум», — зазначив Руслан Кравченко.

Генпрокурор також наголосив, що це не одиничний випадок. Подібні факти розкрадання коштів під час будівництва та закупівлі укриттів для закладів освіти виявили і на Чернівеччині та Полтавщині. Там сума збитків державі становила ще 34 мільйони гривень.

«Отже, лише за нещодавно викритими епізодами загальна сума збитків становить 81 мільйон гривень. Це кошти, які мали гарантувати безпеку, але були витрачені на споруди, що не відповідали вимогам і не мали практичного значення», — наголосив Руслан Кравченко.

За словами генпрокурора, слідство триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

«Відповідальність понесуть усі, хто організовував ці схеми, погоджував документи, підписував акти чи свідомо ігнорував порушення», — заявив Генеральний прокурор України.

НАБУ і САП завершили справу про розкрадання понад 32 млн грн в «Укроборонпромі»

Оприлюднено автором

НАБУ повідомило про завершення розслідування щодо організованої злочинної групи, яка впродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств — учасників концерну «Укроборонпром» — на суму понад 32 млн грн. Також слідство встановило замах на заволодіння ще понад 19 млн грн.

За даними слідства, підприємство-спецекспортер штучно залучало іноземних посередників для укладення зовнішньоекономічних контрактів. Йдеться про компанії, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, які фактично не надавали жодних послуг, оскільки всю роботу виконували штатні працівники державного підприємства.

У 2014–2019 роках цим посередникам перерахували понад 560 тис. доларів США, що в еквіваленті становить 13,3 млн грн, а також майже 670 тис. євро, або 19,3 млн грн. Надалі ці кошти виводили через рахунки фіктивних фірм, після чого розподіляли між учасниками злочинної групи.

Окремо слідство встановило, що у 2016–2019 роках службові особи підприємства підготували документи на оплату компаніям-нерезидентам приблизно 172 тис. доларів США, що еквівалентно 4,4 млн грн, та майже 500 тис. євро, або 14,7 млн грн. Однак переказ цих коштів не відбувся, оскільки зловмисники дізналися про слідчі дії НАБУ та САП у схожих справах.

У березні 2021 року НАБУ та САП викрили цю схему та повідомили про підозру трьом особам: колишньому директору державного підприємства, який нині є заступником генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишньому раднику директора підприємства-спецекспортера та бенефіціару приватної компанії.

Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою; ч. 3 ст. 15 — закінчений замах на злочин; ч. 2 ст. 28 — вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.

Харківська служба зайнятості під прицілом: мільйони на фіктивних послугах

Оприлюднено автором

У Харкові, за даними «Викривача», під носом у Юлії Жовтяк «освоїли» 3 млн грн державних коштів. Медіа звернули увагу на деталі, що стосуються посадовців Харківського обласного центру зайнятості.

Поки країна рахує кожну гривню на оборону, окремі чиновники, схоже, сприймали бюджет як власний гаманець. Питання виникають не лише до виконавців схем, а й до керівництва всієї системи на чолі з Юлією Жовтяк. Якщо підлеглі роками провертали такі оборудки, це може свідчити або про повну втрату контролю над структурою, або про професійну непридатність керівництва.

Перший епізод стосується понад 2,1 млн грн, витрачених на підготовку водіїв категорії «С» через автошколу, яка фактично не мала необхідної бази для навчання. За даними слідства, заступниця директора центру Ольга Петренко погодила оплату 57 договорів, а бюджетні кошти пішли повз державний інтерес.

Другий епізод — це понад 1 млн грн компенсацій за нібито створені робочі місця для людей з інвалідністю. На папері були закупівлі обладнання та облаштовані робочі місця, а насправді — чергова діра в бюджеті.

Слідство називає серед фігурантів Ольгу Петренко, Інну Прохоренко, колишнього директора центру Олександра Котукова та Віктора Квашина. За версією правоохоронців, саме ця компанія забезпечувала безперебійну роботу схеми.

