Місячні архіви: Лютий 2026

В’ячеслав Суркіс – рекордсмен серед футболістів U-19 в Україні

Оприлюднено автором

В’ячеслав Суркіс досяг знакового досягнення, ставши першим футболістом в історії України, який зіграв 100 офіційних матчів на клубному рівні в категорії U-19.

Ювілейний матч, що приніс цю важливу позначку, відбувся проти «Атлетіко», виступаючи за «Зорю» та «Динамо».

Згідно з інформацією пресслужби УПЛ, на рахунку 19-річного сина Григорія Суркіса 90 матчів у Національній лізі U-19 та 10 ігор у Юнацькій лізі УЄФА. Таким чином, воротар київського клубу очолив рейтинг гравців із найбільшою кількістю матчів у цих турнірах і став першим, хто подолав рубіж у 100 ігор на клубному рівні U-19.

До цього досягнення можуть наблизитися Святослав Матяш із «Кривбасу», Кирило Осипенко з «Динамо» та Віктор Цуканов із «Шахтаря», у яких наразі по 96 зіграних матчів.

За час існування Національної ліги U-19 у змаганнях взяли участь 3857 футболістів із 40 клубів. З 2013 року, коли українські команди почали виступати в Юнацькій лізі УЄФА, на міжнародній арені Україну представляли 285 гравців у складах «Шахтаря», «Динамо» та «Руху». Статистика наведена станом на 5 лютого 2026 року.

Silent Planet вперше відвідають Україну з ексклюзивними концертами у Києві та Львові

Оприлюднено автором

Американський металкор-гурт Silent Planet вперше виступить в Україні з концертами. Колектив оголосив про два ексклюзивні виступи в рамках літнього європейського туру, які пройдуть у червні 2026 року в Києві та Львові.Про приїзд гурту поінформувала концертна агенція Faine Events, а також самі музиканти у соціальних мережах. Це стане першим візитом Silent Planet до України за всю історію існування гурту.Перший концерт відбудеться 20 червня 2026 року в Києві на майданчику Atlas. Спеціальними гостями вечора будуть українські гурти Burned Time Machine та 0%Mercury.Наступного дня, 21 червня, Silent Planet виступить у Львові на локації Fest Republic, де разом із ними зіграють Telema та Nora Plan.”Як пустеля, що раптово розквітає барвами, так і цей червень стане SUPERBLOOMом для української альтернативної сцени. Лише два ексклюзивні шоу з потужними місцевими супортами, не пропустіть!” – зазначає концертна агенція в анонсі.У зверненні гурту вказано, що українські концерти стануть кульмінацією їхнього європейського літа. Музиканти також підкреслили свою солідарність з Україною, завершивши повідомлення словами підтримки на адресу українців.”Завершимо двома сольними концертами в незламній Україні, нашому єдиному Серафимі”, – написали музиканти.Звертаємо увагу, що Silent Planet, хоча й виконує музику в стилі металкору, вирізняється своєю християнською тематикою. Саме тому у зверненні вживання “Серафима” має біблійне значення: у Біблії серафимами називали ангелів з трьома парами крил, які були найбільш наближеними до Бога.Хто такі Silent PlanetSilent Planet – один із найвпливовіших сучасних металкор-гуртів, який має понад 100 мільйонів прослуховувань у світі, виступав на провідних фестивалях у США та Європі та отримав статус Best Underground Band за версією музичної премії APMAs 2017.З початку повномасштабного вторгнення Росії Silent Planet підтримує Україну. У 2022 році музиканти випустили мерч з українською символікою, а кошти з його продажу направили на допомогу українським біженцям.Влітку 2025 року гурт також представив трек Wick, запустивши благодійну кампанію на підтримку фонду “Повернення дитинства”. Саме в цій пісні гурт співає: “Ти сяєш, мій єдиний Серафим”.Гурт був заснований у 2009 році в Каліфорнії, а його назва походить від роману Клайва Стейплза Льюїса “За межі Мовчазної планети”.

Необхідно визнати реальність: Костенко про переговори та кордони

Оприлюднено автором

Секретар комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки заявив, що умови переговорів визначаються поточними обставинами на полі бою, а не заявами про окуповані території. Необхідно чесно говорити з людьми, а не обговорювати питання, не пов’язані з ключовими проблемами. Важливо створювати умови, щоб наші переговорні позиції були враховані. Зараз формується враження, що за столом перемовин нас слухають, що є не зовсім правдою.

