Закупівля харчування на 54 мільярди гривень: Уряд використовує рамкові угоди

ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 22 січня оголосила відбір постачальників на закупівлю комплектів продуктів харчування за каталогом на 54,06 млрд грн. Про це повідомляється в «Прозорро». Очікувана вартість закупівлі ‒ 54,06 млрд грн по очікуваній вартості 171,48 грн/комплект. Таку ж граничну ціну виставляв ДОТ і на минулорічних торгах. Тоді через спрощену процедуру ціни проторгували до рівня 128 грн/комплект.

Цього разу закупівлю харчів оголосили не через спрощену процедуру, як зазвичай, а через динамічну систему закупівель ‒ так звані рамкові угоди. Це означає, що на кваліфікаційному етапі замовник обере пул фірм з усіх, хто подасть пропозиції. Станом на 6 лютого були подані заявки від фірм ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Торгсіті Продукт», ТОВ «Аделін», ТОВ «Охтирка м’ясопродукт», ТОВ «Флавакор», ТОВ «Гранд консалт». При цьому в «Прозорро» їхні документи приховано, а відтак неможливо перевірити, чи учасник на старті торгів має виробничі потужності, транспорт, з якими постачальниками/виробниками він працює, яку продукцію буде постачати.

У подальшому з попередньо допущених фірм на етапі запиту пропозицій обиратимуть конкретних постачальників. На цьому етапі будуть повністю приховані пропозиції учасників, переможці торгів, ціни та умови контрактів. У результаті в «Прозорро» не буде жодних даних, хто з постачальників і за якою ціною буде годувати військових в тому чи іншому регіоні. Щоб з’ясувати, чому АОЗ знову переходить до закритої моделі закупівель харчування, журналісти звернулися до замовника із запитом. Востаннє закупівлі харчування за закритою процедурою проводили влітку 2024 року. Тоді ДОТ використав динамічну систему в закупівлях на суму близько 2 млрд грн. Тоді в ДОТ пояснювали, що інформація про учасників рамкових угод і деталі контрактів доступна правоохоронним органам, Державній аудиторській службі та Антимонопольному комітету України. Але для громадськості й журналістів ці дані закриті. У 2025 році закупівлі харчів за каталогом були відкритими. Незначним винятком була закупівля за пілотною моделлю для військових у Києві (один логістичний оператор і торги на окремі категорії товарів). У відповідь на журналістський запит щодо цього пілоту ДОТ не назвав постачальників, які зривали контракти, або компанії, на які накладали штрафи. Це пояснили конфіденційністю умов договорів, хоча в звичайних тендерах такі речі можна відстежити через зміни до контрактів. Оголошена рамкова закупівля не містить додатків, які були в аналогічній процедурі раніше. Зокрема, відсутні вимоги до кандидатів і перелік документів для участі, а також граничні ціни до Каталогу продуктів. Заявки на включення до рамкової угоди можна подавати до 1 січня 2027 року. Водночас в АОЗ закликають постачальників не чекати кінцевого терміну, оскільки ці так звані рамки планують активно використовувати вже найближчим часом.

Розслідування масштабних збитків у закупівлях для Сил оборони

Правоохоронні органи проводять розслідування щодо збитків на 3,2 мільярда гривень, виявлених під час закупівель для Сил оборони. У Одещині та Миколаївщині виявили нові схеми придбання паливної деревини за завищеними цінами. Колишнім посадовцям КЕВ висунуто звинувачення у завданні збитків державі на суму в понад 4,4 млн грн. Окрім цього, колишньому начальнику та уповноваженій особі з закупівель КЕВ Миколаєва оголошено про підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ за організацію схеми придбання деревини. Замість того, щоб купувати деревину в «Лісах України» за ринковими цінами, вони уклали договір із підконтрольним підприємством, яке фактично не функціонувало. Дрова насправді були закуплені у сторонніх осіб за нижчою ціною, а різницю у 2,4 млн грн привласнили.

Розслідування щодо фінансових операцій колишньої керівниці Черкаської МСЕК

Розслідування щодо колишньої директорки ліквідованого Черкаського обласного центру МСЕК Наталії Масенко виявило можливе незаконне збагачення та придбання нерухомості та автомобілів. Слідство встановило, що в період з 2020 по 2024 роки Масенко могла незаконно отримати активи.