Окремо привертає увагу те, що Олександр Котуков після цих історій спокійно продовжив кар’єру та очолює Харківський центр професійно-технічної освіти служби зайнятості.

Юлія Жовтяк очолює Державну службу зайнятості. Саме за її каденції медіа регулярно повідомляють про скандальні закупівлі, сумнівні тендери та дивні витрати коштів. Саме за її керівництва в регіонах один за одним спливають факти зловживань.

Складається враження, що система служби зайнятості перетворилася на територію безконтрольності, де окремі посадовці настільки впевнені у власній безкарності, що навіть не приховують апетитів до бюджетних коштів. Якщо керівник не бачить того, що відбувається під носом у його підлеглих, виникає закономірне питання: чи здатний він взагалі керувати структурою такого масштабу?

Розкрадання на закупівлях укриттів для шкіл і військових об’єктів сягнуло 81 мільйона гривень

Оприлюднено автором

Правоохоронці викрили кілька схем розкрадання бюджетних коштів, пов’язаних із закупівлею та будівництвом укриттів для закладів освіти й військових об’єктів. Загальний розмір встановлених збитків становить 81 млн грн.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

За його словами, в одному з кримінальних проваджень слідство виявило організовану групу, яка, за даними слідства, заволоділа 47 млн грн під час закупівлі укриттів для закладів освіти та військових об’єктів у Дніпропетровській і Чернігівській областях.

Слідство встановило, що тендери підлаштовували під підконтрольні компанії, постачали конструкції, які не відповідали державним стандартам, використовували підроблені сертифікати та обходили обов’язкові процедури контролю.

Підозри оголосили чотирьом учасникам організованої групи та шістьом посадовцям органів місцевого самоврядування, чиї дії або службова недбалість, за версією слідства, дали змогу реалізувати цю схему.

Окремо правоохоронці виявили аналогічні факти розкрадання бюджетних коштів під час будівництва та закупівлі укриттів у Чернівецькій та Полтавській областях.

За даними генпрокурора, збитки державі в цих двох регіонах становлять ще 34 млн грн.

«Таким чином, лише за нещодавно викритими фактами загальна сума збитків сягає 81 млн грн», – зазначив Кравченко.

Він також додав, що досудове розслідування триває, а правоохоронці встановлюють усі обставини та повне коло причетних осіб.

Олексій Тахтай уклав угоду зі слідством у справі про хабарництво та розкрадання

Оприлюднено автором

Колишній високопосадовець МВС і близький соратник Авакова Олексій Тахтай пішов на угоду зі слідством у справі про хабарництво та розкрадання. Про це повідомляє “Судовий репортер”.

22 червня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості щодо колишнього держсекретаря Міністерства внутрішніх справ Олексія Тахтая. Водночас текст вироку засекретили від громадськості.

Раніше НАБУ повідомляло, що ексчиновника МВС підозрюють у махінаціях під час закупівлі обладнання та в отриманні преміумавтомобілів загальною вартістю понад 6 млн гривень. За версією слідства, у 2018-2019 роках бізнесмен через свою громадську організацію нібито передав держсекретарю МВС Тахтаю чотири розкішні авто. Після цього МВС купило в нього обладнання за завищеною ціною, що завдало державному бюджету збитків на 16 млн грн.

Після звільнення Тахтая з посади передані автомобілі залишилися в його користуванні — їх оформили як подарунок через формальний договір.

У матеріалі зазначається, що цей вирок є прогресом для правоохоронців, оскільки раніше в історії з продажем піску Тахтаю підозр не оголошували, а «справу рюкзаків Авакова» САП закрила.

НАЗК під критикою: сотні мільйонів витрат, слабкі перевірки та відсутність незалежного аудиту

Оприлюднено автором

Національне агентство з питань запобігання корупції працює в Україні вже понад 10 років і щороку отримує майже 600 млн грн з бюджету. Середня зарплата працівників агентства становить близько 100 тис. грн на місяць. Втім, попри такі витрати, результати роботи НАЗК викликають серйозні запитання.

