Схема вимагання у київському ТЦК: за звільнення просили 20 тисяч доларів

Прокуратура повідомила про схему здирництва у київському ТЦК: затриманим пропонували свободу за 20 тис. дол.

За даними слідства, до одного з мобілізованих у ТЦК підійшов незнайомець, ставив особисті запитання та детально його розпитував. Згодом із дружиною затриманого зв’язалася жінка і запропонувала звільнити чоловіка з ТЦК за 20 тис. дол. Вона заявила, що знає всі «проблеми її чоловіка», і вимагала терміново передати гроші, поки його не відправили до частини.

Під час передачі грошей затримали 28-річну жінку та 31-річного чоловіка.

Як «Маркетопт» обходив податки через масове «дроблення бізнесу»

Бюро економічної безпеки викрило мережу магазинів «Маркетопт» у систематичному ухиленні від податків через масштабну схему «дроблення бізнесу». «Маркетопт» є найбільшим регіональним рітейлером Полтавщини та має понад 400 торгових точок у семи регіонах України.

Власником мереж «Маркетопт» і «Добробут» є депутат Дніпропетровської обласної ради Анатолій Затинацький. За даними слідства, мережа залучила понад 3,5 тисячі ФОПів, щоб зменшити податкове навантаження. На ФОПів оформлювали штатних працівників і сторонніх осіб, зокрема студентів і пенсіонерів. Фактично ці люди виконували функції найманих працівників, але юридично через них проводили виручку, уникаючи податків, передбачених для великого бізнесу.

Діяльність «Маркетопту» тривалий час перебувала в полі зору податкової служби. У грудні 2025 року комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики офіційно визнав схему мережі прикладом великого податкового ухилення.

Станом на кінець 2025 року мережа працювала через 1500 ФОПів. Тодішні показники свідчили: при виручці понад 5,7 мільярда гривень сума податків становила лише 219 мільйонів гривень, що у 23 рази менше, ніж у сумлінних конкурентів із подібними обсягами.

Із кінця минулого року масштаби «дроблення» істотно зросли: кількість ФОПів збільшилася з 1,5 тисячі до понад 3,5 тисячі. Для керування процесом мережа наймала десятки спеціалістів, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати «в конвертах» і контролювали, щоб доходи кожного ФОПа не перевищували законодавчі ліміти.

Декларація Олександра Бульвінського: без авто, акцій і нових активів

Заступник начальника відділу криптоаналізу Нацполіції Олександр Бульвінський, який працює у 5-му управлінні (аналітичної розвідки) департаменту боротьби з наркотиками, упродовж кількох років поспіль зазначає у деклараціях відсутність будь-яких автомобілів у власності або користуванні.

За звітний період він задекларував 622 тис. грн заробітної плати та 4 тис. грн «Зимової підтримки». Його дружина, Вікторія Шлапак із департаменту патрульної поліції, вказала зарплату на рівні 283,6 тис. грн.

У частині нерухомості змін порівняно з деклараціями 2019–2024 років не зафіксовано. Вікторія Шлапак з 1 квітня 2016 року є власницею будинку площею 135,9 м² і земельної ділянки 1908 м² у селі Красне Скадовського району Херсонської області. Квартира в Києві площею 50,6 м² із 1 січня 2015 року оформлена на громадянку Наталію Андріївну Бульвінську (ймовірно, матір посадовця), а родина Бульвінського використовує це житло як місце проживання.

Транспортні засоби, цінне рухоме майно, цінні папери, корпоративні права та інші активи у декларації не вказані. Із готівкових коштів Олександр Бульвінський задекларував 3 тис. доларів. Майже всі декларації за 2021–2025 роки подавалися з виправленнями: інколи в той самий день, інколи через місяць.

Декларація в.о. начальника Полтавського ТЦК: квартира в Дніпрі, причіп і доходи

В.о. начальника Полтавського міського ТЦК Андрій Гладков, який бухав, у декларації вказав квартиру в Дніпрі та причіп. У документі він не зазначив жодного члена сім’ї.