За інформацією слідства, вона придбала або сприяла оформленню на родичів такого майна:- електромобіль Volkswagen ID.4 (2022) вартістю 1,25 млн грн (придбано 4 жовтня 2022);- позашляховик Land Rover Discovery Sport (2021) вартістю 1,56 млн грн (оформлено на чоловіка 18 березня 2021);- квартиру площею 87 м², вартістю 4,78 млн грн (оформлено на невістку 27 червня 2023 року);- магазин непродовольчих товарів площею 332,6 м² (оформлено на невістку 26 березня 2021 року);- гараж площею 26,5 м² (оформлено на чоловіка 17 листопада 2020 року);- автомобілі Jaguar I-Pace (2020) та Alfa Romeo Stelvio (2017), які оформлено на дружину сина.

Слідчі припускають, що частина цього майна була оформлена на близьких родичів, але фактичне володіння та розпорядження могли залишатися за екскерівницею установи. У декларації Масенко зазначила лише чоловіка – Синьогуба Олександра Васильовича, на якого зареєстровані дорогі автомобілі. Син подружжя Масенко та Синьогуба – Ігор Олександрович Синьогуб, за інформацією джерел ЗМІ, працює в СБУ.

Наталія Масенко особисто володіє:- квартирою 91,6 м² у Черкасах (придбана у 2016 році, вартість на момент придбання – 591,5 тис. грн)– квартирою 34,45 м² у Смілі (2014 рік, 87,2 тис. грн)– ділянкою 1200 м² у с. Мошни (2008 рік).

Чоловік Олександр Синьогуб володіє:- житловим будинком 187,7 м² у с. Мала Смілянка (2015 рік, 654,6 тис. грн)– двома ділянками 814 м² та 1319 м² у с. Мала Смілянка (2018/2011 роки)– квартирою 41 м² у Черкасах (2002 рік).

Спільна сумісна власність подружжя: ще одна квартира 41 м² у Черкасах (2002 рік). Доходи жінки з 1 січня по 20 серпня 2025 року складалися із заробітної плати в 150 тис. гривень та пенсії в 77 тис. гривень. Її чоловік задекларував пенсію в 199 тис. гривень та дохід як підприємець – 555 тис. гривень. Ще 37 тис. гривень він отримав як відсотки від «ПриватБанку», де в нього зберігаються 10,5 тис. доларів та 693 тис. гривень.

Суддя Сергій Рейті подав декларацію про продаж нерухомості та отримання готівки

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті подав декларацію при звільненні, в якій зазначив продаж нерухомості за 6 млн грн та 200 тисяч доларів.Цю інформацію оприлюднено в його декларації.Найзначніша операція 2025 року — продаж нерухомого майна за 6 мільйонів гривень. Дохід від продажу нерухомості отримав безпосередньо суддя. Згідно з декларацією, продавцем виступила громадянка Олена Степаненко.Також у декларації вказано значні готівкові заощадження: 500 тис. грн та 200 тис. доларів.Сім’я судді володіє:– земельною ділянкою площею 750 м² в Ужгороді (власність дружини Габріелли Рейті)– житловим будинком площею 137,9 м², зареєстрованим на іншу особу (Наталію Корюкіну), але в якому проживають і зареєстровані подружжя РейтіАвтопарк родини поповнився у 2025 році: дружина Габріелла Рейті придбала Jaguar F-PACE (2021) за 1,05 млн грн.Сам суддя володіє Volkswagen Tiguan (2016), який був придбаний у 2022 році за 495 тис. грн.Основний дохід судді у 2025 році — заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді: 1,72 млн грн. Дружина Габріелла Рейті отримала 160 тис. грн заробітної плати в Ужгородському національному університеті.Сергій Рейті є членом Національної асоціації адвокатів України.