NGL.media проаналізували близько трьох тисяч справ, які НАЗК передало до суду у 2020-2026 роках. Дослідження показало, що більшість із них суди закривають. Зокрема, 52% усіх протоколів, складених агентством, не доходять до реального покарання, а у справах про конфлікт інтересів цей показник сягає 90%. Ще у 5% випадків фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності.

Суди найчастіше закривають такі справи через пропущені строки притягнення до відповідальності, брак доказів або малозначність порушення. Водночас з 2024 року частка виграних НАЗК справ зросла приблизно до 60%, однак це сталося насамперед завдяки протоколам щодо несвоєчасного звітування політичних партій. Після набрання чинності наприкінці 2023 року закону про відновлення щоквартальної звітності партій НАЗК почало активно перевіряти ці звіти. Такі справи легше доводити у суді, ніж, наприклад, конфлікт інтересів. Минулого року саме вони становили близько 80% серед усіх виграних НАЗК справ.

Одним із ключових напрямів роботи НАЗК є перевірка декларацій посадовців. Щороку близько 630 тис. українських посадовців подають декларації, але вручну агентство перевіряє лише близько однієї тисячі з них. Яким саме чином відбирають ці декларації, публічно не пояснюють. Відомо лише, що застосовується система логічного та арифметичного контролю. При цьому, за словами Катерини Бутко, лише близько 10% працівників НАЗК займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя.

Після відновлення перевірок наприкінці 2023 року всі декларації почали проходити автоматизовану перевірку через зіставлення з державними реєстрами та базами даних. Якщо система виявляє невідповідності, декларанту надсилають повідомлення, щоб він врахував це при подачі наступної декларації. Однак цей механізм має суттєві обмеження. Якщо у декларації вказані лише базові дані, що збігаються з державними реєстрами, система може не виявити порушень. Офшори, готівка чи навчання дітей за кордоном залишаються поза межами автоматичного контролю.

Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк зазначає, що автоматизація кількісно збільшує показники перевірок, але не дає якості, на яку очікує суспільство. Як приклад вона наводить кейс із колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько 12 млн доларів через офшорні компанії. Його декларації при цьому успішно проходили автоматизовану перевірку.

Проблеми виникають і під час ручної перевірки. У справі Тетяни Крупи, яку підозрюють у незаконному збагаченні на 160 млн грн, НАЗК під час первинної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості на 356,4 тис. грн, що тягло лише адміністративну відповідальність. Уже після її затримання, коли в кабінеті та вдома знайшли мільйони доларів готівкою, агентство провело повторну перевірку тієї ж декларації і заявило про порушення на 18,4 млн грн, що вже підпадає під кримінальну відповідальність.

За словами Наталії Січевлюк, із року в рік НАЗК виявляє багато випадків недостовірного декларування, але значно менше необґрунтованих активів і ознак незаконного збагачення, хоча саме це є головним суспільним запитом. Це підтверджують і звіти агентства: минулого року за підсумками моніторингу способу життя НАЗК зробило висновки щодо ймовірного незаконного збагачення 94 посадовців, тоді як декларацій з ознаками недостовірного декларування було 505.

Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна неодноразово порушувала питання пріоритезації перевірок у Верховній Раді, але без результату. На її думку, НАЗК має використовувати ризикоорієнтований підхід, щоб із загального масиву виділяти декларації, які насамперед потребують уваги. Водночас, за її словами, у повних перевірках та моніторингу способу життя агентство орієнтується передусім на запити правоохоронців, хоча мало б саме визначати, на кого правоохоронним органам варто звернути увагу.

Якщо дивитися лише на статистику, то НАЗК демонструє активність. Минулого року порушення виявили у кожній другій перевіреній декларації: недостовірні відомості на 3,8 млрд грн та ознаки незаконного збагачення на 460 млн грн. Але реальних вироків у таких справах одиниці. Крім того, частину висновків НАЗК фігуранти успішно оскаржують у судах. За підрахунками NGL.media, у 2020-2025 роках було подано 104 позови щодо результатів перевірок, і у 88 випадках, тобто 85%, суди їх задовольнили.