За основним місцем служби в ЗСУ Гладков задекларував 392 тис. грн зарплати. Також він вказав 23,6 тис. грн доходу від Полтавського обласного ТЦК і 26 тис. грн одноразової грошової допомоги від АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

У липні 2019 року посадовець купив квартиру площею 57,9 м² у Дніпрі за 521,6 тис. грн. У 2020 році він став власником причепа «ЛЕВ» 1В2013 (2020). Іншого рухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав або нерухомості в декларації не зазначено.

Земельні придбання родини офіцера Нацполіції під час війни

Мати офіцера ДБН Нацполіції Олександра Бульвінського, головний спеціаліст Рокитнянського відділу Державної казначейської служби у Київській області Наталія Бульвінська, у період війни придбала значні земельні ділянки.

У декларації вона вказала зарплату 248 тис. грн, пенсію 60,7 тис. грн, дохід від оренди майна 17 тис. грн, благодійну допомогу 2 тис. грн від СГ ТОВ «Нива» та 1000 грн «Зимової підтримки». Її чоловік жодних доходів не задекларував.

Наталія Бульвінська є власницею квартири площею 50,6 м² у Києві, придбаної у 2014 році. У цій квартирі проживає офіцер. Також у декларації зазначений будинок площею 133 м² у селищі Рокитне Київської області, який оформлений на її чоловіка Володимира Васильовича Бульвінського у 1991 році. Крім цього, на нього записані дві земельні ділянки площею 1500 м² та 1463 м², оформлені у 2007 році.

У липні 2024 року Наталія Бульвінська разом із Ольгою Андріївною Поночовною придбали у спільну часткову власність, по 50% кожна, земельну ділянку площею 41 045 м² у Рокитному. Її вартість становила 134 тис. грн.

Родина користується вантажним автомобілем Peugeot Expert 2007 року випуску, який належить чоловіку. Готівкові заощадження у декларації не зазначені.

Придбання понад 4 га землі у 2024 році за ціною близько 3,26 грн за м² є однією з найбільших земельних ділянок серед тих, що декларують звичайні держслужбовці казначейства. Рекомендується перевірити джерела коштів на покупку, ринкову вартість землі та зв’язки зі співвласницею Ольгою Поночовною. Також варто з’ясувати в НАЗК, яким чином жінка придбала квартиру в Києві, де проживає її син.

Кадрові перестановки у ВМО «Ужгород» і інформаційний тиск навколо митниці

Джерела повідомляють про кадрові зміни на Закарпатській митниці. Напередодні перевели начальника ВМО №1 ПП «Ужгород» Кугаївського Анатолія та начальника ВМО №2 ПП «Ужгород» Пулика Віктора, які понад 10 років працювали на одному місці.

За даними джерел, переведення з «смачних» для них посад пов’язане з незаконним пропуском валюти у великих обсягах, до чого могли бути причетні ці особи, попри загальнонаціональний «СТОП» на цю тему.

Сама інформація і ці особи фактично “no name”, і, ймовірно, про це взагалі не йшлося б публічно, якби не одне важливе “але”. Паралельно з цими переведеннями почали надходити численні анонімні листи, що дискредитують Закарпатську митницю.

Можливо, це збіг обставин. Однак виглядає так, що окремі «ображені» митники хочуть використати це для медійного реваншу та поливати брудом усю Закарпатську митницю.

Цю історію винесено публічно, бо вона показова. За даними джерел, зараз триває активна підготовка «потрібних текстів» і пошук майданчиків для їх публікації з метою дискредитації чинного керівництва митниці.

Нікого не захищаючи і ні на кого «не наїжджаючи», важливо розуміти контекст того, що найближчим часом може з’являтися в інформаційному просторі. Проблеми на митниці були, є і будуть, бо це складна система. Але зараз важливо враховувати: частина інформаційних вкидів може стосуватися не боротьби з порушеннями, а боротьби за посади і потоки.