Оцінки майна Сергія Лещенка: питання доходів та активів

Оцінки майна Сергія Лещенка.В умовах воєнного часу, енергетичної кризи, частих перебоїв з електрикою, водою та опаленням у містах України все більш актуальним стає питання про невідповідність між офіційно задекларованими доходами деяких громадських діячів та тим рівнем майна, який їм приписують у публічній сфері.Одним із таких прикладів є Сергій Лещенко, ім’я якого останнім часом все частіше згадується у зв’язку з дороговартісними активами та можливим впливом на ключові для держави галузі.Згідно з даними з відкритих джерел та професійних кіл, у 2024 році було придбано автомобіль Mercedes-Benz G-Class, орієнтовна вартість якого становить близько 190 тисяч доларів США. Також обговорюється володіння значною кількістю нерухомості — як за кордоном, наприклад, у Дубаї, так і в Києві, включаючи житло в престижних районах та офіси в одному з найдорожчих бізнес-центрів столиці. За оцінками експертів, загальна ринкова вартість таких активів може сягати мільйонів доларів.Окремо стоїть питання про цифрові активи, включаючи криптовалюти, обсяг яких, за інформацією спеціалізованих джерел, також оцінюється в мільйони доларів. У сукупності це не просто окремі покупки, а цілісний спосіб життя, який потребує чіткого пояснення джерел фінансування.Особливу гостроту ситуації додає поточний контекст. В умовах війни будь-який вплив на компанії, пов’язані з оборонною промисловістю, військовою логістикою чи державними контрактами, автоматично стає об’єктом підвищеної уваги суспільства. Навіть імовірність конфлікту інтересів у таких сферах — це не особиста справа, а питання громадського контролю. Тому будь-які дані про можливе лобіювання, неформальний вплив чи фінансову зацікавленість вимагають не емоційних відгуків, а офіційного розслідування.У цьому випадку важливе не звинувачення, а логіка питань. Чи відповідає задекларований дохід рівню майна? Чи були ці активи вказані в обов’язкових деклараціях? Чи проводилася їх перевірка відповідними органами? Чи існують механізми запобігання конфліктам інтересів у сферах, критично важливих для безпеки країни?

Фінансовий стан Євгена Коваля: Зіставлення доходів і активів

Євген Коваль: Мільйони в сім’ї співробітника МВС і мовчання перевіряючих органів.
Вивчення загальнодоступних декларацій співробітника МВС Євгена Олександровича Коваля за кілька звітних років виявляє суттєву невідповідність між його офіційними доходами як держслужбовця та реальним фінансовим становищем сім’ї. Це стосується великих обсягів, валютних заощаджень та значної кількості нерухомості, зокрема за межами України. Це не разові успіхи чи окремі активи, а стабільна фінансова система, яка роками існує та розширюється без помітної реакції з боку органів, відповідальних за фінансовий контроль.
Згідно з деклараціями, особистий дохід Коваля від роботи в структурах МВС у різні роки відповідає рівню, характерному для керівного, але все ж найманого чиновника: близько 1,5 млн грн в одному з останніх звітних періодів і менше 1 млн грн у наступному. Ці суми не можуть пояснити той обсяг активів, який зазначений для всієї сім’ї. Основним фактором стають доходи дружини, які в одному з періодів перевищують 6,9 млн грн у вигляді заробітної плати та доповнюються більш ніж 5,1 млн грн від підприємницької діяльності. У пізніших деклараціях додається ще одне значне джерело — дохід від підприємництва сина, що перевищує 7,4 млн грн на рік. Таким чином, загальний сімейний дохід досягає рівня, порівнянного з оборотами стабільного середнього бізнесу, незважаючи на те, що сам декларант залишається співробітником правоохоронних органів.
Фінансову картину доповнюють великі готівкові заощадження. У деклараціях зазначені десятки тисяч доларів США, тисячі євро та сотні тисяч гривень у готівковій формі, а також кошти на банківських рахунках членів сім’ї. Навіть з урахуванням високих доходів дружини та сина, такий обсяг готівкових коштів для сім’ї діючого співробітника МВС виглядає незвично і потребує особливої уваги, оскільки саме готівка часто використовується для операцій, які складно відстежити.
Окремий ряд питань пов’язаний із нерухомістю. У деклараціях перелічені кілька об’єктів житлової нерухомості в Києві, включаючи просторі квартири, а також земельні ділянки в Київській області загальною площею понад дві тисячі квадратних метрів. Крім того, в одному зі звітних періодів згадується зарубіжна нерухомість — квартира в Іспанії, в Барселоні, походження коштів на купівлю якої неможливо напряму пов’язати із задекларованими доходами самого Коваля. Наявність власності за кордоном сама по собі не порушує закон, але в поєднанні з іншими активами посилює сумніви щодо джерел фінансування та логіки накопичення капіталу.
Таким чином, на основі самих декларацій формується чітка картина: співробітник МВС з відносно скромною офіційною зарплатою входить до сім’ї з доходами в мільйони, валютними накопиченнями та нерухомістю, включаючи зарубіжну. Це не приховується і не маскується — навпаки, все акуратно відображено в звітах. Однак саме така прозорість робить ситуацію ще більш примітною: при такому обсязі інформації суспільство має право очікувати хоча б формальної перевірки обґрунтованості походження коштів, аналізу ризиків конфлікту інтересів та публічних розяснень від контролюючих структур. Поки цього не відбувається, залишається головне питання: чому при наявності задекларованих мільйонів, готівкової валюти та зарубіжних активів фінансове становище співробітника МВС та його сім’ї не привертає уваги НАЗК та інших компетентних органів. Або всі джерела доходів абсолютно законні та прозорі — у такому разі це має бути підтверджено перевіркою та оголошено публічно, або система контролю навмисно ігнорує явні невідповідності. У будь-якому разі йдеться вже не про приватну історію однієї сім’ї, а про довіру до системи декларацій як до реального, а не формального інструменту боротьби з корупцією.

