Архіви категорії: Розслідування

Ексслідчий засуджений до 5 років ув’язнення через вимагання

Оприлюднено автором

Болградський районний суд Одеської області визнав колишнього працівника поліції винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 лютого 2024 року.

У 2024 році в селі Криничне на Одещині сталася аварія за участю легкового автомобіля та мотоцикла. Водій мотоцикла зазнав тяжких тілесних ушкоджень і знепритомнів. Згодом слідчий поліції повідомив водію автомобіля, що саме він винен у ДТП, але запропонував підтасувати матеріали разом із експертами, щоб винним визнали водія мотоцикла. За це він запросив 1 тисячу доларів, зазначивши, що це «обійдеться в круглу копійку».

Як згодом розповів водій автомобіля в суді, мотоцикліст виїхав на його смугу руху без увімкнених фар і, як виявилося, перебував у стані алкогольного сп’яніння. Водій вважав себе невинним, але поліцейський залякував його в’язницею. Через це чоловік звернувся до СБУ із заявою про злочин і передав гроші під контролем правоохоронців.

Під час допиту в суді заявник повідомив, що спочатку поліцейський узяв у нього 2 тисячі гривень «на бензин» для експерта (цей випадок не був задокументований). Пізніше, коли йшлося про тисячу доларів, поліцейський стверджував, що ці кошти «лише для нього, а іншим він сам роздасть». На затримку з передачею грошей він реагував агресивно, вимагаючи назвати точну дату, коли гроші будуть готові для розподілу між іншими правоохоронцями.

Слідчого затримали на гарячому, а після службового розслідування його звільнили з поліції. Обвинувачений у хабарництві він розповів суду, що понад 10 років працював слідчим і спеціалізувався на ДТП. За його словами, ще до експертизи було очевидно, що винен саме мотоцикліст (обвинувачення дійсно висунули водію мотоцикла, але вироку ще немає, — ред.).

Поліцейський пояснював, що водій автомобіля та його батько постійно наполегливо цікавилися, хто винен у аварії, і запитували, чи можна домовитися з експертом. Зрештою, обвинувачений зізнався, що мав фінансові труднощі через сімейні обставини, побутові потреби та необхідність допомогти матері, у якої діагностували невиліковну хворобу. Тож, враховуючи позицію водія, він вирішив заволодіти його грошима, тобто вчинив менш тяжкий злочин — шахрайство. Проте, за його словами, це сталося через наполегливе підбурювання, яке тривало майже місяць.

Однак суд не знайшов доказів того, що поліцейський отримав гроші для передачі іншим особам. Натомість слідчий сам мав усі повноваження, щоб ухвалити рішення на користь заявника: міг визначити потерпілого, скласти підозру учаснику ДТП, закрити або перекваліфікувати кримінальне провадження.

Колишнього поліцейського визнали повністю винним і засудили до 5 років ув’язнення з конфіскацією майна. У 2024 році він перебував на свободі під заставою в розмірі пів мільйона гривень.

Проте за кілька днів до дебатів і винесення вироку обвинувачений разом з іншою особою намагався незаконно покинути країну. 22 січня 2026 року його затримали прикордонний наряд.

На наступному судовому засіданні прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою. Обвинувачений пояснив, що поїхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи, що йому загрожує позбавлення волі. За його словами, там він вживав алкоголь і сильно сп’янів. Як опинився біля кордону, він не пам’ятає. Стверджує, що не мав наміру незаконно перетинати кордон, але, оскільки це сталося і його затримали саме біля лінії державного кордону, він готовий нести відповідальність. Адвокат наголошував у суді, що неодноразово пропонував прокурору укласти угоду про визнання винуватості, але їм відмовляли, востаннє — місяць тому. Його підзахисний мав намір вступити до ЗСУ та захищати державу від російської агресії, але через стан здоров’я його не призвали. Захисник вважає, що його клієнт мав законні підстави виїхати за кордон, оскільки є інвалідом 3 групи та доглядає хвору матір, але не зробив цього. Натомість він опинився біля лінії державного кордону в стані алкогольного сп’яніння, не пам’ятаючи, що і як робив, без жодних засобів для перетину кордону, тобто не готувався заздалегідь.

Намагаючись врятувати свого підзахисного, адвокат на завершальному етапі розгляду почав клопотати про повторний допит свідків і витребування доказів, щоб довести провокацію. Проте суд відхилив клопотання, вирішивши, що воно спрямоване виключно на затягування судового розгляду.

