Разом із президентом України Володимиром Зеленським до Сполучених Штатів вирушили Давид Арахамія, Рустем Умєров, Сергій Кислиця, Денис Шмигаль, Андрій Сибіга та Ігор Жовква. Наразі українська делегація вже встигла провести низку зустрічей, зокрема з президентом Франції Емманюелем Макроном та американськими сенаторами. Очікується, що сьогодні ввечері за київським часом відбудеться зустріч Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом.
Архіви позначок: Шмигаль Денис
Міненерго посилює кроки для стабільності енергосистеми через спеку
Міністерство енергетики вживає заходів, щоб збалансувати ситуацію в енергосистемі. Про це в телеграм-каналі повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
Як зазначив Шмигаль, аномальна спека, яка охопила Європу, створює для енергетичної системи додаткове навантаження. Щоб забезпечити стабільне проходження пікових періодів споживання та зменшити дефіцит електроенергії, він доручив відповідним службам і підприємствам енергетичного сектору вжити необхідних заходів.
«Енергетики сьогодні роблять усе можливе, аби забезпечити стабільність енергосистеми. Але наскільки ситуація буде критичною – залежить від кожного з нас. Памʼятаємо, що розумне споживання електроенергії у пікові години (17:00-22:00) є важливим внеском кожного у забезпечення надійного електропостачання», – резюмує міністр.
Відновлення «Дружби» та можливий вплив на вартість дизеля
Після відновлення транзиту нафти нафтопроводом “Дружба” Україна розраховує на поновлення імпорту нафтопродуктів з Угорщини, зокрема дизеля. Очікується, що це може сприяти зниженню його ціни.
Про це міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив журналістам після засідання Ukraine Energy Coordination Group у Києві.
За словами Шмигаля, трубопровід між Угорщиною та Україною варто використовувати, особливо з огляду на поточні проблеми на ринку пального. На його думку, це дасть змогу отримати додаткові об’єми та, можливо, здешевити дизельні ресурси завдяки роботі трубопровідного транспорт.
Водночас він уточнив, що уряд не проводить перемовин щодо імпорту пального, оскільки це питання належить до компетенції компаній.
Разом із тим міністр наголосив, що питання подальшого імпорту пального “буде пропрацьовано” з “Укртранснафтою” та угорською компанією MOL.
Слід зазначити, що Україна переважно закуповує в Угорщини дизельне пальне. Його постачання здебільшого здійснювалося залізницею та нафтопродуктопроводом.
Угорщина і Словаччина мають виключення із заборони на імпорт трубопровідной нафти з Росії. Водночас нафтопродуки з цієї нафти обидві країни можуть використовувати лише для власним потреб і імпорту виключно в Україну.
Проблеми в закупівлях Міноборони: Антимонопольний комітет виявив схему
Поки на передовій військові утримують позиції на залишках екіпірування, у системі закупівель Міністерства оборони стабільно розподіляються оборонні мільярди. Формально процедури проходять через Prozorro: оголошується початкова (очікувана) ціна, публікується лот, підписується контракт. Фактично ціна не знижується, а коло переможців з року в рік залишається тим самим.Конкуренція існує на папері, гроші — у звітності, повідомляє НОН – СТОП.Ця модель продовжувала працювати в період, коли Міністерство оборони очолювали Рустем Умеров і Денис Шмигаль, а державним підприємством «ДОТ» керував Арсен Жумаділов. Зміна керівництва не змінила конструкцію закупівель: великі контракти концентруються у обмеженого кола компаній.30 червня 2025 року ДП «ДОТ» оголосило закупівлю 20 000 футболок і сорочок на 9 810 000 грн — по 490,50 грн за одиницю. Вже 24 липня 2025 року укладено контракт №667/07-25-РМ з ТОВ «КОЛТРЕЙН». Альтернативних переможців не з’явилося, зниження ціни не відбулося.13 грудня 2024 року — тендер на 46 000 універсальних підсумків на 17 940 000 грн (390 грн за одиницю). Контракт №536/01-25-РМ від 8 січня 2025 року отримує ТОВ «КОЛТРЕЙН».25 травня 2024 року оголошена закупівля 42 000 комплектів наколінників і налокітників на 18 068 400 грн. Переможець — ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД». Контракт №275/06-24-РМ від 21 червня 2024 року передбачає жорсткі штрафи для постачальника — 0,3% пені за кожен день прострочення, 7% після 30 днів, 20% у разі відмови. При цьому замовник зберігає можливість змінювати терміни та обсяги поставок.Антимонопольний комітет у справі №145-26.13/150-25 встановив ознаки антиконкурентних узгоджених дій між ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» саме в рамках закупівель ДП «ДОТ». Це вже питання не ціни, а координації поведінки учасників торгів.Фінансовий ланцюжок виходить за межі країни. У 2022 році ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» перерахувало 222,4 млн грн компанії WNC Pte. Ltd. (Сінгапур) за зовнішньоекономічними контрактами. Закупівля продукції здійснювалася через польську компанію Nops, пов’язану з громадянином Білорусі Дмитром Шершанем. Після цього товар перепродавали оборонному сектору України. За 2022–2025 роки дохід групи компаній наблизився до 2 млрд грн.