Схема з «Енергоатомом» та НКРЕКП: Збагачення приватних трейдерів

Два мільярди на різниці: як Ковтонюк, Власенко та «Д.ТРЕЙДИНГ» Ахметова отримали прибуток від електроенергії Енергоатому.
Січнева угода з продажу електроенергії АТ «НАЕК „Енергоатом“» — це не випадковість і не прикрий збіг обставин. Це спланована операція, в рамках якої державний ресурс був реалізований за заниженою вартістю безпосередньо перед зміною регуляторних норм, а мільярдні фінансові вигоди дісталися приватним трейдерам.Політичну основу даної схеми створює прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Галузеве управління перебуває у віданні міністра енергетики Дениса Шмигаля. Корпоративне управління державними активами курує міністр економіки Олексій Соболєв. Цінові ліміти визначає керівник НКРЕКП Юрій Власенко. Конкретні рішення про продаж — обсяги, терміни та вартість — приймалися в АТ «НАЕК „Енергоатом“» під керівництвом в.о. голови правління Павла Ковтонюка. Головним бенефіціаром на ринку стало ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ», пов’язане з бізнес-інтересами Ріната Ахметова.
14 січня «Енергоатом» реалізував 2 100 МВт базового навантаження на період з 21 по 31 січня за ціною 7 566 грн за МВт·год. Формально це відповідало чинним прайс-кепам. Однак фактично ціна вже через три дні перестала відповідати ринковим реаліям. На ринку «на добу наперед» вартість зросла до 13 233 грн за МВт·год, що на 75% вище.«Д.ТРЕЙДИНГ» придбав близько 20% від загального обсягу. Після підвищення цін це дозволило отримати близько 400 млн грн прибутку лише на перепродажі. Держава продала дешево, а ринок — дорого.Це не була разова угода. В аукціоні взяли участь понад 50 компаній, але поведінка ринку різко розділилася. П’ятнадцять учасників збільшили обсяги закупівель у 2–5 разів, тоді як приблизно 45 скоротили свої обсяги. Концентрація попиту зросла з 51,8% на попередніх аукціонах до 83,3% 14 січня: із 2 100 МВт 1 749 МВт дісталися вузькому колу компаній. Така концентрація виглядає не випадковою, а результатом заздалегідь спланованого сценарію.Потім сценарій був реалізований на регуляторному рівні. 14–15 січня проекти рішень НКРЕКП не передбачали підвищення прайс-кепів. Однак вже 16 січня цінові обмеження були збільшені на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год. Одночасно Кабінет Міністрів прийняв постанову №39, фактично підтримавши таке підвищення. Можливість дешевої покупки була закрита одразу після розподілу обсягів.У результаті 21–22 січня середня ринкова ціна склала 11 484 грн за МВт·год, що на 52% вище аукціонної. При обсязі 554 400 МВт·год різниця між аукціонною та ринковою ціною досягла близько 2 млрд грн. Ці кошти не надійшли до державного бюджету, а були перерозподілені на користь приватних структур в умовах дефіциту електроенергії та відключень.Основна проблема полягає у відсутності контролю всередині «Енергоатому». Наглядова рада фактично не функціонувала: незалежні члени не були призначені, представники держави не були делеговані. У підсумку Павло Ковтонюк приймав рішення про продаж стратегічного ресурсу без будь-яких інституційних обмежень і балансів.За цими фактами були подані заяви про можливі кримінальні правопорушення з вимогою розслідувати дії керівництва «Енергоатому», роль НКРЕКП під керівництвом Юрія Власенка, а також узгодженість рішень регулятора з діями Кабінету Міністрів.