Макрон розглядає можливість пропуску Олімпіади-2026 через протистояння з Венсом та Мелоні

Оприлюднено автором

Президент Франції може не взяти участь у церемонії відкриття зимової Олімпіади-2026 в Італії. Згідно з інформацією Radio-1, посилаючись на французькі джерела, Макрон розглядає цю можливість, щоб уникнути безпосереднього сусідства з Джеймсом Венсом. Радіостанція також повідомляє про напружені відносини між президентом Франції та прем’єр-міністром Італії Джорджем Мелоні. Зимова Олімпіада розпочнеться завтра в Італії. США будуть представлені віцепрезидентом Венсом і держсекретарем Рубіо, які вже перебувають на Апеннінському півострові.

Справа на 170 мільйонів: як Одеське БЕБ виявило контрабанду зерна

Оприлюднено автором

Як в Одесі виявляється контрабанда: історія Одеського БЕБ, Альперіна та полковника Мунтяна.
Чим довоєнна контрабанда відрізняється від контрабанди під час війни?Тим, що більшість схем переорієнтувалися не на ввезення товарів в Україну (імпорт), а на їх вивезення (експорт).Споживання товарів усередині країни простими українцями падає (людей меншає, а купівельна спроможність зменшується), водночас потреба у виведенні корупційних коштів «непростими» українцями та їх легалізації за кордоном зростає.
Саме тут і заграла фарбами тема експорту аграрної продукції, яка вже кілька років є головним інструментом контрабанди та до реалізації якої долучилися мастодонти контрабандних схем.
Періодично я наводжу приклади таких історій, які чудово ілюструють, як усе відбувається.Сьогодні – свіжий приклад вже з Одеси та, як запевняють обізнані люди, тема «під крилом» Вадима Альперіна.
Отже.28 січня дві компанії – ТОВ «БІЗНЕС АВМ» та ТОВ «ЕНВЕЙС» – подали до митного поста «Південний-порт» Одеської митниці 9 декларацій щодо вивезення за межі митної території України кукурудзи на майже 170 мільйонів гривень.ТОВ «БІЗНЕС АВМ» – 13 700 000 кг, вартістю 104 370 922 грн.Декларації:26UA500130001611U226UA500130001611U226UA500130001612U126UA500130001613U026UA500130001614U026UA500130001617U7ТОВ «ЕНВЕЙС» – 5 748 480 кг, вартістю 59 757 890 грн.Декларації:26UA500130001610U326UA500130001615U926UA500130001616U8Перевірка органами контролю ланцюжка постачання та сплати по ньому ПДВ показала, що ці компанії оформили документальну купівлю кукурудзи у кількох суб’єктів господарювання, які, своєю чергою, не можуть підтвердити зазначені обсяги вирощування або купівлі.Коротко кажучи, типовий фіктивний, суто документальний слід постачання, який формується для легалізації скупленого за готівку зерна.А це – частина схеми легалізації корупційних коштів та їх виведення з України.Таке зерно мало б миттєво зупинятися ще на етапі спроби його оформлення.Але це – в теорії.Попри наявність даних про фіктивність походження, кукурудза цих компаній отримала дозвіл завантажуватися на судно«CPT GEORGIOS S» (IMO 9262936)на території ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ».Це великий балкер із дедвейтом близько 74 тисяч тонн, у яких 19,4 тисячі тонн «нашого» вантажу займають приблизно чверть. Це важливий момент.І вже на етапі завантаження зерна, 2 лютого, Одеське БЕБ реєструє за цією історією кримінальне провадження № 72026161050000008 за ч. 2 ст. 212 КК України.І лише вчора, 4 лютого, тоді, коли завантаження зерна було на завершальному етапі та вже «розчинилося» на балкері в обсягах інших експортерів, Одеське БЕБ пішло до слідчого судді Київського районного суду міста Одеси з клопотанням про надання дозволу на проведення огляду на території ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ», де продукція ТОВ «ЕНВЕЙС» та ТОВ «БІЗНЕС АВМ» завантажується на судно «CPT GEORGIOS S».І як ви думаєте, що вирішив суд? Абсолютно справедливо відмовив слідчим, адже зерно вже на борту, змішане з іншими партіями, і всі можливі дії БЕБ на цьому етапі лише призведуть до проблем інших експортерів.Зупинка балкера в порту – великий скандал, адже блокування судна призводить до сплати демереджу (штрафу) за ставкою близько 40 тисяч доларів на добу.На це ніхто не піде.Затримувати зерно ТОВ «ЕНВЕЙС» та ТОВ «БІЗНЕС АВМ» БЕБ мало до етапу завантаження, адже мало всю необхідну для цього інформацію та інструменти.А так – Одеське БЕБ під керівництвом вже полковника Мунтяна вкотре підіграло схемникам.І знову винними будуть суд або митниця, а БЕБ розведе руками: мовляв, ми зробили все, що могли.

