Після призначення Віталія Дяківнича на посаду голови Полтавської ОВА на початку 2026 року, регіон не відмовився від співпраці зі скандальними підрядниками. Натомість відбулася зміна кураторів та перерозподіл тіньових доходів. Компанії, які вже були замішані в кримінальних справах, зберегли свої позиції та навіть збільшили обсяги фінансування. ТОВ «Премиум Актив» та ТОВ «Энки констракшн» продовжують освоювати бюджет Полтавської області, незважаючи на скандал, пов’язаний з можливим розкраданням близько 200 млн грн під час будівництва фортифікацій на Донецькому напрямку. Народний депутат Ярослав Железняк публічно заявляв про це, а НАБУ відкрило кримінальне провадження, але це не вплинуло на рішення ОВА. У січні 2026 року без проведення тендеру продовжується угода з ТОВ «Премиум Актив», за якою компанія повинна освоїти понад 700 млн грн. До проєкту залучають нових субпідрядників, пов’язаних із заступником директора КП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Анатолієм Зорькіним, який раніше очолював аналогічне підприємство в Кіровоградській області та був звільнений після відкриття кримінальних справ. ТОВ «Энки констракшн» отримує збільшення контракту на 33 млн грн для реконструкції обласного кардіоваскулярного центру. Підставою для цього є «додаткові роботи» по об’єкту, який вже став предметом розслідувань через завищення вартості та обшуків НАБУ. Серед фігурантів справи згадувався колишній перший заступник голови ОВА Богдан Корольчук. Ключові напрямки в регіоні переходять під контроль оточення заступника голови ОВА Максима Калініна, якого пов’язують з Олегом Татаровим через родинні зв’язки. Команда Калініна раніше працювала в Кіровоградській ОДА та залишила регіон після корупційного скандалу. Виконуючим обов’язки керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Полтавської області призначено Дана Деружинського — представника тієї ж групи. Його прізвище фігурувало в справах, пов’язаних із ТОВ «НИЮНА», де Агентство місцевих доріг під керівництвом Зорькіна звинувачували в завищенні вартості робіт. Контракти на ремонт доріг державного значення отримує «Ростдорстрой», компанія, пов’язана з народним депутатом Костянтином Касам. Паралельно ТОВ «Авто-М», також пов’язане з Касам, отримує тендери на сотні мільйонів гривень від КП «ПолтаваВодоканал». У цій системі раніше працював Антон Кій — колишній заступник директора водоканалу, сьогодні директор департаменту ЖКГ Полтавської ОВА, також уродженець Кіровоградської області. Заступником голови ОВА призначено Ірину Салогуб, яка понад 10 років очолювала регіональний офіс Держаудитслужби, що відповідає за моніторинг державних закупівель. У регіоні сформувалася управлінська структура, в рамках якої одні й ті ж особи відповідають за розподіл бюджетних коштів, вибір підрядників, виконання робіт та контроль за ними, при цьому ключові підрядники з кримінальним минулим продовжують отримувати контракти та нарощувати фінансування.
Архіви категорії: Розслідування
Автопарк родини Хімейчука: зростання під час війни
Декларація заступника мера Тернополя Івана Хімейчука за 2025 рік свідчить про значне покращення рівня життя його сім’ї після початку повномасштабної війни. До 2022 року чиновник мав лише одну автівку — KIA Sportage. Протягом наступних років сім’я поповнила свій автопарк на шість машин, серед яких є преміальні та нові моделі, повідомляє Znaj. У декларації зазначено кросовер Maserati Levante 2017 року вартістю близько 1,5 млн гривень. Формально автомобіль належить сину Петру Хімейчуку, але фактично використовується самим чиновником. Додатково в 2024–2025 роках було придбано Toyota Proace Verso за 2,5 млн гривень та оформлено в лізинг електропікап Ford F-150 Lightning вартістю близько 1,6 млн гривень. Серед транспорту також значаться BMW X5, Volkswagen Multivan і Toyota Highlander. Усі ці активи з’явилися після 24 лютого 2022 року. Річний дохід самого Хімейчука склав трохи більше 1,4 млн гривень. Основні доходи в сім’ї задекларовані на дружину Ірину Хімейюк — 7,6 млн гривень за рік. Джерелом доходу вказано підприємницьку діяльність, яка включає організацію заходів, продаж комп’ютерної техніки, торгівлю пальним та послуги з прибирання. Паралельно розширюється нерухомість. У сім’ї вже є будинки та земельні ділянки в Тернополі та Чортківському районі. Одночасно будуються два нові об’єкти — будинок площею 331 кв. м у Тернополі та ще один на 180 кв. м у селі Папірня. Окремий епізод стосується об’єкта, створеного за кошти Європейського Союзу. У парку «Сопільче» було відкрито коворкінг для переселенців. Проте замість використання за призначенням там розмістилася приватна танцювальна студія Jolero Dance Center, якою керує син чиновника. Об’єкт, профінансований як соціальний, фактично використовується в приватних цілях. Усі перелічені активи та доходи зафіксовані в декларації та пов’язані з періодом війни, коли значна частина державних і міжнародних ресурсів.