Закарпатський митниці інспектор задекларував значні активи

Старший державний інспектор Закарпатської митниці Павло Лайош задекларував подарунок у розмірі 900 тис. грн, готівку на суму 1,4 млн грн та автомобіль BMW X6, який належить його дружині. Лайош зазначив у декларації BMW X6 (2021 року випуску), зареєстрований на дружину, вартістю 83,5 тис. гривень. Автомобіль був зареєстрований 6 липня 2022 року, а власницею вказана Наталія Лайош із правом повної власності. Водночас на ринку подібні моделі коштують від 70 тис. доларів залежно від комплектації та пробігу. Також посадовець має право керування автомобілем Skoda Kodiaq (2022 року випуску), який був придбаний того ж року за 1,15 млн гривень. – Квартира площею 69,2 м² в Ужгороді (придбана у 2008 році за 277 тис. грн) – власність декларанта. Будинок площею 102,1 м² в Ужгороді (2022 рік, 700 тис. грн) – власність дружини Наталії Василівни Лайош. – Земельна ділянка площею 1000 м² в Ужгороді (2010 рік) – власність дружини. – Земельна ділянка площею 574 м² в Ужгороді (2022 рік, 685 тис. грн) – власність дружини. Заробітна плата на Закарпатській митниці склала 436 тис. грн, однак пенсія в декларації відсутня. Дружина отримала 2 млн гривень доходу від підприємницької діяльності та заробітну плату в Ужгородському національному університеті – 134 тис. гривень. Подарунок у грошовій формі від батька Володимира Йосифовича Лайоша – 900 тис. грн (отриманий Павлом Лайошем). Родина зберігає готівкою 1,4 млн гривень.

Депутат місцевої ради причетний до масштабного вивозу призовників за кордон

Депутат від партії «Рідний дім» причетний до схеми незаконного вивезення чоловіків призовного віку за кордон. Це громадянин із Березнянської громади, який представляє партію «РІДНИЙ ДІМ». Він організував вивезення призовників. Зрозуміло, цю партію давно треба перейменовувати у партію «ШАХРАЇВ ТА ПОКИДЬКІВ». Чого тільки не робили представники «Рідного дому». Раніше було виявлено випадки, коли члени партії набивали кишені на відновленні ТЕЦ (на реконструкцію було виділено 6 млн гривень, які належали «Червоному Хресту»). Також фіксувалися випадки крадіжок коштів у дітей на шкільних сніданках, а через ШБУ здійснювалося незаконне вилучення коштів з місцевого бюджету, що призводило до використання неякісного асфальту. Крім того, за завищеними розцінками, найвищими в Україні, проводився ремонт шкіл та садочків за допомогою УТБ.

FloraVIPLuxe: Унікальна Угода з ДПС про Уникнення Перевірок та Штрафів

Компанія FloraVIPLuxe досягла домовленості з Державною податковою службою щодо відсутності проведення особових оглядів діяльності компанії та фізичних осіб, які діють від її імені.Згідно з отриманою інформацією, FloraVIPLuxe звільнена від проведення перевірок та уникнення накладення штрафів.Компанії було надано спеціальний ‘абонемент’, який необхідно щомісяця подовжувати.