Одним із прикладів став листопадовий випадок минулого року, коли Київський окружний адміністративний суд скасував результати перевірки декларації першої проректорки Полтавського державного аграрного університету Валентини Аранчій. НАЗК виявило недостовірні відомості на 1,7 млн грн, але суд вирішив, що працівники агентства порушили строки перевірки та вийшли за межі повноважень. Зараз справа перебуває в апеляції.

Минулого року НАЗК отримало з держбюджету 1,36 млрд грн, із яких 768 млн грн було передано на фінансування політичних партій. На власну діяльність агентство витратило 593 млн грн. Із цієї суми 505 млн грн, або 84%, пішло на зарплати. У 2024 році в агентстві працювали 413 людей, а середня річна зарплата одного працівника склала близько 1,2 млн грн. Голова НАЗК Віктор Павлущик задекларував понад 4 млн грн зарплати. Понад 3 млн грн отримали його заступники Сергій Гупяк та Дмитро Калмиков. Керівниця управління з проведення повних перевірок Юлія Кулікова вказала 2,2 млн грн зарплати за рік.

Попри це, основною відповіддю керівництва НАЗК на критику залишається брак людських ресурсів. Анастасія Радіна вважає, що проблема полягає не лише у кількості працівників, а й у розподілі ресурсів. За її словами, агентству пропонували посилити підрозділи, які займаються перевірками декларацій і моніторингом способу життя, але натомість ресурси залишаються розпорошеними, зокрема на просвітницькі напрями.

НАЗК також отримує фінансування від урядів ЄС, США, Великої Британії, Канади та Швейцарії. За шість років агентство отримало від іноземних донорів понад 100 млн грн, зокрема майже 30 млн грн від ЄС. ЄС оплачував соціологічні опитування, розробку антикорупційної стратегії, тренінги з оцінки ризиків, поїздки до Румунії, програмне забезпечення, а також допомагав фінансово у розробці концепції моніторингу способу життя. Після російського вторгнення у 2022 році ЄС навіть постачав НАЗК бронежилети і балістичні шоломи. Також європейці оплатили тренінг з лідерства для Віктора Павлущика, курси англійської мови для працівників і просвітницьку діяльність, зокрема тренінги у школах та посібники «Антикорупційного курсу для 9 класу».

До початку 2025 року НАЗК активно підтримувало і USAID. За американські кошти, зокрема, створили портал викривачів, який запустили у вересні 2023 року. Через нього можна анонімно повідомляти про факти корупції і навіть отримати 10% від суми завданих державі збитків. Наразі НАЗК повідомляло лише про дві виплати викривачам, хоча в обох випадках інформацію передавали НАБУ, а не НАЗК.

Окрему увагу викликає кадрова політика агентства. Починаючи з 2020 року в НАЗК діяли відкриті конкурси із тестуванням, співбесідами за участі членів Громадської ради та спеціальними перевірками кандидатів. Однак після повномасштабного вторгнення, з травня 2022 року, всі призначення відбуваються без конкурсної процедури. Співбесіди та спецперевірки були призупинені.

Під час аналізу декларацій чинних працівників НАЗК журналісти NGL.media виявили дані, які викликають сумніви щодо доброчесності окремих співробітників. Зокрема, спеціалістка відділу формування доброчесності Ганна Дігтяренко у 2023 році придбала Toyota Camry 2007 року випуску за 45 тис. грн, хоча такі автомобілі зазвичай коштують у 6-8 разів дорожче. Інша працівниця, Наталія Погоріло, навесні минулого року отримала у подарунок квартиру в Києві площею 60 м2 і оцінила її у 200 тис. грн, хоча реальна вартість квартир у цьому будинку стартує від 50 тис. доларів. Вона пояснила, що це подарунок від рідного брата, але відмовилась коментувати походження грошей на такий подарунок.

