У справі про замах на представника ГУР Юсова затримали другого підозрюваного. Як повідомляє прокуратура, ним виявився ексвійськовий.
За даними слідства, 34-річний чоловік був посередником і запропонував замовнику свого знайомого як виконавця. За скоєння злочину замовник пообіцяв 100 тис. доларів і переказав 22 тис. доларів авансом.
У прокуратурі також заявляють, що «вбивство посадової особи могло готуватися під кураторством представників Росії».
Дніпровський районний суд Києва ухвалив вирок Гуку Василю Олександровичу у справі про масштабне шахрайство, замасковане під збір коштів для Збройних Сил України. За даними справи, обвинувачений представлявся керівниками обласних військових адміністрацій і схиляв підприємців перераховувати гроші нібито на потреби фронту.
Про це повідомив телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 755/21716/25.
Для реалізації схеми фігурант заздалегідь підготував технічні засоби: придбав кілька мобільних телефонів, десятки SIM-карток, а також отримав доступ до банківських рахунків, відкритих на підставних осіб, так званих «фунтів».
Діючи через IP-телефонію та месенджери Viber і Telegram, Гук В. О. використовував таку схему. Спочатку він створював фальшиві профілі, які імітували акаунти голів Харківської, Полтавської, Запорізької, Тернопільської та Чернігівської ОВА. Далі надсилав директорам фермерських господарств і компаній підроблені листи з вимогою «долучитися до програми благодійної допомоги ЗСУ». Після цього надавав реквізити карток «волонтерів», куди підприємці переказували кошти, вважаючи, що допомагають армії.
Упродовж періоду з липня по листопад 2024 року обвинувачений ошукав низку підприємств, серед яких ФГ «Агро-Вікторія», ТОВ «ОПТИМАЛ», ПСП «Пісківське» та інші. У результаті він заволодів сотнями тисяч гривень.
Під час розгляду справи в суді Гук В. О. повністю визнав свою вину, підтвердив усі епізоди злочину та висловив каяття. Суд також узяв до уваги позитивні характеристики обвинуваченого.
Вироком від 10 червня 2026 року йому призначено 5 років позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 роки. У цей період він має регулярно з’являтися до органів пробації та не виїжджати за межі України без дозволу.
Окрім цього, суд задовольнив цивільні позови потерпілих. Засуджений повинен відшкодувати понад 160 000 гривень матеріальних збитків.
Щодо речових доказів, арешт із мобільних телефонів, ноутбуків і банківських карток, які використовувалися як знаряддя злочину, було скасовано. Частину техніки суд постановив повернути власнику, а упаковку — знищити.
Таким чином, «віртуальний голова адміністрації» отримав три роки іспитового строку, протягом яких має довести своє виправлення.
18 червня КП «Київський метрополітен» за результатами тендеру підписало контракт із чеською компанією «S&K Ltd. s.r.o.» на постачання обладнання безперебійного живлення на 1,68 млн євро. Інформацію про це оприлюднено в системі «Прозорро».
У 2026 році для станцій «Либідська», «Голосіївська», «Васильківська» та «Виставковий центр» мають поставити і змонтувати чотири комплекти систем безперебійного живлення для пристроїв СЦБ на базі D220D220/35,4/2rfg-PDG+2xD220G24/350BWru-PDG. Вартість кожного комплекту становить 419 000 євро. Виробником є «Benning Elektrotechnik und Elektronik GmbH & Co. KG» з Німеччини. Це обладнання має забезпечувати безперервну роботу сигналізації, централізації та блокування незалежно від наявності зовнішнього живлення.
Перед цим «Київметрополітен» уже замовляв у того самого постачальника аналогічні системи для інших станцій по 387 000 євро, що на 8 % дешевше. У квітні ціна була нижчою на 7 % і становила 390 000 євро, а в січні — на 13 % нижчою, тобто 365 500 євро. Попередні ціни відображено на графіку.
Замовлення компанія отримала без конкуренції, оскільки на торги більше ніхто не з’явився.