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

Оприлюднено автором

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

ДБР Продовжує Закупівлі Персональних Жетонів: Сума та Технічні Характеристики

Оприлюднено автором

Державне бюро розслідувань оголосило тендер на придбання персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість закупівлі складає 492 тис. грн. Інформація про закупівлю була оприлюднена 2 лютого, а кінцевий термін подання пропозицій – 10 лютого 2026 року.

Раніше, у жовтні минулого року, ДБР проводило подібний тендер. Єдиним учасником та переможцем закупівлі став ФОП Сопов Олександр Михайлович. Сума укладеного з ним договору відповідала очікуваній вартості, не відрізняючись навіть на гривню.

У тендерній документації зазначено вимоги до виготовлення жетона з оксидованої латуні. Жетон має мати форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою шириною 2 мм. Поверхня жетона повинна бути шліфованою, з частковим гальванічним покриттям.

Жетон складається з трьох окремих елементів, з’єднаних між собою штифтами. Емблема має вигляд стилізованого тризуба, сформованого трьома вертикальними сріблястими лініями на синьому фоні. Емблему обрамляє рельєфний лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над емблемою розміщена рельєфна стрічка з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», виконаним рельєфом і заповненим темно-синьою емаллю. Під емблемою на нижній стрічці розташований шестизначний персональний номер співробітника, виконаний методом карбування.

Зізнання під дулом пістолета: історія українських біженців, які пройшли через тортури КДБ Білорусі та вижили