Корупційні ризики в Бурштині: діяльність мера та його оточення
У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих витрат бюджету, зростає увага до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його каденція супроводжується кримінальними провадженнями, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості використання коштів громади. Поки мешканці Бурштина, що на Івано-Франківщині, протестують проти сумнівних будівництв за бюджетні кошти, у кулуарах міської ради відбуваються не менш гучні процеси.
Цього разу мова йде про Василя Михайловича Андрієшина — очільника Бурштина. Його мерська кар’єра розвивається паралельно з корупційними скандалами, кримінальними провадженнями та публікаціями медіа про можливе використання міського бюджету в інтересах пов’язаних із ним структур. І йдеться не про якісь незначні суми, а про десятки мільйонів гривень.
Чи справді бюджет Бурштина став «годівницею» для своїх? І хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси його керманича? Спробуймо розібратися.
Василь Андрієшин став міським головою Бурштина у 2020 році, представляючи партію «Європейська Солідарність». До обрання мером він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ «СТМ». Паралельно з бізнесом з 2010 по 2020 роки він був депутатом Галицької районної ради.
Початок його мерської каденції запам’ятався курйозом. Як повідомляли медіа, мешканці Бурштина помітили цікаву деталь у офіційній біографії мера, опублікованій на сайті міськради. Там, окрім української освіти, було вказано, що Василь Андрієшин навчався в Чикаго (США). Проте в пункті про знання мов була лише українська і російська, а в рівні володіння англійською зазначалося лише «читає і перекладає з словником». Це викликало хвилю сарказму у місцевих пабліках.
Однак у біографії мера були й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття справ. Зокрема, кримінального провадження №12025090000000606, де Андрієшин є обвинуваченим у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли Андрієшин ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, яка займалася їх будівництвом — ПАТ «СТМ». Збитки, за даними слідства, сягнули 125 тис. грн. Василь Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, заявивши, що історія стосується періоду, коли він ще не був міським головою.
Міський голова Бурштину також є порушником правил дорожнього руху. У реєстрах зафіксовано 36 записів щодо Андрієшина, які стосуються штрафів за порушення ПДР. У 2019 році він притягався за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів.
Неспокійно в Бурштині було і через будівництво вежі «Давида», де знову ключовою є фірма, заснована Андрієшиним — ПАТ «СТМ». У грудні 2023 року мешканці протестували проти зведення оглядової вежі у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру «Гора над Дністром». Спочатку планувалося виділити на це 2,75 мільйони гривень, але згодом тендер був проведений на меншу суму — 884 тисячі гривень, знову виграло ПАТ «СТМ». Люди вийшли протестувати, вимагаючи спрямувати кошти на ЗСУ, вказуючи на конфлікт інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ «СТМ», а його дружина Ярослава — керівницею цього товариства.
Бурштин на чолі з Андрієшиним став об’єктом журналістського розслідування проєкту «Наші гроші». У ньому йшлося про ремонт водогону у місті за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграло ТОВ «ІФ-Капіталбуд», він вважається ризикованим для репутації керівництва міста. Журналісти виявили, що ціни на труби, люки та бетон у кошторисі були в 1,5–2,5 рази вищими за ринкові.
Поки місцеві мешканці протестують проти «Вежі Давида», проходять значно більші суми, які осідають на рахунках родинного бізнесу мера. Мова йде про численні тендери міськради, які виграє ПАТ «СТМ». Загальна кількість тендерів, за даними clarity-project, становить 112 на загальну суму 18 006 411,00 грн.
Дружина міського голови, Андрієшин Ярослава Мирославівна, також має підприємницьку жилку. Раніше вона мала бізнес у сфері виготовлення виробів із бетону для будівництва. У 2016 році, обіймаючи посаду директора ПАТ «СТМ», вона підписала акти приймання виконаних робіт, хоча роботи були виконані лише частково. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів на суму понад 164 тис. грн. У результаті 26 лютого 2025 року суд закрив провадження та звільнив Ярославу Андрієшин від кримінальної відповідальності.
Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина за 2025 рік. Він володіє квартирою в Івано-Франківську, гаражем, житловим будинком у селі Новий Мартинів та земельною ділянкою. Дружина має кілька об’єктів нерухомості, зокрема будинок у Новому Мартинів, нежитлові приміщення в Івано-Франківську та сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га.
