Наглядова рада компанії «Енергоатом» ухвалила рішення про припинення повноважень Павла Ковтонюка на посадах виконувача обов’язків голови та члена правління. Причиною такого кроку стала оцінка виконання доручень Наглядової ради. У компанії зазначили, що Наглядова рада втратила довіру до здатності Павла Ковтонюка ефективно виконувати її рішення та керувати підприємством у цей складний період. Тимчасовим виконувачем обов’язків голови «Енергоатома» призначено Олександра Остаповця, який очолюватиме компанію до моменту формування нового постійного складу правління. Варто нагадати, що раніше новим головою «Енергоатома» було обрано Юрія Ткачука, якого пов’язують з оточенням олігарха Григоришина.
Архіви позначок: Ковтонюк Павел
Схема з «Енергоатомом» та НКРЕКП: Збагачення приватних трейдерів
Два мільярди на різниці: як Ковтонюк, Власенко та «Д.ТРЕЙДИНГ» Ахметова отримали прибуток від електроенергії Енергоатому.
Січнева угода з продажу електроенергії АТ «НАЕК „Енергоатом“» — це не випадковість і не прикрий збіг обставин. Це спланована операція, в рамках якої державний ресурс був реалізований за заниженою вартістю безпосередньо перед зміною регуляторних норм, а мільярдні фінансові вигоди дісталися приватним трейдерам.Політичну основу даної схеми створює прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Галузеве управління перебуває у віданні міністра енергетики Дениса Шмигаля. Корпоративне управління державними активами курує міністр економіки Олексій Соболєв. Цінові ліміти визначає керівник НКРЕКП Юрій Власенко. Конкретні рішення про продаж — обсяги, терміни та вартість — приймалися в АТ «НАЕК „Енергоатом“» під керівництвом в.о. голови правління Павла Ковтонюка. Головним бенефіціаром на ринку стало ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ», пов’язане з бізнес-інтересами Ріната Ахметова.
14 січня «Енергоатом» реалізував 2 100 МВт базового навантаження на період з 21 по 31 січня за ціною 7 566 грн за МВт·год. Формально це відповідало чинним прайс-кепам. Однак фактично ціна вже через три дні перестала відповідати ринковим реаліям. На ринку «на добу наперед» вартість зросла до 13 233 грн за МВт·год, що на 75% вище.«Д.ТРЕЙДИНГ» придбав близько 20% від загального обсягу. Після підвищення цін це дозволило отримати близько 400 млн грн прибутку лише на перепродажі. Держава продала дешево, а ринок — дорого.Це не була разова угода. В аукціоні взяли участь понад 50 компаній, але поведінка ринку різко розділилася. П’ятнадцять учасників збільшили обсяги закупівель у 2–5 разів, тоді як приблизно 45 скоротили свої обсяги. Концентрація попиту зросла з 51,8% на попередніх аукціонах до 83,3% 14 січня: із 2 100 МВт 1 749 МВт дісталися вузькому колу компаній. Така концентрація виглядає не випадковою, а результатом заздалегідь спланованого сценарію.Потім сценарій був реалізований на регуляторному рівні. 14–15 січня проекти рішень НКРЕКП не передбачали підвищення прайс-кепів. Однак вже 16 січня цінові обмеження були збільшені на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год. Одночасно Кабінет Міністрів прийняв постанову №39, фактично підтримавши таке підвищення. Можливість дешевої покупки була закрита одразу після розподілу обсягів.У результаті 21–22 січня середня ринкова ціна склала 11 484 грн за МВт·год, що на 52% вище аукціонної. При обсязі 554 400 МВт·год різниця між аукціонною та ринковою ціною досягла близько 2 млрд грн. Ці кошти не надійшли до державного бюджету, а були перерозподілені на користь приватних структур в умовах дефіциту електроенергії та відключень.Основна проблема полягає у відсутності контролю всередині «Енергоатому». Наглядова рада фактично не функціонувала: незалежні члени не були призначені, представники держави не були делеговані. У підсумку Павло Ковтонюк приймав рішення про продаж стратегічного ресурсу без будь-яких інституційних обмежень і балансів.За цими фактами були подані заяви про можливі кримінальні правопорушення з вимогою розслідувати дії керівництва «Енергоатому», роль НКРЕКП під керівництвом Юрія Власенка, а також узгодженість рішень регулятора з діями Кабінету Міністрів.