У НАЗК також працює Софія Циктіч, донька «судді Майдану» Віталія Циктіча. Вона влаштувалася до агентства у 2024 році, продовжуючи навчання у КНУ ім. Т. Шевченка, а вже за рік через приватизацію стала власницею київської квартири площею близько 90 м2. Йдеться про житло, яке трьома роками раніше її батько отримав як службове. Минулого року Віталій Циктіч також купив квартиру у київському ЖК «Нивки-Парк» майже за 4 млн грн і два автомобілі Mercedes майже за 2 млн грн.

Питання викликає і публічна позиція НАЗК у важливих антикорупційних моментах. У липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який суттєво обмежував незалежність НАБУ та САП у боротьбі з корупцією. Це викликало багатотисячні протести, критику громадських активістів, частини нардепів та міжнародних партнерів. Зрештою закон скасували. Однак НАЗК ці події не коментувало, а перша публічна заява Віктора Павлущика з’явилася лише через три місяці.

Катерина Бутко вважає, що НАЗК як орган, відповідальний за антикорупційну політику, мало б публічно відреагувати на цю історію та нагадати про значення незалежності НАБУ і САП. Анастасія Радіна, своєю чергою, зазначає, що агентство навіть мало можливість зупинити розгляд законопроєкту у Верховній Раді на строк до десяти днів для проведення експертизи, але не скористалося цим правом.

Схожу логіку НАЗК продемонструвало і в лютому 2025 року, коли розпочало повну перевірку декларації тодішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Агентство не публікувало жодної інформації про початок чи результати перевірки аж до його звільнення. Причиною назвали лист «від державного органу з вимогою обмежити доступ до інформації про перевірку у зв’язку із застосуванням до декларанта заходів захисту». За інформацією Анастасії Радіної, цей лист направила СБУ. На її думку, такий лист не мав бути для НАЗК правовою підставою приховувати інформацію, а єдиним поясненням могла бути спроба «забезпечення комфорту» для Андрія Єрмака.

Додаткові запитання щодо незалежності НАЗК виникли восени 2025 року після публікації так званих «плівок Міндіча». Згідно із записами НАБУ, у травні 2025 року, ймовірно, керівник підрозділу безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов нібито передав 20 тис. доларів хабаря до НАЗК. Віктор Павлущик тоді повідомив про внутрішнє розслідування, яке зрештою не виявило причетності працівників НАЗК до справи «Мідас».

За законом «Про запобігання корупції» НАЗК має проходити незалежний аудит кожні два роки. Проте за майже 10 років існування агентства такий аудит провели лише один раз — за 2020–2021 роки. Аудит перших двох років роботи Олександра Новікова опублікували лише у липні 2023 року. Незалежні аудитори оцінили його роботу радше позитивно: у 2020–2021 роках агентство виконало 72% визначених для перевірки показників. Водночас вони не змогли прямо сказати, що НАЗК працює ефективно. У звіті зазначено, що діяльність агентства загалом не досягла порогу неефективності, але комісія утрималася від висновку про ефективність НАЗК.

На думку Катерини Бутко, одна з причин проблеми полягає у самих критеріях оцінювання, затверджених урядом. Їх було надто багато, що не дозволяло чітко відповісти, наскільки добре чи погано працює агентство. Наступні аудити не відбулися через те, що Міністерство юстиції досі не запровадило нові критерії, за якими аудитори мали б оцінювати НАЗК. При цьому, як вказує Transparency International Ukraine, Мін’юст консультувався з НАЗК щодо цих показників, фактично дозволяючи агентству впливати на власну оцінку.

Останньою незалежною оцінкою діяльності НАЗК наразі є звіт Європейської комісії. У ньому звернули увагу на непрозорість автоматизованої перевірки декларацій і наголосили на необхідності якнайшвидшого проведення нового аудиту. У листопаді 2025 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розблокувати та змінити процедуру аудиту НАЗК. Передбачається, що уряд сформує оцінювальну комісію, а критерії оцінювання визначатиме сама комісія, а не уряд через Мін’юст.