У підсумку, сукупність фактів — від кримінальних справ до системної участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Частина того, що відбувається в громаді, може виглядати законно, але регулярність і контекст цих історій викликають запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велику ціну.
Екснардеп Качний сплатить 3 мільйони гривень застави за підозрою у незаконному збагаченні
Вищий антикорупційний суд визначив заставу у розмірі 3 мільйони гривень для колишнього нардепа Олександра Качного, який представляв ОПЗЖ. Його підозрюють у незаконному збагаченні. За даними НАБУ, виявлено “невелику різницю” у розмірі 12,7 мільйона гривень, що перевищує його офіційні доходи за 2020-2021 роки. У цю суму входять котедж і земельна ділянка в Коблевому, квартира площею 132,6 м² у Києві, а також ремонт, вартість якого перевищує 5,5 мільйона гривень. Захист Качного заявив, що апеляцію подавати не будуть і заставу сплатять. Коли 12,7 мільйона гривень сприймається як звичайний елемент біографії, а 3 мільйони застави — як незначна послуга, система продовжує видавати це за виняток.
Нові деталі справи депутата Полтавської міськради: приховані 340 мільйонів
Співробітники СБУ та Національної поліції виявили нові правопорушення депутата Полтавської міської ради, який у жовтні 2025 року був викритий у маніпуляціях з декларуванням своїх доходів. На той час підозрюваний не вказав у своїх деклараціях про майновий стан криптовалюти та операції з віртуальними активами на суму 200 млн грн. Наразі з’ясувалося, що депутат намагався приховати ще 340 млн грн, джерело яких залишається невідомим. За даними кіберфахівців СБУ, з 2022 по 2025 рік посадовець через підставних осіб здійснював перекази коштів на свої криптогаманці, не відображаючи ці суми у деклараціях та податковій звітності. На основі нових доказів його незаконної діяльності депутату оголошено підозру за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зловмиснику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років. Досудове розслідування триває, встановлюються джерела походження коштів та особи, причетні до фінансових схем. Оперативно-слідчі дії проводилися співробітниками СБУ в Полтавській області спільно з Національною поліцією під контролем Офісу Генерального прокурора.
Значні зміни в майновому стані заступника мера Чернігова
На сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з’явилася інформація про важливі зміни в майновому стані заступника Чернігівського міського голови Сергія Фесенка. В Єдиному державному реєстрі декларацій 16 квітня 2026 року зафіксовано витрати Сергія Фесенка у розмірі 1 мільйон 198 тисяч 750 грн. Тип правочину – дарування. Журналісти вирішили дізнатися більше про цей щедрий подарунок. Однак Сергій Фесенко наразі відмовився коментувати ситуацію. “Буде заповнена річна декларація, і все стане відомо. Я вже покажу тоді”, — зазначив Сергій Фесенко. Раніше ми повідомляли, що керівник КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради Руслан Ємець задекларував подарунок від батька у розмірі 2 мільйони гривень. Таку ж суму (2 мільйони гривень) як подарунок від мами задекларував і депутат Чернігівської міської ради Віталій Голець.
Затримання посадової особи в Дніпропетровській області за вимагання хабаря
Співробітники Державного бюро розслідувань у співпраці з Службою безпеки України затримали працівницю правоохоронного органу в Дніпропетровській області під час отримання хабаря. Як повідомляє ДБР, жінка вимагала 3 тисячі доларів за організацію фіктивного проходження служби в одному з штурмових батальйонів для військовослужбовця, який самовільно залишив частину. Підозрювана дізналася про чоловіка, що перебуває в розшуку за СЗЧ, і через знайомих запропонувала йому свою «допомогу». Вона запевнила, що має зв’язки серед військових і може домовитися про оформлення служби без фактичного виконання обов’язків. За її планом, чоловіка мали формально зарахувати до підрозділу, а гроші, які нараховувалися б як грошове забезпечення, отримували б інші особи. Передача грошей відбулася під час патрулювання на одній з доріг Кривого Рогу. Підозрювана відійшла від свого напарника нібито для розмови і в цей момент отримала 3 тисячі доларів. Після цього її затримали. Жінці оголосили підозру в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК). За цією статтею їй загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Корупційний скандал у Волинській області: посадовець Держпродспоживслужби затриманий за хабар
У Волинській області викрито начальника одного з відділів Держпродспоживслужби, який підозрюється у отриманні неправомірної вигоди. Він вимагав 20 000 гривень від підприємця, щоб не створювати перешкод у його діяльності. Інцидент стався в Луцькому районі. Чиновник, скориставшись посередником, отримав гроші за обіцянку не виявляти порушення під час перевірок у магазині на одній з автозаправних станцій. У його помешканні були виявлені телефон та інші речі, які можуть слугувати доказами у справі. Йому оголошено підозру відповідно до ч.3 ст.368 КК України. У суді йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на його майно накладено арешт. Посадовець також відсторонений від виконання службових обов’язків. Додатково перевіряється причетність інших посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області до цих правопорушень. Досудове розслідування проводить ТУ ДБР у Львові.
