У Київській області планується зведення амбулаторії загальної практики сімейної медицини з укриттям, при цьому кошторис може бути завищений на понад 4 млн грн. У селі Данилівка Фастівського району передбачено будівництво за приблизно 48,7 млн грн. У тендерній процедурі взяла участь лише одна компанія — ТОВ «Вишпостач», власником якої є депутат Фастівської райради від «ЄС» Максим Година. У кошторисі виявлено завищення вартості за кількома позиціями: металопластикові двері коштують більше ніж утричі дорожче ринкових цін, тротуарна плитка — у 2,5 раза вище, а медичне обладнання, зокрема біохімічний аналізатор та УЗД-апарат, значно перевищує середньоринкові показники. Також зафіксовані завищені витрати на асфальт і пісок. Загальна сума потенційної переплати може перевищити 4,3 млн грн. Фірма ТОВ «Вишпостач» вже згадувалася у справі про можливе розтрачування бюджетних коштів.
Архіви категорії: Розслідування
Схема з фіктивними працівниками: як на Одещині вкрали 15 мільйонів гривень
На Одещині комунальне підприємство критичної інфраструктури стало об’єктом розслідування через наявність 90 вигаданих працівників. Ці «співробітники» отримали близько 15 млн грн зарплати за роботу, яку ніхто не виконував. Однак, незважаючи на відсутність реальних працівників, зарплати нараховувалися регулярно. Як додатковий бонус до цієї схеми, щонайменше 13 чоловіків уникли мобілізації завдяки фіктивним посадам. Штат підприємства роздувався, а реальні люди не з’являлися на роботі, що дозволяло схемі функціонувати безперебійно. У справі задіяні 5 посадовців, включаючи т.в.о. директора, працівників відділу кадрів, заступників та головного інженера. Результатом розслідування стало те, що двоє з них опинилися в СІЗО, а троє були звільнені під заставу в розмірі 4–5 млн грн.
Нерухомість та доходи: як родина Ільчишина накопичила майно
Активи родини Ільчишина викликають питання: нерухомість, що належить матері, та доходи цивільної дружини без зрозумілого економічного підґрунтя. Декларації Віталія Ільчишина, заступника голови Івано-Франківської ОДА, на перший погляд виглядають відповідно до вимог, але детальний аналіз його оточення виявляє значне зростання майна у близьких осіб без підтверджених джерел фінансування. У 2023–2024 роках його мати, Любов Ільчишина, пенсіонерка без офіційної підприємницької діяльності, придбає земельну ділянку в Угорниках, квартиру площею 88,8 кв. м в Івано-Франківську за приблизно 120 тисяч доларів та зареєструє житловий будинок площею 324 кв. м. Цей будинок оформлений як новобудова, але документи не відображають реальної вартості будівництва чи покупки. Усі ці об’єкти використовуються самим Ільчишиним та його оточенням. Фінансовий стан Любові Ільчишиної не дозволяє пояснити такі витрати. Вона пов’язана з благодійним фондом, який має річний оборот у сотні тисяч гривень, але законодавчі обмеження на адміністративні витрати не дозволяють накопичити особистий дохід, що дорівнює вартості цієї нерухомості. Водночас зростають доходи та активи цивільної дружини посадовця, Юлії Хрептик. До 2021 року про її бізнес немає жодних відомостей. Після цього вона реєструє ФОП, починає займатися підготовкою водіїв і отримує доступ до земель, зокрема до ділянки площею 2,2105 га в оренді до 2072 року. У 2024 році її дохід становить 2 059 051 грн, а у 2025 році — 3 899 380 грн. Проте, згідно з відкритими даними, модель її бізнесу забезпечує річний оборот близько 1,1 млн грн без урахування витрат. Задекларовані суми перевищують можливі результати навіть за повного завантаження. Крім того, зазначено подарунок у розмірі 2 025 000 грн від матері — завідувачки дитсадка в Рогатині. Джерела цих коштів не розкриті. Також задекларовано готівку у 2,7 млн грн та валютні заощадження. Бізнес Юлії Хрептик охоплює 14 видів діяльності, що свідчить про відсутність спеціалізації та іноді використовується для різних операцій. Водночас вона активно купує та використовує нерухомість, автомобілі та комерційні об’єкти. Сам Віталій Ільчишин у 2023 році придбаває апартаменти в Поляниці площею 36,2 кв. м за 247 427 грн — приблизно 170 доларів за кв. м. Ринкова вартість подібних об’єктів коливається від 2500 до 6500 доларів за кв. м, що свідчить про значне заниження в декларації. Об’єкт в апарт-отелі здається в оренду для отримання доходу, але ці надходження не відображені в декларації. Зростання майна у найближчого оточення, відсутність підтверджених доходів, використання подарунків як джерела та реєстрація активів на інших осіб свідчать про концентрацію ресурсів поза прямою декларацією посадовця.