Як працювала схема відмивання коштів під прикриттям допомоги ЗСУ

Державна служба фінансового моніторингу України спільно з правоохоронцями викрила шахрайську схему, організовану зареєстрованою в Україні благодійною організацією. Керівник відомства Філіп Пронін повідомив, що замість допомоги армії зловмисники використовували внески громадян і бізнесу для власного збагачення.

За встановленою схемою люди та підприємства переказували кошти як благодійну допомогу, а далі організація спрямовувала ці гроші контрагентам, пов’язаним із «дроп-схемами» та обготівковуванням. Загальна сума виявлених махінацій перевищує 12 мільйонів гривень.

Окремо зафіксовано епізод, коли до України ввезли елітний автомобіль під виглядом гуманітарної допомоги. Після цього транспортний засіб зареєстрували на особу, офіційні доходи якої не дозволяли таку дорогу покупку.

За словами Проніна, ці факти свідчать про незаконне використання «гуманітарки» та відмивання коштів. Він наголосив, що зібрані гроші в результаті могли так і не дійти до адресатів.

Міноборони уклало контракт на бодікамери Motorola за 290,91 млн грн після відхилення дешевших заявок

Міністерство оборони України 17 квітня за результатами тендеру замовило у ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на 290,91 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 31 липня 2026 року до Києва мають поставити 5 525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням. Оплату передбачено протягом 30 робочих днів після поставки, а гарантійний строк становить один рік.

Гривневі ціни залишилися такими самими, як і під час першої закупівлі сотні камер узимку. Зокрема, відеокамери VB400 зараз коштують 41 820 грн, або $958 за комплект, а відеокамери V500KF із LTE — 65 328 грн, або $1 497 за комплект. У грудні 2025 року Міноборони замовило їх у цієї ж компанії за такими самими гривневими цінами, що тоді дорівнювало відповідно $988 і $1 543.

У травні 2025 року поліція замовляла в іншого постачальника, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 грн, або $647, і V500 по 49 800 грн, або $1 194. Це було дешевше, однак ті комплекти мали кріплення KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і не враховували ліцензій.

Найдешевшу пропозицію на торгах Міноборони подало ТОВ «Спектр-8» — 106,80 млн грн, що майже втричі менше за суму пропозиції «Доля і Ко.Лтд» у 290,91 млн грн. Компанія пропонувала продукцію BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович. Втім, замовник відхилив цю заявку через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, а також документів, що підтверджують ступінь захисту не нижче IP67 і стійкість до падінь та ударів.

ТОВ «Смарт Діфенс» за лотом щодо камер із LTE пропонувало продукцію Audax (Велика Британія) за 7,57 млн грн, що на 9% дешевше за ціну «Доля і Ко.Лтд» у 8,31 млн грн. Цю пропозицію також відхилили через відсутність документів, які засвідчують ступінь захисту не нижче IP67 та стійкість до падінь і ударів. Крім того, запропоновані відеокамери мали вдвічі менший обсяг пам’яті, ніж вимагалося, — 64 ГБ замість 128 ГБ, а також меншу кількість портів док-станцій — 4 замість 8.

Раніше анонімні фірми зверталися до замовника зі скаргами на вимогу надати протоколи або звіти випробувань щодо ступеня захисту не нижче IP67 та стійкості до падінь і ударів. Частина з них просила перенести подання цих документів на етап поставки, інші називали їх конфіденційними, однак замовник не погодився.

Також аноніми вимагали прибрати з тендерної документації вимогу про те, що «запропоноване обладнання повинно забезпечувати повну сумісність з обладнанням, що вже наявне і використовується у замовника», а саме з відеокамерами Motorola V500KF і VB400.

У відповідь замовник зазначив, що «не вимагає від учасників підтвердження сумісності еквівалентів з обладнанням чи програмним забезпеченням Motorola».