Оприлюднено автором

Олена (ім’я змінено) ніколи не збиралася залишати рідний Маріуполь, але війна змусила жінку та її сім’ю не раз змінити місце проживання. Сподіваючись на стабільність і безпеку, українці в 2025 році переїхали до Білорусі, але там ситуація стала ще гіршою — Олену та її чоловіка взяли в оборот працівники КДБ, перетворивши факт їх переїзду на підставу для ведення диверсійної діяльності проти Білорусі та Росії.Єврорадіо детально переказує історію Олени, змінивши деякі деталі, щоб не створити загрозу безпеці героїні. Це продовження серії текстів «У білоруському полоні», присвяченої громадянам України, які зазнали переслідувань режиму Лукашенка і були звільнені 22 листопада 2025 року. Текст містить докладні описи насильства. “Потім сказали, щоб ми все робили самі”— Я родом з тимчасово окупованого міста України. До 2018 року я жила там постійно. Потім ми з чоловіком переїхали до Херсонської області і почали там працювати. У нас був власний бізнес, ми займалися виловом риби та креветок. Все було нормально до лютого 2022 року, поки туди не зайшли російські війська. Тоді у нас забрали буквально все. Наш будинок розграбували, в ньому влаштували казарму, розкрили всі приміщення, вкрали майно. У Херсонській області у нас більше нічого не залишилося.Після цього ми переїхали до Бессарабії, в Одеську область, недалеко від міста Рені. Там ми прожили приблизно рік. У 2023 році ми виїхали в одне з європейських міст, де прожили півтора року. Однак мій син не встиг виїхати з окупованої частини України в 2022 році: на той момент заборонили виїзд чоловікам. З того часу я його не бачила. З документами, які йому довелося отримувати, найпростішим варіантом для нього був в’їзд саме в Білорусь.Влада Білорусі на той момент активно розповідала про свою нейтральність, про те, що українцям там раді, що нам допоможуть. Ми вирішили їхати туди, щоб бути ближче до дітей. У мого чоловіка також залишилася дочка в окупованій частині країни.Ми приїхали до Білорусі в травні 2025 року і оселилися в Бобруйську.У нас був знайомий на ім’я Михайло. Він тимчасово поселив нас за містом, у нього були будиночки відпочинку біля невеликого озера. Ми жили в одному з цих будиночків. Ми не знали, скільки часу займе питання возз’єднання з дитиною, тому розуміли, що в Білорусі потрібно починати працювати. На допомогу ми особливо не розраховували, та її там ніхто не платить. Ми почали влаштовуватися на роботу в колгосп. Місцева адміністрація нам пообіцяла будинок. Формально ніхто не був проти, всі говорили, що допоможуть, а насправді будинок виявився великим, але повністю зруйнованим, без умов. Спочатку обіцяли допомогу, потім сказали, щоб ми все робили самі.«У камері не було ні води, ні туалету, ні раковини»— Поки ми з чоловіком намагалися привести цей будинок до ладу, продовжували жити у Михайла. І одного дня, коли ми проходили медичну комісію, нас прямо з поліклініки забрали невідомі люди. Вони не представилися, просто посадили нас в машину і відвезли.Це було в травні. Пізніше, в середині червня, відбувся вже офіційний арешт. Нас привезли назад до того будиночка на озері, де ми жили. Там були люди в масках, ніхто не представився. У нас забрали телефони і почали обшук, який тривав близько чотирьох годин. Вони перевіряли все: білизну, особисті речі, відкривали навіть мої засоби гігієни. Перевірили флешки, ноутбуки, будь-які носії інформації. Обшук був нібито під протоколом, але сам протокол нам не показали. Після цього вони просто повернули телефони і поїхали, нічого не пояснивши.На середину червня була запланована зустріч з моїм сином у Мінську. Ми мали зустріти його на вокзалі о 21:30 вечора. Але близько 14:30 нам зателефонували з міграційної служби і попросили прийти просто розписатися, взяти паспорти. Коли ми прийшли, нас заарештували. Люди в масках без пояснень кинули чоловіка на підлогу, заламали йому руки. Мене поставили обличчям до стіни, притиснули голову, і чоловік бачив, як мені приставили пістолет до голови і в області серця.Нас посадили в мікроавтобус, наказали сидіти з опущеною головою. Ніхто не пояснював, хто вони і що відбувається. Ми проїхали зовсім недовго, швидше за все, до сусідньої будівлі. Там нас завели до підвалу. Мене відвели в одну кімнату, чоловіка — в іншу. З цього моменту я його більше не бачила аж до його звільнення в грудні.Спочатку допитували чоловіка. Це тривало не менше п’яти годин. Я чула крики, але не розуміла, що відбувається. Зі мною весь цей час перебувала людина в масці. Він не розмовляв, просто наказав сидіти на стільцях і дивитися в стіну. Мені забороняли повертатися і говорити.Потім прийшов чоловік, якого я сприйняла як місцевого командира. Він сказав, що мій чоловік у всьому зізнався, що ми нібито займалися терористичною діяльністю, шпигунством, збирали інформацію на території Білорусі для українських спецслужб, фотографували дислокації російської та білоруської військової техніки.Постраждав за підтримку України. Історія Андрія, заарештованого у «справі Гаюна»Мій син не встиг виїхати з окупованої частини України в 2022 році: на той момент заборонили виїзд чоловікам. Мені дали фотографію з посмішкою, на якій я тримала сина.Мені показали мій телефон і сказали: «Ти порушила закон Білорусі, у тебе є фотографія зі свастикою». Ця фотографія була зроблена ще в 2006 році. Мені заявили, що я займалася екстремістською діяльністю.Після цього мене відвели до бобруйського ізолятора тимчасового утримання. Було близько дев’ятої вечора. Мене посадили в карцер, де по стінах повзали клопи. У камері не було ні води, ні туалету, ні раковини. Мені дали одну пляшку води і сказали:«Хочеш — пий, хочеш — мийся, води більше не буде». Ліжко опустили зі словами “На тобі спати”.Наступного дня мене відвели до суду, де засудили до тижня карцеру за адміністративне правопорушення, пов’язане з екстремізмом. Протягом цього тижня до мене приходили співробітники КДБ і говорили, що мені загрожує до 24 років позбавлення волі за пособництво чоловікові. Вониúanа і говорили, що їх було всього 4, але нас було 7, коли, як ми з’ясувалося, нам приїхали ще 3, коли ми приїхали до Білорусі.Мені казали: «Ти не будеш вільна, поки не даси відповідь».Після цього я, в такому стані, в якусь мить, як було, відчула дивний страх.Після цього почалися шантаж через дружину. Мені говорили: «Вона вже все розповіла», «вона ще не висловила, що думає». Мені навіть пригрозили, за допомою якогось з військових, і не згадують його.Мені казали: «Якщо зараз не зізнаєшся, їй дадуть таблетку аспірину і привезуть назад помирати».Основний акцент робили на психологічний тиск через дружину. Мені казали: «Вона вже все розповіла», «вона ще не висловила, що думає». І у мене не було жодного шансу на те, що в мене є хтось, хто може мене визволити, не було жодного шансу на те, що мене виберуть, і не було жодного шансу, я б з цим все покінчив.І, звичайно ж, це все було виключно засновано на брехні.Через місяць мені влаштували зустріч з дружиною на п’ять хвилин. Вона мене не впізнала, була сильно виснажена. Я сказав їй, що роблю все, щоб її відпустили. Після цього мене змусили написати зізнання. За два місяці після цього мене знову заарештували. Вона не може спати, постійно боїться, вона щодня оглядається, щось підозрює.І на 3 місяці було все це, щоб я вижив.З дружиною я зустрівся через два дні в Україні. Мені сказали: «Ваша дружина тут», і я спочатку не повірив. Зараз ми разом, нам надали житло і допомогу за гуманітарною програмою, але мій стан важкий. У мене панічні атаки, тривожність, постійні головні болі, порушення координації. Психіатри тільки починають зі мною працювати. Я кажу це як колишній офіцер — те, як зі мною поводилися, не гідне звання офіцера. Те, що зі мною робили, — це тортури. Скувати людину, руки за спиною, стяжки на ногах, роздягнути і кинути обличчям на бетон, ставити на коліна годинами, поки руки не віднімаються. Не думав, що люди здатні на таке.

