Поки на передовій військові утримують позиції на залишках екіпірування, у системі закупівель Міністерства оборони стабільно розподіляються оборонні мільярди. Формально процедури проходять через Prozorro: оголошується початкова (очікувана) ціна, публікується лот, підписується контракт. Фактично ціна не знижується, а коло переможців з року в рік залишається тим самим.Конкуренція існує на папері, гроші — у звітності, повідомляє НОН – СТОП.Ця модель продовжувала працювати в період, коли Міністерство оборони очолювали Рустем Умеров і Денис Шмигаль, а державним підприємством «ДОТ» керував Арсен Жумаділов. Зміна керівництва не змінила конструкцію закупівель: великі контракти концентруються у обмеженого кола компаній.30 червня 2025 року ДП «ДОТ» оголосило закупівлю 20 000 футболок і сорочок на 9 810 000 грн — по 490,50 грн за одиницю. Вже 24 липня 2025 року укладено контракт №667/07-25-РМ з ТОВ «КОЛТРЕЙН». Альтернативних переможців не з’явилося, зниження ціни не відбулося.13 грудня 2024 року — тендер на 46 000 універсальних підсумків на 17 940 000 грн (390 грн за одиницю). Контракт №536/01-25-РМ від 8 січня 2025 року отримує ТОВ «КОЛТРЕЙН».25 травня 2024 року оголошена закупівля 42 000 комплектів наколінників і налокітників на 18 068 400 грн. Переможець — ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД». Контракт №275/06-24-РМ від 21 червня 2024 року передбачає жорсткі штрафи для постачальника — 0,3% пені за кожен день прострочення, 7% після 30 днів, 20% у разі відмови. При цьому замовник зберігає можливість змінювати терміни та обсяги поставок.Антимонопольний комітет у справі №145-26.13/150-25 встановив ознаки антиконкурентних узгоджених дій між ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» саме в рамках закупівель ДП «ДОТ». Це вже питання не ціни, а координації поведінки учасників торгів.Фінансовий ланцюжок виходить за межі країни. У 2022 році ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» перерахувало 222,4 млн грн компанії WNC Pte. Ltd. (Сінгапур) за зовнішньоекономічними контрактами. Закупівля продукції здійснювалася через польську компанію Nops, пов’язану з громадянином Білорусі Дмитром Шершанем. Після цього товар перепродавали оборонному сектору України. За 2022–2025 роки дохід групи компаній наблизився до 2 млрд грн.Усі зазначені закупівлі проводилися в період керівництва Рустема Умерова та Дениса Шмигаля в Міністерстві оборони та Арсена Жумаділова в ДП «ДОТ». Підприємство не є самостійною структурою і повністю підпорядковане міністерству. Фінансові плани та ключові параметри процедур затверджуються на рівні відомства. Отже, відповідальність не може обмежуватися рамками одного держпідприємства.Подана скарга до контролюючих і правоохоронних органів з вимогами перевірити дотримання законодавства при укладенні контрактів з ТОВ «КОЛТРЕЙН», ТОВ «БІЗНЕСКОМ ЛТД» та пов’язаними структурами, дати правову оцінку можливим антиконкурентним діям, провести фінансово-економічний аудит формування цін і руху коштів за зовнішньоекономічними контрактами, а також встановити коло посадових осіб, які погоджували ці закупівлі.На позиціях військові отримують форму та спорядження, які у звітах проходять як повністю поставлені та відповідні стандартам. У документах — тисячі одиниць, відсотки виконання та закриті акти. У реальності — питання до якості, термінів і фактичної вартості кожної позиції. Контракти підписані, кошти списані, а різниця між заявленим і фактичним знову губиться десь між тендером і складом.
Архіви позначок: Державний оператор тилу (DOT)
Від Парижа до Балі: як дипломатичний туризм голови Держфінмоніторингу Проніна покриває мільярдні розкрадання в ЗСУ
Поки українське суспільство вдивляється в обрії операції «Мідас», намагаючись зрозуміти, куди зникли енергетичні мільярди, система захисту державних фінансів демонструє дивовижну гнучкість. Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін перетворив фінансову розвідку на туристичну агенцію, проводячи понад 70 днів на рік у закордонних вояжах: Париж, Цюрих, Також, Мексика. Кожен скандал або виклик на засідання парламентської ТСК супроводжувався терміновим відльотом головного фінрозвідника. Проте, відомство Проніна місяцями «жувало» запити, або взагалі не надавало інформації, що дозволило фігурантам легалізувати капітали та виводити їх на офшори. Майор Свиридов, начальник продовольчої служби однієї з бригад, конвертував «глухий» патріотизм у апартаменти на Балі вартістю 190 тисяч доларів. Партнером майора виступив «Буський консервний завод», який вже фігурував у скандалах з Гринкевичами. Збитки від діяльності цього «харчового альянсу» сягають понад 1,54 мільярда гривень. Ситуація з харчуванням в армії — це не лише провина одного майора, але й системна брехня, прикрита фасадом реформ. Прозорі правила залишилися тільки на папері, а на практиці від постачальників продовжують вимагати відкати. Якщо керівництво не змінюється навіть після збитків у півтора мільярда, значить, система влаштована саме так, щоб ці мільярди вимивалися безкарно. Справа «Мідаса» та розслідування щодо Свиридова показують: корупція в Україні не має кордонів, вона лише змінює юрисдикції з Танзанії на Швейцарію.