Після цього анонімні заявники вказали на суперечність і почали запитувати, яким чином замовник перевірятиме сумісність та чи відповідатиме тендерним вимогам пропозиція з бодікамерою іншого виробника, яка повністю відповідає технічним характеристикам, але не інтегрується з софтом та інфраструктурою Motorola.

Замовник відповідав, що потреба у сумісності зумовлена специфікою роботи ТЦК та СП. За його поясненням, учасник декларує сумісність уже самим поданням пропозиції, а «якщо при постачання товару виявиться, що він не сумісний з наявним у замовника обладнанням до постачальника будуть застосовані штрафні санкції та стягнення договірного забезпечення» (5%).

Окремо замовник зауважив, що «виробники, зацікавлені в довготривалій співпраці з державними замовниками, розробляють та інтегрують власні товари в системи, якими вже користуються замовники».

Держаудитслужба перевіряє ці торги на предмет порушень закону під час розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки. ДАСУ звернулася із запитом, як саме замовник визначав очікувану вартість.

Міноборони оприлюднило ціновий моніторинг, до якого включило три вищезгадані торішні тендери з поправкою на курс долара, а також три комерційні пропозиції: «Доля і Ко.Лтд» — 290,91 млн грн, ТОВ «IT-Інтегратор» — 308,08 млн грн і ТОВ «Альфателеком» — 324,88 млн грн.

Київська компанія «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Від заснування «Прозорро» у 2016 році з нею уклали угод на 938,14 млн грн. Найбільшим замовником компанії стало саме Міноборони — 409,24 млн грн. Відеокамери відомство замовляє у неї з грудня, а до того купувало радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції та інше.

У вересні 2025 року Міноборони зобов’язало використовувати бодікамери представників ТЦК і СП, які працюють у групах оповіщення, а в грудні 2025 року почало впроваджувати бодікамери під час процедур контролю якості при прийманні тилового майна ЗСУ.

Справа Шурми виходить на міжнародний рівень: ВАКС обрав заочний арешт

Справу ексзаступника глави Офісу президента Ростислава Шурми переведено в міжнародну площину. Вищий антикорупційний суд обрав для нього та його брата Олега запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у справі про незаконне привласнення 140 млн гривень через схеми у «зеленій» енергетиці. На момент ухвали суду обидва перебували за межами України, повідомляє Bankova Mail.

За даними журналістки Аліси Юрченко, останнім відомим місцем перебування Ростислава Шурми є Німеччина, а до цього він переміщався між кількома країнами ЄС. Його брат також перебуває за кордоном. Паралельно детективи НАБУ провели обшуки у двох юрисдикціях — у Німеччині та Австрії, що вказує на координацію з європейськими правоохоронними органами.

Слідство готується до наступного етапу — запуску процедури екстрадиції. Йдеться про міжнародний запит до країни перебування, де місцевий суд має ухвалити рішення щодо передачі підозрюваних Україні. Раніше Шурма публічно підтверджував, що НАБУ розглядає такий сценарій.

Таким чином, ситуація вийшла за межі внутрішнього розслідування. Рішення ВАКС про тримання під вартою, перебування фігурантів у ЄС і проведення слідчих дій одразу в кількох країнах формують підстави для міжнародного розшуку та подальшої процедури примусового повернення.

Вирок адвокату за підбурювання до підкупу суддів

Адвоката Олександра Дульського засуджено до 9 років позбавлення волі за підбурювання до підкупу суддів. 22 квітня 2026 року колегія суддів ВАКС оголосила вирок, в якому йдеться про те, що адвокат спонукав свого клієнта надати неправомірну вигоду суддям Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. За 120 тис. дол. США він обіцяв використати свої знайомства із суддями для вирішення питання на користь свого підзахисного. Проте адвокат не мав наміру передавати ці кошти: 17,9 тис. дол. США він витратив на власні потреби, а ще 101,9 тис. дол. США зберігав вдома та в офісі. Суд визнав його винуватим у злочинах, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України. Адвокату призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією половини його майна. Також він позбавлений права займатися адвокатською діяльністю на строк 2 роки. Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення.