На Полтавщині винесли вирок за спробу вивезти скіфське золото до Німеччини

Новосанжарський районний суд Полтавської області ухвалив вирок у справі Глинського Віталія Євгеновича, якого визнали винним у завершеному замаху на контрабанду культурних цінностей. За даними телеграм-каналу “Судом по схемах” із посиланням на справу № 542/1114/26, чоловік намагався незаконно переправити до Німеччини цінні археологічні артефакти.

Слідство з’ясувало, що Глинський В. Є. тривалий час займався «чорною археологією»: шукав старовинні предмети на Полтавщині, а також купував їх через інтернет-аукціони. У лютому 2026 року він розмістив на OLX оголошення про продаж скіфської бляшки (VI–V ст. до н. е.) і двох наконечників доби пізньої бронзи (XVI–XII ст. до н. е.).

Після того як знайшовся покупець із Німеччини, обвинувачений вирішив відправити артефакти міжнародною поштою. Щоб оминути митний контроль, він сховав предмети в годинник, поклав його в посилку та передав її на відправлення через неповнолітнього сина, не повідомивши тому, що саме знаходиться всередині. У квітні 2026 року під час митного огляду в Києві співробітники СБУ затримали цю посилку. Проведена експертиза підтвердила значну історичну та культурну цінність вилучених предметів.

Під час підготовчого засідання Глинський В. Є. повністю визнав свою вину та висловив каяття. Суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і обвинуваченим.

Вироком від 12 червня 2026 року йому призначили 4 роки позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України Глинського В. Є. звільнили від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Окремо суд застосував спеціальну конфіскацію: скіфську бляшку та наконечники передано у власність держави для зберігання в музейних фондах. Крім того, обвинувачений повинен відшкодувати державі понад 14,6 тис. гривень витрат на проведення мистецтвознавчої експертизи. Майно Глинського В. Є., зокрема мобільний телефон, постановлено повернути власнику, оскільки воно не є предметом злочину.

Таким чином, спроба заробити на старожитностях завершилася для «археолога» значними витратами та умовним терміном.

Вирок за виявлений римський скарб на Вінниччині

17 лютого 2026 року Оратівський районний суд Вінницької області у справі № 141/85/26 виніс вирок місцевому жителю Олександру Мельнику, який за допомогою металошукача виявив та намагався привласнити унікальний археологічний скарб часів Римської імперії. Артефакти були передані до музею, а чоловік отримав незначний штраф. Згідно з матеріалами справи, інцидент стався 16 листопада 2025 року. Олександр Мельник, використовуючи металошукач «Фортуна-М3», проводив незаконні земляні пошуки на території між селами Оратів та Мервин Вінницького району. Того дня йому пощастило знайти справжню історичну цінність. Із землі чоловік витягнув набір бронзових предметів: римський казанок із ручкою (типу Геммоор), уламки римського черпака та цідилки для вина, бронзову пряжку типу «Омега» з кріпленням для пояса, а також фрагменти римського триніжника-підставки. Фахівці Національного музею історії України підтвердили, що знахідка є унікальним скарбом. Предмети датуються другою половиною ІІІ століття нашої ери. Усі вони були знайдені разом (утворюють єдиний депозит) і належать до стародавнього германського воїнського поховання-кремації. Скарб має виняткову історичну, наукову, мистецьку та культурну цінність. Відповідно до законодавства України, усі археологічні знахідки є власністю держави. Однак Олександр Мельник не повідомив про виявлений скарб органи охорони культурної спадщини, а забрав артефакти до себе до себе додому. Того ж дня він вирішив похвалитися знахідкою, опублікувавши фотографії предметів у тематичних групах для шукачів у соціальній мережі Facebook. Ймовірно, саме ці публікації в інтернеті привернули увагу правоохоронних органів. Уже 10 січня 2026 року поліція прийшла з обшуком до будинку чоловіка. Мельник не чинив опору та добровільно віддав усі 54 фрагменти старожитностей, які переховував у спальні. Під час слідства Олександр Мельник повністю визнав свою провину, висловив каяття та погодився на спрощений розгляд справи без проведення судового засідання. Представники Національного музею історії України також не подавали цивільних позовів, оскільки артефакти були успішно передані їм. 17 лютого 2026 року суддя Оратівського районного суду визнав Олександра Мельника винним у незаконному привласненні скарбу, що має особливу культурну цінність (ч. 1 ст. 193 КК України). З урахуванням щирого каяття, співпраці зі слідством та відсутності попередніх судимостей, суд призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто 1700 гривень. Усі 54 безцінні металеві артефакти римської доби за рішенням суду офіційно залишені в Національному музеї історії України. Натомість металошукач та мобільний телефон, з якого робилися фотографії для Facebook, конфісковувати не стали — їх повернули власнику.