Держаудитслужба перевіряє цей тендер через виявлені ознаки порушень законодавства.
ДАСУ звернулася до замовника з вимогою надати обґрунтування технічних характеристик і очікуваної вартості. У відповідь замовник повідомив, що технічні параметри взяли з робочих проєктів, а комерційні пропозиції подали три постачальники: ТОВ «Беннінг Пауер Електронікс» — 105,35 млн грн, «S&K Ltd. s.r.o.» — 105,39 млн грн, ТОВ «Пауер-Експерт» — 107,53 млн грн з ПДВ. Очікувану вартість сформували за найнижчою пропозицією.
Чеська компанія «S&K Ltd. s.r.o.», заснована 2015 року, перебуває під керівництвом киянина Євгена Ущеки, а її власником є його київське АТ «ЗНВКІФ «Юджин Кепітал». Цей фонд також виступає співвласником київської компанії «Смарт Ексім», яка, за даними «Залізниці без корупції», постачала «Укрзалізниці» російське електрообладнання за завищеними цінами. Також «Юджин Кепітал» згадується у кримінальному провадженні щодо можливого відмивання коштів і зловживання службовим становищем.
У чеському комерційному реєстрі, крім Ущеки, представниками «S&K Ltd. s.r.o.» нині вказані Антон Немашкало з Праги та Євген Карпенко з Києва.
За повідомленнями ЗМІ, Ущека міг бути організатором схем із фіктивними підприємствами. Йдеться про справу, пов’язану з коштами ДП «НАЕК «Енергоатом», які через ПП «Енхол» могли потрапляти до конвертаційних центрів.
У 2023 році «Київметрополітен» уже замовляв у «S&K Ltd. s.r.o.» німецькі тягові ланцюги, які виявилися у 2,5 раза дорожчими за довоєнні російські аналоги. Тоді підприємство очолював Віктор Багінський. У 2024 року його звільнили після розслідування «Бігус.інфо» про закупівлі за завищеними цінами. Тепер метрополітеном керує Віктор Вигівський, колишній головний інженер підприємства.
Із сьогоднішнього дня норму провезення палива через Кримський міст збільшено вдвічі — до 200 літрів на один транспорт, повідомляє місцева «влада».
Через дефіцит палива на півострові багато жителів Криму нині їздять по бензин до Краснодарського краю.
Тепер кримчани зможуть привозити ще більше палива, якщо тільки в Краснодарському краї не почнеться масштабний дефіцит, який уже спостерігається в деяких районах.
У вівторок, 23 червня, уряд Литви, який очолювала прем’єр-міністерка Інга Ругінене, офіційно подав у відставку після майже дев’яти місяців роботи.
Як повідомляє Delfi, під час засідання Кабінету міністрів Ругінене заявила, що цей день є важким, але водночас дає можливість підбити підсумки діяльності уряду за минулий рік.
«Я неодноразово говорила міністрам, у тому числі й сьогодні вранці, що щиро задоволена командою, яка зараз сидить за цим столом. Мені здається, що попри всі труднощі нам справді є чим пишатися, і кожен із вас зробив вагомий внесок у добробут нашої держави та покращення життя людей», — сказала вона.
Глава уряду також висловила вдячність членам 20-го Кабінету міністрів за спільну працю, відповідальність і готовність ухвалювати непрості рішення у складний період. За словами Ругінене, усі кроки уряду були спрямовані на те, щоб люди в Литві почувалися безпечніше, жили краще та мали сильнішу державу.
Крім того, вона побажала успіхів майбутньому уряду та наголосила, що нинішній Кабмін передає наступникам уже розпочату роботу з очікуванням, що її буде продовжено заради добробуту країни та її громадян.
Нагадаємо, 17 червня повідомлялося, що у Литві уряд прем’єрки Інги Ругінене має намір оголосити про відставку на тлі формування нової правлячої коаліції.