Розслідування ДБР викрило схему з постачання продуктів харчування для ЗСУ
Членкиня Громадської антикорупційної ради при МОУ Тетяна Ніколаєнко в своєму дописі у Facebook назвала ім’я начальника продовольчої служби та фірму-постачальника, яких ДБР підозрює у корупції під час постачання продуктів харчування. За її словами, йдеться про Костянтина Свиридова (25 ОДШБр) та ТОВ «Буський Консервний Завод».9 лютого Державне бюро розслідувань повідолило про викриття корупційної схеми в Дніпропетровській області. За даними слідства, фігуранти підписували акти на повний обсяг продукції, а фактично завозили лише частину. Решту списували через підконтрольних осіб.Крім недопоставок, військовим везли гнилі овочі та фрукти. За приймання неякісного товару та відсутність рекламацій посадовець отримував «відкати» до 50% вартості поставок. За тиждень сума могла перевищувати 1 млн грн.За даними ДБР, Свиридов жив у розкішному стилі, який не відповідає доходам військовослужбовця. Під час обшуків у начпрода вилучили документи на нерухомість, преміальні авто, колекцію брендового одягу орієнтовною вартістю понад 8 млн гривень та боргові розписки на 120 тис. доларів.20 лютого ДБР оголосило нові підозри. Слідчі встановили, що у 2024 році начпрод придбав апартаменти на Балі за 190 тисяч доларів. Лише в одному з магазинів Дніпра він витратив на одяг майже 2,5 млн грн. За попередними підрахунками, вартість набутого майна перевищує 10 млн грн. Суд обрав запобіжний захід ‒ тримання під вартою з альтернативою застави 9 млн грн.Постачальника у повідомленнях ДБР не називали. Однак журналістка вказала, що йдеться про ТОВ «Буський консервний завод». Минулого року фірма отримала державні підряди на 10,06 млрд грн на постачання продуктів харчування для військових. З таким результатом фірма виявилась на шостому місці у рейтингу найбільших тендерних підрядників України 2025 року після таких державних гігантів як «Нафтогаз України», «Укрнафта» та попереду «Інтерпайпу» Віктора Пінчука.ТОВ «Буський консервний завод» належить Олександру Лапшину, Олені Мурановій та Роману Солов’ю, керує підприємством Марія Діжак.Компанія має зв’язок з відомим фігурантом корупційного скандалу Ігорем Гринкевичем. Він знаходиться під арештом за підозрою у поставці ЗСУ неякісного військового одягу на понад 1 мільярд гривень. Власник «Буського консервного заводу» Олександр Лапшин позичав гроші дружині Гринкевича на придбання двох квартир на Новопечерських Липках у Києві. І потім став власником цього майна через борг Гринкевичів.Раніше «Наші Гроші» повідомляли, що «Буський консервний завод» фігурує у кримінальному провадженні ДБР щодо ймовірного розкрадання бюджетних коштів під час закупівлі харчування для ЗСУ. Слідчі підозрювали, що керівництво заводу вступило у змову з посадовцями ДП «Державний оператор тилу» для укладання прямих договорів за завищеними цінами.З матеріалів справи йдеться, що з каталогу продуктів харчування, який містить понад 400 найменувань, завод постачав лише кілька десятків найдешевших позицій, але продавав їх державі за штучно завищеною вартістю. Крім того, вагу продуктових наборів систематично зменшували, здійснювали підміну якісних товарів дешевими аналогами та постачали продукцію, що не відповідала державним стандартам безпечності.Попри те, що за підприємством було офіційно зафіксовано понад 170 порушень виконання контрактів, службові особи оборонного відомства не вжили заходів реагування, що призвело до ймовірних збитків на суму понад 1,54 млрд грн.Дар’я Каленюк, “ЦПК”«Те, що такі схеми за так званим «каталогом» і досі існують – пряма відповідальність вже ексміністра Рустема Умєрова, а також керівника АОЗ Арсена Жумаділова, який лишається на посаді. Обидва – старанно робили вигляд, що вирішили проблему завдяки піару результатів Державного оператору тилу (ДОТ). Зараз же бачимо – обидва просто брехали. Адже за понад два роки існування ДОТ чесний рітейл так і не прийшов постачати продукти для армії. Бо розуміють, що правила поставок лишаються непрозорими. А практично на всьому ланцюжку постачань від них будуть очікувати на відкати. Якщо Жумаділов за весь час у ДОТ не зміг поремонтувати закупівлі навіть харчів для армії – мені страшно уявити, що зараз відбувається із закупівлями зброї, які з 2025 року також передали під його контроль» – прокоментувала події виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарʼя Каленюк.Автор: Оксана ЦокурДжерело: «Наші гроші»
Справа про закупівлю продуктів для ЗСУ: Нові докази викривають корупцію в Агентстві оборонних закупівель
Господарський суд Запорізької області частково задовольнив позов «Агенції оборонних закупівель» (правонаступник ДП «Державний оператор тилу») до запорізького підприємства ТОВ «МІК». Суд вирішив стягнути з постачальника 1 мільйон гривень замість заявлених 6,7 мільйона за порушення строків постачання військового спорядження.
Про це йдеться у рішенні суду від 7 січня 2026 року у справі № 908/3309/25.
Суть спору
У березні 2024 року Міноборони уклало контракт із ТОВ «МІК» на поставку 100 000 літніх польових панам (тип 4, клас 7). Ціна за одиницю становила 180 грн. Згідно з умовами (з урахуванням додаткової угоди), весь товар мав бути поставлений до 30 квітня 2024 року.
Однак постачальник не вклався у визначені терміни. Фактична поставка партій товару відбувалася із затримкою від 92 до 121 дня і завершилася лише наприкінці серпня 2024 року.
Через прострочення замовник нарахував штрафні санкції:
Загальна сума позову склала 6 760 800 грн.
Аргументи сторін
Представник Міноборони наполягав на повному стягненні, аргументуючи це тим, що своєчасне забезпечення армії впливає на обороноздатність держави, а відповідач, підписуючи контракт, усвідомлював ризики.
У свою чергу, ТОВ «МІК» визнало факт затримки, але просило суд зменшити розмір неустойки на 90%. Адвокат компанії пояснив затримку об’єктивними причинами:
Рішення суду
Суддя Світлана Дроздова врахувала аргументи відповідача. У рішенні зазначено, що підприємство продовжує працювати в умовах воєнного стану в наближеному до фронту регіоні, забезпечує робочі місця та сплачує податки.
Суд дійшов висновку, що стягнення повної суми штрафу стало б надмірним тягарем для виробника і могло б призвести до негативних наслідків для його діяльності.
З огляду на принципи справедливості та розумності, суд застосував ст. 551 ЦК України та зменшив розмір штрафних санкцій на 85%.
У підсумку з ТОВ «МІК» буде стягнуто:
1 014 120 грн штрафних санкцій (замість 6,7 млн грн).
81 129 грн судового збору (сплачується у повному обсязі).
Переплати за пальне для ЗСУ: Розслідування викриває схеми та зловживання
Під час тривалого періоду воєнних дій, українські військові отримували пальне через систему закупівель, яка стимулювала серію переплат та зловживань. Розслідування виявило, що «Державний оператор тилу» (DOT), під керівництвом Арсена Жумаділова, уклав контракти на поставку бензину А-80 загальним обсягом понад 16 500 тонн, що перевищило 1 мільярд гривень. Ціна за тонну варіювалася від 54 940 до 57 500 гривень, що призвело до переплати щонайменше 90 мільйонів, а можливо й понад 130 мільйонів гривень.
Ключовим фактором, що сприяв таким переплатам, була відсутність реальної конкуренції на тендерах. У кожній процедурі брала участь лише одна компанія – ТОВ «ВТГ-Трейдинг». Умовні лоти, які передбачалися для забезпечення конкуренції, не привели до появи альтернативних пропозицій. Кваліфікаційні вимоги були сформовані на мінімальному рівні, що не дозволяло встановлювати ринкову ціну. Додаткові положення в договорах, такі як одностороннє зменшення обсягів закупівлі та можливість недопоставки пального без зменшення вартості контракту, посилювали ці ризики.
Розслідування підкреслює, що ця ситуація – не просто адміністративна помилка, а свідома схема, спрямована на збагачення. Переплачені кошти, замість того, щоб дістатися до фронту, опинилися в руках зловживаючих, що ускладнює постачання необхідного обладнання та палива для ЗСУ.