Справа навколо Яблуниці: Земля під готелем та зв’язки

Оприлюднено автором

НАБУ має арештувати через ВАКС бізнес-партнера Тимура Міндіча, Ігоря Хмельова («Шмель» за класифікацією справи НАБУ), який придбав щонайменше 11 земельних ділянок у Карпатах поблизу курорту Буковель для будівництва елітного клуб-готелю на три вілли з власним кінотеатром, спортзалом та басейном. Купівля відбулася у 2023-2024 роках, коли угруповання Міндіча контролювало енергетичні закупівлі держави. Загальна площа цих земель становить близько 2,6 га. Вони розташовані в урочищі Горішків на межі сіл Яблуниця (Івано-Франківська область) та Лазещина (Закарпаття). Власником ділянок є або Ігор Хмельов особисто, або підконтрольна йому компанія «Евентус Менеджмент». За ринковими цінами вартість цих земель починається від 300 тис. доларів за гектар. Варто зазначити, що легальних коштів на цю покупку в «Евентус Менеджмент» не було. Згідно з офіційною звітністю, компанія є постійно збитковою. У 2014-2016 роках керівником «Евентус Менеджмент» був Тимур Міндіч. У нього з Хмельовим було ще кілька спільних бізнесів. На «плівках Міндіча», як стверджує народний депутат Ярослав Железняк, Ігор Хмельов згадується під прізвиськом «Шмель». Крім того, Хмельов тісно співпрацював з Ігорем Палицею, одним із довірених осіб Ігоря Коломойського, співвласником курорту «Буковель», а нині – народним депутатом (група «За майбутнє»). У грудні 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області оголосила тендер на розробку проєктної документації для будівництва нової ділянки дороги у селах Бистриця, Поляниця та Яблуниця вартістю понад 6,5 млрд грн. Ця дорога, зокрема, мала проходити поруч із ділянками, які належать Хмельову в Яблуниці. Після значного громадського резонансу тендер було скасовано. Справу, в якій НАБУ висунуло підозру Міндічу, було відкрито 21 серпня 2025 року. Бізнесмена підозрюють у створенні злочинної організації та керуванні нею; відмиванні коштів, отриманих незаконним шляхом, у особливо великих розмірах злочинною організацією; впливі на членів Кабінету Міністрів з метою ухвалення незаконних рішень. Щодо підозри у створенні злочинної організації, то, за даними слідства, протягом 2025 року були встановлені факти злочинної діяльності Міндіча у сфері енергетики. Це відбувалося через вплив на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка. Злочинна діяльність бізнесмена у сфері оборони проявлялася через вплив на Умєрова.

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

Оприлюднено автором

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

ДБР Продовжує Закупівлі Персональних Жетонів: Сума та Технічні Характеристики

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань оголосило тендер на придбання персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість закупівлі складає 492 тис. грн. Інформація про закупівлю була оприлюднена 2 лютого, а кінцевий термін подання пропозицій – 10 лютого 2026 року.

Раніше, у жовтні минулого року, ДБР проводило подібний тендер. Єдиним учасником та переможцем закупівлі став ФОП Сопов Олександр Михайлович. Сума укладеного з ним договору відповідала очікуваній вартості, не відрізняючись навіть на гривню.

У тендерній документації зазначено вимоги до виготовлення жетона з оксидованої латуні. Жетон має мати форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою шириною 2 мм. Поверхня жетона повинна бути шліфованою, з частковим гальванічним покриттям.

Жетон складається з трьох окремих елементів, з’єднаних між собою штифтами. Емблема має вигляд стилізованого тризуба, сформованого трьома вертикальними сріблястими лініями на синьому фоні. Емблему обрамляє рельєфний лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над емблемою розміщена рельєфна стрічка з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», виконаним рельєфом і заповненим темно-синьою емаллю. Під емблемою на нижній стрічці розташований шестизначний персональний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Тандем під підозрою: КП “Київавтошляхміст” віддало великий підряд компанії, що фігурує в схемах СБУ та прокуратури