Фінансові аспекти життя топменеджера в Києві
Сергій Вікторович Паляниця, т.в.о. заступника генерального директора з розвитку ДП «СЕТАМ», проживає в Києві без власного автомобіля. У його декларації зазначено, що дружина — Наталія Миколаївна Паляниця. Подружжя виховує двох синів: Вадима Сергійовича та Сергія Сергійовича Паляниць. Посадовець не декларує власність на нерухомість. Він вказав домоволодіння площею 153 м² у Хмельницькому, яке є спільною частковою власністю (по 25% у дружини Наталії Паляниці, її сестри Марії Галки та Надії Дзяворук). У спільній сумісній власності подружжя Паляниць та двох зазначених родичок дружини також є ділянка площею 1000 м² у Хмельницькому. Дружина має ділянку площею 970 м² у селі Лісові Гринівці (Лісовогринівецька громада), придбану за 29,5 тис. гривень. Сергій Паляниця орендує квартиру в Києві у Володимира Ягодки площею 46,9 м². Вартість більшості об’єктів нерухомості у декларації не вказана. У власності дружини Наталії Паляниці є автомобіль Ford Focus (2011), вартість якого не зазначена в декларації. Минулого року Паляниця заробив 1,7 млн гривень. Також він вказав зарплату від АТ «Хмельницькобленерго» у розмірі 31 тис. гривень. Соціальні виплати для посадовця склали 21,85 тис. гривень. Наталія Паляниця отримала 398,6 тис. гривень у Хмельницькій обласній лікарні та 95 тис. гривень у Хмельницькій міській дитячій лікарні. Родина зберігає 20 тис. доларів та 90 тис. гривень готівкою.
Нерухомість та автомобіль: як сім’я прокурора Кутерги збагатилася під час війни
Максим Кутерга, 38 років, був призначений заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури у вересні 2025 року. Раніше він працював у Міністерстві внутрішніх справ, Генеральній прокуратурі та Бюро економічної безпеки, де в весняний період 2025 року короткий час виконував обов’язки директора. Значні зміни в майновому стані його родини відбулися у 2024 році, під час його роботи в БЕБ, згідно з інформацією від Шептуна. У 2024 році сім’я придбала нерухомість у котеджному містечку Piemont eco Village, що розташоване в селі Підгірці Київської області. Це включає земельну ділянку площею 6,5 сотки та двоповерховий будинок площею близько 170 кв. м. Ринкова вартість цього об’єкта оцінюється в діапазоні 250–330 тисяч доларів, що перевищує 13 млн грн. У декларації цей будинок зазначено як об’єкт незавершеного будівництва. Право власності оформлено на його дружину, Анастасію Кутергу, тоді як сам Кутерга не декларує жодного нерухомого майна. На ім’я дружини також зареєстрований автомобіль Porsche Cayenne 2019 року, який на ринку оцінюється приблизно в 64 тисячі доларів (близько 2,7 млн грн). Офіційні доходи сім’ї за 2024 рік складають близько 1,2 млн грн від зарплати Кутерги, 1,67 млн грн від підприємницької діяльності дружини та 2,7 млн грн від продажу квартири. Однак вартість придбаних активів значно перевищує загальні доходи, а задекларовані заощадження не зменшуються. ФОП Анастасія Кутерга була зареєстрована в липні 2024 року, безпосередньо перед придбанням нерухомості; до цього її бізнес практично не приносив прибутку. Земельна ділянка під будинок була придбана в липні 2024 року за приблизно 239 тисяч грн, що значно нижче ринкової вартості подібних об’єктів. При цьому фактичне будівництво будинку розпочалося до моменту придбання ділянки. Квартира, продана за 2,7 млн грн, за даними журналістського розслідування, була оформлена на покупця, який не значиться в державних реєстрах України. У 2019 році Кутерга не пройшов атестацію прокурорів і був звільнений, але згодом відновився через суд з виплатою компенсації понад 300 тисяч грн. У цей період він отримав адвокатське свідоцтво та працював в адвокатському об’єднанні «Лігал Стратеджі», яке пов’язують з оточенням заступника глави Офісу Президента Олега Татарова. Заступник голови громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик зазначає, що в даній ситуації є ознаки незаконного збагачення, оскільки вартість активів сім’ї суттєво перевищує підтверджені доходи. Кутерга продовжує працювати в прокуратурі, а придбаний будинок залишається в декларації в статусі незавершеного будівництва.