Анастасія Радіна вважає, що власні звіти НАЗК не можуть бути об’єктивною оцінкою його роботи, адже сенс аудиту полягає саме у зовнішній незалежній перевірці. У відповіді на запит NGL.media в агентстві заявили, що повністю підтримують проведення зовнішньої незалежної оцінки.

Попри великі бюджетні витрати, міжнародну допомогу і широку сферу повноважень, НАЗК досі не продемонструвало переконливої результативності у боротьбі саме з топкорупцією. Як підсумувала Анастасія Радіна, вона не може назвати одну функцію агентства чи один кейс, який можна було б вважати справжньою історією успіху.

БЕБ повідомило про підозри через переплату 3,4 млн грн під час закупівлі військової оптики

Оприлюднено автором

БЕБ оголосило підозри у справі про закупівлю оптики для військових із переплатою у 3,4 млн грн.

Для Сил оборони придбали монокуляри, приціли та прилади нічного бачення на суму понад 18 млн грн. За даними слідства, вартість частини товарів штучно завищили.

Як з’ясувало БЕБ, посадовці міської ради та представник компанії-постачальника могли завдати державному бюджету збитків на понад 3,4 млн грн.

Також акти приймання всієї партії обладнання підписали, хоча на момент оформлення документів 78 одиниць техніки ще не були поставлені.

Підозру оголосили чотирьом особам: трьом посадовцям органу місцевого самоврядування та представнику постачальника.

У Тернополі ексархітектору міста оголосили підозру через передачу комунальної землі

Оприлюднено автором

У Тернополі колишньому головному архітектору міста оголосили підозру через незаконне погодження передачі комунальної землі у приватну власність. Йдеться про екскерівника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.

За даними слідства, приватним особам передали ділянки на вулицях Білогірській, Чернівецькій та 15 Квітня. Вартість цієї землі становить понад 3 млн грн.

Слідство вважає, що внаслідок дій посадовця громада втратила землю на суму понад 3 млн грн. Суд обрав підозрюваному заставу в розмірі 266 тисяч грн.

Нова підозра Борису Панову у справі про закупівлю квартир для сиріт

Оприлюднено автором

Колишньому начальнику Управління капітального будівництва Одеської міської ради Борису Панову повідомили про нову підозру за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

У 2018 році Одеська міська рада виконувала програму із забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У межах цієї ініціативи планували придбати 22 квартири, які мали передати дітям. Організацію закупівлі доручили керівнику УКБ.

Перед підписанням договорів на купівлю житла за бюджетні кошти посадовець мав перевірити, чи відповідає запропонована вартість ринковій ціні нерухомості. Для цього був передбачений механізм незалежного рецензування оціночних звітів, який мав підтвердити правильність оцінки та виключити завищення.

Однак оцінку вартості квартир підготували самі продавці, які були безпосередньо зацікавлені у максимальному підвищенні ціни. Посадовець прийняв ці документи без перевірки: не порівняв зазначені суми з ринковими показниками, не ініціював рецензування звітів і фактично погодив закупівлю квартир на умовах, визначених продавцями.

Спираючись на ці документи, Одеська міська рада уклала договори та оплатила 22 квартири за вказаними у звітах цінами. Згодом у межах розслідування були проведені незалежні будівельно-оціночна та економічна експертизи. Вони встановили, що фактична ринкова вартість житла була значно нижчою за ту, що зафіксували в договорах, а самі оціночні звіти містили істотні порушення методології і не могли законно використовуватися для визначення ціни.

Різниця між сумою, яку реально сплатила міськрада, і ринковою вартістю квартир склала 11,4 млн грн. У 2024 році, вже після звільнення з посади, Панов намагався втекти до Румунії. Раніше, у вересні 2023 року, йому вже повідомляли про підозру у привласненні та розтраті бюджетних коштів. За версією слідства, йдеться про розтрату понад 2 млн грн під час закупівлі медичних кисневих генераторів для Одеської міської лікарні №8 для лікування хворих на COVID-19.