Оприлюднено автором

КП “Київавтошляхміст” за 95,3 млн гривень замовило оновлення шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Підрядником обрали ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” із вкрай суперечливим досьє: раніше ця компанія отримувала лише два дрібні бюджетні підряди загальною вартістю трохи понад 20 тисяч гривень, була заснована особою без жодного іншого бізнесу, деякий час належала офшорній фірмі та навіть була підловлена Антимонопольним комітетом у змові на тендері. Також “Київавтошляхміст” не спинило те, що “Д-Груп Інжиніринг” фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях як учасник схем із відмивання бюджетних коштів.Як стало відомо КВ з оголошення у системи Prozorro, 30 січня 2026 року КП “Київавтошляхміст” (*) уклало з ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” (**) договір на відновлення несних конструкцій шляхопроводу через трамвайні колії на Окружній дорозі на ділянці від Гостомельського шосе до проспекту Дмитра Павличка (раніше – Маршала Рокоссовського). Ціна договору становить 95,3 млн гривень.Договір підписали без конкурсу, оскільки крім ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” інших учасників закупівлі не було. Згідно з угодою, оновити шляхопровід підрядник повинен до кінця 2026 року.У Київській міськдержадміністрації (КМДА) уточнили, що ремонт охопить прогонові будови, опори та елементи мостового полотна. Столична влада нагадала, що шляхопровід був введений в експлуатацію у 2005 році, а нині на ньому зафіксовано руйнування бетонного шару, оголення арматури та її інтенсивна корозія на балках і опорах. Розташування шляхопроводуПро підрядника Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” зареєстроване в 2016 році у Києві Русланом Карікою, який до цього та після цього більше ніякого бізнесу не мав.З того часу фірма кількаразово змінювала прописку (на сьогодні зареєстрована у Дніпрі), а також власників. Так, після Руслана Каріки вона перейшла до Руслани Каріки, яка прописана з ним в одній квартирі в Конотопі на Сумщині. Згодом протягом п’яти років підприємство належало сейшельській компанії “Сонберг ЛТД”.З квітня 2025 року і донині засновницею та директором ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” є Ірина Калініна. Останній на сьогодні належить також ТОВ “Інгул”, яке раніше спеціалізувалося на діяльності кафе та ресторанів, а нині – на наданні в оренду нерухомості. Також Ірина Калініна зареєстрована як ФОП з основним видом діяльності “роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах”.Як свідчать дані Clarity-project, до нинішнього контракту ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” мало мінімальний досвід участі в публічних закупівлях — компанія уклала лише два договори на загальну суму 23 тисячі гривень. Ці угоди були підписані у 2017 та 2018 роках із КП “Боярка-Водоканал” Боярської міської ради й стосувалися дорожніх робіт.Разом з цим ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” також брало участь у тендері “Миколаївводоканалу” у 2017 році. Однак, як згодом встановив Антимонопольний комітет, представники компанії діяли у змові з конкурентами, що було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. В результаті саму закупівлю відмінили, а на учасників змови були наклали штрафи.ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” також фігурує у кримінальному провадженні щодо розтрати бюджетних коштів під час будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» (провадження №42018000000002085), яке розслідувала Генеральна прокуратура. В судових ухвалах вказано, що генпідрядник — ТОВ «НАН» — уклав субпідрядні угоди з кількома компаніями, зокрема з “Д-Груп Інжиніринг”. Слідчі вважають, що в подальшому частина бюджетних коштів, отриманих за договорами, була переведена на рахунки підприємств із ознаками фіктивності для подальшого обготівкування. Такі фірми, за інформацією прокурорів, не мали персоналу, техніки чи офісів, не перебували за податковими адресами та маніпулювали податковою звітністю.Окрім цього, ТОВ «Д-Груп Інжиніринг» згадується як компанія з ознаками фіктивності в судовій ухвалі щодо розтрати 192 млн гривень бюджетних коштів у 2016-2017 роках посадовцями комунальних підприємств Києва та низкою фірм (провадження № 12018100000000327). Слідство вважає, що компанія брала участь у схемах із «відмивання» коштів, зокрема, шляхом штучного завищення вартості виконаних робіт.Про замовникаКП “Київавтодорміст” з серпня 2023 року офіційно очолює Богдан Кобернюк, який до цього з листопада 2019 року керував ним в якості тим тимчасового керівника.Богдан Кобернюк є підозрюваним в кількох кримінальних провадженнях. Зокрема, у травні 2024 року йому оголосили підозру за фактом розтрати коштів у великих розмірах. За даними слідства, у 2023 році КП “Київавтодорміст” уклало договір із ТОВ “Маст-Буд” на ремонт деформаційних швів мостів та транспортних розв’язок у Києві. Роботи, як з’ясували слідчі, були виконані не в повному обсязі. У столичній прокуратурі повідомили, що на той час в.о. директора КП, знаючи про заміну підрядником бетонної суміші на невідповідну тендерним вимогам, підписав документи, на підставі яких було проведено оплату.Крім цього, Богдану Кобернюку інкримінують службову недбалість, що призвела до тяжких наслідків. За інформацією слідства у ще одному провадженні, міський бюджет під час проведення низки робіт на мостах недорахувався 3,5 млн гривень. Тут йдеться про роботи за договором 2022 року між КП “Київавтошляхміст” і ТОВ “Вдомалад” на виконання аварійних та відновних робіт по заміні гідроізоляції на об’єктах столичної дорожньо-транспортної інфраструктури.КП “Київавтошляхміст” входить до структури КК “Київавтодор”, генеральним директором якої з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко. Він же з 19 травня 2020 року очолював комунальну корпорацію на правах в.о. керівника.КК “Київавтодор” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з листопада 2025 року очолює Сергій Підгайний (на колажі).