Суперечка про спадщину: кішка Шупетт претендує на статки Лагерфельда

Оприлюднено автором

Сім років після смерті Карла Лагерфельда його родина оскаржує заповіт, у якому дизайнер залишив значний статок не своїм родичам, а своєму оточенню та улюбленій кішці Шупетт. Бірманська кішка отримала довічне утримання, мільйони євро та будинок із садом і продовжує жити розкішно — з подорожами та брендовими аксесуарами. Якщо суд скасує заповіт, спадщина у розмірі 200 млн євро може перейти до кровних родичів, а розкішне життя найвідомішої кішки світу моди опиниться під загрозою.

Масштабне майно та фінансові питання навколо нового депутата Карабути

Оприлюднено автором

Сергій Карабута став новим обличчям в парламенті. Однак, за його депутатським мандатом приховується значне майно та великі суми готівки. Згідно з декларацією, він володіє десятками об’єктів нерухомості та дорогими автомобілями. Розглядається питання про походження цих активів. Карабута володіє щонайменше десятьма квартирами в Києві, переважно в одному житловому комплексі на проспекті Перемоги, що складається з восьми одиниць. Середня ціна квартири в цьому районі становить 516 000 грн. Таким чином, на цих об’єктах нерухомості він має близько 4,1 млн грн. Додатково, його родина володіє квартирами та паркомісцями в житлових комплексах на Деміївській та Повітрофлотському, де одна квартира може коштувати до 4 млн грн. Загалом, його родина володіє 19 об’єктами нерухомості. У декларації також вказано Audi Q7 (2016 р.), вартість якого становить 776 255 грн, та Audi E-Tron (2020 р.), оцінюваний у 884 068 грн. Карабута володіє готівкою в сумі понад 240 000 доларів, а також 1,2 млн грн і 107 000 євро. Уточнюється, що його дохід з компанії “Тропікана тревел”, яка становить 92 000 грн на місяць, не пояснює великий обсяг його майна. Компанія “Тропікана тревел” фігурувала в кримінальній справі СБУ щодо незаконного переправлення осіб через кордон. Зв’язки Карабути з бізнесменами, зокрема з Іваном Куликом, також викликають питання. Аналіз даних у сукупності створює питання щодо джерел його доходів та потенційного впливу цього на його політичну кар’єру.