Експрокурор з Ужгорода: угода про визнання провини та донат для ЗСУ
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі про шахрайство та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з вироку від 15 квітня. Згідно з матеріалами справи, у 2024-2025 роках прокурор Ужгородської окружної прокуратури разом зі спільником схиляв третю особу до надання неправомірної вигоди керівнику Закарпатської обласної прокуратури, щоб уникнути кримінальної відповідальності та отримати покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Проте спільники насправді не мали наміру передавати гроші прокурору, а самі заволоділи сумою 1,2 млн гривень. Окрім цього, прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися на території Угорщини. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області пройшли обшуки. Як видно з сайту декларацій НАЗК, у липні 2025 року прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості, він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника. Крім того, він зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для підтримки Збройних сил України. За вироком суду, колишній прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1 830 доларів, вилучених за місцем проживання. Від відбуття тюремного покарання його звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до порталу «Судова влада», обвинуваченим у справі є Попович Роман Васильович, який працював прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області і звільнився у липні 2025 року. У декларації експрокурора Поповича вказана земельна ділянка аналогічної площі в тому ж селі.
Кейтеринг для Кременчуцької лікарні: 2,8 мільйона гривень без торгів
Кременчуцька лікарня інтенсивного лікування уклала угоду на надання кейтерингових послуг, про що повідомляється на платформі Prozorro. Загальна сума закупівлі перевищує 2,8 мільйона гривень, а фінансування здійснюється за рахунок коштів Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Закупівлю провели без проведення торгів, що замовник пояснив терміновою необхідністю та об’єктивними обставинами, які унеможливлювали дотримання стандартних термінів у період воєнного стану. Медичний заклад замовив організацію харчування для пацієнтів різних категорій, що надаватимуться за чотирма адресами лікарні: вул. Лікаря Парнети, 2 та 16, проспект Лесі Українки, 80, а також вул. Квітки Цісик, 1А. Тендерна документація передбачає різні види дієтичного харчування, що залежать від віку та стану здоров’я пацієнтів. Щоденний раціон включає триразове харчування з чітким розподілом калорійності: на сніданок зазвичай подають молочні каші (вівсяну або манну) з вершковим маслом, сиром та солодким чаєм; обід складається з першої страви (наприклад, борщу, картопляного супу з бобовими або гречкою), м’ясної котлети або печінкового суфле з гарніром у вигляді гречаної, перлової або рисової каші, а також порції свіжих сезонних овочів і фруктового компоту; на вечерю готують макарони з овочами, картопляне пюре або овочеве рагу, які часто доповнюються сирковою масою, порцією хліба з маслом та чаєм. Приготування страв має відбуватися за суворими технологічними картами. Наприклад, документація описує процес приготування риби, тушкованої з овочами, де чітко вказані інгредієнти, спосіб обробки та вимоги до зовнішнього вигляду готової страви (шматочки риби мають зберігати форму, бути соковитими та м’якими), а також макаронів, які повинні бути цілими, добре звареними і в міру солоними. Постачання харчування для пацієнтів медичних закладів здійснюватиме ТОВ “ПОНТЕМ.УА”, зареєстроване у Києві у 2016 році зі статутним капіталом 4,2 млн грн. Основний вид діяльності компанії – постачання готових страв. Окрім цього, фірма займається оптовою та роздрібною торгівлею, ресторанною діяльністю, вантажним автотранспортом, прибиранням будинків, виробництвом їжі та дитячого харчування. Згідно з реєстрами, власником ТОВ «Понтем.УА» є литовське закрите акціонерне товариство «Балтійос Паслаугу Групе», а кінцевим бенефіціаром є громадянин Литви Норкус Ірмантас. Керівницею підприємства є Юлія Кубряк. Компанія неодноразово потрапляла під увагу медіа через конфліктні закупівлі. Зокрема, у 2018 році в Полтаві виник скандал навколо фірми: освітяни відхилили їхню пропозицію через відсутність погодженого меню та підтвердження наявності обладнання. Проте, після скарги компанії до АМКУ, тендер було повністю скасовано, що призвело до тимчасового припинення харчування у школах міста. Подібні тактики оскарження результатів торгів через антимонопольний комітет спостерігалися і в інших регіонах, зокрема в столиці.