Депутата із Закарпаття заарештовано за заперечення у декларації про доходи

Оприлюднено автором

За результатами розгляду клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури в залі суду взято під варту депутата районної ради, якого підозрюють у поданні свідомо неправдивої декларації та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Рішення було оголошено сьогодні, 28 січня, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду.
При цьому Закарпатська обласна прокуратура оскаржуватиме альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 266 тисяч гривень, який визначив слідчий суддя щодо підозрюваного. На переконання сторони обвинувачення, розмір застави не відповідає матеріальному стану підозрюваного та не здатен усунути наявні ризики, зокрема можливість його переховування від органів досудового розслідування, впливу на свідків або перешкоджання кримінальному провадженню іншими способами.
Нагадаємо, за інформацією слідства, під час подання щорічної декларації за 2022 рік посадовець навмисно не зазначив майно та доходи на загальну суму понад 8,3 млн гривень. Зокрема, він приховав автомобіль Ford Mustang, який був у спільній власності подружжя, багатомільйонний дохід, а також фінансові операції з купівлі та продажу елітного Mercedes-Benz S-Class.
Елітний автомобіль він придбав у жовтні 2022 року за 3,75 млн грн, хоча його підтверджені доходи за понад 20 років підприємницької діяльності становили менше ніж 227 тисяч гривень. Уже через кілька днів автомобіль було перепродано, а отримані кошти використано на власні потреби. Ці операції, як і сам дохід, у декларації не були відображені.
Дії підозрюваного кваліфіковано як умисне внесення суб’єктом декларування свідомо неправдивих відомостей до декларації особи, а також як легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2 КК України).
Досудове розслідування проводять слідчі ГУНП у Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.

Колишнього керівника міграційної служби Одещини підозрюють у незаконному збагаченні

Оприлюднено автором

Колишній керівник управління ГУ ДМС в Одеській області, Андрій Морару, оголошений підозрюваним у незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Під час перебування на посаді він розробив та реалізував схему приховування своїх фінансових активів. Для цього використовувались документи та печатки двох підконтрольних юридичних осіб, куди переводились реальні статки. Згодом до складу засновників була включена близька родичка – мати, а нерухомість переоформлялась на неї. У декларації посадовець приховував апартаменти, офісні приміщення, земельні ділянки, магазини та іншу нерухомість. Зокрема, офіс у Білгород-Дністровському вартістю приблизно 1,9 млн грн та апартаменти в тому ж районі вартістю близько 1,8 млн грн. Обвинувачений утримується під вартою за клопотанням прокуратури.