Сімейний бізнес у дезінфекції: Руслан Савчук під підозрою
Суха декларація Руслана Савчука, головного санлікаря Івано-Франківщини, виглядає скромно: стареньке авто та близько мільйона доходу — типовий чиновницький «мінімалізм». Проте це лише зовнішній вигляд. Якщо заглянути в деталі через родину, ситуація виглядає зовсім інакше. За інформацією, опублікованою в “Викривачі”, дружина та діти Савчука демонструють значно більші фінансові успіхи: понад 2,6 млн грн щорічного доходу, бізнес, який стабільно отримує державні контракти на приблизно 5,3 млн грн, а також будинок площею 250 квадратів і земельні активи. Як вишенька на цьому корпоративному торті — нова Tesla 2023 року. Окремою історією є ремонтні роботи: тендер на майже 3 млн грн скасовується, але роботи чомусь залишаються в порядку денному. Це виглядає як класичний «обхід процедур» з ручним управлінням. Найголовніше: весь цей фінансовий потік і сімейний бізнес пов’язані з тією ж сферою дезінфекції, яку Савчук фактично контролює. Конфлікт інтересів тут не просто помітний — він кидається в очі. І, як ви могли здогадатися, це лише початок, адже попереду можуть бути нові деталі та коло вдячних пацієнтів з негласними розцінками.
Скандал навколо судді Посохова: підозри у хабарництві
Місяць тому судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області Івану Посохову було повідомлено про підозру в підбуренні адвоката до надання неправомірної вигоди судді столичного суду. Це сталося під час участі Посохова в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, про що повідомляє “Судовий репортер”. У провадженні судді Солом’янського районного суду міста Києва Воронкіна перебуває кримінальне провадження щодо службової недбалості колишнього виконувача обовʼязків голови ПАТ «Аграрний фонд» Івана Баришева. Підсудний у квітні 2024 року звернувся за правовою допомогою до адвоката Крістіни Горянської. Горянська, не маючи досвіду захисту у таких справах, вирішила звернутися за консультацією до знайомих юристів. Під час допиту вона повідомила слідчим, що знала адвоката Білозьорова Олексія Борисовича, який колись працював суддею у Луганській області. Вона зателефонувала йому, але не отримала відповіді. Після кількох безуспішних спроб звʼязатися з Білозьоровим, Горянська зателефонувала судді Посохову, з яким домовилася про зустріч у Чернівцях. Це викликало критику з боку захисту, адже Горянська подолала 500 кілометрів, щоб зустрітися з Посоховим. З травня 2025 року суддя Посохов був відряджений до Сторожинецького районного суду Чернівецької області. Під час зустрічі Посохов, за словами Горянської, зазначив, що добре знає суддю Воронкіна, і порадив їй вступати в справу. Незабаром після зустрічі Горянська звернулася до Служби безпеки України з заявою про злочин. Справу передали НАБУ, де Горянська повідомила детективам, що Посохов створив умови для підбурення до надання неправомірної вигоди судді Воронкіну. За матеріалами справи, Посохов інформував Горянську про своє спілкування з Воронкіним, стверджуючи, що той пропонує «вирішити» питання щодо виправдувального вироку за неправомірну вигоду. Під час чергової зустрічі в кавʼярні Посохов, нібито, запропонував адвокатці самостійно визначити суму хабаря: «… З чогось треба починати нам… п’ять, десять, двадцять… Ви там обговоріть і там я вже буду з ним …». Він також радив подумати про закриття справи за строками давності, поки це можливо. Однак Горянська зазначила, що її клієнт бажає розглядати справу по суті. Через кілька днів Посохов повідомив, що Воронкін не закриє справу і буде її розглядати. Посохов і Горянська зустрічалися кілька разів з червня до жовтня 2024 року в Чернівцях і Києві. Потім рік між ними не відбувалося жодних подій. Лише в жовтні 2025 року Посохов знову зв’язався з Горянською, повідомивши про новини від Воронкіна. Під час зустрічі в Києві він сказав, що до Воронкіна зверталися конкуренти її клієнта з пропозицією неправомірної вигоди за обвинувальний вирок. Посохов також нібито переповідав слова Воронкіна про можливість ухвалення виправдувального вироку за 20–30 тисяч доларів США. Далі він, за версією НАБУ, запропонував укласти договір з адвокатом для конспірації. 25 грудня 2025 року адвокат Горбатенко повідомив Горянській, що за результатами судового розгляду може бути ухвалено виправдувальний вирок, і назвав суму гонорару в 30 тисяч доларів. 2 січня 2026 року Горбатенко надіслав Горянській примірник договору про надання правничої допомоги. Подальші події залишаються невідомими. Підозру Посохову повідомили 16 березня, а 18 березня ВАКС застосував до нього запобіжний захід у вигляді застави в 1,3 млн грн. 9 квітня Вища рада правосуддя відсторонила Посохова від здійснення правосуддя. Адвокат Віталій Чумак у засіданні ВРП зазначив, що за півтора року гроші так і не були передані. Посохов не заперечував, що давав Горянській поради, але стверджував, що надання юридичної консультації не є забороненим. Він також зазначив, що зустрічі з Горянською були кілька, але справу Баришева не обговорював з Воронкіним. НАБУ зафіксувало зустріч Посохова з Воронкіним 13 жовтня, після чого Посохов стверджував, що не обговорював жодних справ. Він також підкреслив, що підозра базується на свідченнях, отриманих внаслідок конфіденційного співробітництва адвоката, що є недопустимим. Суддя та його захисники планують подати скаргу на Горянську до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів.