Усі зазначені закупівлі проводилися в період керівництва Рустема Умерова та Дениса Шмигаля в Міністерстві оборони та Арсена Жумаділова в ДП «ДОТ». Підприємство не є самостійною структурою і повністю підпорядковане міністерству. Фінансові плани та ключові параметри процедур затверджуються на рівні відомства. Отже, відповідальність не може обмежуватися рамками одного держпідприємства.Подана скарга до контролюючих і правоохоронних органів з вимогами перевірити дотримання законодавства при укладенні контрактів з ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та пов’язаними структурами, дати правову оцінку можливим антиконкурентним діям, провести фінансово-економічний аудит формування цін і руху коштів за зовнішньоекономічними контрактами, а також встановити коло посадових осіб, які погоджували ці закупівлі.На позиціях військові отримують форму та спорядження, які у звітах проходять як повністю поставлені та відповідні стандартам. У документах — тисячі одиниць, відсотки виконання та закриті акти. У реальності — питання до якості, термінів і фактичної вартості кожної позиції. Контракти підписані, кошти списані, а різниця між заявленим і фактичним знову губиться десь між тендером і складом.
В Київ та область вводяться нові потужності розподіленої генерації
У Києві та області введено 20 мегават електроенергії розподіленої генерації. Додаткові потужності очікуються найближчим часом.
Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль за результатами засідання Штабу.
Шмигаль розповів, що енергетики поступово відновлюють подачу світла та тепла. Відновлювальні роботи тривають, продовжується розбір завалів на зруйнованих об’єктах.
Утім, ситуація з електропостачанням та теплопостачанням усе ще складна. Над відновленням працюють понад 60 бригад електриків та 193 бригади тепловиків.
“Нарощуємо потужність розподіленої генерації. Уже введено 20 мегават у столиці та області, найближчим часом очікуємо додаткові потужності. Усі установки мають працювати, а не просто стояти”, – повідомив Шмигаль.
За словами чиновника, протягом цього тижня зі складів хабів Міненерго доставлено понад 190 тонн гуманітарної допомоги. Лише за сьогодні Міненерго розподілило 115 тонн допомоги. Усе обладнання вже прямує до регіонів.
Також повідомляється, що Україна очікує додаткових внесків до Фонду підтримки енергетики, які анонсували Швеція, Єврокомісія, Данія, Німеччина. Загалом це понад 82,5 мільйони євро на закупівлю необхідного обладнання.
“Уже сьогодні Фонд підтримки енергетики України отримав 6 мільйонів євро грантової підтримки від Міністерства закордонних справ і торгівлі Австралії”, – додав міністр і подякував партнерам за підтримку.
Відновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 в Києві: Оцінка збитків та терміни
Внаслідок атаки на енергосистему Києва пошкоджені ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. За заявами міністра енергетики Шмигаля, уламки, спричинені балістичним ударом, потрапили в об’єкти. Оцінюється, що відновлення на одній з станцій триватиме від одного до двох днів, а на іншій – за двоє діб. Пошкодження включають пошкодження газорозподільного та газокомпресорного обладнання, а також циркулярні насоси та систему підготовки води. Експерт Харченко вважає, що ТЕЦ-5 отримала серйозні пошкодження і запуск станції можливий через 2-3 дні.
Енергетична ситуація в Україні: Заходи для забезпечення стабільності
Міністр енергетики України Денис Шмигаль попередив, що вівторок та середа, 10 та 11 лютого, будуть періодами значного навантаження на енергосистему через графіки відключень електроенергії. Це пов’язано з низькими температурами, що призводять до зменшення доступної енергії, хоча сонячна генерація частково компенсує цю проблему. Про це було повідомлено у Facebook Шмигалем.
Під час засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці, яке відбулося 9 лютого, було розглянуто перелік об’єктів критичної інфраструктури. Лікарні, водоканали та соціальні об’єкти залишаються пріоритетними об’єктами для забезпечення електроенергією. Інші установи переходячимуть на автономний режим роботи, забезпечуючись генераторами для звільнення енергії для побутових споживачів.
Обговорювалося також питання справедливого розподілу електроенергії. Держава посилить контроль, доручивши Держенергонагляду проведення відповідних перевірок. 9 лютого до хабів Міненерго надійшло 14 вантажів допомоги від партнерів – це 78 тонн енергетичного обладнання, зокрема 5 силових трансформаторів з Азербайджану та 10 потужних генераторів з Італії. Допомога від ЄС, Австрії, Японії, Литви, Люксембургу, Італії, Чехії, Нідерландів, ПРООН та UNICEF/WASH вже в дорозі.