Перевірка Савчука: Генерал Ральцев проводить огляд Закарпатського ТЦК

Оприлюднено автором

Екскерівник Закарпатського ТЦК Андрій Савчук повернувся до роботи після тижнів перебування на лікарняному. З Києва прибула перевірка, яку здійснює генерал Ральцев. Савчук, який з 7 січня перебував на лікарняному, фактично затягуючи здачу посади, повернувся до роботи. 4 лютого з Києва до Закарпаття вирушили одразу дві комісії.Перша комісія має провести формальну процедуру прийому-передачі посади. Процедура передбачає складання актів підрозділами, звірку майна та документації, а також фіксацію факту передачі посади.Друга комісія прибула для перевірки рівня мобілізації в області. Перевірку очолює бригадний генерал Ральцев, якого в Сухопутних військах вважають покровителем Савчука, і який тривалий час підтримує його повернення на посаду керівника. Працівників заздалегідь попередили про приїзд комісії, перевели роботу в режим 24/7, наказали «підтягнути» показники та бути готовими озвучувати потрібні цифри щодо доставлених, груп оповіщення та інших мобілізаційних заходів. СБУ готує полковнику Андрію Савчуку повідомлення про підозру за фактом незаконного утримання людей. У військових колах Юрій Ральцев має неоднозначну репутацію. Його кар’єра пов’язана з системою військкоматів і ТЦК. НАЗК виявило у начальника сектору комплектування Юрія Ральцева необґрунтовані активи та недостовірні дані в декларації за 2023 рік.

Суд затримав колишнього начальника ТЦК через підозру в незаконному збагаченні

Оприлюднено автором

Вітовський районний суд Миколаївської області дозволив затримати колишнього начальника Малиновського ТЦК Одеси В’ячеслава Кушнерова за підозрою в незаконному збагаченні на суму майже 46 млн грн. Рішення суду прийнято в справі № 12024150000000470 за ч. 1 ст. 368-5 КК. Слідство встановило, що в період з 23 грудня 2019 року по 11 травня 2023 року Кушнеров, обіймаючи посади військового комісара, а згодом начальника Малиновського РТЦК, напряму або опосередковано (через дружину, сина, матір, тещу та довірену особу) придбав активи на загальну суму 45,7 млн гривень. Серед придбаних активів зазначено:

* Загальна сума законних доходів Кушнерова за 2019-2023 роки становить лише близько 2,2 млн грн.
* 30 квітня 2024 року Кушнерову заочно повідомили про підозру, а 1 травня 2024 року його оголосили в розшук — він не з’являвся на виклики та ігнорував повістки.
* За інформацією поліції, 16 лютого 2023 року він покинув територію України.

Суд визнав, що є достатні підстави вважати: підозрюваний ухиляється від слідства, а також існує ризик тиску на свідків з огляду на його попередній статус військової посадової особи. Ще в жовтні 2023 року НАЗК опублікувало висновок про наявність ознак незаконного збагачення В’ячеслава Кушнерова на суму близько 47 млн грн. Після цього проти нього відкрили кримінальну справу, а згодом він залишив посаду.

Габріел Михайлов: Ключова Фігура в Земельних Схемах Харкова

Оприлюднено автором

Зв’язок між людьми Кернеса та Михайлова: Габріел Миколайович Михайлов відіграв значну роль у розвитку земельних відносин у Харкові. Він є ключовою фігурою, чиє ім’я вже понад десятиліття пов’язують з архітектурою, спортом, видавничою діяльністю та політичними традиціями «кернесівського» напряму. Михайлов народився 12 вересня 1973 року в місті Бельці, Молдова (на той час Молдавська РСР). З 1990 по 1995 роки він навчався в Бєлгородській державній академії споживчої кооперації (Росія) на факультеті економіки та управління в торгівлі й громадському харчуванні, де здобув вищу економічну освіту. Після повернення в Україну, Михайлов розпочав підприємницьку діяльність. У 2000-х роках він працював у сфері нерухомості, оренди та інвестицій. Він обіймає посаду директора ТОВ «Юм-Інвест» і фігурує в інших компаніях, що займаються орендою та управлінням майном. За інформацією з відкритих реєстрів, у нього зареєстровано ФОП, основним видом діяльності якого є надання в оренду власної нерухомості. Політичний шлях Михайлова почався за часів Партії регіонів. У 2010-х роках він став близьким соратником Геннадія Кернеса. Після смерті Кернеса, Михайлов підтримав партію «Блок Кернеса — Успішний Харків», а згодом увійшов до фракції «Успішний Харків» у Харківській міській раді. Він є депутатом Харківської міської ради 7-го та 8-го скликань (обраний у 2015 та 2020 роках). З 2020 року Михайлов очолює постійну комісію з питань архітектури, містобудування та земельних відносин — одну з найвпливовіших у міськраді, яка фактично визначає, що, де і за якими правилами буде забудовано в Харкові.