Схеми виводу коштів через фіктивні компанії в Україні
Хто стоїть за виведенням 100 мільйонів гривень через Урядову гарячу лінію? Виявлено три фіктивні товариства з обмеженою відповідальністю, які надають послуги програмно-технічного забезпечення для урядової гарячої лінії «15-45». Протягом останніх п’яти років на ці компанії було виведено близько 100 мільйонів гривень. Ці ТОВки мають спільні ознаки: – почергово змінюють одна одну; – використовують однакові шаблони документів; – мають однакову адресу реєстрації та одного й того ж директора й засновника. Знайомтеся, Олег Олефір та Юлія Шапошникова — підставні директори фіктивних ТОВ «Найс-Айті» та «ВП-Айті». Поки їхні компанії отримують мільйони від держави, Олефір не сплачує комунальні послуги за воду, а Шапошникова неодноразово краде котячий корм та засоби особистої гігієни з Епіцентру. Детальніше про схему виводу коштів через «15-45» та осіб, що беруть участь у ній, можна дізнатися з нового розслідування МЕЖІ.
Фінансовий стан родини Віктора Шайтана: елітні автомобілі та значні заощадження
Віктор Шайтан, заступник директора ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці», повідомив, що його дружина має в наявності 305 тисяч доларів готівкою. Згідно з декларацією, Віктор Анатолійович Шайтан та його дружина Надія Петрівна володіють житловим будинком площею 347,6 м² та земельною ділянкою площею 100 м² у місті Шептицький (раніше Червоноград) на Львівщині. Дружина також задекларувала квартиру в Києві площею 118,2 м², паркомісце площею 16,1 м², а також кілька нежитлових приміщень загальною площею понад 665 м², більшість з яких розташовані у Києві та Червоноградській громаді. Окрім цього, на її ім’я зареєстрована земельна ділянка площею 100 м² у селищі Східниця Дрогобицького району. У розділі транспортних засобів вказано два автомобілі: BMW X7 (2021) на ім’я Віктора Шайтана та Toyota Land Cruiser (2017) на ім’я його дружини. Сім’я має значні фінансові заощадження. Віктор Шайтан задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 260 тисяч гривень на рахунках у “ПриватБанку”. Дружина вказала 320 тисяч гривень, 305 тисяч доларів та 20,5 тисяч євро готівкою, а також кошти на рахунках в “Ощадбанку” (понад 400 тисяч гривень). Основні доходи Віктора Шайтана за 2025 рік включали: 201 тисячу гривень — заробітна плата на підприємстві; 283 тисячі гривень — пенсія; 85 тисяч гривень — регрес. Дружина отримала пенсію в розмірі 62,5 тисячі гривень.
Корупційні схеми у закупівлях для Нацгвардії: нові деталі розслідування
Завершено розслідування справи про корупцію під час закупівлі безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для Національної гвардії України. Пресслужба НАБУ повідомила, що сторонам захисту відкрито доступ до матеріалів справи для ознайомлення. За даними НАБУ та САП, у 2025 році організована група систематично заволодівала бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони. Антикорупційним органам вдалося виявити кілька епізодів, пов’язаних із цією справою. Серед підозрюваних: 2 серпня 2025 року президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь директора НАБУ Семена Кривоноса та очільника САП Олександра Клименка. Було зазначено, що на хабарі викрито одного з народних депутатів України, а також керівників районних і міських адміністрацій та військовослужбовців Національної гвардії. Крім того, в НАБУ повідомили про виявлення масштабної корупції під час закупівлі БПЛА та засобів РЕБ за завищеними цінами, серед фігурантів – чинний нардеп. Центр протидії корупції повідомив, що серед фігурантів справи є нардеп від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. Раніше стало відомо, що серед осіб, яких НАБУ і САП викрили в корупційній схемі закупівель дронів для військових, є Сергій Гайдай – колишній голова Луганської ОВА, а згодом – голова Мукачівської райдержадміністрації. 2 серпня на засіданні уряду було запропоновано звільнити Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації. Того ж дня президент Володимир Зеленський звільнив начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області Андрія Юрченка та голову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая. 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу захисту колишнього голови Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області Сергія Гайдая та прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 10 млн грн застави.