Енергетичний стрес: Ускладнені графіки відключень через низькі температури
Українців попереджено про погіршення графіків відключень електроенергії. «Ремонтні роботи на об’єктах генерації та розподілу електроенергії проводяться безперервно. У вівторок і середу через низькі температури будуть діяти ускладнені графіки, як і сьогодні, попри те, що вдень систему частково підтримує сонячна генерація», — зазначив міністр енергетики Денис Шмигаль.
Схема з «Енергоатомом» та НКРЕКП: Збагачення приватних трейдерів
Два мільярди на різниці: як Ковтонюк, Власенко та «Д.ТРЕЙДИНГ» Ахметова отримали прибуток від електроенергії Енергоатому.
Січнева угода з продажу електроенергії АТ «НАЕК „Енергоатом“» — це не випадковість і не прикрий збіг обставин. Це спланована операція, в рамках якої державний ресурс був реалізований за заниженою вартістю безпосередньо перед зміною регуляторних норм, а мільярдні фінансові вигоди дісталися приватним трейдерам.Політичну основу даної схеми створює прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Галузеве управління перебуває у віданні міністра енергетики Дениса Шмигаля. Корпоративне управління державними активами курує міністр економіки Олексій Соболєв. Цінові ліміти визначає керівник НКРЕКП Юрій Власенко. Конкретні рішення про продаж — обсяги, терміни та вартість — приймалися в АТ «НАЕК „Енергоатом“» під керівництвом в.о. голови правління Павла Ковтонюка. Головним бенефіціаром на ринку стало ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ», пов’язане з бізнес-інтересами Ріната Ахметова.
14 січня «Енергоатом» реалізував 2 100 МВт базового навантаження на період з 21 по 31 січня за ціною 7 566 грн за МВт·год. Формально це відповідало чинним прайс-кепам. Однак фактично ціна вже через три дні перестала відповідати ринковим реаліям. На ринку «на добу наперед» вартість зросла до 13 233 грн за МВт·год, що на 75% вище.«Д.ТРЕЙДИНГ» придбав близько 20% від загального обсягу. Після підвищення цін це дозволило отримати близько 400 млн грн прибутку лише на перепродажі. Держава продала дешево, а ринок — дорого.Це не була разова угода. В аукціоні взяли участь понад 50 компаній, але поведінка ринку різко розділилася. П’ятнадцять учасників збільшили обсяги закупівель у 2–5 разів, тоді як приблизно 45 скоротили свої обсяги. Концентрація попиту зросла з 51,8% на попередніх аукціонах до 83,3% 14 січня: із 2 100 МВт 1 749 МВт дісталися вузькому колу компаній. Така концентрація виглядає не випадковою, а результатом заздалегідь спланованого сценарію.Потім сценарій був реалізований на регуляторному рівні. 14–15 січня проекти рішень НКРЕКП не передбачали підвищення прайс-кепів. Однак вже 16 січня цінові обмеження були збільшені на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год. Одночасно Кабінет Міністрів прийняв постанову №39, фактично підтримавши таке підвищення. Можливість дешевої покупки була закрита одразу після розподілу обсягів.У результаті 21–22 січня середня ринкова ціна склала 11 484 грн за МВт·год, що на 52% вище аукціонної. При обсязі 554 400 МВт·год різниця між аукціонною та ринковою ціною досягла близько 2 млрд грн. Ці кошти не надійшли до державного бюджету, а були перерозподілені на користь приватних структур в умовах дефіциту електроенергії та відключень.Основна проблема полягає у відсутності контролю всередині «Енергоатому». Наглядова рада фактично не функціонувала: незалежні члени не були призначені, представники держави не були делеговані. У підсумку Павло Ковтонюк приймав рішення про продаж стратегічного ресурсу без будь-яких інституційних обмежень і балансів.За цими фактами були подані заяви про можливі кримінальні правопорушення з вимогою розслідувати дії керівництва «Енергоатому», роль НКРЕКП під керівництвом Юрія Власенка, а також узгодженість рішень регулятора з діями Кабінету Міністрів.
Серія російських атак на українську енергетику
Уночі та вранці російські війська здійснили масовану атаку на енергетичні об’єкти України. Під ударом опинилися підстанції та повітряні лінії 750 кВ і 330 кВ, а також Бурштинська та Добротвірська ТЕС.
Очільник Міненергетики повідомив, що ці об’єкти є основою енергомережі. Ворог завдав удару також по генерації: Бурштинській ТЕС та Добротвірській ТЕС. Блоки АЕС були розвантажені персоналом.
Станом на зараз по території України застосовуються графіки аварійних відключень, зокрема у східних та північних областях. Запит на аварійну допомогу було активовано від Польщі.
Енергетики готові розпочати відновлення, коли це буде безпечно. Дякую за стійкість та героїзм наших військових та енергетиків.