Новосанжарський районний суд Полтавської області ухвалив вирок у справі Глинського Віталія Євгеновича, якого визнали винним у завершеному замаху на контрабанду культурних цінностей. За даними телеграм-каналу “Судом по схемах” із посиланням на справу № 542/1114/26, чоловік намагався незаконно переправити до Німеччини цінні археологічні артефакти.
Слідство з’ясувало, що Глинський В. Є. тривалий час займався «чорною археологією»: шукав старовинні предмети на Полтавщині, а також купував їх через інтернет-аукціони. У лютому 2026 року він розмістив на OLX оголошення про продаж скіфської бляшки (VI–V ст. до н. е.) і двох наконечників доби пізньої бронзи (XVI–XII ст. до н. е.).
Після того як знайшовся покупець із Німеччини, обвинувачений вирішив відправити артефакти міжнародною поштою. Щоб оминути митний контроль, він сховав предмети в годинник, поклав його в посилку та передав її на відправлення через неповнолітнього сина, не повідомивши тому, що саме знаходиться всередині. У квітні 2026 року під час митного огляду в Києві співробітники СБУ затримали цю посилку. Проведена експертиза підтвердила значну історичну та культурну цінність вилучених предметів.
Під час підготовчого засідання Глинський В. Є. повністю визнав свою вину та висловив каяття. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим.
Вироком від 12 червня 2026 року йому призначили 4 роки позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України Глинського В. Є. звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Окремо суд застосував спеціальну конфіскацію: скіфську бляшку та наконечники передано у власність держави для зберігання в музейних фондах. Крім того, обвинувачений повинен відшкодувати державі понад 14,6 тис. гривень витрат на проведення мистецтвознавчої експертизи. Майно Глинського В. Є., зокрема мобільний телефон, постановлено повернути власнику, оскільки воно не є предметом злочину.
Таким чином, спроба заробити на старожитностях завершилася для «археолога» значними витратами та умовним терміном.
На Львівщині ексдепутату оголосили нову підозру у справі про махінації з фіктивною орендою техніки, через які місцевий бюджет зазнав збитків на понад 8 млн грн.
Слідство встановило, що колишній директор комунального підприємства оформлював працівників як ФОПів, передавав їм техніку, а потім орендував її назад за значно завищеними цінами.
Йдеться про навантажувачі, бульдозери та інше обладнання, яке фактично не використовувалося. Попри це, бюджетні кошти регулярно перераховувалися за так звану «оренду».
За два роки дії цієї схеми місцевий бюджет втратив понад 8 млн грн.
Козельщинський районний суд Полтавської області виніс вирок колишньому начальнику Печенізького відділу поліції Харківщини Андрію Ліхачову. Його засудили до 8 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень.
Суд встановив, що у жовтні–листопаді 2019 року Ліхачов, перебуваючи на посаді начальника відділу, умисно перевищив службові повноваження та сприяв незаконному збиранню врожаю кукурудзи на землях оборони — території Чугуївського військового полігону площею понад 31 га.
За матеріалами справи, Ліхачов погодився на пропозицію першого заступника голови Печенізької РДА не перешкоджати незаконній господарській діяльності підприємця на цій земельній ділянці. Провадження щодо першого заступника голови Печенізької РДА було закрито через закінчення строків давності.
На полі поліція виявила сільськогосподарську техніку — комбайн «Дон-1500» та вантажівку «КАМАЗ», за допомогою яких збирали врожай, і вилучила її. Охорону техніки забезпечували працівники поліції. Пізніше Ліхачов дав незаконну вказівку старшому інспектору-черговому зняти охорону з вилученої техніки, повідомивши неправдиву інформацію про нібито відмову суду в накладенні арешту. Водночас клопотання про арешт навіть не розглядалося.
Унаслідок цих дій підприємець зміг продовжити незаконну діяльність. Державі в особі Міністерства оборони України було завдано збитків на суму 1,34 млн гривень.
Суд визнав Андрія Ліхачова винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 197-1 КК України — пособництво у самовільному зайнятті земельної ділянки у зоні особливого режиму використання земель, а також ч. 3 ст. 365 КК України — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що спричинило тяжкі наслідки.
За першою статтею йому призначили 2 роки позбавлення волі, однак від відбування цього покарання звільнили через закінчення строків давності. За ч. 3 ст. 365 КК України суд призначив 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки. Крім того, Ліхачова позбавили спеціального звання полковника поліції.
Сам Ліхачов вини не визнав. Він заявляв, що діяв у межах своїх повноважень, техніку охороняли для запобігання її розкраданню, а вказівку зняти охорону дав після повідомлення про відсутність арешту. Також він заперечував змову з іншими особами. Наразі Ліхачов працює начальником служби безпеки ТОВ «Партнер».
У 2023 році ДБР оголосило про обшуки в київської податківиці Оксани Датій. Найбільший розголос тоді спричинили фотографії, зроблені під час обшуку, зокрема новорічні “списки бажань”. На них, серед іншого, було зазначено: заробити мільйон доларів, соболина шуба та швейцарський годинник Breguet.
Попри публічний резонанс, після обшуків ДБР не висунуло експодатківиці підозру. За три роки жодному фігуранту цієї справи так і не повідомили про підозру, хоча розслідування супроводжувалося гучною піар-кампанією з оприлюдненням фото з обшуків.
У повідомленнях про слідчі дії ДБР заявляло, що Датій володіла необґрунтованими активами на суму 1,4 млн доларів. Йшлося про три квартири в Києві загальною вартістю близько 1 млн доларів, будинок за 200 тис. доларів і два автомобілі на 150 тис. доларів. Один із них — Mercedes-Benz GLE 350 2021 року випуску вартістю майже 100 тис. доларів — був оформлений на особистого водія Датій.
Уже в серпні 2023 року Печерський суд скасував арешт цього Mercedes-Benz.
Того ж 2023 року ДБР провело обшуки і в заступниці начальника управління організації роботи податкової Києва Тетяни Лисенко, яку вважали довіреною особою Датій. У неї вилучили близько 530 тис. грн та 160 тис. доларів. Втім, згодом арешт скасували, оскільки ДБР не вжило необхідних заходів, щоб довести зв’язок цього майна зі справою. Після обшуків Лисенко звільнили з податкової, але у 2024 році вона через суд поновилася на посаді.
Оксана Датій теж зверталася до суду з позовом про поновлення на посаді, однак ця справа далі не просунулася, і до податкової вона не повернулася. Нині ж Датій веде блог у соцмережах про етикет і видає книги.
Кандидатка на посаду судді місцевого суду Тетяна Ловецька, яка є помічницею судді Раїси Ханової, вказала у декларації квартиру в Києві площею понад 164 м², а також майже 927 тис. грн заробітної плати у Верховному Суді.
У 2025 році Тетяна Ловецька задекларувала 927 тис. гривень зарплати, отриманої у Верховному Суді. Її чоловік, Владислав Леонідович Ловецький, теж працює у Верховному Суді. Його задекларована заробітна плата становить 569 тис. гривень.
Окрім цього, Тетяна Ловецька отримала соціальні виплати на суму 4,3 тис. гривень, а також 57 тис. гривень за програмою «гроші ходять за дитиною».
У декларації вказані два об’єкти нерухомості. Перший — квартира в Києві площею 164,1 м², набута у 2015 році. Її вартість не зазначена. Власницею є Тетяна Ловецька, при цьому члени сім’ї та інші особи мають право безоплатного користування.
Другий об’єкт — будинок площею 98,6 м² у селищі Ставище Білоцерківського району Київської області, набутий у 2009 році. За останньою грошовою оцінкою його вартість становить 76 тис. гривень. Майно перебуває у спільній частковій власності з чоловіком та іншими особами.
Також у декларації зазначено легковий автомобіль Volkswagen Passat 2012 року, набутий у 2019 році за 250 тис. гривень. Автомобіль належить Тетяні Ловецькій, а її чоловік має право безоплатного користування.